В монографии освещены современные вопросы этиологии и патогенеза, диагностики, классификации, клиники, дифференциальной диагностики, лечения и профилактики рецидивирующеого среднего отита. Исследован опыт комплексного лечения данного заболевания на протяжении последних 30 лет в Украинской специализированной детской больнице "Охматдет" г.Киева, являющейся базой кафедры детской оториноларингологии Киевской медицинской академии последипломного образования им. П.Л.Шупика. Внедрение в практику предложенного комплексного метода лечения больных с рецидивирующим средним отитом позволило в 91,3 % случаев сократить сроки лечения и уменьшить экономические затраты на лечение. Практическое использование рекомендаций по организации лечения и профилактики способствовало снижению уровня заболеваемости рецидивирующим средним отитом у детей до 3,4 %.

Проаналізовано сучасні погляди на механізм розвитку отогенних внутрішньочерепних ускладнень у разі гострих запалень середнього вуха. За результатами дослідження визначено роль і місце комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії в діагностуванні цих ускладнень. Висвітлено досвід щодо тактики лікування таких хворих і планування хірургічного втручання.

Проанализованы современные взгляды на механизмы розвития внутричерепных осложнений при острых воспалениях среднего уха. По результатам исследования определена роль и место компьютерной и магнитно-резонансной томографии в диагностировании этих осложнений. Освещен опыт автора по тактике лечения таких больных и планировании хирургического вмешательства.

Висвітлено сучасні питання етології та патогенезу хронічного середнього отиту в дітей, а також деякі особливості перебігу залежно від різних форм хронічного отиту. Описано методи діагностики мезотимпаніту, ентимпаніту, охарактеризовано генез холестеатоми, визначено вплив її дії на кісткові структури. Наведено порівняння вікових даних клінічної анатомії зовнішнього та середнього вуха для розуміння різних аспектів хронічного середнього отиту у дітей.

Описано надзвичайно рідкісне спостереження інкапсульованого отогенного абсцесу мозочка. Висвітлено досвід ефективного лікування даного отогенного внутрішньочерепного ускладнення, вирішальним фактором для якого є рання діагностика. Комп'ютерна томографія дозволяє абсолютно точно визначити локалізацію абсцесу, його розміри, глибину залягання у тривимірному просторі. Наведено серію томограм, на яких розглянуто абсцес гемісфери мозочка, що прилягає до задньої поверхні піраміди скроневої кістки. Особливістю спостереження є те, що абсцес правої гемісфери мозочка утворився через 1,5 міс. після самолікування й одужання хворого на гострий середній отит, перебіг якого характеризується незначною клінічною симптоматикою.

Описано очень редкое наблюдение инкапсулированного отогенного абсцесса мозжечка. Освещён опыт эффективного лечения данного отогенного внутричерепного осложнения, решающим фактором для которого является ранняя диагностика. Компьютерная томография дает возможность абсолютно точно определить локализацию абсцесса, его размеры, глубину залегания в трехмерном пространстве. Приведена серия томограмм, на которых рассмотрен абсцесс гемисферы мозжечка, прилегающего к задней поверхности пирамиды височной кости. Особенностью наблюдения является то, что абсцесс правой гемисферы мозжечка образовался через 1,5 мес после самолечения и выздоровления больного острым средним отитом, течение которого характеризовалось бедной клинической симптоматикой.

Підкреслено патогенетичне значення адекватного стану бар'єрних функцій слизової оболонки, збереження нормального біоценозу, активності місцевих імунних механізмів у пацієнтів з гострими гнійними та негнійними середніми отитами, ускладненими церебральним арахноїдитом. Визначено роль і місце антигомотоксичної терапії в лікуванні та профілактиці рецидивів гострих середніх отитів та отогенних арахноїдитів.

Подчеркнуто патогенетическое значение адекватного состояния барьерных функций слизистой оболочки, сохранения нормального биоценоза, активности местных имунных механизмов у пациентов с острыми гнойными и негнойными средними отитами, осложненными церебральным арахноидитом. Определены роль и место антигомотоксической терапии в лечении и профилактике рецидивов острых средних отитов и отогенных арахноидитов.

Наведено дані літератури та висвітлено досвід з блокади адитуса як причини розвитку латентного мастоїдиту та переходу гнійно-деструктивних процесів в середньому вусі та соскоподібному відростку до хронічних. На підставі зібраного матеріалу проаналізовано причини виникнення отогенних внутрішньочерепних ускладнень у хворих з середнім негнійним отитом, а також визначено ознаки поєднаної патології вуха та порожнини черепа на фоні ОРВІ. Виявлено клініко-інструментальні диференційно-діагностичні критерії й обгрунтовано деякі зміни в тактиці ведення даної категорії хворих за умов реанімаційного відділення ЛОР-клініки.

Представлены данные литературы и собственный опыт, касающийся блокады адитуса как причины развития латентного мастоидита и перехода гнойно-деструктивных процессов в среднем ухе и сосцевидном отростке в хронические. На основании накопленного фактического материала проанализированы причины возникновения отогенных внутричерепных осложнений у больных острым средним негнойным отитом, а также обозначены признаки сочетанной патологии уха и полости черепа на фоне ОРВИ. Выявлены клинико-инструментальные дифференциально-диагностические критерии и обоснованы некоторые изменения в тактике ведения таких больных в условиях реанимационного отделения ЛОР-клиники.

Розглянуто питання етіології, патофізіології та діагностики дифузного зовнішнього отиту та проаналізовано літературу з даної проблеми.

Рассмотрены вопросы этиологии, патофизиологии и диагностики диффузного внешнего отита. Приведён анализ литературы по данной проблеме.

Дослідження загальної активності цистеїнових протеїназ та активності катепсину В виявило її підвищення в холестеатомному матриксі та перифокальних тканинах середнього вуха у хворих на хронічний гнійний середній отит (ХГСО) з холестеатомою. У пацієнтів з холестеатомною формою ХГСО в перифокальних структурах середнього вуха не визначали активність катепсину В. Виявлено значне підвищення активності катепсину В в ексудаті з середнього вуха та холестеатомному матриксі у хворих з інвазивною холестеатомою в порівнянні з активністю цього ферменту в аналогічних структурах у пацієнтів з інкапсульованою холестеатомою. Визначено роль цистеїнових протеїназ та катепсину В в біохімічних механізмах деструкції кісткової тканини.

Исследование общей активности цистеиновых протеиназ и активности катепсина В показало ее повышение в холестеатомном матриксе и перифокальных тканях среднего уха у больных хроническим гнойным средним отитом (ХГСО) с холестеатомой. У пациентов с холестеатомной формой ХГСО в перифокальных структурах среднего уха не определяли активность катепсина В. Обнаружено значительное повышение активности катепсина В в эксудате из среднего уха и холестеатомном матриксе у больных с инвазивной холестеатомой по сравнению с активностью этого фермента в аналогичных структурах у пациентов с инкапсулированной холестеатомой. Определена роль цистеиновых протеиназ и катепсина В в биохимических механизмах деструкции костной ткани.

Проаналізовано 34 випадки серозної форми хронічного секреторного середнього отиту (ХССО). Наведено клінічну характеристику серозної форми ХССО, запропоновано диференційну діагностику між даною формю ХССО та гострим гнійним середнім отитом.

Проанализированы 34 случая серозной формы хронического секреторного среднего отита (ХССО). Дана клиническая характеристика серозной формы ХССО, предложена дифференциальная диагностика между данной формой ХССО и острым гнойным средним отитом.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що у хворих на гостру сенсоневральну приглухуватість застосування комбінації препаратів "Фезам" і "Неуробекс" покращує функцію слуху та рівноваги, знижує пороги сприйняття тонів на всій тон-шкалі та нормалізує показники вестибулярної функції. Одержаний в 86,8 % випадків позитивний результат дозволяє рекомендувати вказані препарати для застосування в комплексній терапії у хворих з гострою сенсоневральною приглухуватістю, яка ускладнила гострий гнійний середній отит, з урахуванням їх високої ефективності, зручності прийому, доброї переносимості пацієнтами різних вікових категорій.

В результате проведенного исследования установлено, что у больных острой сенсоневральной тугоухостью использование комбинации препаратов "Фезам" и "Неуробекс" улучшает функцию слуха и равновесия, снижая пороги восприятия тонов по всей тон-шкале и нормализуя показатели вестибулярной функции. Полученный в 86,8 % случаях положительный результат позволяет рекомендовать данные препараты для использования в комплексной терапии у больных с острой сенсоневральной тугоухостью, которая осложнила острый гнойный средний отит, учитывая их высокую эффективность, удобство приема, хорошую переносимость пациентами различных возрастных категорий.

Вивчено лікувальну дію рослинного препарату "Сангвіритрин" у разі рецидивного зовнішнього отиту. Препарат є одним з ефективних антимікробних засобів місцевої та загальнорезорбтивної дії для профілактики та лікування. Відзначено його основні переваги: добра переносимість, відсутність алергізувальних, мута-, тератогенних і місцевоподразнювальних якостей; широкий спектр антимікробної дії; ефективність щодо моно- та полірезистентних до антибіотиків штамів мікроорганізмів; відсутність розвитку стійкості мікроорганізмів до його дії.

Изучено лечебное действие растительного преперата "Сангвиритрина" при рецидивирующем наружном отите. Препарат является одним из эффективных антимикробных средств местного и общерезорбтивного действия для профилактики и лечения. Отмечены его основные преимущества: хорошая переносимость; отсутствие аллергизирующих, мута-, тератогенных и местнораздражающих свойств; широкий спектр антимикробного действия; эффективность в отношении моно- и полирезистентных к антибиотикам штаммов микроорганизмов; отсутствие развития устойчивости микроорганизмов к "Сангвиритрину".

Висвітлено сучасні питання етіології та патогенезу секреторного середнього отиту, методи клініки, діагностики та лікування. Виконано порівняльний аналіз вікових даних клінічної анатомії зовнішнього та середнього вуха для чіткішого розуміння різних аспектів секреторного отиту. Наведено клінічну характеристику секреторного середнього отиту.

Освещены современные вопросы этиологии и патогенеза секреторного среднего отита, методы клиники, диагностики и лечения. Выполнен сравнительный анализ возрастных данных клинической анатомии внешнего и среднего уха для более четкого понимания разных аспектов секреторного отита. Приведена клиническая характеристика секреторного среднего уха.

Узагальнено та проаналізовано результати обстеження та лікування 196-ти хворих на гострий і хронічний гнійний середній отит, ускладнений отогенним лептоменінгітом. Поряд з патогенетично обгрунтованою типовою клінічною картиною виділено стани, що потребують більш глибокого визначення, застосування сучасних неінвазивних методів дослідження (отомікроскопії, СКТ і МРТ, поглибленого отоневрологічного обстеження, комп'ютерної постурографії) з метою уточнення діагнозу та профілактики цих ускладнень.

Обобщены и проанализированы результаты обследования и лечения больных острым и хроническим гнойным средним отитом, осложненным отогенным лептоменингитом. Рядом с патогенетически обоснованной типовой клинической картиной выделены состояния, которые нуждаются в более глубоком определении, применении современных неинвазивных методов исследования с целью уточнения диагноза и профилактики этих осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.601.1-52

Рубрики:

Отити

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.601.11-436.1

Рубрики:

Гострі отити

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.601.1-436.1

Рубрики:

Отити

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що "Тіамфеніколгліцинат-ацетилцистеїнат" - комбінований препарат, який складається із двох активних компонентів - тіамфеніколу гліцинату й ацетилцистеїну. "Тіамфенікол" - антибіотик широкого спектра дії, відрізняється від хлорамфеніколу відсутністю мієлотоксичної дії. Активний відносно більшості збудників запальних захворювань ЛОР-органів. "Ацетилцистеїн" - муколітичний препарат. У клініці кафедри оториноларингології Національного медичного університету України проведено порівняльне дослідження клінічної ефективності тіамфеніколгліцинат-ацетилцистеїнату з комбінацією цефазолін/ацетилцистеїн у хворих із різними запальними захворюваннями ЛОР-органів. Застосування тіамфеніколгліцинат-ацетилцистеїнату по 0,5 г 2 рази на добу має такий самий клінічний ефект, як застосування цефазоліну 1 г 2 рази на добу в комбінації з ацетилцистеїном 400 мг 2 рази на добу. Збільшення кратності введення тіамфеніколгліцинат-ацетилцистеїнату до 3-х разів на добу має значно більш виражений клінічний ефект і дозволяє скоротити строки перебування хворого в стаціонарі в середньому на 1 день.

Опрацьовано та на прикладі препаратів для лікування гострого середнього отиту апробовано методичний підхід з формування переліків лікарських засобів для включення у стандарти медикаментозної терапії певних нозологій на підставі клініко-епідеміологічних, фармакоепідеміологічних і фармакоекономічних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.601.1-52

Рубрики:

Отити

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що фенспірид - протизапальний препарат з оригінальною хімічною структурою й унікальним фармакологічним механізмом дії. У порівнянні з іншими протизапальними препаратами він інгібує запальний процес на вищому рівні, внаслідок чого має високу протизапальну активність. Дослідження 225-ти хворих із різною запальною патологією ЛОР-органів - гострим гнійним синуїтом, гострим гнійним середнім отитом, паратонзилярним абсцесом - проведені в клініці кафедри оториноларингології Національного медичного університету України, демонструють ефективність фенспіриду для стартової терапії цих захворювань як під час застосування в комбінації з антибіотиками, так і в разі монотерапії.