Представлены данные о течении родов и перинатальных исходов при тиреоидной патологии и невынашивании беременности. В процессе обследования определены основные данные о течении родов, структуре осложнений во время родов, оценке состояния новорожденных и структуре постнатальной заболеваемости у женщин с патологией щитовидной железы. Такие данные дают возможность определять внутриутробное состояние плода и выбирать наиболее рациональный метод родоразрешения как в интересах материнского организма, так и плода и новорожденного.

Вперше одержано нові дані про особливості перебігу вагітності у разі наявності захворювання щитовидної залози (ЩЗ) автоімунної природи. Досліджено взаємозв'язок гіпофізарно-тиреоїдно-гонадних взаємовідношень у обстежених вагітних з патологією ЩЗ автоімунного генезу. Вперше виявлено деякі особливості імунного статусу у вагітних з патологією щитовидної залози автоімунного генезу. З'ясовано роль антифосфоліпідного синдрому (АФС) та автосенсибілізації до Хагеман-залежного фібринолізу у розвитку невиношування вагітності з захворюваннями ЩЗ автоімунної природи. Виявлено особливості стану системи гемостазу у жінок з невиношуванням за наявності захворювань ЩЗ автоімунної природи. Вперше доведено патогенетичну роль показників цитокінового спектра у розвитку невиношування вагітності за наявності автоімунних захворювань. Наведено імуноморфологічну характеристику послідів від жінок з патологією щитовидної залози автоімунного генезу. Розроблено алгоритм діагностики невиношування вагітності та комплекс лікувальних заходів для пацієнток з захворюваннями ЩЗ автоімунної природи. Обгрунтовано концепцію патофізіологічних змін за невиношування вагітності за участю автоімунних реакцій. Розроблено лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на пролонгування вагітності з ранніх термінів у вагітних з патологією ЩЗ і зниження перинатальної захворюваності та смертності.

На підставі результатів динамічних комплексних досліджень з метою визначення рівня гормонів щитовидної залози (ЩЗ), тиротропного гормону та йодурії, з використанням даних ультразвукового дослідження ЩЗ, з'ясування стану плацентарного комплексу, біофізичного профілю плода, порушень центральної та периферичної гемодинаміки, активності перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантного захисту, змін клітинної та гуморальної ланок імунітету, реактивності системи крові, морфологічного, гістологічного й електронно-мікроскопічного дослідження плаценти у 356-ти жінок (274-х вагітних з субклінічним гіпотиреозом (СГ), 52-х вагітних контрольної групи в еутиреозі та 30-ти здорових невагітних жінок другої контрольної групи) установлено, що під час вагітності посилюються клінічні прояви гіпотиреозу та відбувається розвиток гіпотиреоїдного, анемічно-гіпоксичного синдромів, вторинного імунодефіциту, гіпероксидації, систоло-діастолічної дисфункції міокарда, які є патогенетичними ланками розвитку та прогресування плацентарної дисфункції та дистресу плода у вагітних з ГС. Обгрунтовано адекватні диференційовані програми й алгоритми ведення вагітності залежно від клініко-патогенетичного варіанта СГ. Наголошено, що вагітним, у яких СГ перебігає на фоні вторинного імунодефіцитного стану та/або анемічно-гіпоксичного синдрому доцільно призначати медикаментозний комплекс, який передбачає застосування L-тироксину й імуномодулятора імунофану, а у вагітних з СГ за клінічного переважання синдрому гіпероксидації та/або систоло-діастолічної дисфункції серця за умов проведення комплексної терапії з метою гормонозамісного

Зазначено, що субклінічні тиреоїдні дисфункції (СТД) є значно більш поширеними, ніж захворювання щитоподібної залози, та переважають серед жінок репродуктивного віку. Актуальність вивчення СТД у вагітних визначається наявністю тісного взаємозв'язку між щитоподібною залозою вагітної та розвитком нервової системи плода. На сьогодні літературні дані про вплив СТД на перебіг і розвиток можливих ускладнень вагітності та пологів залишаються суперечливими. На сучасному етапі недостатньо вивчено механізми патогенетичного впливу субклінічних дисфункцій щитоподібної залози (СДЩЗ) на формування та функціонування фетоплацентарного комплексу. Повністю не досліджено вплив СДЩЗ на розвиток таких ускладнень вагітності, як прееклампсія, загроза передчасних пологів, порушення адаптації новонародженого, що зумовлює необхідність подальших досліджень в даній сфері.

Клінічно-статистичний аналіз засвідчив негативний вплив навіть початкових стадій ендемічного зоба на перебіг вагітності, пологів, післяпологовий період і стан новонароджених. З метою зменшення частоти акушерських ускладнень протягом вагітності та пологів, а також покращання стану новонароджених за умов природної йодної недостатності є необхідним обов'язкове вживання йодовмісних препаратів жінками до настання вагітності та впродовж гестаційного періоду.

Вивчено шляхи оптимізації надання медичної допомоги вагітним з патологією щитовидної залози. На підставі результатів проведених клінічних, функціональних, лабораторних, ультразвукових досліджень та психологічного тестування запропоновано впровадити в клінічну практику алгоритм надання допомоги вагітним із тиреоїдною патологією. Доведено взаємозв'язок психоемоційного стану, нейроендокринних порушень та рівнів інтерлейкіну-6 і рецепторів інтерлейкіну-2 з розвитком загрози самовільного переривання вагітності, передчасних пологів і прееклампсії. Показано доцільність використання психологічного тестування у групах ризику для відбору пацієнток з метою подальшого дообстеження функціонального стану щитовидної залози та рівня інтерлейкінів, прогнозування ризиків загрози самовільного переривання вагітності, передчасних пологів і прееклампсії та проведення профілактики цих ускладнень згідно розробленого алгоритму.

Наведено сучасні погляди та дані щодо чинників ризику, механізмів розвитку, клінічних особливостей та ускладнень дифузного токсичного зоба під час вагітності, пологів, у післяпологовому періоді та у новонароджених. Висвітлено інформацію щодо сучасних підходів до діагностики, лікування та профілактики цього захворювання, що надає підставу рекомендувати її для впровадження в практику.