Проаналізовано напрямки досліджень нейрогломусної регуляції функцій дітородної матки. Висвітлено концептуальність досліджень нейрогломусної системи авторегуляції мікроциркуляції у матково-плацентарному комплексі. Наведено морфофункціональну характеристику будови та васкуляризації матки. Розглянуто питання функціональної морфології інервації дітородних шляхів жінки, нейроваскуляризації матки у невагітних жінок. Вивчено гістологічні і ультраструктурні особливості нейрогломусів матки у невагітних і вагітних жінок. Визначено мікро-субмікроскопічні зміни нейрогломусної системи вагітної матки у разі затримки її розвитку.

Проанализированы направления исследований нейрогломусной регуляции функций детородной матки. Освещена концептуальность исследований нейрогломусной системы авторегуляции микроциркуляции в маточно-плацентарном комплексе. Приведена морфофункциональная характеристика структуры и васкуляризации матки. Рассмотрены вопросы функциональной морфологии инервации детородных путей женщины, нейроваскуляризации матки в небеременных женщин. Изучены гистологические и ультраструктурные особенности нейрогломусов матки у небеременных и беременных женщин. Определены микро-субмикроскопические изменения нейрогломусной системы беременной матки при задержке её развития.

Наведено результати аналiзу особливостей психiчної складової стану вагiтностi та питань психологiї материнства. Висвiтлено емоцiйно-позитивну роль стану вагiтностi в особистiсному розвитку майбутньої матерi. Показано, що особливостi психiчного стану жiнок у цей перiод вивчено недостатньо, тому розвиток перинатальної психологiї може суттєво вплинути на формування нових принципiв соцiального супроводу вагiтностi.

У результаті дослідження виявлено залежність між концентрацією міді в організмі жінки, терміном вагітності та ускладненнями. Рівень зазначеного мікроелемента у крові здорових вагітних жінок є вищим у порівнянні з невагітними жінками-донорами та в міру прогресування вагітності зростає та майже вдвічі перевищує початковий рівень. У разі патологічного перебігу вагітності вміст міді є нижчим, ніж у жінок із фізіологічною вагітністю. Проблема потребує подальшого вивчення, зокрема дослідження концентрації міді у пуповинній крові, крові породіль та грудному молоці.

В результате изучения содержания фосфолипидов у беременных с физиологическим течением гестации установлено, что в течение беременности отмечается закономерный рост уровня фосфолипидов. Наибольшие изменения уровня фосфатидилхолинов отмечаются в I триместре беременности и сохраняются во II, с последующей стабилизацией на достигнутом уровне. Достоверный рост фосфатидилсеринов, лизофосфатидилхолинов и фосфатидилинозитолов регистрируется лишь начиная со II триместра беременности. Уровень в плазме крови фосфатидилэтаноламинов также имеет тенденцию к росту, но статистически не подтверждается.

Проведено доплерометрическое исследование гемодинамики в средней мозговой артерии, нисходящей аорте, перешейке аорты, коронарных и почечных артериях плода у 900 беременных с 22 - 42-недельным сроком неосложненной беременности. Представлены нормативные значения систоло-диастолического соотношения, индекса резистентности, пульсационного индекса. Установлено наличие феномена физиологической централизации кровообращения у плодов после 38 недель беременности.

Представлены данные динамического обследования структурного состояния костной ткани, некоторых кальцийрегулирующих гормонов и маркеров ремоделирования кости у 38 здоровых беременных. Обследование проведено во II и III триместре беременности, а также на четвертые сутки после родов. Иммунохемилюминесцентным методом в крови определены концентрация витамина D, паратиреоидный гормон (ПТГ), остеокальцин и beta-CrossLaps. Минеральная плотность костной ткани определена методом ультразвуковой денситометрии. Исследование общего, ионизированного кальция, фосфора, уровня экскреции кальция с мочой проведены комплексометрическим методом. В динамике в крови у здоровых беременных наблюдается постепенное снижение содержания кальция, фосфора и витамина D. Активность ПТГ возрастает в III триместре беременности и снижается после родов. Концентрация остеокальцина по мере увеличения срока беременности достоверно снижается, тогда как количество фрагментов beta-CrossLaps возрастает. Данные денситометрии отражают постепенное разрежение костной ткани. Выявленные изменения свидетельствуют о нестабильности механизмов регуляции уровня кальция в крови при физиологическом течении беременности. Ремоделирование костной ткани у здоровых беременных характеризуется превалированием резорбции кости над ее синтезом, что обусловливает развитие остеопении.

Представлены данные динамического исследования структурного состояния костной ткани (КТ), некоторых кальцийрегулирующих гормонов и маркеров ремоделирования кости у 38 здоровых беременных. Обследование проводилось во II и III триместрах беременности и на 4-е сутки после родов. Иммунохемолюминесцентным методом в крови определяли концентрацию витамина D, паратиреоидного гормона (ПТГ), остеокальцина и в-CrossLaps. Минеральную плотность КТ определяли методом ультразвуковой денситометрии. Исследование общего, ионизированного кальция, фосфора, уровня экскреции кальция с мочой проводили комплексометрическим методом. В динамике в крови у здоровых беременных наблюдалось постепенное снижение содержания кальция, фосфора и витамина D. Активность ПТГ возрастала в III триместре беременности и снижалась после родов. Концентрация остеокальцина по мере увеличения срока беременности достоверно снижалась, тогда как количество фрагментов коллагена I типа возрастало. Данные денситометрии отражали постепенное разрежение КТ. Выявленные изменения свидетельствуют о нестабильности механизмов регуляции уровня кальция в крови при физиологическом течении беременности. Ремоделирование КТ у здоровых беременных характеризуется превалированием резорбции кости над ее синтезом, что обусловливает развитие остеопении.

З метою вивчення становлення маткового кровотоку в ранніх термінах вагітності обстежено 20 вагітних в термінах 6 - 11 тиж. Аналіз одержаних даних дозволив встановити особливості гестаційної перебудови маткового кровотоку залежно від терміну вагітності. До 8 тиж вагітності під час застосування кольорового доплерівського картування не зареєстровано змін маткового кровотоку, що пов'язані з трофобластичною інвазією. Після 8 - 9 тиж вагітності спостерігалась асиметрія кровотоку в домінантній та субдомінантній матковій артерії за рахунок посилення його інтенсивності по домінантній матковій артерії.

В обзоре литературы отражены современные данные о потребностях в дополнительной энергии при беременности у женщин, о метаболических механизмах, которые обеспечивают структуру потребления, анаболического использования и депонирования в материнском организме. Представлены данные о роли прибавки массы тела у женщин в период беременности, в том числе с учетом индекса массы тела до беременности, в возникновении акушерских и перинатальных осложнений. Показана значимость оптимальной прибавки массы тела во время беременности для ее исхода как для матери, так и для ребенка.

Представлены современные научные данные об иммунологии репродукции, в том числе об активизации врождённого иммунитета у беременной, материнско-плодовых иммунологических взаимоотношениях во время беременности и развитии иммунной системы плода.

Вивчено проблему ранньої діагностики материнської прихильності як основи виявлення та корекції психосоціальних факторів ризику психічного дизонтогенезу у дітей. Уперше в Україні публікується переклад міжнародно визнаної шкали материнської прихильності до плоду (M. Cranley, 1981). Запропоновано попередні дані щодо валідизації та стандартизації, одержані в процесі пілотного дослідження материнської прихильності до плоду.

Досліджено стан плазмово-коагуляційної ланки системи гемостазу у жінок в кінці III триместру вагітності, у післяпологовий період та після операції кесарів розтин. Встановлено, що у вищезазначених групах жінок зменшуються протромбіновий і активований частковий тромбопластиновий часи, зростають протромбіновий індекс і концентрація фібриногену та знижується активність антитромбіну III. Зроблено висновок, що у жінок обстежених груп наростання гіперкоагуляції відбувається за рахунок підвищення концентрації фібриногену, активності й концентрації основних прокоагулянтів, а також за рахунок пригнічення антикоагулянтної активності (зниження антитромбіну III).

Висвітлено актуальне питання сучасної медицини і закономірності перинатального морфогенезу та встановлення анатомічних стандартів перинатального періоду. За допомогою класичних методів анатомічного дослідження вивчено особливості будови та корелятивних взаємовідношень внутрішніх жіночих статевих органів і прямої кишки на 17-ти препаратах плодів 4 - 6 місяців розвитку. У плодів людини пряма кишка своєю передньою поверхнею стикається з сечовим міхуром, сечовою протокою, кишковою поверхнею матки та задньою поверхнею піхви. У більшості випадків матка на початку плодового періоду займає вертикальне положення. Нахил матки в сторони визначається довжиною круглих зв'язок матки. Характерним для ранніх плодів є висхідне положення яєчників і маткових труб та їх розташування обабіч прямої та сигмоподібної ободової кишок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.111 + Р716.216.415.202.1

Рубрики:

Анатомічні і фізіологічні зміни при вагітності

Ожиріння у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - комплексная оценка различных типов влагалищного биоценоза по результатам разных методов исследования, определение наиболее оптимальных из них. Под наблюдением находились 143 пациентки в возрасте 21 - 39 лет; 123 женщины были беременны в разных сроках гестации - I клиническая группа, во II клиническую группу вошли 20 небеременных женщин детородного возраста с нормоценозом влагалища. Исследование в I группе имело рандомизированный характер при наличии информированного согласия на участие в исследованиях. Критерии включения: возраст не старше 39 лет, отсутствие тяжелой формы общесоматической патологии, отсутствие указаний на фармакологическую коррекцию воспалительных заболеваний половых органов в последние 6 мес. Карту первичного наблюдения заполняли в день обращения к врачу. Требования для забора материала: отсутствие специальной подготовки и половых контактов в течение последних 3 дней. Критерии исключения из исследования: наличие ИППП в острой фазе. Проанализированы результаты исследования микробиоты влагалища женщин групп наблюдения. Полученные данные позволили в I клинической группе выделить V типов микробиоты. В основу формирования типа подгруппы положено значение рН влагалищного секрета. Учитывали содержание лактобактерий, патогенной и условно-патогенной аэробной и анаэробной флоры; концентрацию кандид; количество лейкоцитов. Установлено, что показатель рН влагалищного секрета можно использовать как индикатор состояния влагалищного биотопа, он согласуется с количественной оценкой микробиоты влагалища и лактобактерий в ней. Показатель рН 4,0 - 4,7 можно считать показателем нормы. рН выше 4,7 свидетельствует о нарушении биоценоза, четко соответствует нарастанию числа осложнений гестации, более высокому числу воспалительных заболеваний общесоматического характера. рН влагалищного секрета можно использовать для скрининга, контроля состояния биотопа влагалища во время беременности, перед родами, кесаревым сечением без дополнительного бактериологического сопровождения. Метод можно считать оптимальным по параметрам "информативность", "доступность", "цена".

Цель исследования - изучение особенностей динамики обеспечения сывороточного и эритроцитарного пула эссенциальными микроэлементами (МЭ - железо, медь, цинк, кобальт, магний, марганец) в ходе беременности женщин разного репродуктивного возраста (РВ) в случае первых родов. Определение эссенциальных МЭ проведено в сыворотке крови и эритроцитах у 44 беременных женщин раннего (РРВ) и среднего (СРВ) РВ, рожавших впервые. Репродуктивный возраст беременных составлял соответственно 16,33 +- 0,21 и 24,67 +- 0,37 года. Исследование проведено в I, II и III триместрах беременности на 11, 24 и 37 нед гестации соответственно. Для определения содержания МЭ использован спектрофотометр С-115М1. Для течения беременности у женщин СРВ присущ значительный динамизм сывороточного и эритроцитарного содержания МЭ. В ходе беременности значительно улучшалось состояние сывороточного пула железа. Содержание в сыворотке крови других эссенциальных МЭ до завершения течения беременности существенно уменьшалось, в частности, магния в 3 раза, кобальта и марганца - вдвое, имелась тенденция к уменьшению содержания цинка. Уменьшение содержания эссенциальных МЭ (магния, кобальта, марганца, цинка) обусловлено их активным использованием для нужд плода, особенно в III триместре беременности. У женщин РРВ к концу III триместра беременности происходит истощение сывороточного и эритроцитарного содержания железа и марганца, что может способствовать возникновению анемии. О нарушениях в системе кроветворения свидетельствует также увеличение содержания кобальта в обеих средах. Сделаны выводы, что с целью изучения особенностей микроелементного обеспечения плода и разработки методов его коррекции представляется целесообразным исследование содержания и баланса эссенциальных микроэлементов в системе мать - плацента - плод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.111 + Р716.219-3

Рубрики:

Анатомічні і фізіологічні зміни при вагітності

Недоношування і переношування вагітності

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості динаміки вмісту токсичних (свинцю, кадмію) й есенціальних (міді, цинку) мікроелементів у крові вагітних жінок та їх комплексного впливу на перебіг гестаційного процесу. Виявлено взаємозв'язок поміж вмістом мікроелементів у крові вагітних жінок та вірогідністю розвитку ускладнень. Запропоновано формули для розрахунку фізіологічно та гранично прийнятних концентрацій свинцю, кадмію, міді та цинку в грудному молоці. Створено математичну модель прогнозування розвитку загрози переривання вагітності, анемії та пієлонефриту у різних триместрах гестації. Розроблено електронну програму прогнозування оцінювання ризиків ускладнень вагітності. Обгрунтовано схему фізіологічного моніторингу за перебігом вагітності у жінок за сучасних екологічних умов, яка грунтується на визначенні індивідуального ризику виникнення ускладнень за показниками вмісту в крові свинцю, кадмію, міді та цинку та проведенні профілактичних і корекційних заходів.