Сучасна діагностика і ведення вагітних з набутою формою тромбофілії у разі антифосфоліпідного синдрому та використання плазмаферезу у сполученні з медикаментозною терапією із залученням низькомолекулярного гепарину (фраксипарину) покращує перебіг та прогноз вагітності, знижує ризик тромбофілічних ускладнень під час пологів та у післяпологовому періоді, сприяє народженню доношених, життєздатних дітей.

Современная диагностика и ведение беременных с приобретенной формой тромбофилии в случае антифосфолипидного синдрома при использовании плазмафереза в сочетании с медикаментозной терапией с употреблением низкомолекулярного гепарина (фраксипарина) улучшают течение и прогноз беременности, снижают риск тромбофилических осложнений во время родов и в послеродовом периоде, способствуют рождению доношенных, жизнеспособных детей.

Мета роботи: вивчити ефективність низькомолекулярного гепарину (НМГ) ("Клексан") у комплексі антитромботичної профілактики у вагітних із варикозною хворобою (ВХ) після кесаревого розтину. На підставі дослідження зроблено висновки, що вагітні з ВХ та оперативним розродженням складають групу ризику тромбоемболічних ускладнень, що вимагає застосування НМГ у комплексі профілактичних засобів. Використання НМГ ("Клексан") є ефективними у комплексі профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень у породіль із ВХ. Враховуючи відсутність достовірної різниці під час дослідження стану системи гемостазу як у разі застосування нефракціонованого гепарину, так і "Клексану", доведено,що перевагою останнього є зручність його у застосуванні, відсутність необхідності підбору дози та постійного лабораторного контролю.

  Скачати повний текст

Описано два клінічні випадки есенціальної тромбоцитемії (ЕТ), ускладненої тромбозом, у породіль. ЕТ діагностовано тільки після пологів у разі виникнення тромботичних ускладнень. Обидві хворі після встановлення діагнозу одержували анагрелід як препарат першої лінії терапії, а також клексан і пероральні антикоагулянти. Показано, що навіть у хворих з ЕТ молодого віку та групи низького ризику тромбозу вагітність і запальні процеси можуть бути причиною тяжких тромботичних ускладнень, що вимагає особливої уваги.

На основе факторов риска в Областном перинатальном центре Одесской областной клинической больницы проведен подробный опрос, анкетирование и обследование 500 беременных в сроке 30 - 40 нед. Отсутствие риска развития тромбоэмболии легочной артерии отмечено только у 6,4 % женщин, низкий риск тромбоопасности - у 42,2 %, средний - наивысший - у 57,8 % пациенток. Генетическое тестирование по факторам системы гемостаза проведено у 30 пациенток с тромбообразованием в плаценте, центральных или периферических венах, что клинически манифестировалось тяжелой преэклампсией, задержкой внутриутробного развития, преждевременной отслойкой нормально расположенной плаценты, тромбозами вен во время беременности и после родоразрешения. Обнаружен полиморфизм генов MYHFR у 33,3 %, F-5 G1691A - у 23,3 %, F-1 G455A - у 36,7 %, мутации гена PAI-1 - у 100 %, гена ACE - у 60 %, ITGB - у 40 % обследованных. У большинства наблюдаемых сочетались мутации разных генов. У всех обследованных осложнения развились на фоне факторов риска: кесарево сечение, инфекции, гормональная терапия, постельный режим. Анализ динамики показателей гемостазиограммы у 100 беременных групп среднего и высокого риска по тромбообразованию, родоразрешенных путем кесарева сечения, получавших бемипарин и нестероидные противовоспалительные препараты в послеоперационный период, выявил значительные изменения показателей в послеоперационный период, свидетельствующие о гиперкоагуляции, сохраняющейся к 5 - 7-м суткам (дни выписки из стационара), что требуют продолжения корригирующей терапии в амбулаторных условиях.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что варикозная болезнь вен нижних конечностей и наружных половых органов во время беременности повышала общую частоту акушерских и тромбоэмболических осложнений, приводила к нестабильному развитию беременности, увеличивала тяжесть проявлений токсикозов беременности и вегетативно-сосудистой дистонии. Некорригированные нарушения венозного оттока и микроциркуляции во время беременности и после родов способствовали повышению частоты и тяжести тромбоэмболических осложнений. Нестабильное течение беременности, высокая частота акушерских осложнений родов и послеродового периода, циркуляторная и гемическая гипоксия тканей отрицательно влияли на внутриутробное развитие плода и состояние новорожденного. Полученные результаты являются научным обоснованием необходимости усовершенствования алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Цель исследования - оценка клинической эффективности и безопасности применения препарата эноксапарин-фармекс с целью профилактики тромботических осложнений в послеоперационный период у пациенток с умеренным риском развития данных осложнений. В исследование были включены 50 родильниц после кесарева сечения, имевшие среднюю степень риска развития тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА). Пациентки были разделены на основную группу (n = 25) и группу сравнения (n = 25) в соответствии с терапией: женщины основной группы получали в послеоперационный период препарат эноксапарин-фармекс, группы сравнения - эноксапарин натрия (бренд зарубежной фирмы-производителя). Пациентки обеих групп получали препарат в дозе 20 мг в течение 5 сут 1 раз в день подкожно. Данные дополнительных исследований продемонстрировали идентичность результатов гемостазиограмм пациенток основной группы и группы сравнения, отсутствие побочных эффектов после применения препаратов в обеих группах. Заключение: проведенные клинические исследования позволяют считать препарат эноксапарин-фармекс эффективным, безопасным низкомолекулярным гепарином, который можно применять с целью профилактики тромбоэмболических осложнений, в том числе после оперативного лечения в акушерской практике. Спектр применения препарата эноксапарин-фармекс может быть расширен для профилактики и лечения тромбоэмболических состояний различной степени тяжести с использованием соответствующих доз препарата.

Считается, что кесарево сечение (КС) ассоциируется с большим риском послеродовой венозной тромбоэмболии (ВТЭ). Цель работы - проведение систематического обзора доказательств такой связи и абсолютного риска развития ВТЭ после КС. Выполнен поиск в базах данных PubMed, Embase и среди результатов конференций 1980 - 2015 гг. на предмет наличия сообщений о связи способа родов с послеродовой ВТЭ и частоты ВТЭ после КС. Исключено исследование по тромбофилии или рецидивирующей ВТЭ и ограничено перспективными исследованиями, которые оценивали заболеваемость ВТЭ. Совокупные относительные и абсолютные риски были рассчитаны с помощью моделей со случайными эффектами. Поиск выявил 28 в основном ретроспективных обсервационных исследований, сравнивающих риск развития ВТЭ после КС и после вагинальных родов (ВР) (n >> 53 000 случаев ВТЭ) и 32 перспективных исследования, сообщивших о риске ВТЭ после КС (n = 218 случаев ВТЭ). По сравнению с ВР относительный риск развития ВТЭ после КС колебался от 1 до 22, мета-аналитический относительный риск составил 3,7 (95 % доверительный интервал (ДИ) 3,0 - 4,6). Корректировка по возрасту и индексу массы тела незначительно влияла на совокупный относительный риск. Связь была выявлена как для планового, так и для экстренного КС, с более выраженной ассоциацией в последнем случае. Совокупная частота составила 2,6 случая ВТЭ на 1000 КС (95 % ДИ 1,7 - 3,5) и была выше в исследованиях с более длительным и лучшим периодом наблюдения в послеродовом периоде (4,3 случая ВТЭ на1000 КС). Вывод: риск ВТЭ, независимо от других факторов ее развития, после КС в 4 раза выше, чем после ВР, а также является более высоким в случае экстренного КС по сравнению с плановым. В среднем ВТЭ после КС возникнет у 3 женщин из 1000.

Мета роботи - знизити показники материнської смертності та інвалідизації шляхом удосконалення діагностичної й лікувальної програм у вагітних/породіль із венозним тромбоемболізмом (ВТЕ) та найнебезпечнішою його формою - тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Пацієнти та методи. Відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій стосовно дій за підозри ТЕЛА, а також з урахуванням власного досвіду роботи національної мультидисциплінарної команди "Акушерська кардіологія та кардіохірургія" обгрунтовано та запроваджено модифікований алгоритм обстеження та медичного супроводу вагітних/породіль за підозри ТЕЛА. Наведено методики лікування ТЕЛА у вагітних/породіль залежно від їх клінічного стану, результату стратифікації тяжкості ТЕЛА та ризику летальності. За досвідом національної мультидисциплінарної команди (pregnancy heart team), сформованої у 2013 р. на базі двох академічних установ - ДУ "НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України" та ДУ "ІПАГ імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України", викладено алгоритм лікування гострої масивної ТЕЛА у вагітних/породіль. Наведено клінічні випадки лікування гострого ВТЕ у вагітних/породіль. Ці випадки цікаві з точки зору клініциста і дають змогу виявити недоліки супроводу й отримані ускладнення. Результати. Венозний тромбоемболізм є загрозливою екстрагенітальною патологією, а гостра ТЕЛА - провідною причиною материнської смертності у світі. Діагностичний алгоритм при ВТЕ спрямований на своєчасне виявлення та лікування масивної ТЕЛА високого ризику. Тромбопрофілактика у вагітних/породіль із факторами ризику виникнення ВТЕ є важливою складовою у профілактиці розвитку ТЕЛА. Вибір оптимального ме тоду (або комбінації методів) лікування ТЕЛА слід проводити персоналізовано після стратифікації тяжкості уражень та ризику 30-денної летальності. Висновки: мультидисциплінарний підхід на всіх етапах діагностики ВТЕ у вагітних/породіль є обов'язковою складовою кардіологічного та акушерського супроводу вагітних із ВТЕ та дає змогу ефективно використовувати ресурси (уникати дублювання функцій); розширює можливості контролю; поліпшує якість допомоги (скорочення часу, уніфікація підходів, діяльність за сумісно розробленим протоколом); підвищує рівень знань і н адбання спільного клінічного й наукового досвіду, в якому - запорука збільшення ефективності у вирішенні подальших клінічних завдань. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом заз начених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.