Виявлено нові фактори ризику розвитку аритмій у юнаків допризивного віку з пролапсом мітрального клапана. Вивчено особливості клінічних проявів, електрофізіологічних і морфофункціональних змін серця. Досліджено варіабельність серцевого ритму у юнаків з пролапсом мітрального клапана без аритмій і з порушеннями ритму серця. Доведено, що лише наявність комплексу таких змін, як гіпомагніємія, дисфункція вегетативної нервової системи, мікросоматозна дегенерація стулок мітрального клапана, поперечні трабекули, аномальна тракція папілярних м'язів можуть бути предикторами появи аритмій. Розроблено алгоритми прогнозування появи аритмій і ступеня їх тяжкості за наявності пролапса мітрального клапана.

Наведено спостереження за 98 дітьми з природженими вадами серця зі збагаченням малого кола кровообігу, котрим поряд з традиційним клініко-інструментальним обстеженням визначено плазмову концентрацію тропоніну і з метою діагностики пошкодження міокарда.

Вивчено поширеність, частоту та структуру уроджених вад серця та судин серед дитячої популяції Чернівецької області. Встановлено, що поширеність зазначених вад у дітей становить 3,9 %, у плодів - 1,1 %. Набільш часто реєструються дефекти міжшлуночкової та міжпередсердної перегородок, відкритий овальний отвір.

На базі досліджень проаналізовано стан системи ліпопероксидації та антиоксидантного захисту у дітей з різними клінічними варіантами пролапсу мітрального клапана. Доведено роль зрушень в системі перекисного окиснення ліпідів у генезі клініко-морфологічних змін у разі пролапсу мітрального клапана та необхідність проведення медикаментозної корекції цих змін у разі вказаної недуги.

Дослідження присвячено підвищенню ефективності діагностики і прогнозування розвитку клапанних вад серця у разі ендокардиту у дітей шляхом визначення і використання інформативних клініко-ехокардіографічних показників пошкодження клапанів серця, порушень клапанної і серцевої гемодинаміки в періоді ранніх клінічних виявів захворювання. Визначено характерні для дитячого віку особливості клінічних виявів клапанних вад серця при ревматичному та інфекційному ендокардитах, які характеризуються розвитком недостатності мітрального клапана в переважній більшості (від 85 % до 100 %) випадків. Зазначено, що у найбільш несприятливих гемодинамічних умовах розвитку серцевої недостатності перебувають хворі з інфекційним ендокардитом на тлі уроджених вад серця, для яких є характерною тяжка недостатність мітрального клапана ІІ - ІІІ ст. з розвитком СН ФК ІІІ - ІV. Розроблено інформативні діагностичні критерії пошкодження мітрального та аортального клапанів серця із розвитком їх недостатності у разі інфекційного та ревматичного ендокардиту, а також діагностичні таблиці для прогнозування розвитку інфекційного ендокардиту у дітей з кардіальною патологією на тлі бактеріальних інфекцій.

Проаналізовано основні ехокардіографічні показники у немовлят Івано-Франківської області з аортальним стенозом (АС). Визначено основні анатомо-гемодинамічні особливості АС на клапанному, підклапанному та надклапанному рівнях. Найбільш розповсюдженим варіантом АС є клапанний стеноз, який складає 70 % серед критичних вроджених вад серця й може комбінуватися з різними варіантами зрощення комісур, дисплазії стулок, гіпоплазії клапанного кільця. Проведено обстеження 59-ти дітей з даною обструктивною вадою віком до одного року. Залежно від ступеня вираженості АС дітей було розподілено на групи: у 45,9 % випадків діагностовано легкий ступінь АС, у 23,7 % - середній, у 13,5 % - тяжкий та у 16,9 % - критичний ступінь АС. Проведено визначення основних ехокардіографічних показників: кінцевий діастолічний індекс, фракцію викиду, індекс Теі, індекс маси міокарду лівого шлуночка і градієнт тиску на аортальному клапані. В результаті динамічного спостереження за пацієнтами із різним ступенем тяжкості АС визначено зміни основних ехокардіографічних параметрів та доведено високу чутливість та інформативність показника індексу Теі для визначення подальшої тактики ведення дітей з АС.

Представлены литературные данные о частоте, основных клинических проявлениях, современных методах ранней неонатальной и постнатальной диагностики, лечении и прогнозе изолированного стеноза легочной артерии - врожденном пороке сердечно-сосудистой системы.

Наведено рідкісний випадок поєднання аномалії Ебштейна (ПАЕ) з критичною коарктацією аорти (ККА) в новонародженої дитини, яка поступила до відділення реанімації новонароджених Львівської обласної дитячої лікарні "ОХМАТДИТ" із пологового будинку та потребувала ургентної хірургічної корекції. Мета роботи - провести аналіз літератури щодо випадків ПАЕ з ККА в новонароджених і навести клінічний випадок такого рідкісного поєднання в новонародженого хлопчика. Із пологового будинку до відділення реанімації новонароджених госпіталізовано хлопчика на 2-гу добу після народження зі встановленим діагнозом АЕ. На момент госпіталізації стан дитини був середньої тяжкості. Аускультативно: тони серця ритмічні, звучні, тахікардія (частота серцевих скорочень - 160 уд/хв), визначався акцент II тону над легеневою артерією та систолічний шум по лівому краю грудини та під лівою лопаткою з інтенсивністю 4/6 за шкалою Левіне. Визначалася ослаблена пульсація на стегнових артеріях. Ехокардіографічно: встановлено діагноз "Критична коарктація аорти та аномалія Ебштейна", що є надзвичайно рідкісним поєднанням. Клінічно на 6-ту добу життя стан дитини суттєво погіршився: наросла дихальна та серцево-судинна та ниркова недостатність. Дитина ургентно транспортована в умовах реанімобіля в ДУ "НПМЦДКК", де успішно проведена хірургічна корекція КА. Хірургічна корекція АЕ не виконувалась. Наведений випадок є вкрай рідкісним, а ПАЕ та КА в неонатальному періоді не описані в літературі, однак фахівці ультразвукової діагностики мають ретельно дотримуватися протоколу ехокардіографічного обстеження та проводити його в повному обсязі, для якісної діагностики та вчасного скерування дитини на хірургічну корекцію. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.