Изучены результаты профилактики слабости родовой деятельности у 50-ти беременных с расстройствами кровотока в сосудах матки. Установлено, что коррекция нарушений гемоциркуляторного гомеостаза маточно-плацентарного комплекса путем применения бета-миметика гинипрала, антагониста кальция верапамила и активатора метаболизма инстенона обеспечивает эффективную профилактику гипотонической дисфункции матки.

Приведены результаты исследования особенностей тиреоидного гомеостаза у женщин со слабостью родовой деятельности, которая развилась на фоне патологического прелиминарного периода (ППП). Полученные результаты свидетельствуют о том, что в родах адаптация тиреоидного статуса зависит от течения прелиминарного периода и влияет на характер сократительной деятельности матки. Слабость родовой деятельности после ППП развивается на фоне показателей субклинического гипертиреоза без развития его клинических признаков, что свидетельствует о нарушении процессов адаптации, развитии стадии истощения, хронизации стресса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.223

Рубрики:

Пологи при аномаліях родових сил

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для дородовой подготовки беременных с риском развития чрезмерно сильной и дискоординированной родовой деятельности разработан терапевтический комплекс, направленный на активизацию метаболических процессов в системе мать - плацента - плод, а также нормализацию продукции стероидных гормонов, плацентарных белков и концентрацию ионов кальция в крови. Антагонисты кальция и препарат Актовегин целесообразно применять с целью дородовой подготовки беременных.

Наведено результати ретроспективного аналізу 8 236 пологів за п'ятирічний період, вивчено 1 815 історій пологів, ускладнених слабкістю та дискоординацією пологової діяльності. Частота зазначених аномалій пологової діяльності склала 22,04 %. Виявлено фактори ризику виникнення порушень скорочувальної діяльності матки (екстрагенітальних, генітальних, акушерських). З використанням клініко-інструментальних, радіоімунологічних, імуноферментних, нейрофізіологічних, радіолігандних, реографічних, гістоморфологічних методів дослідження проведено комплексну оцінку аномалій пологової діяльності у 343-х роділь. З'ясовано основні ланки патогенезу аномалій скорочувальної діяльності матки, що полягають у порушенні функції центральної та вегетативної нервової системи, центральної та маткової гемодинаміки, гормонального гемеостазу, клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату матки. Клінічно й експериментально обгрунтовано застосування факторів охолодження для корекції та профілактики зазначених аномалій пологової діяльності. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної ефективності локальної гіпотермії передньої черевної стінки з традиційними медикаментозними способами лікування порушень скорочувальної функції матки, а також поєднання обох варіантів терапії. Розроблено показання, протипоказання, оптимальні схеми використання локальної гіпотермії передньої черевної стінки для лікування аномалій скорочувальної діяльності матки під час пологів.

  Скачати повний текст

Вдосконалено патогенетичну терапію слабкості родової діяльності, що забезпечило піднесення сприятливого перебігу пологів для матері та плоду. Вивчено морфофункціональний стан міометрію та тканин фетоплацентарного комплексу в жінок зі слабкістю родових сил під впливом традиційної терапії. Досліджено стан метаболічних процесів у тканині маткових біоптатів у пацієнток, що лікувалися окситоцином та ензапростом, із застосуванням ліпіну або без нього. Відзначено, що введення фосфатиділхолінових ліпосом покращило гемодинамічні, метаболічні процеси у міометрії та фетоплацентарній системі, місцеві імунні реакції, нормалізацію сполучнотканинної структури міометрію. Встановлено морфологічні зміни, які обгрунтували гарний клінічний ефект. Доведено, що родоактивація з застосуванням ліпіну більш ефективна, ніж традиційні заходи. Даний метод зменшує число оперативних втручань, покращує стан внутрішньоутробного плоду та новонародженого, перебіг пуерперію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.223-5

Рубрики:

Пологи при аномаліях родових сил

Шифр НБУВ: РА307778 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено патогенетичні основи розвитку надмірно сильної пологової діяльності (НСПД) і дискоординованої пологової діяльності (ДПД) і використання антагоністів кальцію (АК) для її корекції з використанням клініко-лабораторних, імунологічних, гормональних, інструментальних і статистичних методів. Установлено закономірності впливу АК за концентрацій, що блокують генерацію спонтанних скорочень, і ефективність застосування їх з метою нормалізації НСПД і ДПД. За результатами експериментальних досліджень доведено, що доза АК, необхідна для гальмування НСПД і ДПД, прямо пропорційна ступеня маткової активності, що доводить доцільність застосування АК для зменшення гіпертонусу міометрія, токоліза, за порушень скорочувальної діяльності матки за строків вагітності 37 - 38 тижнів у жінок, що мають фактори ризику за розвитком НСПД і ДПД - проведення їм допологової підготовки. Встановлено основні патогенетичні основи розвитку НСПД і ДПД на підставі вивчення плодово-плацентарної гемодинаміки, імунологічної адаптації організму роділлі, синтезу гормонів і біологічно активних речовин, що впливають на скорочувальну діяльність і енергетичний потенціал міометрія. Доведено, що застосування АК за умов НСПД І ДПД є раціональним методом терапії та профілактики народження дітей у стані помірної та тяжкої асфіксії, сприяє зниженню розвитку ускладнень у ранньому неонатальному періоді, підвищує кількість пологів через природні пологові шляхи, зменшує ймовірність оперативних втручань і ризик розвитку кровотечі за пологів у ранньому післяпологовому періоді.

Виявлено ознаки гіпофункції плаценти, що проявляються у посиленні інволютивних процесів, змінах судин усіх відділів посліду, а також наявністю структур, характерних для ранніх термінів вагітності. Проведено дослідження концентрації гормонів у материнській та пуповинній крові, а також імуноморфологічне дослідження плаценти у разі слабкості пологової діяльності. Встановлено підвищення концентрації прогестерону, естріолу та зниження рівня естрадіолу та пролактину у крові породіль зі слабкістю пологової діяльності, що пов'язано з порушенням їх продукції у плаценті. Зазначено, що виявлені у випадку слабкості пологової діяльності зміни у плаценті вказують на виражену плацентарну недостатність, що супроводжується зниженням продукції плацентарного лактогену та низькою концентрацією його у материнській крові. Доведено, що структурні зміни у посліді призводять до гормонального дисбалансу у біологічній системі "мати - плацента - плід", що є найбільш вірогідною причиною розвитку слабкості пологової діяльності.

Встановлено роль пренатальних чинників у виникненні слабості пологової діяльності (СПД) гіпоксичного генезу. Одержано нові дані про стан мікрогемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу (МПК), особливості кровоплину в басейні маткової артерії у жінок групи ризику розвитку СПД. Доведено вагомість визначення показника активності матки з урахуванням сумарної інтенсивності перейм для об'єктивізації оцінки характеру пологової діяльності та ступеня важкості СПД. Досліджено основні параметри біофізичного профілю плода за даної патології, визначено їх діагностично-прогностичну цінність. Одержано нові дані про роль розладів судинної адаптації у формуванні контрактильної недостатності міометрію. Проаналізовано результати профілактики СПД шляхом корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу МПК і запропоновано оригінальну наукову концепцію прогнозування та профілактики СПД гіпоксичного генезу.

Встановлено основні чинники розвитку аномалій пологової діяльності шляхом оцінки особливостей клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок груп високого ризику щодо розвитку аномалій пологової діяльності. Вивчено функціональний стан фетоплацентарного комплексу, особливості гормонального статусу, показники біоценозу статевих шляхів у вказаного контингенту жінок. Обгрунтовано необхідність розробки та розроблено алгоритм допологової підготовки й індукції пологової діяльності у цих жінок. Визначено прогностичну значущість ехографічних, ендокринологічних і клінічних методів дослідження під час прогнозування перинатальної патології у жінок груп високого ризику щодо розвитку аномалій пологової діяльності.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что достоверно более низкие концентрации метаболитов прогестерона при самопроизвольном начале родовой деятельности связаны с физиологическим приостановлением синтеза прогестерона перед началом родов, а не являются этиологическим фактором развития гипертонических маточных сокращений. Причину данного осложнения родов, скорее всего, следует искать среди факторов, препятствующих созреванию шейки матки в конце беременности. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Зазначено, що проблема аномалій скорочувальної діяльності матки (СДМ) є актуальною у світі скрізь і завжди, оскільки частота цієї патології залишається на стабільно високому рівні, є основним джерелом несприятливих акушерських і перинатальних наслідків, фатальних подій, що визначає її практичну та наукову значимість. Наведено сучасні підходи та методи діагностики, профілактики та регуляції неефективної СДМ, актуальні шляхи подолання акушерської агресії за рахунок персоналізованого керування ризиками.

Результаты морфологического обследования миометрия при дискоординированной родовой деятельности (ДРД) свидетельствуют, что содержание фиброзной ткани и миоцитов сопоставимо с миометрием при физиологической родовой деятельности (ФРД). Изучение показателей микроциркуляции и ангиогенеза показало достоверное снижение этих величин при изучаемой аномалии родовой деятельности. Достоверное повышение экспрессии к прогестерону при практически неизмененной интенсивности экспрессии рецепторов к эстрогенам отличает миометрий при ДРД от миометрия при ФРД. Основываясь на полученных данных, отмечено нецелесообразное введение эстрогенсодержащих препаратов в родах с целью коррекции ДРД. Необходим поиск препаратов, блокирующих прогестероновые рецепторы, не оказывающих отрицательного влияния на микроциркуляцию или улучшающих ее.

У 20-ти роділь зі слабкістю пологової діяльності, у яких розродження проведено операцією кесаревого розтину, зроблено дослідження морфологічних змін міометрію матки. Виявлено структурні зміни, які є причиною аномалій родової діяльності.

Вивчено дані про частоту кесаревих розтинів (КР), рівень ургентних операцій, структуру КР за показаннями з боку матері, динаміку частоти КР у випадку аномалій пологової діяльності, що не піддаються медикаментозному лікуванню, за період 2001 - 2011 рр. у Київському міському пологовому будинку N 1. Установлено підвищення частоти КР. Відмічено позитивну тенденцію зниження частоти ургентних оперативних втручань. За даний період відзначено також значне зниження частоти КР у разі аномалій пологової діяльності, які не піддаються медикаментозному лікуванню.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что более низкие концентрации метаболитов прогестерона при дискоординированной родовой деятельности связаны с физиологическим приостановлением синтеза прогестерона перед началом родов, а не являются этиологическим фактором развития гипертонических маточных сокращений. Причину данного осложнения родов, скорее всего, следует искать среди факторов, препятствующих созреванию шейки матки в конце беременности. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке тактики ведения женщин с аномалиями родовой деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.12 + Р716.223

Рубрики:

Пологи

Пологи при аномаліях родових сил

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - определение особенностей сократительной активности матки (САМ) у первородящих в родах в условиях г. Баку. Изучена САМ у 46 первородящих методом наружной интранатальной кардиотокографии. Установлено, что спонтанные роды без аномалии родовой деятельности у первородящих сопровождаются в латентную фазу наличием дискоординированных сокращений, низкой интенсивностью схватки, более длительным интервалом между схватками. В динамике родового процесса определяется достоверное увеличение схваток, длительности сокращения матки, частоты схваток в течение 10 мин, маточной активности и уменьшением интервала между схватками.