Даны сведения по этиопатогенезу, диагностике, адекватной тактике лечения и профилактике акушерских кровотечений. Проанализированы физиологические волемические изменения в период беременности. Определены клинико-диагностические критерии кровотечений в процессе беременности, родов и в послеродовом периоде. Изложены современные подходы к инфузионно-трансфузионной терапии острой кровопотери в акушерской практике. Описаны альтернативные методы лечения и профилактики акушерских кровотечений. Освещены особенности геморрагического синдрома и системы гемостаза у недоношенных новорожденных детей. Рассмотрены этические и юридические проблемы гемотрансфузии.

Проведена оценка эффективности применения "Клексана" в профилактике тромбоэмболических осложнений (ТЭО) при массивных кровотечениях у родильниц. Установлено, что применение "Клексана" у пациенток при массивных акушерских кровотечениях позволяет быстрее, чем при применении других антикоагулянтов, нормализовать показатели гемокоагуляции, что дает возможность рекомендовать его к более широкому применению у женщин группы высокого риска по развитию ТЭО и с массивными кровотечениями.

Отражены изменения кислородотранспортной функции крови у родильниц в результате перенесенной в родах кровопотери разной интенсивности. Прослежена динамика волемических и гемодинамических изменений в течение 5 суток послеродового периода. Установлено, что применение сразу же после кровопотери антигипоксической коррекции мексидолом увеличивает ударный и минутный объемы, устраняет вазоспазм, а также способствует возрастанию объемов циркулирующих эритроцитов и гемоглобина, нормализует кислородное насыщение крови.

На підставі різнобічного поглибленого комплексного дослідження одержано нові дані щодо ролі генетичних чинників та характеру імунологічних порушень у породіль з гнійно-запальними захворюваннями, що виникли на фоні патологічної крововтрати під час пологів, а також установлено їх закономірності залежно від величини крововтрати та ступеня ураження геніталій. Установлено закономірності порушень імунного статусу у вагітних групи високого ризику щодо розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль та їх зв'язок з системою гістосумісності - лейкоцитарних антигенів людини (HLA). Доведено роль мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних і породіль з патологічною крововтратою в пологах у розвитку гнійно-запальних ускладнень. Показано значення порушень проникності клітинних мембран та підвищення інтенсивності метаболізму арахідонової кислоти в механізмі розвитку гнійно-запальних захворювань породіль на фоні патологічної крововтрати під час пологів. На підставі виявлених змін складено діагностичні таблиці та розроблено критерії для ранньої діагностики та прогнозування зазначеної патології. Розроблено та впроваджено комплекс організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання гнійно-запальним захворюванням у породіль з патологічною крововтратою, а також реабілітацію жінок, які перенесли ці захворювання з включенням імунокоректорів - антиоксидантів "Спленін", "Кверцетин" та "Ліпостабіл".

Вивчено патофізіологічні зрушення в організмі породіль внаслідок акушерських кровотеч. Досліджено проблеми удосконалення відновлювального лікування, а також зменшення післяпологових ускладнень і запобігання їх виникненню. Розглянуто основні етіопатогенетичні чинники розвитку акушерських кровотеч. Установлено особливості функціонального стану головного мозку. Виявлено зміни психоемоційного статусу у пацієнток. Досліджено гематологічні, метаболічні показники, параметри окисно-антиоксидантного гомеостазу, ендогенної інтоксикації та вивчено морфофункціональні порушення у плацентах і матках внаслідок кровотеч. Запропоновано та патогенетично обгрунтовано принципово новий спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли помірні та масивні кровотечі під час пологів з використанням озонотерапії. Досліджено його ефективність у порівнянні з традиційними методами лікування.

Здійснено клініко-патогенетичне обгрунтування застосування сукцинатвмісного антигіпоксанту мексидолу у комплексному лікуванні жінок, які у послідовому та післяпологовому періодах перенесли кровотечу різного ступеня тяжкості, з метою корекції тканинної гіпоксії та профілактики гіпоксичних ускладнень. Одержано дані про стан кисневотранспортної функції крові, окисного фосфорилювання та гліколізу у породіль після крововтрати різного ступеня. З'ясовано їх вплив на інволюцію матки у післяпологовому періоді, лактаційну функцію, порушення менструальної функції після пологів, розвиток вегетативної дисфункції та післяпологового ожиріння. Виявлено основні ланки формування постгеморагічної тканинної гіпоксії, вплив на які мексидолу дозволяє патогенетично обгрунтовано корегувати її наслідки.

Визначено патогенетичні механізми гіпотонії матки у жінок з прееклапсією, розроджених за кесаревого розтину. У жінок та породілей з прееклампсією виявлено пригнічення клітинної ланки імунітету на фоні загальної реакції цитокінів, зумовлене автоімунними реакціями та явищами ендотоксикозу. На підставі результатів гістологічних і електронномікроскопічних досліджень установлено дистрофічні зміни у гладком'язових волокнах міометрія та в елементах сполучної тканини з судинними розладами (ендотеліоз). За цього порушується структура колагенового матрикса зі зниженням величини гідростатичного тиску у судинах міометрія з набряком інтерстиційного простору, формується дистрес плода на фоні фетоплацентарної недостатності з порушенням гомеостазу та гемостазу за типом прогресуючого хронічного ДВЗ-синдрому з явищами гіперкоагуляції. Доведено, що гіпотонія матки у породілей, розроджених за кесарева розтину, наявна в 1,75 раза частіша за доношеної вагітності (20,3 %) у порівнянні з передчасним розродженням (11,4 %). Розроблено методику здійснення превентивної профілактики ранньої та пізньої гіпотонії матки у випадку появи коагулопатичної кровотечі.

Розглянуто кровотечі під час вагітності та пологів як акушерські патології, які суттєво впливають на рівень материнської смертності, призводять до розвитку різноманітних захворювань жіночого організму. Наведено інформацію про патології прикріплення, передлежання та защемлення плаценти, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, травми пологових шляхів, ранні та пізні післяпологові кровотечі, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, геморагічний шок.

Рассмотрены кровотечения во время беременности и родов как акушерские патологии, которые существенно влияют на уровень материнской смертности, приводят к развитию разнообразных заболеваний женского организма. Дана информация о патологии прикрепления, предлежании и защемлении плаценты, преждевременном отслоении нормально расположенной плаценты, травмах родовых путей, ранних и поздних послеродовых кровотечениях, синдроме диссеминированного внутрисосудистого свертывания, геморрагическом шоке.

Уперше розроблено та запропоновано найбільш оптимальні варіанти хірургічного гемостазу за органозберігальною методикою. Вперше адаптовано критерії визначення прогностичних факторів ризику масивних акушерських кровотеч (МАК) і розроблено прогностичну модель ймовірного розвитку МАК у вагітних, роділь та породіль. Запропоновано введення транексамової кислоти з метою профілактики масивної інтраопераційної кровотечі у разі кесарева розтину. Вперше проведено оцінку якості життя жінок, які перенесли МАК з застосуванням різних методів хірургічного гемостазу.

Подано теоретичне обгрунтування методики вимірювання рівня вільного гемоглобіну у промивних водах для визначення величини післяпологової крововтрати. Оцінено інформативність таких методів визначення крововтрати у разі вагінальних пологів, як візуальний, граві- та фотометричний. На основі вивчення інформативночті цих методів оцінювання післяпологової крововтрати, в разі вагінальних пологів розроблено новий підхід до оцінки крововтрати заснований на методі зважування з наступним перерахунком за запропонованою формулою. Розроблено й обгрунтовано нові клініко-організаційні підходи до профілактики та надання акушерської допомоги у разі ранніх післяпологових кровотеч.

Представлено результати вивчення ефективності та безпечності застосування утеротонічного препарату пролонгованої дії - карбетоцину для спинення гіпотонічної кровотечі в ранній післяпологовий період. Доведено, що новий терапевтичний підхід дозволяє досягти швидкого спинення кровотечі, зменшити об'єм крововтрати, знизити частоту хірургічного гемостазу та необхідність використання препаратів крові.

Проведено дослідження з метою порівняння величини післяпологової крововтрати в разі вагінальних пологів, оціненої за допомогою зважування та з використанням фотометричного методу. Показано більшу точність і інформативність оцінки крововтрати з використанням апарату "HemoCue Plasma/Low Hb". Запропоновано формулу для перерахунку істинної крововтрати за даними зваженої.

Розглянуто новий підхід до профілактики інтра- та післяопераційних кровотеч у разі кесарева розтину. Наведено результати власного дослідження щодо можливості профілактичного, інтраопераційного застосування препарату Пабал у групі вагітних і роділей високого прогнозованого ризику виникнення кровотеч. У результаті проведеного дослідження встановлено високу ефективність застосування препарату Пабал щодо зменшення об'єму інтра- та післяопераційної крововтрати, зниження потреби в застосуванні додаткових утеротонічних втручань. Зазначена добра переносимість та безпечність даного препарату. Одержані результати розкривають перспективу широкого застосування препарату Пабал в акушерській практиці.

Розглянуто нові терапевтичні підходи до лікування акушерських кровотеч. Наведено результати дослідження щодо можливості клінічного застосування препарату Транексам для спинення кровотеч у пологах та в післяпологовий період. Показано, що в разі призначення препарату знижується об'єм крововтрати, зменшується частота використання хірургічного гемостазу. Одержані результати розкривають перспективи більш широкого застосування препарату Транексам в акушерській практиці.

За допомогою розробленого індивідуального анкетування та багатофакторного опитувальника SF-36 оцінено якість життя жінок, які перенесли масивну акушерську кровотечу (МАК) із застосуванням різних методів хірургічного гемостазу. Встановлено, що лікування МАК із проведенням хірургічного гемостазу за органозберігальною методикою з перев'язуванням магістральних судин матки має суттєві переваги перед радикальним хірургічним методом спинення МАК (гістеректомія) та сприяє швидкому відновленню фізичного та психоемоційного компонентів здоров'я та якості життя.

Наведено інформацію щодо особливостей інфузійної терапії у випадку акушерських кровотеч із застосуванням розчинів гідроксиетильованого крохмалю 200/0,5 і 450/0,7.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.210.32 + Р716.230.32 + Р716.220.32

Рубрики:

Післяпологові кровотечі

Крововтрата під час пологів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення ефективності застосування градуйованого приймача у покращанні точності оцінки об'єму післяпологової крововтрати.

Статтю присвячено проблемі кровотеч під час пологів та в ранньому післяпологовому періоді. Проаналізовано пологи у пологовому будинку №1 м.Чернівці протягом 1996 - 1998 рр. Наведено характеристику породіль, у яких виникла кровотеча, а також розглянуто методи її зупинки. Вміщено результати щодо обстеження породіль у післяпологовому періоді.

Проведено комплексне оцінювання особливостей акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезу, перебігу вагітності та пологів у жінок з акушерською кровотечею та визначено ведучі фактори ризику їх виникнення, що дало підставу до запровадження нових і вдосконалення існуючих підходів до профілактики та лікування гіпотонічної післяпологової кровотечі. Вперше вивчено зв'язок наявності поліморфних варіантів гена FV (G1691А) та FBG (С148Т) з ризиком гіпотонічної кровотечі у жінок в післяпологовому періоді та визначено місце цих генетичних маркерів у діагностичній програмі формування вагітних групи високого ризику з акушерської кровотечі. Вперше запропоновано у жінок з групи високого ризику післяпологової кровотечі профілактичне застосування у пологах через природні пологові шляхи утеротонічного препарату подовженої дії - карбетоцину. Вперше дано патогенетичне обгрунтування та розроблено спосіб медакаментозної терапії акушерських кровотеч у жінок з гіпотонією матки в післяпологовому періоді, який включає утеротонічний засіб карбетоцин і препарат з вазоконстриктивним, антигеморагічним ефектами - терліпресин, що сприяє швидкому відновленню тонусу матки, зменшенню об'єму крововтрати, зниженню частоти оперативних втручань. Вперше одержано нові дані щодо впливу карбетоцину та терліпресину на скоротливу функцію матки й її інволюцію, кровопостачання та тканинну перфузію матки після пологів, гемостаз і стан післяпологової репарації. Доведено більш високу ефективність запропонованих підходів до профілактики та лікування гіпотонічної кровотечі у жінок в післяпологовому періоді у порівняні з існуючими засобами, що сприяє зменшенню частоти виникнення тяжких післяпологових кровотеч та їх наслідків.