Рассмотрены особенности течения беременности, родов, послеродового периода и состояния новорожденных при заболевании вирусным гепатитом. Приведена общая характеристика острых и хронических вирусных гепатитов, а также вызываемых малоизученными гепатотропными вирусами. Рассмотрены патогенез, клинические проявления, механизмы заражения и пути передачи вирусных гепатитов, показаны возможные осложнения и исходы заболевания. Приведены методы дифференциальной диагностики патологии беременности и вирусного гепатита. Разработаны рекомендации по практическому использованию результатов определения маркеров вирусных гепатитов, приведены методы их профилактики и лечения.

Вивчено патогенез та особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, що страждають на хронічний гепатит та у разі обтяження перебігу вагітності HELLP-синдромом. За допомогою клініко-біохімічних, гормональних, біофізичних, імунологічних, імуноморфологічних, морфологічних, реовазографічних досліджень визначено критерії оцінювання стану фетоплацентарного комплексу. Встановлено погіршання стану внутрішньоутробного плода, наявність гормонального дисбалансу, виснаження антиоксидантної системи захисту, порушення мікрогемоциркуляції в матково-плацентарному басейні, наявність імунологічних порушень за вторинним гіпосупресорним варіантом у жінок з хронічними гепатитами. Встановлено, що за даної патології у 2,6 рази підвищується ризик розвитку HELLP-синдрому; доведено провідну роль аутоімунного компонента в патогенезі розвитку цієї хвороби. На підставі ретельного аналізу отриманих результатів виділено маркери розвитку HELLP-синдрому. Доведено, що використання рекомендованого лікувального комплексу, який включає дискретний низькооб'ємний плазмаферез, гепабене, гетеротопічну трансплантацію фетального тимуса, сприятливо впливає на перебіг вагітності та пологів у жінок з хронічними гепатитами і дозволяє у 2,8 рази, у порівнянні з традиційною терапією, знизити ризик розвитку HELLP-синдрому.

Установлено частоту трансмісії вірусу гепатиту C від матері до новонародженого. Визначено високу частоту ускладнень вагітності та пологів у HCV-інфікованих - анемії, загрози переривання вагітності, передчасних пологів, запальних захворювань статевих органів, несвоєчасного відходження навколоплідних вод, аномалії пологової діяльності. Вивчено фактори ризику вертикальної передачі вірусу C. Апробовано спосіб діагностування вірусного гепатиту C з використанням експрес-тесту "CITO TEST HCV" (США), доведено його високу чутливість, специфічність і точність. Одержано нові дані про функціональний стан фетоплацентарного комплексу й особливості імунологічного гомеостазу у вагітних з хронічною HCV-інфекцією. Вивчено вміст ліпополісахарид-зв'язувального білка у вагітних з хронічним гепатитом C та виявлено взаємозв'язок між вмістом ліпополісахаридо-зв'язувального білка й імунними показниками у патогенезі хронічного гепатиту C в обстежених жінок. Науково обгрунтовано та розроблено патогенетичну схему раціонального ведення вагітності та пологів, а також комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень і профілактику вертикальної трансмісії вірусу гепатиту C. Частота передачі HCV у групі вагітних з хронічною HCV-інфекцією становила 7,0 %, а у групі вагітних з коінфекцією HCV + HIV - 20,4 %, яка завдяки впровадженню комплексних профілактичних заходів зменшилась у 1,8 раза (4 %) у групі вагітних з хронічною HCV-інфекцією та у 2,4 раза (8,7 %) - у групі вагітних з коінфекцією HCV + HIV.

Обстежено 16 вагітних із хронічною реплікативною та 40 - із хронічною інтегративною HBV-інфекцією. Встановлено, що у вагітних із хронічною реплікативною HBV-інфекцією зі збільшенням терміну гестації погіршуються біохімічні показники білково-синтетичної функції печінки, виявляється тенденція до зниження інтенсивності реплікації HBV і посилення активності некрозапальних процесів у гепатоцитах.

Обстежено 117 вагітних жінок, хворих на HBeAg-позитивний ХГВ, і 18 народжених ними дітей. Установлено, що в матерів, які трансплацентарно заразили дітей, під час вагітності спостерігалося зменшення, притаманної процесу гестації, імуносупресивної активності сироватки крові. Висловлено гіпотезу, що порушення материнської толерантності по відношенню до плоду призводить до цитогенного ефекту з ушкодженням плаценти та сприяє передачі HBV.

Розроблено метод прогнозування та профілактики акушерських ускладнень шляхом вивчення особливостей перебігу гестаційного періоду в жінок із вірусним гепатитом С (ГС). Встановлено територіальну нерівномірність поширеності ГС в Україні, що корелює з частотою інфікованості вагітних збудником. Визначено вікові та соціальні групи ризику захворюваності на ГС серед вагітних, домінуючі шляхи передачі вірусу за сучасних умов. Одержано нові дані про несприятливий вплив ГС на перебіг вагітності. Визначено особливості взаємовпливу патологічних процесів, індукованих вірусів ГС та ВІЛ у вагітних жінок. Сформовано основні фактори, які сприяють підвищенню ризику передачі вірусу ГС від матері до дитини. Вперше розроблено алгоритм ведення вагітних з ГС, що спрямований на ранню діагностику та попередження акушерських ускладнень із диференційованим підходом об’єму надання медичної допомоги вагітним з ГС залежно від тяжкості патологічного процесу.

Відзначено, що погляди на патогенез перебігу вірусного гепатиту В у вагітних жінок та особливості впливу збудника на організм матері та плода вивчено ще недостатньо. В першу чергу це стосується таких питань, як вивчення порушень стану фетоплацентарного комплексу та функцій печінки у вагітних за допомогою оцінки пігментної, ферментативної та білкової функції печінки, гормональної функції плаценти, дослідження функції ендотелію судин, а також розробка алгоритму лікувально-профілактичних заходів.

Досліджено 80 вагітних жінок з HBV-інфекцією та 40 умовно здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. На підставі комплексного вивчення даних клінічної картини та інструментальних методів дослідження удосконалено діагностику порушень фетоплацентарного комплексу у вагітних із HBV-інфекцією. Вивчено особливості змін пігментної, ферментативної та білковосинтетичної функцій печінки у вагітних жінок з HBV-інфекцією. Встановлено взаємозв'язок між частотою розвитку, ступенем прояву плацентарної дисфункції та наявністю патологічних відхилень у стані ендотеліальної системи, функціонального стану печінки у жінок вагітних з HBV-інфекцією. Встановлено, що підвищений вміст ендотеліну та фактора некрозу пухлин і знижений вміст простацикліна у жінок з HBV-інфекцією свідчать про наявності локальної плацентарної ішемії. Показано роль корекції виявлених змін функціонального стану печінки й ендотеліальної дисфункції під час проведення лікування порушень фетоплацентарного комплексу у вагітних з вірусним гепатитом В у анамнезі. Розроблено та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів, із застосуванням аргініну глутамату та екстракту артишоку, використання якого супроводжується позитивною динамікою клініко-лабораторних показників, що дозволило знизити частоту розвитку та ступінь прояву плацентарної дисфункції, знизити тим самим рівень акушерських та перинатальних ускладнень у обраного контингенту вагітних.