Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.11-52 + Р733.415.202.9-52

Рубрики:

Запалення нирок і ниркових мисок у дітей

Інші розлади обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.9-3

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.9-51

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.9-3 + Р733.696.54-3

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у дітей

Хвороби нирок і ниркових мисок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведені дані свідчать про велике значення мікроелементів для повноцінного метаболізму, нормальної життєдіяльності та розвитку дитячого організму. Дефіцит мікроелементів так само, як і їх надлишок, призводить до порушень розвитку та росту дітей раннього віку. Розглянуто фізіологічне значення мікроелементів, їх участь у структурах і функціонуванні ферментативних систем дитячого організму. Зазначено, що порушення мікроелементного обміну обов'язково потребує корекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.9-5

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.9-52

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання дизмікроелементозів у дітей та їх корекції. За сучасних умов у раціоні дітей існує селективний дефіцит мікроелементів, який має регіональні особливості. Показано зв'язок між надходженням мікроелементів до організму та активністю металоензимів, які беруть учать у процесах метаболічної адаптації. Проведено корекцію резистентності організму шляхом активування дії металоензимів за допомогою координаційних мікроелементних композицій, що є перспективним для профілактики дизмікроелементозів та пов'язаних з ними станів.

Продемонстровано спектр клінічних та імунологічних проявів у пацієнтів з гіпер-IgE-синдромом. Описано характерні клінічні симптоми та зміни в імунному статусі у 6-ти дітей; найбільш частими клінічними проявами були інфекційні ураження шкіри, м'яких тканин та дихальної системи у поєднанні з атопічним дерматитом. У всіх дітей відмічено значне збільшення рівня сироваткового IgE (понад 2000 МО/мл).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.9-5

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.9-52

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.9 + Е70*725.21

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у дітей

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено стан йодної недостатності у школярів препубертатного віку, що проживають в зоні ендемії з йоду, та можливості його корекції із застосуванням вітамінно-мінерального комплексу (препарати "Йодомарин" та "Теравіт"). Одержані дані вказують на позитивний вплив запропонованого лікувального комплексу на клініко-лабораторні та інструментальні показники у досліджуваній групі школярів.

Наведено дані про значення мікро- та макроелементів у розвитку та адаптаційних процесах дитячого організму. Показано роль дисмікроелементозів у виникненні загальнопатологічних процесів у дітей. Наголошено, що при визначенні підходів до профілактики і корекції порушень мікроелементного балансу мають враховуватися вихідний стан мікроелементного гомеостазу у кожному конкретному випадку під час лікування дітей із зазначеною патологією.

На підставі власного досвіду та публікацій останніх років висвітлено фізіологічну роль низки мікроелементів (цинку, міді, марганцю, кобальту, нікелю, хрому), ознаки, що можуть супроводжувати нестачу даних елементів, та зміни їх вмісту в біосередовищах при розвитку залізодефіцитної анемії та запальних захворювань нирок у дітей. Вміст мікроелементів визначено за допомогою методу атомно-абсорбційної мас-спектрофотометрії. Виникнення залізодефіцитної анемії супроводжується наявністю еритроцитарного та сироваткового дефіциту цинку, кобальту, нікелю, а також розвитком сироватково-еритроцитарного дисбалансу міді. У випадку розвитку гострого гломерулонефриту спостережено високу екскрецію мікроелементів, для пієлонефриту властива значна ферумурія.

Показано фізіологічну роль магнію в життєдіяльності організму, клінічні прояви дефіциту магнію. Узагальнено клінічні дані щодо застосування препаратів магнію та піридоксину в педіатричній практиці.

Показано залежність вираженості, поширеності та тривалості запально-деструктивних змін в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей з хронічними гастродуоденальними захворюваннями (ХГДЗ) від ступеня дизмікроелементозу. Встановлено підвищення інтенсивності вільнорадикальних процесів і розбалансованість факторів антиоксидантного захисту, порушення системного імунітету в періоді загострення ХГДЗ, які найбільш виражені у разі хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Уточнено роль сфінктерних розладів у розвитку запально-деструктивних змін в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей з ХГДЗ - глибокі запально-деструктивні процеси в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей з дуоденогастральним рефлюксом виявляються вдвічі частіше, ніж у дітей без сфінктерних розладів. Запропоновано комплексні підходи до лікування дизмікроелементозу та метаболічних порушень у дітей з ХГДЗ, яке включає застосування транскутантного електродрегінгу з новокаїном та вітаміном C у поєднанні з прийомом препарату Краплі Береш Плюс всередину. Показано ефективність включення в комплексну терапію ХГДЗ у дітей вітамінно-мікроелементного комплексу Піковіт Плюс і функціонального харчування, що сприяє нормалізації вмісту есенціальних мікроелементів в крові, показників антиоксидантного захисту та системного імунітету.

Вивчено особливості нейроендокринної регуляції у недоношених новонароджених з гіпоглікемією. Розроблено нові підходи до їх виходжування та лікування. Вивчено питання стосовно перебігу раннього неонатального періоду у недоношених новонароджених з гіпоглікемією. Виявлено порушення у них всіх ланок нейроендокринних механізмів регуляції, а саме: дисбаланс гіпофізарно-надниркової системи; гіпотироксинемію, яку можна трактувати як відносний гіпотиреоз; порушення інсуліно-глюкагонового фону (гіперінсулінізм). Динаміка зміни основних ферментів вуглеводного обміну у глибоконедоношених зі значною гіпоглікемією доводить напруженість процесів окиснення глюкози, високу активність процесів глюколізу та пентозного циклу окиснення глюкози. Установлено кореляційний зв'язок між рівнем досліджених гормонів у крові та концентрацією глюкози у доношених дітей, який зникає у глибоконедоношених новонароджених з гіпоглікемією. Показано, що гормональний склад молока змінюється у динаміці лактації. Удосконалено комплекс лікування таких дітей з використанням L-тироксину. Показано ефективність застосування даного комплексу.

Наведено результати обстеження та лікування 110-ти дітей з ацетономічним синдромом, що розвинувся на тлі критичних станів інфекційного генезу. У таких дітей установлено гіповолемію, порушення скоротливої здібності міокарда лівого шлуночка, а також розвиток тахікардії, зумовлений нормодинамічним режимом гемодинаміки. За цього рівень доставки кисню тканинам залишається у межах норми, а рівень його споживання - зростає. За рівня кетонурії до 15,0 ммоль/л у обстежених хворих виявлено компенсований метаболічний ацидоз зі збільшеним інтервалом внаслідок нагромадження кетонових тіл. У разі рівня кетонурії понад 15,0 ммоль/л метаболічний ацидоз набуває декомпенсованого характеру. Відбувається процес порушення обміну речовин, а саме: посилення протеолізу, схильність до гіперглікемії, активація ліполізу, гіперкортизолемія, відносна інсулінорезистентність. За рівня кетонурії понад 15,0 ммоль/л установлено зниження рівня глікемії до нижньої межі норми, за цього рівень кортизолу сироватки залишається високим, рівень інсуліну сироватки знижується до величин, що відповідають нормі. Використання інфузійної антикетогенної терапії комбінацією глюкози та ксилітолу сприяє більш ранньому збільшенню обсягу ентерального харчування та зменшенню інфузійної терапії, ніж парентеральне застосування з антикетогенною метою тільки глюкози чи ксилітолу.

Вдосконалено діагностику ацетонемічного синдрому на підставі уточнення патогенетичних механізмів його розвитку та стану жирового, вуглеводного та білкового обмінів у дітей із захворюваннями травної системи та розроблено методи їх реабілітації. Досліджено особливості перебігу перинатального періоду, спадковості, клінічної картини дітей з ацетонемічним синдромом. Розроблено прогностичні критерії розвитку ацетонемічного синдрому. Вивчено жировий, вуглеводний, білковий обміни. Висвітлено особливості функціонування вегетативної нервової системи. Визначено рівні адреналіну, норадреналіну, глюкагону, кортизолу, інсуліну крові, їх роль у розвитку ацетонемічного синдрому. Проведено дослідження рівня загального карнітину крові та з'ясовано його участь у патогенезі кетонемії. Проведено системний аналіз особливостей біохімічного гомеостазу. Розроблено й оцінено ефективність програми реабілітації дітей з ацетонемічним синдромом у міжкризовий період.