Встановлено ефективність комплексної терапії хворих з хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглоба з включенням куріозину. На підставі обстеження 122-х хворих на хронічний артроз обгрунтовано доцільність лабораторного дослідження показників суглобової рідини. Встановлено наявність змін кісткової тканини у хворих на хронічні артрози скронево-нижньощелепного суглоба та їх негативний вплив на перебіг хвороби. Виявлено депресію Т-системи імунітету та зниження неспецифічної резистентності організму. З'ясовано, що лікування хронічних артрозів скронево-нижньощелепних суглобів внутрішньосуглобовим введенням куріозину та застосуванням препарату "Фосамакс" за дефіциту мінеральної щільності кісткової тканини призводить до зниження прогресування деструкції суглобових поверхонь, сприяє нормалізації функції суглоба та підвищує мінеральну щільність кісткової тканини.

Проведено обстеження 45-ти хворих на артрит скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) із порушенням мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) (остеопенія, остеопороз). Остеопенія у жінок встановлена у 19,3 % остеопороз виявлений у 61,1 %, а у 16,1 % пацієнтів стан МЩКТ був у межах норми. У чоловіків остеопенія мала місце у 35,3 %, остеопороз - у 25,5 %. Структурно-функціональні зміни, характерні і для артритів СНЩС, були встановлені у пацієнтів із нормальним станом МЩКТ, з остеопорозом і остеопенією. Виражені клінічні, функціональні та рентгенологічні показники артритів СНЩС встановлено у пацієнтів з остеопорозом кісткових структур тіла. Зроблено висновок, що остеопенія та остеопороз кісткового скелета негативно впливають на структурно-функціональні показники СНЩС у разі артритах. Рекомендовано разом з лікуванням основного захворювання (артрит) проводити корекцію МЩКТ.

Проведено обследование 45 больных с артритом височно-нижнечелюстных суставов (ВНЧС)с нарушениями минеральной плотности костной ткани (МПКТ). Остеопения у женщин установлена у 19,3 %, остеопороз выявлен у 61,1 %, а у 16,1 % пациентов состояние МПКТ был в пределах нормы. У мужчин остеопения имела место у 35,3 %, остеопороз - у 25,5 %. Структурно-функциональные изменения, характерные для артритов ВНЧС, были установлены у пациентов с нормальным состоянием МПКТ, с остеопорозом и остеопенией. Выраженные клинические, функциональтные и рентгенологические показатели артрита ВНЧС были установлены у пациентов с остеопорозом костных структур тела. Сделан вывод, что остеопения и остеопороз костного скелета негативно влияют на структурно-функциональные показатели ВНЧС при артритах. Рекомендовано вместе с лечением заболеваения (артрит) проводить коррекцию МПКТ.

На основании проведенных обследований выявлено, что в 24,1 % случаев после интубационного наркоза возникли осложнения в виде острого у 183 чел. (62,0 %) или обострившегося у 112 чел. (38,0 %) серозного артрита височно-нижнечелюстных суставов.

Среди челюстно-лицевых патологий заболевания и повреждения височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС) по сложности диагностики и лечебного процесса остаются очень актуальными проблемами. В клинике в патогенетическом лечении хронических инфекционных артритов ВНЧС применили два новых метода - селективный ингибитор циклооксигеназа-2 препарат Нимесулид и ультразвуковая терапия с препаратом Кортоспан. Это привело к быстрому выздоровлению больных, улучшению функции сустава и предотвращению осложнений хронических воспалительных процессов. Изучения отдаленных результатов подтвердили эффективность проведенного патогенетического лечения больных с хроническими инфекционными артритами ВНЧС.

Проведено лечение 64-х больных с острыми посттравматическими артритами височно-нижнечелюстных суставов путем сравнительного использования различных нестероидных противовоспалительных препаратов. Доказано, что препарат "Нимесил" обладает более выраженным анальгетическим, жаропонижающим и противовоспалительным действием, а также имеет значительно меньшее количество побочных эффектов по сравнению с препаратом "Индометацин".

Проведено обстеження 30-ти хворих з хронічними артритами скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) та зі зниженням щільності кісткової тканини. Зниження мінеральної щільності встановлено у 60,0 % хворих. Остеопенія виражена більше у жінок у постменструальному періоді, що становило 75,0 % у порівнянні з жінками зі збереженою менструальною функцією (46,6 %). Структурно-функціональні показники хронічних артритів СНЩС (біль, обмежене відкриття рота, деформація суглобової щілини, деструктивні зміни суглобової голівки, остеопороз суглобової голівки) у хворих з остеопорозом встановлено у 75,0 % випадків. Зроблено висновок, що системний остеопороз негативно впливає на структурно-функціональні показники СНЩС у разі хронічних артритів. Рекомендовано поряд з лікуванням основного захворювання (хронічний артрит) проводити корекцію щільності кісткової маси.

Вперше визначено закономірності порушення функціонального стану жувальних м'язів залежно від методів хірургічного, ортопедичного та фізіотерапевтичного лікування хворих з переломами нижньої щелепи. Вперше за допомогою доплерографії встановлено відмінності у рівні функціональної реабілітації постраждалих під час лікування посттравматичних артритів скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), в яких використовувалися різні консервативно-ортопедичні та хірургічні методи лікування. Розроблено спосіб визначення ефективності лікування хворих на посттравматичний артрит СНЩС, що дозволяє підвищити рівень контролю результатів лікування та надати цілеспрямовану та кваліфіковану допомогу цій категорії хворих. На підставі проведених експериментальних досліджень доведено ефективність та інформативність цифрової комп'ютерної ортопантомографії для діагностичних цілей у порівнянні з аналоговою ортопантомографією. Теоретично обгрунтовано й апробовано новий спосіб комплексного лікування хворих на посттравматичний артрит СНЩС, який грунтується на використанні фонофорезу з протизапальним гелем і кремом хондропротектора, що дозволяє скоротити терміни реабілітації таких хворих після переломів нижньої щелепи.

За результатами проведеного обстеження хворих з гострими посттравматичними артритами скронено-нижньощелепних суглобів встановлено, що препарат Акупан має виражений анальгетичний ефект. Доведено, що препарат Акупан є високоефективним знеболювальним засобом і його рекомендують для використання у разі гострих посттравматичних артритів скронево-нижньощелепних суглобів.

На основании анализа результатов клинических наблюдений предложен алгоритм ведения пациентов при хроническом травматическом артрите височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС). Лечебные мероприятия включали несколько этапов: симптоматическую медикаментозную терапию, реконструктивную хирургическую санацию полости рта, терапевтическую подготовку зубов, протезирование дефектов зубных рядов, стабилизацию пространственных взаимоотношений челюстей. Лечебные мероприятия направлены на нормализацию функциональной активности зубочелюстного аппарата путем восстановления равномерного распределения окклюзионной нагрузки.

Представлены данные морфологического исследования структур височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС) у крыс, которым моделировали хронический травматический артрит путем нарушения окклюзионных взаимоотношений зубов верхней и нижней челюстей. Изучены закономерности течения патологических изменений мышечно-суставного компонента ВНЧС при моделировании окклюзионного артрита.

Рассмотрен клинический пример лечения пациента с хроническим травматическим артритом, возникшим при нарушении окклюзионных взаимоотношений зубов верхней и нижней челюстей. Лечение и наблюдение за пациентом проводилось на протяжении трех лет и включало в себя медикаментозные, хирургические, терапевтические, а также ортопедические этапы, которые способствовали устранению болевых ощущений в области височно-нижнечелюстных суставов и восстановлению окклюзионных взаимоотношений зубных рядов. Проведенные лечебные мероприятия были направлены на нормализацию функциональной активности зубочелюстного аппарата путем восстановления равномерности распределения окклюзионных нагрузок.

Диагностика заболеваний суставов и суставных синдромов является актуальной задачей для современной терапии. Артрит, артроз, болевая дисфункция являются наиболее распространенными заболеваниями височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС). Для возникновения патологических изменений в суставе необходимым условием является наличие первичного очага (очагов) воспаления инфекционной или травматической природы. У каждого пациента: 5 женщин и 5 мужчин брали соскоб буккального эпителия со слизистой полости рта и отправляли для анализа в лабораторию молекулярно-генетических исследований - ООО "Гермедтех", г. Одесса. На основе генетического исследования по определенному набору генетических маркеров и их анализу были уточнены и подтверждены клинические диагнозы. Выделены пациенты, имеющие необратимые изменения со стороны хрящевых элементов височно-нижнечелюстного сустава. Определенный набор генетических маркеров и их цифровое значение позволяет сделать прогноз течения патологического процесса, и на основании этого выполнять лечебные мероприятия.