Висвітлено результати досліджень функціональних захворювань серцево-судинної системи, зокрема нейроциркуляторної астенії у вагітних. Проаналізовано питання перебігу вагітності, пологів і перинатальної патології. Вперше на підставі комплексних досліджень, проведених в динаміці вагітності, визначено роль психоемоційного стресу, змін стану стрес-реалізувальних і стрес-лімітувальних систем, а також функціональної активності різних ланок вегетативної нервової системи в патогенезі ускладнень у жінок з нейроциркуляторною астенією. Вперше розроблено математичні моделі ускладнень вагітності та пологів з урахуванням виявлених змін різних функціональних систем і рівня психологічної адаптації.

Освещены результаты исследований функциональных заболеваний сердечно-сосудистой системы, в частности нейроциркуляторной астении у беременных. Проанализированы вопросы течения беременности, родов и перинатальной патологии. Впервые на основании комплексных исследований, проведенных в динамике беременности, определена роль психоэмоционального стресса, изменений состояния стресс-реализующих и стресс-лимитирующих систем, а также функциональной активности разных участков вегетативной нервной системы в патогенезе осложнений у женщин с нейроциркуляторной астенией. Впервые разработаны математические модели осложнений беременности и родов с учетом выявленных изменений разных функциональных систем и уровня психологической адаптации.

З метою підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму вагітних жінок, зниження частоти акушерських ускладнень, антенатального захисту плода та новонародженого науково обгрунтовано доцільність застосування методу лікування "сухими" вуглекислими ваннами пацієнток з вегетосудинною астенією. Проведено клінічне обстеження 110-ти вагітних (30 здорових жінок і 80 пацієнток, яким діагностовано вегетосудинну астенію). Досліджено особливості перебігу вагітності та пологів, функціональний стан вегетативної нервової та симпатико-адреналової систем і психосоматичного статусу. Встановлено позитивний вплив лікувального методу "сухих" вуглекислих ванн на підвищення функціонального рівня гомеостатичних та адаптаційних механізмів у вагітних з вегетосудинною астенією. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення та використання в акушерстві комплексу профілактичних і лікувальних методів для вагітних з вегетосудинною астенією. Здійснено апробацію запропонованих терапевтичних заходів в санаторії "Великий Луг" м.Запоріжжя.

Проведено порівняльний аналіз клінічних, гемодинамічних, біохімічних, гемореологічних, цитохімічних та гематоморфологічних показників за різних форм нейроциркуляторної астенії (НЦА) під час вагітності, з'ясовано їх співвідношення та роль у виникненні синдрому гіпоксії у системі мати - плацента - плід залежно від типу та ступеня порушення функції зовнішнього дихання. Встановлено клінічні особливості перебігу основного захворювання, вагітності та пологів, стану респіраторного та фето-плацентарного комплексу у 120-ти вагітних жінок, хворих на НЦА з синдромом функціональних дихальних розладів, залежно від показників інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів та ендотоксикозу, стану систем протирадикального захисту, кислотно-лужного гомеостазу, морфофункціональних властивостей еритроцитів, процесів метаболізму та транспорту катехоламінів. Розроблено метод фармакологічної корекції виявлених гемодинамічних, реологічних та метаболічних змін за допомогою препаратів "Нервохеель" та "Кралонін" щодо запобігання розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода. Запропоновано комплекс диференційованих лікувально-профілактичних заходів для запобігання та лікування плацентарної недостатності, який включає антигомотоксичні препарати, а також засоби метаболічної, антигіпоксантної дії - "Інстенон" та "Актовегін".

У вагітних, хворих на нейроциркуляторну астенію (НЦА), визначено особливості функціональних респіраторних розладів та їх вплив на перебіг вагітності та пологів. З'ясовано особливості стану кислотно-лужного гомеостазу у динаміці вагітності у досліджених жінок залежно від типу та ступеня порушення функції зовнішнього дихання. Установлено взаємозалежність та взаємообумовленість порушень морфофункціонального стану еритроцитів з підсиленням процесів перекисного окиснення ліпідів, ендогенної інтоксикації та декомпенсацією систем антиоксидантного захисту (АОЗ) у вагітних, хворих на НЦА з синдромом респіраторних розладів. Установлено особливості депонування в еритроцитах та обміну катехоламінів у хворих на НЦА залежно від варіанту перебігу захворювання, типу респіраторних розладів, терміну вагітності та ускладнення - плацентарної недостатності (ПН). Виявлено клініко-патогенетичний взаємозв'язок вираженості гіпоксії в організмі вагітних, хворих на НЦА з функціональними порушеннями дихання зі станом утробного плода та новонароджених. Доведено позитивний вплив кралоніну та нервохеелю на усунення клінічних проявів системи АОЗ, покращання мікроциркуляції, гальмування активності моноаміноксидази, разом з актовегіном та інстеноном - лікування ПН, а також щодо профілактики ускладнень вагітності та пологів. Обгрунтовано доцільність диференційованого призначення актовегіну та інстенону залежно від перебігу НЦА, клінічних синдромів та типу респіраторних розладів.

Исследованы маркеры окислительной модификации белков у 75 беременных, определена связь между показателями окислительной модификации белков и личностной тревожностью. Установлен достоверно более высокий уровень стимулированной окислительной модификации белков у беременных с соматоформной вегетативной дисфункцией по сравнению с соответствующим показателем группы контроля, что свидетельствует о значительных сдвигах в регуляции окислительно-антиоксидантного гомеостаза и на фоне срыва антиоксидантной защиты приводит к развитию оксидантного стресса.

Висвітлено питання покращання перинатальних наслідків та оптимізації лікувальної тактики у жінок з анемією та нейро-циркуляторною астенією (НЦА). Визначено роль метаболічних порушень у разі захворювання на анемію у вагітних з НЦА. Доведено, що анемія супроводжується гіпоксією, у відповідь на яку розвивається місцева ділятація, спрямована на доставку кисню до тканин за умов метаболічного напруження. Визначено, що за наявності цих процесів значно погіршується перебіг НЦА у вагітних, що відображується на стані системи мати - плацента - плід. Встановлено, що анемія призводить до змін гомеостазу, які супроводжуються зміною імунологічного профілю, зростанням молодої популяції еритроцитів, яка свідчить про активацію процесу еритропоезу. Розроблено тактику ведення вагітності хворих на анемію і НЦА. Обгрунтовано вибір лікувальних заходів за різних форм НЦА та ступеня важкості анемії, що дозволило знизити частоту розвитку ускладнень вагітності, пологів та покращити стан плода та новонародженого.

Исследования проведены у 80 беременных, учитывая психосоматический компонент. Определили достаточно высокий уровень личностной и реактивной тревожности как у женщин с соматоформной дисфункцией вегетативной нервной системы, так и у соматически здоровых беременных. Проведение программы медико-психологической коррекции психоэмоционального состояния и санаторной реабилитации беременных с соматоформной дисфункцией вегетативной нервной системы способствует снижению уровня ситуативной тревожности, тем самым влияет на показатели родовспоможения, снижая частоту аномалий родовой деятельности и дистресса плода в родах.

Наведено результати дослідження стану вегетативної регуляції у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом. Обстежено 74 жінки з перинатальними втратами в анамнезі. Контрольну групу склали 72 жінки з фізіологічною вагітністю. Застосовано комплексний підхід до набору методів дослідження вегетативної нервової системи (ВНС), а саме, визначення вегетативного індексу Кердо, аналіз зведених таблиць вегетативних проявів і показників варіабельності серцевого ритму. Результати дослідження свідчать, що для жінок з перинатальними втратами є характерною напруженість адаптаційних процесів, зокрема, гіпертонус симпатичного відділу ВНС, що супроводжується вищою частотою ускладнень гестаційного процесу.

Описано випадок синдрому Гієна - Барре під час III триместра вагітності. Клінічна картина захворювання прогресувала надзвичайно швидко, і стан вагітної був визначений як тяжкий. Після розродження стан жінки не покращився, було вирішено провести лікування внутрішньовенними імуноглобулінами (ВВІГ). Після проведення лікування стан нейровегетативної системи у породіллі ступінчасто покращувався. На 49-у добу після госпіталізації у стаціонар і проходження курсу лікування ВВІГ жінку виписали під нагляд невролога та гінеколога за місцем проживання.

Мета роботи - провести оцінку параметрів вегетативного балансу та активності регуляторних систем у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану. Обстежено 168 вагітних у II та III триместрах (26,80 +- 0,73). Психоемоційний стан досліджено за шкалою Спілбергера-Ханіна з оцінкою ситуативної та особистісної тривожності. Групи дослідження розподілені залежно від рівня ситуативної тривожності. До I групи включено 20 вагітних із високим рівнем ситуативної тривожності; до II групи - 114 вагітних із середнім рівнем ситуативної тривожності; до III групи - 34 вагітні з рівнем тривоги 30 балів і нижче, що характеризує низький рівень ситуативної тривожності. Аналіз варіабельності серцевого ритму вагітної проведено за даними 5-хвилинного запису кардіоінтервалограми з використанням апаратно-програмного комплексу CardioLab "ХАІ-МЕДИКА" (м. Харків). Оцінка основних показників проведена відповідно до рекомендацій робочої групи Європейської спілки кардіологів із вивчення варіабельності серцевого ритму. На підставі проведеного дослідження варіабельності серцевого ритму у вагітних з урахуванням рівня ситуативної тривожності встановлено пригнічення парасимпатичної регуляції, що приводить до зростання симпатичного впливу на ритм серця у вагітних як з високим, так і з середнім рівнями ситуативної тривожності порівняно з вагітними, які мають низький рівень ситуативної тривожності. Так, установлено, що зі зростанням рівня ситуативної тривожності показники, залежні від впливу парасимпатичної ланки регуляції, знижуються, а залежні від симпатичної ланки регуляції - зростають. Такі зміни вказують на порушення вегетативного гомеостазу в умовах підвищення рівня тривожності, а переважання нейрогуморального впливу на регуляцію серцевого ритму може свідчити про спробу компенсувати недосконалість процесів адаптації в даного контингенту жінок.

Зважаючи на високу розповсюдженість мігрені серед жінок репродуктивного віку, вплив вказаної патології на стан здоров'я матері та плоду підбір адекватної фармакотерапії ї надзвичайно важливим процесом. Мета роботи - проаналізувати можливість застосування кожного з зареєстрованих на фармацевтичному ринку України триптанів для лікування мігренозних пароксизмів у жінок під час вагітності на підставі інструкцій, даних наукової літератури тощо. Матеріали дослідження - дані інформаційно-довідкової та наукової літератури, Державний реєстр лікарських засобів України, УТІС. Методи дослідження - вебометричний та порівняльний аналізи, систематизація даних. Станом на вересень 2022 р. в Україні заруєстровано елетриптан, золмітриптан, ризатриптан, сума-тритптан, фроватриптан. Найповнішу інформацію щодо застосування суматриптану в період вагітності представлено в інструкціях до сумамігрен та антимігрен-Здоров'я. Узагальнено та стисло з усіх інструкцій інформація така: "Застосування суматриптану можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищуї можливі ризики для плоду". Інформація в інструкціях ризатрпитану є практично ідентичною для різамігрену та різоптану, а для ризатриптан-фарматен подана суттєво стисліше: "У період вагітності ризатриптан слід застосовувати лише у разі нагальної потреби". В інструкції до золмітриптану золмігрен спрей вказано: "Застосування препарату вагітними можливе лише тоді, коли очікуваний терапевтичний ефект для жінки перевищує потенційний ризик для плода/дитини." Вітчизняні та закордонні виробники таблетованих лікарських засобів вказують аналогічну інформацію. В Україні зареєстровано 1 лікарський засіб фроватриптану, де вказано: "Безпечність застосування у вагітних не встановлена", та 1 ЛЗ елетриптану: "Досвід клінічного застосування у вагітних відсутній". Станом на вересень 2022 р. в Україні зареєстровано: суматриптан, ризатриптан, золмітриптан, фроватриптан, елетриптан. Форми випуску: таблетки, таблетки вкриті оболонкою або плівковою оболонкою, таблетки, що диспергуються у ротовій порожнині, капсули, спрей назальний дозований. Інформація в інструкціях для медичного застосування кожної окремо взятої для аналізу міжнародної непатентованої назви лікарських засобів триптанів за змістом є подібною, проте не ідентичною. Суматриптан вважають єдиним відносно безпечним триптаном для лікування мігренозних пароксизмів у вагітних жінок. Перспективним напрямом розвитку та розширення вітчизняного фармацевтичного ринку триптанів є реєстрація нових лікарських форм та діючих речовин (алмотриптан, ласмідитан, наратриптан).