В ході дослідження обстежено 196 вагітних жінок з анемією різного ступеня тяжкості та кардіальною патологією. Враховуючи специфіку обстежуваних, тестування здійснювалося за умов понижених навантажень. Клінічні дослідження щодо застосування інструментальної оротерапії у вагітних жінок з анеміями виявили гарну переносимість штучного гірського повітря. Результати досліджень кінетики кисневого метаболізму свідчать про відновлення під впливом гіпоксичної стимуляції порушених процесів біологічного окиснення в тканинах. Установлено позитивний профілактичний та лікувальний ефект переривчастої нормобаричної гіпоксичної стимуляції у жінок з метою профілактики ускладнень вагітності та пологів.

В ходе наблюдения обследованы 196 беременных женщин с анемией разной степени тяжести и кардиальной патологией. Учитывая специфику обследованных, тестирование проводилось в условиях пониженных нагрузок. Клинические исследования по использованию инструментальной оротерапии у беременных женщин с анемиями выявили хорошую переносимость искусственного горного воздуха. Результаты исследований кинетики кислородного метаболизма свидетельствуют об обновлении под влиянием гипоксической стимуляции нарушенных процессов биологического окисления в тканях. Установлен положительный профилактический и лечебный эффект прерывистой нормобарической гипоксической стимуляции у женщин с целью профилактики осложнений беременности и родов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.13-3

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что по данным литературы, одной из главных причин возникновения плацентарной недостаточности являются экстрагенитальные заболевания, в частности сердечно-сосудистая патология с нарушениями сердечного ритма. В плацентах от женщин с миокардитическим кардиосклерозом с нарушениями сердечного ритма отмечена фетоплацентарная форма хронической плацентарной недостаточности II степени. Очень важно исследовать структурные особенности апоптоза в клеточных популяциях фетоплацентарного комплекса и апоптозного индекса для определения степени плацентарной недостаточности.

Обсужден вопрос о лечении аритмий сердца у беременных, приведены данные наблюдений. Применение бетаксолола способствовало купированию пароксизмов фибрилляции-трепетания предсердий, суправентрикулярной тахикардии, желудочковой экстрасистолии. Установлена высокая эффективность препарата у пациенток с "функциональными" аритмиями, а также у беременных с сопутствующей артериальной гипертензией.

Проанализировано течение беременности, родов, состояние плода и новорожденного у 250-ти женщин с нарушениями сердечного ритма. Выявлено большое количество осложнений беременности и родов, нарушений состояния плода и новорожденного. Полученные результаты необходимы для разработки лечебно-профилактических методов у беременных с данной патологией.

Зазначено, що у практичній діяльності кардіологи та лікарі загального профілю доволі часто стикаються з проблемами лікування кардіологічної патології (гіпертонічна хвороба, порушення ритму тощо) у вагітних. В огляді наведено інформацію щодо методів обстеження вагітних з метою виявлення кардіологічної патології, вирішення тактики ведення та припустимої терапії у таких пацієнток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.1-5

Рубрики:

Хвороби серця у вагітних

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены показатели кортизола, окситоцина в плазме крови, экскреция с мочой катехоламинов в III триместре беременности и в родах у 80-ти беременных с пороками сердца (34-х - с неосложненными родами и 46-ти - с акушерской патологией) и 30-ти соматически здоровых женщин с нормальными родами. Выявлено, что отягощенным родам предшествовали низкие уровни кортизола, повышенная экскреция адреналина. Во время отягощенных родов показатели кортизола, окситоцина, норадреналина были снижены, адреналина - повышены. Сопоставление гуморальных факторов с психоэмоциональными особенностями беременных с пороками сердца выявило, что при повышенной личностной тревожности, низкой маскулинизации, повышенной эмоциональной лабильности, интроверсии наблюдалось снижение кортизола при беременности и в родах и повышение адреналина при беременности. Снижение норадреналина при беременности и повышение адреналина в родах ассоциировалось с феминностью, интроверсией и эмоциональной лабильностью.

Проблемы ведения беременности у женщин с нарушением сердечного ритма и проводимости приобретают актуальное значение. Частые экстрасистолии составляют группу прогностически неблагоприятных нарушений сердечного ритма, особенно у беременных. Среди пароксизмальных нарушений ритма у беременных наиболее часто встречается пароксизмальная наджелудочковая тахикардия, что связано с кардиальной патологией. Цель работы - описание опыта применения радиочастотной абляции паранодальных проводящих путей сердца у беременной с пароксизмальной тахикардией. Материалы и методы. Пациентка Б., 27 лет, первобеременная, поступила в отделение кардиохирургии Института неотложной и восстановительной хирургии им. В. К. Гусака с жалобами на выраженную слабость, приступы учащенного сердцебиения до 180-ти в 1 мин. Указанные жалобы впервые появились 11 лет назад. Пациентка неоднократно лечилась амбулаторно и стационарно. Комплекс медикаментозной терапии включал антиаритмические препараты. За период беременности приступы тахикардии участились. Ранее была диагностирована тахикардия АВ-соединения. Диагноз: идиопатическая пароксизмальпая тахикардия из АВ-соединения; хроническая сердечная недостаточность нулевой степени. Беременность первая, 33 - 34 недели.

Выполнена операция: катетерная радиочастотная абляция паранодальных путей. Течение послеоперационного периода гладкое. Матка в нормотонусе, сердцебиение плода ритмичное, до 148 в 1 мин, кардиотокограмма соответствует сроку беременности без признаков внутриутробной гипоксии плода. Беременность завершилась срочными патологическими родами доношенным плодом. Результаты. Сердечно-сосудистая система подвергается значительным адаптационно-динамическим изменениям, начиная с первых недель беременности. Изменения гормонального фона влияют на деятельность сердца. Эстрогены увеличивают возбудимость миометрия. У больных с пароксизмальными наджелудочковыми тахикардиями наряду с угрозой сердечно-сосудистых осложнений имеется высокий анестезиологический риск. Адекватная стабилизация сердечной деятельности у беременных с нарушениями ритма является необходимым фактором успешного течения беременности и родов.

Ключ. слова: нарушения ритма сердца, нейроциркуляторная дистония, беременность, метаболическая терапия, "Кардонат"
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.109-52

Рубрики:

Розлади ритму серця у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены данные о влиянии мерцательной аритмии на состояние маточно-плацентарного и плодового кровотока, и ранней постнатальной адаптации (РПНА) новорожденных от матерей с нарушениями сердечного ритма (НСР). Определены нарушения гемодинамики в системе мать - плацента - плод, а также особенности течения периода РПНА. Частота и тяжесть нарушений обусловлены видом НСР и сроком гестации, в котором наблюдаются признаки гипоксии.

Исследованы показатели адаптивности, эмоциональности, тревожности, индивидуальный уровень стрессоустойчивости у беременных с нарушениями сердечного ритма на фоне осложнений беременности (внутриутробной гипоксии плода, угрозы прерывания беременности). У беременных с внутриутробной гипоксией плода определены высокий уровень эмоциональности и низкий уровень стрессостойкости. Показатели стрессоустойчивости были наиболее снижены у женщин с наличием внутриутробной гипоксии плода по сравнению с беременными без этого осложнения. Нарушения психоэмоционального состояния у беременных с сердечными аритмиями являются одной из причин возникновения или усугубления сердечных аритмий.

Наведено дані щодо визначення показників варіабельності серцевого ритму у вагітних з аритміями серця. Показано зміни показників залежно від типу основного захворювання на тлі порушення серцевого ритму та виду екстрасистолії.

Исследована проблема "Беременность и пороки сердца" и пути ее совершенствования. Предложено совершенствование диспансерного ведения беременных с пороками сердца путем включения этапа местного санаторного оздоровления. Изучено влияние санаторных факторов на состояние матери и внутриутробного плода по данным кардиотокографии и ультразвуковой фетометрии в различные сроки гестации до и после оздоровления.

Представлено аналіз 922 історій пологів жінок з вродженими вадами серця, які народили немовлят у клініках ДУ і ПАГ АМН України протягом 1992 - 2006 рр. Визначено рівень та структуру перинатальної смертності. Встановлено, що при вроджених вадах серця у матері перинатальні репродуктивні втрати значно перевищують їх рівень у загальній популяції (2,07 і 9,6 % відповідно). Більшість померлих дітей були народжені передчасно жінками з вродженими вадами серця та тяжкою стадією серцевої недостатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.105.0

Рубрики:

Вади серця у вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показаны некоторые особенности гемодинамики во время родов и в послеродовом периоде у беременных с сердечными заболеваниями. Выделены тяжелые пороки сердца со значительными нарушениями кровообращения. Описан один из видов этих тяжелых пороков - коарктация аорты у беременных, ее течение, возможные осложнения и результаты исследований. По данным литературы и собственным наблюдениям, у беременных со значительными нарушениями кровообращения в большинстве случаев наблюдаются летальные исходы. Исходя из этого, рекомендовано акушерам-гинекологам совместно с кардиологом и другими специалистами своевременно прогнозировать ведение беременности у пациенток в каждом конкретном случае.

Уперше на підставі даних комплексного обстеження обгрунтовано новий напрям допомоги вагітним і новонародженим, який грунтується на удосконалених методах діагностики, профілактики та лікування гіпоксичних станів плода та новонародженого. Визначено шляхи підвищення ефективності ранньої неонатальної адаптації новонароджених на засадах оптимізації лікування вагітних з ревматичними вадами серця та профілактики антенатальної гіпоксії плода. Базуючись на результатах комплексного обстеження у динаміці раннього неонатального періоду, показано особливості функціонального стану основних систем адаптації (стрес-реалізувальних і стрес-лімітувальних), визначено характер нейро-гуморальної, гормональної регуляції, компенсаторно-адаптаційних механізмів новонароджених залежно від важкості перенесеної гіпоксії у матерів, здорових і хворих на ревматичні вади серця, а також залежно від активності ревматичного процесу та стадії недостатності кровообігу у жінок. Визначено особливості функціонування ГАМК-ергічної системи та її ролі у формуванні компенсаторно-адаптаційних процесів у періоді ранньої неонатальної адаптації у новонароджених з гіпоксичними пошкодженнями, що зумовило розробку нових підходів до профілактики та лікування гіпоксії плода й асфіксії новонароджених. З використанням моделі хронічної гіпоксії плода уперше доведено, що введення вагітним ноотропних препаратів ("Пірацетам") супроводжується значними морфофунціональними змінами у легенях та серці, відбувається нормалізація стрес-лімітувальних систем, що призводить до зниження перинатальних пошкоджень плодів та покращання адаптивних можливостей організму. З урахуванням даних

  Скачати повний текст

Вперше визначено міокардіальний резерв вагітних жінок за даними двох навантажувальних тестів з урахуванням стадії серцевої недостатності (СН), терміну та ускладнень вагітності. Встановлено особливості переносимості фізичного навантаження (ФН) залежно від міокардіального резерву у вагітних з вродженою вадою серця (ВВС) з різним функціональним класом та визначено коефіцієнт кореляції показників тесту з 6-хвилинною ходьбою (ТШХ) та велоергометрією (ВЕМ). Доведено доцільність проведення інформативного та безпечного тесту з дозованим фізичним навантаженням - ТШХ, який дозволив об'єктивізувати міокардіальний резерв. З урахуванням одержаних результатів розроблено додаткові кардіальні критерії для визначення тактики розродження. Встановлено кореляційний взаємозв'язок між показниками якості життя, фізичного та психологічного стану жінок з ВВС в динаміці вагітності та показниками міокардіального резерву та гемодинаміки. Розроблено ефективні індивідуальні диференційовані підходи щодо лікування, реабілітації та допологової підготовки, спрямовані на покращання якості життя, психологічного стану та фізичної працездатності вагітних з ВВС.