Проведено клинико-инструментальное обследование 146-ти женщин с патологией шейки матки во время беременности и после родов. Контрольную группу составили 49 беременных. Установлена структура клинических форм доброкачественных и предраковых изменений эпителия шейки матки у беременных. Изучены особенности соматического и гинекологического анамнеза течения родов у женщин с различными формами патологии шейки матки. Определена зависимость между паритетом беременности, родов, методом родоразрешения и регрессом доброкачественных и предраковых изменений эпителия шейки матки через 3 - 5 месяцев после родов.

Наведено результати етіопатогенетичного лікування дисплазії епітелію шийки матки (ДЕШМ) у 130 вагітних і 150 невагітних жінок фертильного віку. Визначено, що консервативне лікування ДЕШМ середнього і тяжкого ступеня (CIN 2 - 3) супроводжується рецидивами в 29,5 % випадків. Позитивний результат лікування в невагітних настає в 98 % випадків після комплексного лікування з використанням фізіохірургічних методів (кріодеструкції, радіохвильової деепітелізації і електроконізації шийки матки). У вагітних використовували метод радіохвильової деепітелізації, який не призводить до ускладнень вагітності і завершується позитивним ефектом у 100 % випадків.

Розглянуто питання клініко-діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів у разі лейкоплакії шийки матки (ЛШМ) на підставі визначення клініко-метаболічних порушень за даної патології. Визначено фактори ризику розвитку ЛШМ. Вивчено мікробіоценоз піхви, ехосеміотику матки, яєчників, стан клітинної, гуморальної ланок імунітету, а також процесів перекисного окиснення ліпідів і гормонального статусу. Зазначено, що результати досліджень свідчать про розвиток хронічного запального процесу у піхві у випадку ЛШМ, обумовленого дисбактеріозом з провідною роллю у ньому хламідійної інфекції. Доведено, що хронічний запальний процес у піхві призводить до розвитку хронічного ендо- та екзоцервіциту, цитологічних змін епітелію шийки матки та супроводжується ехоструктурними змінами матки та яєчників, порушеннями в імунній, гормональній та ліпопероксидазній системах. Досліджено, що дані порушення залежать від наявності в анамнезі хірургічних методів лікування фонової патології шийки матки, а також від тривалості перебігу патологічного процесу у шийці матки. Розроблено шляхи оптимізації диспансерного ведення жінок з ЛШМ щодо проведення курсів терапії, спрямованої на корекцію клініко-метаболічних порушень, рецидивів і злоякісної трансформації даної патології.

Проведено дослідження динаміки кольпоскопічних змін епітелію шийки матки, його морфофункціональних характеристик, гормональних порушень, показників місцевого імунітету та мікроекології піхви у вагітних і породіль. Охарактеризовано структуру доброякісної та передракової патології шийки матки під час вагітності та її зміни під час пологів. Досліджено перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дисгормональними змінами, факультативними та облігатними передраками шийки матки. Проведено вивчення мікроекології піхви, з'ясовано особливості імунітету у вагітних з доброякісними та передраковими змінами на шийці матки. Визначено фактори ризику прогресування передраків шийки матки після пологів. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, щодо запобігання персистенції передракової патології шийки матки та зниження застосування інвазивних методів лікування після пологів.

Вперше описано кольпоскопічну семіотику фонових і передракових процесів шийки матки з різними етіопатогенетичними варіантами у вагітних. Визначено наявність ознак хибнопозитивного поліморфізму. З'ясовано діагностичну значущість методу флуоресцентної кольпоскопії. Описано ознаки фонових, передракових і злоякісних процесів шийки матки у вагітних. Здійснено вплив цитокінової системи на стан місцевого імунітету у вагітних. Розглянуто ознаки високого ступеня ризику малігнізації у вогнищах дисплазії епітелію шийки матки у вагітних на підставі зіставлення результатів ендоскопічно-цитоморфологічного обстеження, показників індексу апоптозу, імуногістохімічного дослідження ексцинції та поширеності рецепторів IL-2 та онкомаркерів: канцерембріонального антигену, панцитокератину й епісомального маркера CIN tec Р-16. Розроблено моніторинг, спрямований на діагностику, профілактику та лікування акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з патологією шийки матки з різними етіопатогенетичними варіантами.

Інфекційно-запальні процеси статевих органів у вагітних не тільки значно ускладнюють перебіг вагітності, призводячи до переривання вагітності і завмерлої вагітності, але і значно погіршують стан репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Уміння клінічно оцінити специфічні для папіломавірусної інфекції кольпоскопічні ознаки (оцтово-білий епітелій, мозаїка, пунктація тощо) та результати цитологічних досліджень у разі фонових захворювань шийки матки у жінок, які народили та інфіковані різними типами папіломавірусу людини, важливе для ранньої діагностики і раціонального лікування при передпухлинних процесах шийки матки.

Розглянуто особливості розродження та перебігу перинатального періоду у немовлят, народжених від вагітних - носіїв вірусу папіломи людини високого онкогенного потенціалу. Зазначено проблемний перебіг вагітності, вищий відсоток розродження за допомогою оперативних методик та ускладнений перебіг перинатального періоду у дітей, народжених від жінок, інфікованих папіломавірусною інфекцією.

Наведено огляд літератури з питань етіології та патогенезу фонових і передракових захворювань шийки матки у вагітних. Акцентовано увагу на особливостях місцевого імунітету у даної категорії хворих.

Висвітлено деякі аспекти функціонування системи мати - плацента - плід у вагітних із доброякісною патологією шийки матки в анамнезі, встановлено клінічне значення комплексного оцінювання венозного та артеріального кровотоку плода за фізіологічної вагітності та плацентарної недостатності. Запропоновано конкретні критерії для практичної охорони здоров'я для тактики ведення вагітності та пологів у жінок групи високого перинатального ризику. Використання запропонованих практичних рекомендацій надасть можливість покращити перинатальні наслідки у жінок групи високого ризику.

Актуальність вивчення патології шийки матки (ШМ) у вагітних зумовлена не тільки високою частотою розвитку її у жінок соціально активного віку та можливістю переходу у злоякісні форми, але й недостатньою ефективністю існуючих методів діагностики і лікування. Мета дослідження - вивчення кольпоскопічно-цитологічних особливостей ШМ у вагітних із великим інтергенетичним інтервалом (ВІГІ). Обстежено 81 жінку: 40 жінок із ВІГІ у динаміці вагітності, пологів і післяпологового періоду - 1-а група; 27 вагітних, які народжували вперше у віці понад 30 років, - 2-а група; 14 вагітних, у яких перерва між першими та наступними пологами становила 3 - 5 років - 3-я група. Вивчення стану ШМ у вагітних з ВІГІ у пізніх термінах проведено шляхом кольпоскопічного та цитологічного методів дослідження. Статистичне оброблення одержаних даних здійснено за стандартними методами. Отримані дані свідчать про підвищений рівень передракової патології ШМ у вагітних з ВІГІ та у вагітних старшого віку у порівнянні з молодими вагітними, у яких інтервал між пологами невеликий - 3 - 5 років. Невелика відсоткова різниця передракових станів ШМ: 22,5 % - у жінок 1-ї групи та 22,2 % - у жінок 2-ї групи свідчить про те, що зі збільшенням віку ймовірність самоелімінації вірусу папіломи людини знижується, відповідно підвищується ризик розвитку передраку та раку ШМ. Проведене дослідження виявило, що проблема стану ШМ у жінок з ВІГІ лишається актуальною і остаточно не вивченою. У першовагітних після 35 років і повторновагітних з ВІГІ необхідно обов'язково під час першого відвідування жіночої консультації крім взяття цитологічного мазка проводити кольпоскопічний огляд. У разі виявлення LSIL і HSIL у цієї категорії жінок - кольпоскопічний і цитологічний контроль 1 раз у 3 міс під час вагітності з обов'язковим проведенням ПЛР ВПЛ ВКР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.569.714.2

Рубрики:

Пухлини шийки матки у вагітних

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.569.714.2-5

Рубрики:

Пухлини шийки матки у вагітних

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення гормонального статусу у вагітних із доброякісною патологією шийки матки (ШМ) в анамнезі. Проведено клініко-статистичний аналіз гормонального статусу 100 жінок із доброякісною патологією ШМ в анамнезі. За ознаками виявленої патології ШМ під час кольпоскопічного обстеження жінки були розподілені на дві групи: 100 вагітних, у яких кольпоскопічно та цитологічно ознак патології ШМ не виявлено, ввійшли до контрольної групи, і 100 жінок, які мали патологію ШМ, увійшли до основної групи. У дослідженні вивчено гормональні взаємовідношення у системі мати - плацента - плід, а саме - рівень таких гормонів, як естріол, прогестерон, хоріонічний гонадотропін, плацентарний лактоген. Гормональні зміни в організмі вагітної та зменшення імунореактивності зумовлюють небажану стимуляцію вже існуючих доброякісних фонових гіперпластичних процесів ШМ. Визначення функціонального стану фетоплацентарного комплексу є важливим моментом у своєчасній діагностиці порушень функціонування у системі мати - плацента - плід.

В последнюю четверть столетия наблюдается тенденция к позднему рождению детей. Сегодня 22 % женщин Европы на момент первых родов старше 35 лет. Общеевропейская тенденция, к сожалению, охватила и Украину. С учетом того, что онкозаболеваемость с возрастом увеличивается, возрастает и число женщин, у которых диагностируют рак во время беременности. Рак шейки матки (РШМ) является одним из наиболее часто выявляемых во время беременности злокачественных новообразований женской репродуктивной системы. Частота РШМ во время беременности, по данным отдельных национальных канцеррегистров, составляет 1,8 - 4,0/100 000 беременностей. В Украине аналогичной статистики нет, однако участившиеся случаи обращения таких пациенток в Национальный институт рака свидетельствуют об актуальности этой проблемы для нашей страны. В данной статье проанализированы современные подходы к диагностике и стратегии лечения РШМ на разных сроках беременности, одобренные Европейским обществом гинекологической онкологии (ESGO) и Международной сетью по раку, бесплодию и беременности (INCIP). Срок беременности, болезнь матери, токсичность лечения, выбор времени вмешательства - факторы, влияющие на ранние постнатальные и долгосрочные результаты у детей, родившихся у женщин, у которых во время беременности был диагностирован РШМ. Сложности, возникающие в планировании и проведении лечения больных с данной патологией во время беременности, требуют работы мулыпидисциплинарной команды в составе неонатолога, онкогинеколога, акушера, тератолога, токсиколога и оказания психологической поддержки как на протяжении всей беременности, так и в послеродовом периоде.

Розглянуто питання зниження частоти невиношування вагітності у жінок із деструктивним лікуванням цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (ЦІН) в анамнезі. Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового та перинатального періодів у жінок із деструктивним лікуванням ЦІН в анамнезі. Встановлено особливості формування функціонування стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) і взаємозв'язок між клінічними, мікробіологічними, ехографічними аспектами функціонування системи "мати - плацента - плід" у жінок із даним захворюванням в анамнезі. Визначено особливості шийки матки у вагітних за допомогою кольпоскопічного та цитологічного методів дослідження. Науково обгрунтовано комплекс лікувально-профілактичних заходів, скерованих до покращення перинатальних наслідків. Представлено порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і раннього неонатального періоду у жінок із деструктивним лікуванням ЦІН в анамнезі. Запропоновано методику профілактики невиношування вагітності та перинатальної патології у жінок даної категорії. Встановлено взаємозв'язок між перинатальними наслідками розродження, функціональним станом ФПК, що дозволило розширити наявні дані про патогенез плацентарної дисфункції, а також функціональні порушення у системі "мати - плацента - плід". Показано роль удосконаленої медикаментозної корекції у профілактиці порушень функціонального стану ФПК.