Изучены показатели кортизола, окситоцина в плазме крови, экскреция с мочой катехоламинов в III триместре беременности и в родах у 80-ти беременных с пороками сердца (34-х - с неосложненными родами и 46-ти - с акушерской патологией) и 30-ти соматически здоровых женщин с нормальными родами. Выявлено, что отягощенным родам предшествовали низкие уровни кортизола, повышенная экскреция адреналина. Во время отягощенных родов показатели кортизола, окситоцина, норадреналина были снижены, адреналина - повышены. Сопоставление гуморальных факторов с психоэмоциональными особенностями беременных с пороками сердца выявило, что при повышенной личностной тревожности, низкой маскулинизации, повышенной эмоциональной лабильности, интроверсии наблюдалось снижение кортизола при беременности и в родах и повышение адреналина при беременности. Снижение норадреналина при беременности и повышение адреналина в родах ассоциировалось с феминностью, интроверсией и эмоциональной лабильностью.

Исследована проблема "Беременность и пороки сердца" и пути ее совершенствования. Предложено совершенствование диспансерного ведения беременных с пороками сердца путем включения этапа местного санаторного оздоровления. Изучено влияние санаторных факторов на состояние матери и внутриутробного плода по данным кардиотокографии и ультразвуковой фетометрии в различные сроки гестации до и после оздоровления.

Представлено аналіз 922 історій пологів жінок з вродженими вадами серця, які народили немовлят у клініках ДУ і ПАГ АМН України протягом 1992 - 2006 рр. Визначено рівень та структуру перинатальної смертності. Встановлено, що при вроджених вадах серця у матері перинатальні репродуктивні втрати значно перевищують їх рівень у загальній популяції (2,07 і 9,6 % відповідно). Більшість померлих дітей були народжені передчасно жінками з вродженими вадами серця та тяжкою стадією серцевої недостатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.105.0

Рубрики:

Вади серця у вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше визначено міокардіальний резерв вагітних жінок за даними двох навантажувальних тестів з урахуванням стадії серцевої недостатності (СН), терміну та ускладнень вагітності. Встановлено особливості переносимості фізичного навантаження (ФН) залежно від міокардіального резерву у вагітних з вродженою вадою серця (ВВС) з різним функціональним класом та визначено коефіцієнт кореляції показників тесту з 6-хвилинною ходьбою (ТШХ) та велоергометрією (ВЕМ). Доведено доцільність проведення інформативного та безпечного тесту з дозованим фізичним навантаженням - ТШХ, який дозволив об'єктивізувати міокардіальний резерв. З урахуванням одержаних результатів розроблено додаткові кардіальні критерії для визначення тактики розродження. Встановлено кореляційний взаємозв'язок між показниками якості життя, фізичного та психологічного стану жінок з ВВС в динаміці вагітності та показниками міокардіального резерву та гемодинаміки. Розроблено ефективні індивідуальні диференційовані підходи щодо лікування, реабілітації та допологової підготовки, спрямовані на покращання якості життя, психологічного стану та фізичної працездатності вагітних з ВВС.

Клініко-статистично проаналізовано 303 історії пологів жінок із вродженими вадами серця (ВВС). Переважна більшість вагітних мали серцеву недостатність (СН) I стадії - 82,8 %, у 10,2 % жінок зафіксовано II стадію, у 6,9 % - СН не було. Виявлено залежність частоти та ступеня вираженості ускладнень перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду від стадії СН. Найчастіше вагітність ускладнювалася загрозою переривання (41,9 %), причому це ускладнення достовірно частіше спостерігалось у разі СН I. За II стадії СН достовірно частіше виникали прееклампсія, дистрес плода, затримка його росту, вагітність закінчувалась передчасними пологами. Перебіг пологів відрізнявся значною частотою таких ускладнень як несвоєчасний вилив навколоплодових вод (25,1 %), дистрес плода (15,3 %), кровотеча в III і ранній післяпологовий періоди (10,45 %), оперативне розродження (33,1 %). Виявлено прямо пропорційну залежність частоти наведених ускладнень від стадії СН. Асфіксію плода діагностовано в 49,4 % новонароджених, перинатальна смертність становила 2,091 %. Було 5 випадків материнської смертності (1,65 %), усі померлі страждали на декомпенсовані ВВС.

Зазначено, що проблема вроджених вад серця (ВВС) у вагітних є багатоплановою і залишається дотепер однією з найгостріших у кардіоакушерській клініці, її вирішення можливе лише шляхом поєднання зусиль багатьох спеціалістів - акушерів-гінекологів, кардіологів, кардіохірургів, інтенсивістів-анестезіологів, фахівців із пренатальної діагностики та медицини плода. Проте вже зараз у випадку ВВС сприятливе закінчення вагітності як для матері, так і для плода є загальним правилом із рідкісними, але вкрай болючими виключеннями.

Висвітлено проблеми покращання якості життя, перебігу і перинатальних наслідків вагітності у жінок з вродженими вадами серця шляхом обгрунтування, розробки та впровадження комплексної системи немедикаментозних оздоровчих заходів допологової підготовки та антенатальної охорони плода з урахуванням виявлених особливостей патогенезу ускладнень і факторів, що сприяють їх виникненню. Проаналізовано структуру та причини материнської та перинатальної смертності від екстрагенітальних захворювань в Україні за 20 років, показана роль та місце серед них вроджених вад серця. Розкрито особливості фізичної працездатності, психоемоційного стану та якості життя вагітних з вродженими вадами серця з урахуванням виду вади та стадії серцевої недостатності. Розглянуто особливості функціонального стану основних систем адаптації (стрес-реалізуючих і стрес-лімітуючих) і визначено їх порушення у разі вроджених вад серця у матері. За допомогою ендокринологічних, інструментальних, патоморфологічних досліджень вивчено зміни діяльності фетоплацентарного комплексу. Запропоновано критерії ранньої діагностики порушень плодово-плацентарного кровотоку та прогнозування таких ускладнень як загроза переривання, дистрес та затримка росту плода. Висвітлено особливості скоротливої діяльності матки та механізми їх формування на основі вивчення плацентарних гормонів та їх рецепторів у міометрії. Надано диференційовану патогенетично обгрунтовану систему допологової підготовки та реабілітаційних заходів, яка призводить до покращання якості життя, психоемоційного стану, функції серцево-судинної та інших систем, підвищується толерантність до фізичного навантаження, зменшується плацентарна недостатність, що сприяє зниженню частоти ускладнень вагітності, пологів, материнської та перинатальної патології та смертності серед вагітних з вродженими вадами серця.

Проведен анализ исследований у беременных с корригированными приобретенными пороками сердца (КППС) и у беременных с некорригированными пороками сердца (НППС). В группе пациенток с КППС заболевание выявляли позже, чем в группе с НППС: у этих же беременных чаще встречается сердечная недостаточность (СН) II функционального класса. У беременных с приобретенными пороками сердца СН, развивающаяся к концу гестации, обусловила хроническую внутриутробную гипоксию плода и хроническую фетоплацентарную дисфункцию. Как следствие, в группе женщин с КППС в 77,7 % случаев имели место досрочные роды. Как способ родоразрешения преобладало кесарево сечение, что обусловлено как кардиальной, так и акушерской патологией.

Отмечено, что легочная гипертензия (ЛГ) - один из наиболее опасных пороков сердца у беременных. ЛГ возникает в результате ограниченного кровотока через легочную артериальную циркуляцию, которая приводит к увеличению легочного сосудистого сопротивления и в конечном счете к правожелудочковой сердечной недостаточности. Частота гибели пациенток с гипертензией малого круга кровообращения во время беременности и сразу после родов очень высока. Приведен международный опыт ведения пациенток с ЛГ во время беременности, родов и в послеродовой период. На основании многочисленных публикаций пациенткам с ЛГ рекомендуется стерилизация или обеспечение надежной контрацепции, а в случае наступления беременности - ее прерывание. Пациентка должна наблюдаться в специализированном центре командой врачей-профессионалов в случае отказа от прерывания беременности.

Цель работы - разработать тактику профилактики фетальных гипоксических нарушений у беременных с врожденными пороками сердца (ВПС), сердечной недостаточностью (СН) и железодефицитной анемией. Под наблюдением находились 86 беременных с ВПС и NYHA II - III. Из них у 68 в третьем триместре беременности диагностирована анемия (группа I); 18 беременных с ВПС, NYHA II - III без анемии составили группу II; контрольную группу составили 24 беременные без кардиальной патологии, с физиологическим течением беременности. Всем беременным с оформлением информационного согласия проведено изучение концентрации ферритина, уровня гемоглобина, морфологическое исследование плаценты. Всем беременным были назначены препараты железа. Перорально назначался железа (III) гидроксид полимальтозный комплекс (Мальтофер) при уровне гемоглобина выше 95 г/л и предполагаемом сроке родов более 40 дней от начала лечения. При уровне гемоглобина ниже 95 г/л внутривенно вводился железа (III) гидроксид сахарозный комплекс (Венофер) с последующим переходом на таблетированное железо (III). В группах беременных I и II не было перинатальных потерь, рождения детей в сроке беременности менее 28 недель и с оценкой по Апгар при рождении ниже 4 баллов. Беременные с цианотичными пороками сердца и необходимостью досрочного родоразрешения в сроке менее 37 недель не включались в исследование. Имела место корреляция между степенью тяжести анемии у женщин с ВПС на фоне СН и недоношенностью, наличием ЗВУР и рождением детей в состоянии асфиксии различной степени (соответственно r = 0,8, r = 0,75 и r = 0,85). Выводы: формирование фетоплацентарного комплекса у женщин с ВПС на фоне СН протекает с осложнениями, связанными с наличием тканевой гипоксии, а также с возможным влиянием на этот процесс оксидантного стресса. Развитие железодефицитной анемии в данной группе представляет дополнительный фактор риска плацентарной дисфункции, что подтверждается морфометрическими и морфологическими исследованиями плацент. Ранняя профилактика и своевременное лечение позволяют значительно уменьшить частоту осложнений и улучшить перинатальные исходы в данной группе пациентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.105.0-3

Рубрики:

Вади серця у вагітних

Шифр НБУВ: ДС48302 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.105.0-3

Рубрики:

Вади серця у вагітних

Шифр НБУВ: ДС48302 Пошук видання у каталогах НБУВ