Обследованы и пролечены 82 родильницы с послеродовым эндометритом (ПРЭ). У половины пациенток обнаружена репликативная форма вируса простого герпеса (ВПГ) и/или цитомегаловируса (ЦМВ). Смешанная вирусно-бактериальная инфекция выявлена у 39 % родильниц с ПРЭ. В комплексную противовоспалительную терапию включен противовирусный препарат "Валацикловир" ("Вальтрекс", "GlaxoSmithKline") в индивидуальном режиме в зависимости от вида герпесвируса, что позволило повысить клиническую ремиссию в 3,6 раза и снизить частоту репликативных форм в 4,5 раза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.230.162-52

Рубрики:

Післяпологовий ендометрит, метрит і периметрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные об эффективности применения антибактериального препарата Тиментин в комплексной терапии послеродовых эндометритов в сравнении с традиционной 3-компонентной терапией. Тиментин назначали больным в режиме монотерапии путем внутривенного введения по 3,2 г каждые 6 часов в течение 5-ти дней. Использование данного препарата позволило в 1,3 раза увеличить бактериологическую и в 1,6 - клиническую эффективность, а также в 1,9 раза сократить длительность лечения.

Проведен краткий обзор послеродового эндометрита (ПЭ), который занимает лидирующее положение в структуре послеродовых гнойно-воспалительных заболеваний, что представляет важную медицинскую и социальную проблему. На долю ПЭ приходится более 40 % всех послеродовых заболеваний. Актуальность проблемы ПЭ определяется не только значительной распространенностью, существенными экономическими потерями, но и до настоящего времени является одной из основных причин материнской заболеваемости и смертности. Приведено достаточное количество современных методов диагностики и лечения ПЭ. Результаты проведенного обзора литературы свидетельствуют, что ранняя диагностика ПЭ, адекватная, целенаправленная, своевременно патогенетически обоснованная комплексная терапия родильниц с ПЭ позволяют предупредить переход локализованных форм гнойно-воспалительных осложнений в генерализованный процесс, сохраняя репродуктивную функцию женщин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.230.162-52

Рубрики:

Післяпологовий ендометрит, метрит і периметрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.230.162-52

Рубрики:

Післяпологовий ендометрит, метрит і периметрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше у хворих на пуерперальний ендометрит визначено особливості неспецифічних факторів захисту та імунної реактивності їх організму, які притаманні різним формам зазначеної патології. Виявлено фактори, що визначають виникнення ендометриту. Обгрунтовано застосування лімфотропної імунокоригувальної терапії хворим на післяпологовий ендометрит. Розроблено методику даної терапії для кожної його форми. Установлено, що за різних форм ендометриту, а також у процесі терапії є взаємозв'язок між характером мікрофлори піхви, станом загальної та місцевої імунологічної реактивності. Уперше на підставі результатів вивчення динаміки факторів неспецифічного захисту та імунної реактивності проведено порівняльний аналіз ефективності лімфотропної імунокоригувальної терапії та традиційного лікування.

Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 72 породіль з післяпологовим ендометритом та 61-ї породіллі з субінволюцією матки після кесарева розтину. Наведено результати вивчення показників імунного статусу, системи гемостазу, ехографічної картини післяпологового стану матки та надано оцінку бактеріального фактора. Досліджено розвиток вторинної імунологічної недостатності за відносним супресорним варіантом з активізацією імунокомплексних реакцій, встановлено наявність гіперкоагуляції та зниження функціональних резервів фібринолізу. Зазначено, що післяпологовий ендометрит є полімікробним захворюванням і найчастіше розвивається на фоні патологічних включень у порожнині матки. Впровадження препарату "Флогензиму" до комплексної терапії та профілактики післяпологового ендометриту за рахунок корекції розладів імунітету та гемостазу сприяє підвищенню ефективності лікування породіль.

Впервые проведено изучение отдаленных последствий эндометрита после кесарева сечения в зависимости от срока давности операции. Разработана и внедрена методика комплексного восстановительного лечения женщин, перенесших эндометрит после абдоминального родоразрешения с внутриматочным использованием контрикала, электрофореза с мирамистином и гинекологическим массажем. Показана эффективность разработанных методов контроля за клиническим течением отдаленного послеоперационного периода у женщин, перенесших эндометрит после кесарева сечения. Разработана методика оценки фагоцитоза в полости матки. Предложен новый способ выделения нейтрофилов и макрофагов из полости матки. Приведена методика оценки течения одаленного послеоперационного периода при абдоминальном родоразрешении.

На підставі результатів клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження розроблено ранні про- та діагностичні критерії розвитку ендометриту. Запропоновано засіб профілактики та лікування його із застосуванням хірургічної санації порожнини матки під час гістероскопії та біорезонансної вібромеханічної стимуляції матки. Доведено, що впровадження даного комплексу лікувально-діагностичних і профілактичних заходів післяпологового ендометриту в акушерських стаціонарах у групах ризику дозволило знизити частоту даної патології та скоротити тривалість перебування породіль у стаціонарі.

Розглянуто клінічні особливості піхвового дисбіозу як чинника високого ризику гнійно-септичних ускладнень, особливо у вагітних з виявленим анаеробним вагінальним дисбіозом. Низька ефективність традиційних методів лікування бактеріального дисбіозу, висока частота рецидивів і ризик передчасних пологів диктують необхідність пошуку альтернативних методів лікування бактеріального дисбіозу і профілактики до- і післяпологових ускладнень. Широке впровадження в акушерську практику кесаревого розтину сприяло зниженню перинатальних втрат. Проте з розширенням показань до кесаревого розтину пов'язане збільшення частоти і тяжкості післяпологових гнійно-запальних захворювань. Число гнійно-запальних захворювань як в ранньому післяопераційному періоді, так і у віддалені терміни після кесаревого розтину залишається великим, досягаючи 3,3 - 54,3 %. Післяпологовий період навіть при фізіологічному перебігу, а за наявності факторів ризику особливо, є сприятливим для розвитку інфекційних ускладнень. Практично всі автори виділяють кесарів розтин як значущий фактор ризику розвитку післяпологового ендометриту, оскільки, складаючи всього 10 - 20 % від загального числа пологів, кесарів розтин зумовлює 80 % всіх післяпологових ендометритів. Запропоновано діагностичний алгоритм, медикаментозна корекція і профілактика в цього поширеного контингенту хворих.

Наведено результати соціального та клініко-імунологічного обстеження 30 пацієнток віком від 14 до 19 років, хворих на післяпологовий та післявикидневий ендометрити. У ході дослідження встановлено, що у всіх пацієнток із запаленням геніталій формувався імунологічний стан, який супроводжувався дисбалансом клітинної, гуморальної ланок імунної відповіді та навантаженням неспецифічної антиінфекційної резистентності (НАР), причому важкість захворювання залежала від міри пригноблення НАР. В результаті аналізу анамнестичних, клінічних проявів захворювання та етіологічних факторів з показниками клітинного, гуморального імунітету та НАР було виявлено, що захворювання розвивається на тлі спровокованого преморбітного фону різноманітними несприятливими соціальними факторами, наявністю високого інфекційного індексу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.230.162-4

Рубрики:

Післяпологовий ендометрит, метрит і периметрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У структурі гнійно-запальних захворювань післяродовий ендометрит (ПЕ) зберігає своє лідируюче становище. Вірогідність розвитку післяпологового ендометриту після кесарева розтину зростає в 5 - 10 разів у порівнянні з мимовільними пологами і його частота не має тенденції до зниження. Актуальність проблеми ПЕ визначається не тільки значною поширеністю, економічними втратами, але і його можливими ускладненнями (неспроможність швів на матці і генералізація інфекції). Клінічна картина ПЕ на цей час характеризується пізньою маніфестацією, наявністю атипових і безсимптомних форм, яким властива невідповідність загальної реакції організму і ступеня тяжкості місцевого патологічного процесу. Провідна роль в етіології ПЕ належить умовно-патогенній мікрофлорі, в більшості випадків (90 %) наявністю строгих анаеробних неспороутворюючих мікроорганізмів, що складають нормальну мікрофлору статевих шляхів у жінок. Мета дослідження - розробка принципів активної профілактики післяпологового ендометриту у вагітних з вираженим анаеробним вагінальним дисбіозом при плануванні кесарева розтину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.230.162-4

Рубрики:

Післяпологовий ендометрит, метрит і периметрит

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.230.162

Рубрики:

Післяпологовий ендометрит, метрит і периметрит

Шифр НБУВ: РА429955 Пошук видання у каталогах НБУВ