Приведены результаты исследования по проблеме лечения офтальмологических больных в послеоперационном периоде. Под наблюдением находились 60 человек, которые были разделены на 4 группы: 2 опытные - А и Б по 15 человек в каждой, которым на протяжении всего периода лечения, начиная с момента операции, в комплексной терапии было предусмотрено применение перфторана по 2 капли 4 - 6 раз в день, и две контрольные группы А и Б по 15 человек. Больным группы А проводилась факоэмульсификация катаракты с имплантацией интраокулярной линзы (ИОЛ) без наложения роговичных швов. Пациентам групп Б была проведена экстра-капсульная экстракция катаракты с имплантацией ИОЛ и наложением роговичного шва. В результате проведенного исследования установлено, что местное применение перфторана в послеоперационном периоде уменьшает отек роговицы, сокращает сроки лечения в стационаре и обладает иммуностимулирующим действием.

С целью проведения эсперимента была произведена непроникающая линейная травма роговицы глаз животных 1-ой группы, животным второй группы - роговичный разрез с наложением непрерывного шва. Лечение начинали проводить спустя 1 час после травмы - капали перфторан по 2 капли 4 раза в день. Выполнены клинические наблюдения за 49-ю больными с непроникающими ранениями роговицы: эрозиями и кератитами, при этом инстилляции перфторана были включены в комплексное лечение с момента госпитализации в отделение. В результате проведенного исследования установлено, что использование перфторана местно, в виде капель, стимулирует эпителизацию и заживление роговицы, способствует устранению отека и воспаления, сокращает сроки лечения.

Определена распространенность повреждений органов зрения среди пациентов, лечившихся в дневном и круглосуточном стационарах, в зависимости от их пола, возраста, профессии. Установлено, что повреждения органов зрения встречались в 2,5 - 4 раза чаще у мужчин, чем у женщин, которые находились на лечении в этих стационарах по причине травм (ранений, контузий, ожегов). Проанализированы особенности оказания первичной медицинской помощи пациентам, порядок направления населения врачами для оказания данной помощи на разных уровнях.

Проведено изучение глазного травматизма населения крупного промышленного города в разных возрастных группах. Установлены факторы риска глазной патологии и роль каждого из них в возникновении травм глаз. Определено, что таковыми факторами являются: характер повреждения, место события, обстоятельства возникновения травм, травматирующий агент, местопроживание.

Отмечено, что инвалидность по зрению наблюдается более чем у 10 % больных сахарным диабетом. Наиболее тяжкой формой поражения является пролиферативная диабетическая ретинопатия (ДР), при непролиферативной (ДР) одной из главных причин снижения зрения являются изменения макулярной области. Профилактикой прогрессирования ДР является своевременное лечение на фоне стойкой компенсации гликемии. Наблюдался 161 больной (317 глаз) с ДР. Лазерное лечение проведено на установке IRIS Medical Oculight GL. Использованы фокальная, барьерная, панретинальная лазеркоагуляция. Анализ данных показал, что своевременно проведенное лазерное вмешательство позволяет добиться стабилизации ДР, что сопровождается статистически достоверным повышением остроты зрения и позволяет считать лазерретинокоагуляцию эффективной методом профилактики и лечения ДР.

Запропоновано нову операцію - трабекулопунктуру за відкритокутової глаукоми. За цією методикою прооперовано 35 пацієнтів в усіх стадіях глаукоми. Всім хворим (до операції та в післяопераційний період) проведено визначення показників гостроти зору, біомікроскопію, гоніоскопію, периметрію, тонометрію та тонографію. ВОТ зафіксовано в межах норми (в середньому 19,8 мм рт. ст.) у всіх прооперованих очах. Субкомпенсацію ВОТ зафіксовано через 1 міс. в двох випадках, через 3 міс. - в одному та через 6 міс. - в двох випадках. Спостереження за раннім і пізнім післяопераційним періодами показали повну відсутність таких ускладнень, як гіфема, стійка гіпотонія, рання та пізня післяопераційні інфекції, а нормалізація ВОТ (спостереження до 6 міс.) відбулася в 94,3 % прооперованих. Двом пацієнтам рекомендовано повторне хірургічне втручання. Запропонована операція може бути використана як метод лікування відкритокутової глаукоми.

Предложена новая операция - трабекулопунктура при открытоугольной глаукоме. По этой методике прооперировано 35 пациентов с глаукомой всех стадий. Всем больным (до операции и в послеоперационный период) проведено определение остроты зрения, биомикроскопия, гониоскопия, периметрия, тонометрия и тонография. ВГД зафиксировано в пределах нормы (в среднем 19,8 мм рт. ст.) на всех прооперированных глазах. Субкомпенсация ВГД наблюдалась через 1 мес. в одном случае, через 3 мес. - в одном и через 6 мес. - в двух случаях. Наблюдение за ранним и поздним послеоперационным периодами показали полное отсутствие таких осложнений, как гифема, стойкая гипотония, ранняя и поздняя послеоперационные инфекции, а нормализация ВГД (наблюдение до 6 месяцев) наступила в 94,3 % прооперованих. Двоим пациентам рекомендовано повторное хирургическое вмешательство. Предложенная операция может быть использована как метод выбора хирургического лечения при открытоугольной глаукоме.

Проаналізовано види рефракційних рогівкових (корнеальних) операцій в історичному та методичному аспектах на підставі вивченого літературного матеріалу. Виявлено, що нез'ясованим залишається питання про повну корекцію міопії більше 10,0 діоптрій на очах з тонкою рогівкою, а також про вплив загального та місцевого імунітету на характер перебігу відбудовних процесів у рогівковій тканині після проведення ексимер-лазерної корекції за методикою LASIK. Не вивчена можливість застосування імунокоригувальних препаратів з метою профілактики розвитку дифузійного ламелярного кератиту за міопії високого ступеня на очах з рогівкою від 480 до 520-ти мікронів.

У 25-ти хворих на цукровий діабет (ЦД) і глаукому вивчено вплив антиглаукомних операцій на перебіг діабетичної ретинопатії. Встановлено, що зорові функції у хворих після операції поліпшувалися, незважаючи на появу додаткових діабетичних змін на очному дні. В той же час у хворих другої групи, які одержували медикаментозну терапію, зорові функції практично не змінювалися. Результати дослідження показали, що різке зниження внутрішньоочного тиску після антиглаукомних операцій призводить до прогресування ретинопатії у хворих на ЦД.

У 25-ти больных сахарным диабетом (СД) и глаукомой изучено влияние антиглаукомных операций на течение диабетической ретинопатии. Установлено, что зрительные функции у больных после операции улучшались, несмотря на появление дополнительных диабетических изменений на глазном дне. В то же время у больных другой группы, которые получали медикаментозную терапию, зрительные функции практически не изменялись. Результаты исследований показали, что резкое снижение внутриглазного давления после антиглаукомных операций способствует прогрессированию ретинопатии у больных СД.

Вивчено вплив різних режимів ультразвуку під час ФЕК на частоту розвитку післяопераційного набряку рогівки у разі катаракт різної щільності. На підставі аналізу клінічного матеріалу встановлено, що кожен з досліджуваних режимів ультразвуку за ФЕК має різну тривалість "ефективного факочасу", мінімальні значення якого зафіксовано в режимі "спалах". Статистично достовірної різниці між режимами ультразвуку та набряками рогівки не виявлено.

Изучено влияние разных режимов ультразвука во время ФЭК на частоту развития послеоперационного отека роговицы при катарактах разной плотности. На основе анализа клинического материала установлено, что каждый из исследуемых режимов ультразвука при ФЕК имеет разную длительность "эффективного факочаса", минимальные значения которого зафиксированы в режиме "вспышка". Статистически достоверной связи между режимами ультразвука и частотой возникновения послеоперационных отеков роговицы не установлено.

У 84-х хворих на некомпенсовану первинну відкритокутову глаукому II та III стадій за єдиною методикою проведено антиглаукоматозні операції. Застосування емоксипіну у хворих основної групи в післяопераційному періоді сприяло зниженню запальної реакції та підвищенню ефективності оперативного лікування. Встановлено чітку кореляцію між рівнем офтальмотонусу та станом післяопераційного рубця в різні терміни після операції.

У 84-х больных некомпенсированной первичной открытоугольной глаукомой II и III стадий по единой методике проведены антиглаукоматозные операции. Применение эмоксипина у больных основной группы в послеоперационном периоде способствовало снижению воспалительной реакции и повышению эффективности оперативного лечения. Установлена четкая корреляция между уровнем офтальмотонуса и состоянием послеоперационного рубца в разные сроки после операции.

Oбстежено 12 пацієнтів з неоваскулярною глаукомою (НВГ). З них 8 хворих з НВГ з цукровим діабетом (ЦД), 2 особи з оклюзійними захворюваннями судин сітчастої оболонки, у двох пацієнтів з ЦД в анамнезі відзначався тромбоз центральної вени сітківки. Всім хворим у процесі операції інтравітреально було введено тріамцинолон у дозі 8 мг (0,2 мл). У післяопераційному періоді у хворих спостерігалися зменшення ступеня виразності запального компонента (кількість преципітатів, судинна ін'єкція, біль у зоні війкового тіла), зменшення розвитку фібринозної плівки на райдужній оболонці, виворіт зіничної облямівки не спостерігався. Геморагічний синдром в однаковій мірі був виражений як у групі хворих, яким вводили тріамцинолон, так і у контрольній групі. Кількість новостворених судин на райдужній оболонці й у куті передньої камери значно зменшувалася в післяопераційному періоді незалежно від введення тріамцинолону.

Обследовано 12 пациентов (1 группа) с неоваскулярной глаукомой (НВГ). Из них было 8 больных НВГ с сахарным диабетом (СД), 2 человека с окклюзионными заболеваниями сосудов сетчатой оболочки, у двух пациентов с СД в анамнезе отмечался тромбоз центральной вены сетчатки. В послеоперационном периоде у пациентов в сравнении с больными, которым триамцинолон не вводился, наблюдался уменьшение степени выраженности воспалительный компонент, также меньше была выражена фибринозная пленка на радужной оболочке, выворот зрачковой каймы не наблюдался. Геморрагический синдром в равной степени был выражен в обеих группах. Количество новообразованных сосудов на радужной оболочке и в углу передней камеры значительно уменьшалось в послеоперационном периоде независимо от введения триамцинолона. Применение интравитреальных инъекций триамцинолона ацетонида в комплексном лечении НВГ помогает снизить в послеоперационном периоде воспалительный синдром, уменьшить фиброзообразование и тем самым продлить эффект операции, сохранить зрение.

12 patients with neovascular glaucoma (NVG) have been examined. Among them 8 patients with NVG with diabetes mellitus (DM), 2 persons with the occlusive diseases of the reticular membrane vessels, 2 patients with DM had thrombosis of the retina's central vein in their anamnesis. In the post-operative period the patients under research had the less degree of expressiveness for the inflammatory component comparing to the patients, who didn't take Triamcinolone. The fibrinous film on the iris was less expressed and the extrophia of the pupil's edge was not observed. The hemorrhage syndrome was marked in the same degree in both groups. The amount of the newly formed vessels on the iris and in the anterior chamber angle was greatly decreased in the post-operative period irrespective of Triamcinolone introduction. The application of intravitreal injections of Triamcinolone acetonide in the complex treatment of the neovascular glaucoma helps to decrease the inflammatory syndrome in the postoperative period, to reduce fibrosis formation and, therefore, to prolong the effect of the operation and to preserve vision.

Проаналізовано ускладнення, які найчастіше виникають після пластичних операцій на повіках, проведених у різних косметичних клініках Києва. Визначено, що досить частим ускладненням даних втручань є синдром сухого ока, який може бути зумовлений надлишковим видаленням складок і зморшок на повіках, що призводить до неповного змикання очної щілини. Операції на нижніх повіках часто супроводжуються еверсією слізних точок через зміщення повіки та відставання її від очного яблука з розвитком цілого ряду інших ускладнень, що виникають в результаті порушення слізної плівки, сльозопродукції та сльозовідведення. Вивчено вплив різних способів відновлювального лікування після естетичної блефаропластики. Доведено ефективність застосування сльозозамінного препарату "Відісік" у лікуванні пацієнтів з синдромом сухого ока після пластичних операцій на повіках.

Проведен анализ осложнений, которые чаще всего возникают после пластических операций на веках, проведенных в разных косметических клиниках города Киева. Определено, что достаточно частым осложнением данных вмешательств является синдром сухого глаза который может быть обусловлен чрезмерным удалением складок и морщин на веках, что приводит к неполному смыканию глазной щели. Операции на нижних веках часто сопровождается эверсией слезных точек из-за смещения века и отставания его от глазного яблока с развитием целого ряда других осложнений, возникающих в результате нарушения слезной пленки, слезопродукции и слезоотведения. Изучено влияние разных способов восстанавливающего лечения после эстетической блефаропластики. Доказана эффективность применения слезозамещающего препарата "Видисик" в лечении пациентов с синдромом сухого глаза после пластических операций на веках.

The analysis of the most frequent complications after the eyelids plastic surgery conducted in different cosmetic clinics in Kiev has been carried out. It has been found that the dry eye syndrome is the frequent complication of the surgical operations. It may be conditioned by the excessive removal of the eyelid wrinkles that resulted in the eye fissure incomplete closure. The operations conducted on lower eyelids were often accompanied by the lacrimal punctum eversion because of the eyelid shifting and displacement from the eyeball with the development of a number of other complications appeared as a result of the tear pellicle disturbance, tear production and lacrimation. The influence of different restoring therapeutic methods after aesthetic blepharoplastic surgery has been studied. The efficiency of using a tear-substituted drug Vidisic (Bousch&Lomb) in the treatment of patients with the dry eye syndrome after the plastic surgery on eyelids has been proven.

Ключ. слова: післяопераційний ендофтальміт, фторхінолони, комбіноване дозування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р675

Рубрики:

Офтальмохірургія

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що зміщення інтраокулярної лінзи (ІОЛ) часто ускладнюють перебіг післяопераційного періоду в хірургії катаракти. Частота децентрацій ІОЛ в США становить близько 28 %, а дислокацій - 0,2 - 1,8%. Зміщення ІОЛ може відбутися як внаслідок ускладнень під час операції, так і під впливом внутрішніх факторів: ПЕС, синдрому скорочення капсули, рубцювання. Спричинити зміщення лінзи можуть також зовнішні впливи: травма, ЙАГ-лазерна капсулотомія. Тактика хірурга за цього повинна залежати від тяжкості ускладнюючих факторів і скарг пацієнта. Запропоновано способи проведення лікування: спостереження за лінзою, її репозиція, заміна передньокамерною ІОЛ або склеральне підшивання лінзи, а також видалення її без наступної імплантації.

Отмечено, что смещения интраокулярной линзы (ИОЛ) часто осложняют течение послеоперационного периода в хирургии катаракты. Частота децентраций ИОЛ в США составляет около 28 %, а дислокаций - 0,2 - 1,8 %. Смещение ИОЛ может произойти как вследствие осложнений во время операции, так и под влиянием внутренних факторов: ПЭС, синдром сокращения капсулы, рубцевание и др. Причиной смещения линзы могут также быть внешние влияния: травма, ЙАГ-лазерная капсулотомия. Тактика хирурга при этом должна зависеть от тяжести осложняющих факторов и жалоб пациента. Предложены способы ведения лечения: наблюдение за линзой, ее репозицией, замену переднекамерной ИОЛ или склеральные подшивания линзы, а также удаление ее без последующей имплантации.

У 14-ти хворих з відшаруванням сітківки, ускладненим передньою проліферативною вітреоретинопатією та субретинальною проліферацією проведено задню закриту вітректомію, видалення епіретинальних мембран, очищення зони базису скловидного тіла, кругову ретинотомію, тимчасове введення перфторорганічних сполук, ендолазеркоагуляцію та тампонаду силіконовим маслом. Багатоетапне хірургічне лікування дозволило зберегти око як орган в 100 % випадків.

У 14-ти больных с отслоением сетчатки, осложненным передней пролиферативной витреоретинопатией и субретинальной пролиферацией проведены задняя закрытая витрэктомия, удаление эпиретинальних мембран, очищение зоны базиса стекловидного тела, круговая ретинотомия, временное введение перфторорганических соединений, эндолазеркоагуляция и тампонада силиконовым маслом. Многоэтапное хирургическое лечение позволило сберечь глаз как орган в 100 % случаев.

Зазначено, що у дослідження включено проби 96-ти очей з відшаруванням сітківки, ускладненим проліферативною ретинопатією. Контролем був матеріал 10-ти трупних очей. Інтраопераційно забирались зразки склоподібного тіла та субретинальної рідини для проведення напівкількісного емісійного спектрального аналізу. У пробах виявлено вміст наступних елементів: Ba, Be, P, Pb, Cr, Mn, Ga, Ni, Bi, Sn, V, Cu, Ag, Zn, Na, Sr, Zr, Si, Al, Mg, Ca і Fe. У склоподібному тілі був підвищений вміст таких елементів: Cu, Ag, Zn, P. Підвищення Ca, Mn, Mg, Ag, Al, Pb встановлено в субретинальній рідині. Одержані дані свідчать про визначну роль Cu та Zn в патогенезі відшарування сітківки. У вітреоретинальній проліферації відіграє важливу роль срібло.

В исследования включены пробы 96-ти глаз с отслойкой сетчатки, осложненной пролиферативной витреоретинопатией. Контролем служил материал 10-ти трупных глаз. Интраоперационно забирались образцы стекловидного тела и субретинальной жидкости для проведения полуколичественного эмиссионного спектрального анализа. В пробах выявлено содержание следующих элементов: Ba, Be, P, Pb, Cr, Ti, Mn, Ga, Ni, Bi, Sn, V, Cu, Ag, Zn, Na, Sr, Zr, Si, Al, Mg, Ca и Fe. В стекловидном теле был повышен уровень следующих элементов: Cu, Ag, Zn, P. Повышение Ca Mn, Mg, Ag, Al, Pb было обнаружено в субретинальной жидкости. Полученные данные свидетельствуют о значительной роли Cu и Zn в патогенезе отслойки сетчатки. В витреоретинальной пролиферации играет роль серебро.

The samples from ninety six eyes with the retinal detachment and proliferative vitreoretinopathy were included in this research. Ten postmortem human eyes served as a control. The samples of the vitreous body and the sub-retinal fluid were taken intraoperatively to carry out the semi-quantitative plasmo-emission spectrometry. The content of such elements as: Ba, Be, P, Pb, Cr, Ti, Mn, Ga, Ni, Bi, Sn, V, Cu, Ag, Zn, Na, Sr, Zr, Si, Al, Mg, Ca and Fe was revealed in the samples. The level of Cu, Ag, ZnP was increased in the vitreous body. The increase of the content of Ca Mn, Mg, Ag, Al, Pb was found in the sub-retinal fluid. The data obtained show the significant role of Cu and Zn in the pathogenesis of the retinal detachment. Silver plays role in the pathogenesis of vitreo- retinal proliferation.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.620.60

Рубрики:

Хірургічне лікування косоокості

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано ефективність застосування комбінованої фібронектинзамісної терапії і гормонів репродуктивної сфери для корекції імунного дисбалансу у чоловіків з пошкодженням ока та з тестостероновою недостатністю. Під спостереженням перебувало 56 чоловіків з проникними пораненнями ока. Виявлено, що 67,7 % чоловіків мають знижений рівень тестостерону. Встановлено, що у хворих з проникними пораненнями очей і з тестостероновою недостатністю статевий стероїд (тестостерон) і фібронектин чинять імуномодулювальну дію, що характеризується підвищенням чутливості моноцитів до дії лімфоцитарних (секретованих під впливом тималіну) чинників, сприяє збільшенню функціональної активності фагоцитів. Біологічну активність тестостерону та фібронектину відносно функціональної активності моноцитарної ланки клітинного імунітету виявлено тільки у разі зниження ендогенного синтезу тестостерону у чоловіків.

Обосновано эффективность применения комбинированной фибронектинзаместительной терапии и гормонов репродуктивной сферы для коррекции иммунного дисбаланса у мужчин с повреждением глаза и с тестостероновой недостаточностью. Обследовано 56 мужчин с проникающими ранениями глаза. Выявлено, что у 69,7% мужчин имеется сниженный уровень тестостерона. Установлено, что у больных с проникающими ранениями глаз и с тестостероновой недостаточностью половой стероид (тестостерон) и фибронектин оказывают иммуномоделирующее действие, что характеризуется повышением чувствительности моноцитов к действию лимфоцитарных (секретируемых под влиянием тималина) факторов и повышением функциональной активности фагоцитов. Биологическая активность тестостерона и фибронектина проявляется только при снижении эндогенного синтеза тестостерона у мужчин.

The purpose of investigation was to stipulate the efficacy of the combined fibronectin replacement therapy and the use of the reproductive system hormones for correction of the immune dysbalance in male patients with eye injuries and testosterone insufficiency. 56 male patients with penetrating wounds of the eye were examined. It has been revealed that the level of testosterone had been reduced in 69.7% of patients. It has been found that the sex steroid (testosterone) and fibronectin possess the immune modeling influence in patients with penetrating wounds of the eye and testosterone insufficiency, it is characterized by the increase of the monocytes sensitivity to the effect of lymphocytic (secreted under the influence of thimalin) factors, and the increase the functional activity of phagocytes. The biological activity of testosterone and fibronectin is manifested only in the case of decreasing the endogenic synthesis of testosterone in male patients.

Наведено результати імплантації клапанного дренажу AHMED TW glaucoma valve у двох хворих (2 очей) з некомпенсованою глаукомою. Інтра- та післяопераційних ускладнень не спостережено. Показано, що імплантація клапанного дренажу, який є гнучким силіконовим клапаном, дозволяє досягти компенсації внутрішньоочного тиску за наявністю некомпенсованої іншими методами глаукоми та сприяє збереженню зорових функцій.

Приведены результаты имплантации клапанного дренажа AHMED TW glaucoma valve у двух больных (2 глаза) с некомпенсированной глаукомой. Интра- и послеоперационных осложнений не наблюдалось. Показано, что имплантация клапанного дренажа, представляющего гибкий силиконовый глаукомный клапан, позволяет добиться компенсации внутриглазного давления при не компенсируемой другими методами глаукоме и способствует сохранению зрительных функций.

На основі експерименту вивчено стан лізосом 72-х очей кроликів у 1-й, 3-й, 7-й, 15-й, 30-й дні після контузії різного ступеня. Стабільність мембран лізосом тканин ока визначали за змінами активності їх маркерних ферментів: кислої фосфатази, бета-галактозідази рогівки, кришталика, райдужки, війчастого тіла, сітківки та плазми крові. Найбільш виражене порушення стабільності мембран лізосом спостережено у разі контузії тяжкого ступеня в термін до двох тижнів після травми. Визначено вплив вираженості цих порушень на клінічний прояв посттравматичної запальної реакції ока (R-square=0,76).

В эксперименте изучено состояние лизосом 72-х глаз кроликов в 1-й, 3-й, 7-й, 15-й, 30-й день после контузии разной степени. Стабильность мембран лизосом тканей глаза определяли по изменениям активности их маркерных ферментов: кислой-фосфатазы, бета-галактозидазы роговицы, кристалика, радужки, ресничного тела, сетчатки и плазмы крови. Наиболее выраженное нарушение стабильности мембран лизосом наблюдалось при контузии тяжелой степени в сроки до двух недель после травмы. Определено влияние выраженности этих нарушений на клиническое проявление посттравматической воспалительной реакции глаза (R-square=0,76)