С целью проведения эсперимента была произведена непроникающая линейная травма роговицы глаз животных 1-ой группы, животным второй группы - роговичный разрез с наложением непрерывного шва. Лечение начинали проводить спустя 1 час после травмы - капали перфторан по 2 капли 4 раза в день. Выполнены клинические наблюдения за 49-ю больными с непроникающими ранениями роговицы: эрозиями и кератитами, при этом инстилляции перфторана были включены в комплексное лечение с момента госпитализации в отделение. В результате проведенного исследования установлено, что использование перфторана местно, в виде капель, стимулирует эпителизацию и заживление роговицы, способствует устранению отека и воспаления, сокращает сроки лечения.

У хворих на травматичну ерозію рогівки виявлено порушення місцевого імунітету ока, виражені зниженням концентрації імуноглобуліну А та лізоциму сльози, збільшення рівня ЦІК і титру антитіл у сльозі до антигену рогівки. Використання ліпофлавону в основній групі хворих сприяло скороченню періоду епітелізації рогівки в 2 рази, періоду реконвалесценції - у 1,6 раза в порівнянні з групою зівставлення, зниженню частоти ускладнень травми. Використання ліпофлавону сприяє також нормалізації місцевого імунітету ока: зниженню рівня ЦІК, титру антитіл до антигену рогівки, підвищенню концентрації sIgA.

У больных травматической эрозией роговицы выявлены нарушения местного иммунитета глаза в виде снижения концентрации иммуноглобулина А и лизоцима слезы, увеличения уровня ЦИК и титра антител в слезе к антигену роговицы. Применение липофлавона в основной группе больных способствовало сокращению времени эпителизации роговицы в 2 раза, времени реконвалесценции - в 1,6 раза в сравнении с группой сопоставления, снижению частоты осложнений травмы. Применение липофлавона способствует также нормализации местного иммунитета глаза: снижению уровня ЦИК, титра антител к антигену роговицы, повышению концентрации sIgA.

Проведено експериментальні дослідження та визначено оптимальні параметри ексимерлазерної керактомії (установку апарата на абляцію до 30 мкм рогівкової тканини). Вивчено особливості регенерації обпеченої рогівки з тривкою виразкою після проведення ексимерлазерної кератектомії. Виявлено активацію базальних клітин переднього епітелію, що має прояв у збільшенні мітотичного індексу цих клітин, у стромі рогівки збільшується кількість макрофагів з включенням у цитоплазмі елементів розпаду структур сполучної тканини, відбувається активація фібробластів, яка має прояв у збільшенні кількості фібробластів з рясною цитоплазмою, насиченою рибосомами, полісомами й елементами зернистої ендоплазматичної сітки. У ході спостережень за клінічним перебігом експериментальних тривких виразок рогівок у кролів без і після використання ексимерлазерної кератектомії та у разі її застосування у хворих з опіковими тривкими виразками виявлено, що ексимерлазерна кератектомія з запропонованими параметрами не спричиняла поглиблення існуючих виразок рогівки, сприяла вірогідному прискоренню їх епітелізації (у кролів на 5 діб, у хворих - на 18 діб) і призводила до утворення менш щільних помутнінь рогівки ( у кролів - на 1,9 бали - P = 0,013, у хворих на 1,5 бали - P = 0,000), що дозволило одержати більш високі оптичні результати у хворих (вірогідне підвищення гостроти зору на 0,08 у порівнянні з контролем).

Експериментально встановлено, що перфторан не має токсичної й алергічної дії на інтактні тканини ока тварин за тривалого місцевого застосування. На підставі аналізу показників часткового тиску газів у волозі передньої камери за умов експерименту встановлено наявність додаткової оксигенерувальної дії інсталяцій перфторана на тканини рогівки. Показано, що використання даного препарату у вигляді крапель стимулює процес регенерації та сприяє більш швидкому загоюванню рогівки. Удосконалено схему комплексного лікування хворих з пошкодженнями рогівки шляхом введення до схеми загальноприйнятого лікування інсталяцій перфторана - переносника кисню з газотранспортною функцією.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на травматичні пошкодження рогової оболонки шляхом обгрунтованого використання поліпептидних препаратів "Даларгін" в їх комплексній терапії. Визначено оптимальні дози поліпептидних препаратів для клінічного застосування. Встановлено, що у тварин з дозованою травмою (поверхневою та глибокою) дані препарати впливають на процеси регенерації завдяки стимуляції ендогенного фібронектину на фоні стабільно високого рівня глікозаміногліканів. Експериментально та клінічно підтверджено пептидний механізм регуляції системи гемостазу та рівня адгезивних молекул сироватки у процесі корекції епітеліально-стромальних порушень рогової оболонки. Розроблено спосіб лікування у вигляді парабульбарних введень даларгіну у дозі 1 000 мкг/мл , який покращує якість лікування хворих на травматичні ушкодження рогівки: скорочує термін лікування на 3 - 5 дні у порівнянні з традиційною терапією, дає змогу досягти клінічного одужання у 91,3 % хворих, що підтверджує його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з кератитами внаслідок травм рогівки залізовмісними сторонніми тілами шляхом використання комплексонів на основі вивчення дії іонів заліза на метаболічні процеси у рогівці. В результаті біохімічних досліджень встановлено, що запальний процес у рогівці за наявності залізовмісних сторонніх тіл призводить до значного порушення функцій окисно-відновних ферментів в її тканині - активність знижена більше, ніж на 21 - 28 % у порівнянні зі скляними відламками. Визначено достовірне підвищення активності вільних форм лізосомальних ферментів на фоні зниження активності зв'язаних форм цих ферментів. Показано, що додавання в клініці до комплексної терапії 5% розчину цистеїну у вигляді електрофорезу за стандартною схемою призводить до зниження активності окисно-відновних ферментів у сльозі хворих на 28 %, зниження набряку рогівки на 15 %, зниження кількості кератоувеїтів на 13 %, скорочення часу епітелізації до 5,5 доби та зменшення строків лікування в середньому в 1,6 раза у порівнянні з традиційною терапією.

Розглянуто різні хірургічні та медикаментозні методи лікування травматичних пошкоджень рогівки металевими сторонніми тілами. Ступінь подразнення, зумовленого стороннім металевим тілом у рогівці, в багатьох випадках залежить від розмірів ржавого обідка в рогівці, що швидко виникає і в деяких випадках збільшується до значних розмірів навколо частинок заліза через декілька годин завдяки дуже швидкому окисленню залізовмісних уламків та розвитку сидерозу. Розглянуто відомі способи лікування. Запропоновано застосування комплексонів на початкових стадіях лікування хворих з такими ушкодженнями.

Рассмотрены различные хирургические и медикаментозные методы лечения травматических повреждений роговицы металлическими инородными телами. Степень воспаления, вызванного посторонним металлическим предметом в роговице, во многих случаях зависит от размеров ржавого ободка в роговице, который возникает очень быстро и вокруг частиц железа в некоторых случаях увеличивается до значительных размеров за несколько часов из-за очень быстрого окисления железосодержащих осколков и развития сидероза. Рассмотрены уже известные способы лечения. Предложено применение комплексонов на начальных стадиях лечения больных с такими повреждениями.

Избыточный фиброз послеоперационных и посттравматических ран во многих случаях способен значительно изменить функциональную активность органа. Особое значение эта проблема имеет для офтальмологов, поскольку нормальное функционирование органа зрения невозможно без идеальной прозрачности оптических сред глаза. Качественная и быстрая эпителизация ятрогенной и посттравматической эрозии - основная задача медикаметозного сопровождения. С учетом пролиферативной природы "хейза" рефракционные хирурги особое внимание уделяют препаратам, имеющим антипролиферативные свойства. Задача исследования - разработать патогенетически обусловленный и доступный для широкого круга пациентов способ профилактики субэпителиальной фиброплазии после фоторефракционной кератэктомии. Наряду с общепринятым применением нестероидных противовоспалительных и антибактериальных препаратов в инстилляциях, предложено использование 1 % тиотриазолина в виде глазных капель. Выявлено, что препарат уменьшает частоту появления субэпителиального фиброза в 2 - 2,3 раза. С целью получения максимально прозрачного заживления роговицы глаз пациентов, получивших ятрогенную эрозию в ходе эксимерлазерной корреции зрения, рекомендовано включать в курс лечения глазные капли 1 % тиотриазолина.

Приведены собственные и литературные данные о состоянии перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты при травмах органа зрения. На основании сравнительного анализа биохимических показателей слезной жидкости определено соотношение маркеров, отражающих характер и степень травмирования роговицы.

Експериментально вивчено репаративні процеси у рогівці після травми та дистрофії при використанні алогенних кріоконсервованих мезенхімальних стромальних клітин ( кМСК) кісткового мозку. Проведено аналіз і порівняльну оцінку результатів флуоресцентних, морфологічних, імуноферментних, офтальмологічних методів, а також методів математичного аналізу. Створено оригінальне клітинне біологічне покриття (КБП) з використанням кМСК. Вперше встановлено, що використання кМСК сприяє до нормалізації морфологічної структури патологічно зміненої рогівки. У разіц травматичного пошкодження рогівки більш раціонально використання КБП, у разі дистрофії рогівки - переважно гідрування з кМСК. Гістологічне дослідження рогівки кроля показує, що під впливом кМСК відбувається швидке придушення запальної реакції з боку тканини рогівки, а також прискорення репаративних процесів. Препарат кМСК має виражений антидеструктивний вплив не тільки на епітелій рогівки, а також на її строму. У рогівці превалюють процеси репаративної регенерації, а це важливо, оскільки відновлюється її прозорість без утворення рубців.

Досліджено проблему підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з проникними пораненнями рогівки. Розроблена модель проникного поранення рогівки з контузійним компонентом дозволяє сформувати дозовану рану з рвано-різаними краями без пошкодження підлеглих тканин. Наскрізні рогівкові шви в експерименті за даними світлової й електронної мікроскопії створюють умови для повноцінної регенерації рогівки. Запропоновано новий спосіб первинної хірургічної обробки проникних поранень рогівки, що полягає в проведенні наскрізних рогівкових швів з диференційованими кроком шва та відстанню між ними, використання якого дозволяє запобігти розвитку передніх синехій, зменшити сплощення пораненої рогівки та рівень посттравматичного рогівкового астигматизму та суттєво зменшити площу навколо рубцевих помутнінь. Використання нового способу первинної хірургічної обробки сприяє більш якісному формуванню посттравматичного рубця рогівки, що підтверджується зменшенням площі рубця згідно розробленого коефіцієнту якості сформованого рубця у дорослих втричі, а у дітей - в 3,8 раза. У хворих дитячого віку застосування розробленого способу виявило більшу ефективність у порівнянні з дорослими.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.834

Рубрики:

Пошкодження рогової оболонки ока

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше з'ясовано механізми розвитку патологічних змін нітроксидергічної системи у разі травматичного ушкодження рогівки в динаміці. Доведено, що за умов травми ока відбувається порушення протеїназно-інгібіторного потенціалу рогівки та вологи передньої камери за компенсаторним типом. Обгрунтовано розвиток оксидативного стресу в рогівці та волозі передньої камери ока за умов травми, про що свідчить зростання вмісту окисномодифікованих білків. Доведено ефективність використання попередника біосинтезу оксиду азота - глутаргіну на підставі вивчення NO-cистеми, протеїназно-інгібіторного потенціалу, вмісту окисно-модифікованих білків та мономерів біополімерів строми рогівки ока кролів.

Вперше в динаміці (протягом 14-ти днів) встановлено особливості оксидантних та імунних порушень в організмі тварин після механічної непроникної травми рогівки та застосування ксенокератопластики. Встановлено, що непроникна травма рогівки на тлі консервативного лікування супроводжується активацією процесів ліпідної пероксидації, пригніченням ферментативної та неферментативної ланок антиоксидантного захисту як у крові, так і у гомогенаті рогівки кролів впродовж усього експерименту. В цих умовах у крові зростає вміст циркулюючих імунних комплексів, виникають порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету, що виявляється збільшенням вмісту імуноглобулінів класів A, G та зниженням імуноглобулінів класу М, зменшенням популяцій лімфоцитів CD3, CD4 та CD22 протягом усього експерименту, CD8 - через 7 діб, CD 16 - через 7 - 14 діб. Відмічено порушення комплементарної активності крові та вмісту лізоциму. Морфологічно спостерігається неповноцінна регенерація тканини рогівки із порушенням епітелізації дефекту рогівки, дискомплектацією структури колагенових волокон власної речовини рогівки та її помірною запальною інфільтрацією. Вперше показано, що після пластики рогівки кератоксеноімплантатом настає зменшення активності вільнорадикального окиснення ліпідів, зниження порушення показників антиоксидантного захисту в тканині рогівки та сироватці крові, спостерігається активізація клітинної та гуморальної ланок імунної системи, зменшуються порушення факторів неспецифічної резистентності. Через 14 діб експерименту відбувається повне відновлення структури багатошарового переднього епітелію рогівки та виражене зменшення ділянок грануляцій у власній речовині рогівки.

З метою вивчення впливу простагландинів, а також інгібіторів їх синтезу на протеолітичну активність вологи передньої камери ока у разі проникного поранення рогівки та райдужки проведено досліди на 40-а очах 40-а кроликів породи Шиншила. Показано, що у разі проникної травми рогівки та райдужки інтенсивність лізису високомолекулярних білків не змінюється, проте колагеназна активність вологи передньої камери ока зростає впродовж всього періоду репаративної регенерації. Встановлено, що простагландини Е1 і F2alpha зменшують ступінь деградації високомолекулярних білків, простагландин Е2 підвищує інтенсивність лізису азоказеїну за умов зниження інтенсивності протеолітичного розпаду колагену, а парацетамол, диклофенак і дексаметазон зменшують протеоліз високомолекулярних білків, але суттєво підвищують колагеназну активність вологи передньої камери ока у кроликів з травмою рогівки та райдужки.

Проведено експериментальне дослідження на 25-ти кролях (50 очей), у яких моделювали стандартну монокулярну пряму контузійну травму очного яблука. Результати морфологічного дослідження рогівки ока дозволили конкретизувати патоморфологічні зміни структур рогівки протягом 14-ти діб після травми. Показано, що введення екзогенного фосфокреатину (Неотон) у ранні терміни після контузійної травми забезпечує зниження ушкодження епітелію й ендотелію рогівки та обмежує набряк і дистрофічні процеси в стромі рогівки, ймовірно, внаслідок відновлення енергобалансу в клітинах структури ока.

Проведено экспериментальное исследование на 25-ти кроликах (50 глаз), у которых моделировали стандартную монокулярную прямую контузионную травму глазного яблока. Результаты морфологического исследования роговицы глаза позволили конкретизировать патоморфологические изменения структур роговицы в течение 14-ти суток после травмы. Продемонстрировано, что введение экзогенного фосфокреатина (Неотон) в ранние сроки после контузионной травмы обеспечивает снижение повреждения эпителия и эндотелия роговицы и ограничивает отек и дистрофические процессы в строме роговицы, вероятно, вследствие восстановления энергобаланса в клетках структуры глаза.

Встановлено зниження АТФ і глюкозо-6-фосфату вдвічі протягом 7-ми діб з моменту опіку. З 21-ї до 45-ї доби в основній групі тварин в порівнянні з контролем під впливом цитофлавіну вміст цих сполук значно підвищується.

Установлено снижение АТФ и глюкозо-6-фосфату в два раза в течение 7-ми суток с момента ожога. С 21-х до 45-ти суток в основной группе животных по сравнению с контролем под воздействием цитофлавина содержимое этих соединений значительно повышается.