Розглянуто питання анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії у дітей з природженими вадами серця і магістральних артерій. Значну увагу приділено алгоритмам анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії на рівні найновіших досягнень світової дитячої кардіохірургії залежно від віку дитини, зокрема у новонароджених, характеру вади та її клінічного перебігу. Висвітлено проблеми корекції природжених вад серця у дітей раннього віку. Описано частоту і загальні властивості природжених вад серця, класифікацію, фізіологію кровообігу плода і дитини після народження. Розкрито фізичні основи гемодинаміки, особливості міокарда новонароджених. Визначено патофізіологічні чинники кровообігу.

Рассмотрены вопросы анестезиологического обеспечения и интенсивной терапии у детей с прирожденными пороками сердца и магистральных артерий. Значительное внимание уделено алгоритмам анестезиологического обеспечения и интенсивной терапии на уровне новейших достижений мировой детской кардиохирургии в зависимости от возраста ребенка, в частности у новорожденных, характера порока и его клинического течения. Освещены проблемы коррекции прирожденных пороков сердца у детей раннего возраста. Описаны частота и общие свойства прирожденных пороков сердца, классификация, физиология кровообращения плода и ребенка после рождения. Раскрыты физические основы гемодинамики, особенности миокарда новорожденных. Определены патофизиологические факторы кровообращения.

Узагальнено досвід хірургічного лікування відкритого повного (ВП) атріовентрикулярного каналу (АВК) у 78-ми дітей першого року життя. Основними показаннями ще до госпіталізації хворих були застійна серцева недостатність та виражена легенева гіпертензія. Хірургічне лікування ВП АВК проведено 59-ти (75,6 %) хворим, зокрема за умов штучного кровообігу - 41-му (69,5 %), за "закрытым методом" - 18-ти (30,5 %). Звужування легеневої артерії як перший етап хірургічного лікування здійснено 17-ти хворим, біопсія легень - одному. Радикальну анатомічну корекцію вади виконано 40 пацієнтам, корекцію її незбалансованої форми за умов штучного кровообігу - одному. Тяжкий стан немовлят з ВП АВК зумовлений застійною серцевою недостатністю вже в період новонародженості, їм необхідне проведення медикаментозної терапії з перших днів життя, оперативне лікування вади показане в ранньому віці (3 - 6 міс). Результати хірургічного лікування ВП АВК залежать від ранньої діагностики вади у новонародженого та своєчасного його направлення до спеціалізованого закладу для оперативного лікування.

Узагальнено досвід хірургічного лікування подвійного відходження магістральних судин від правого шлуночка у дітей першого року життя. Оперовано 105 пацієнтів, радикальне втручання (внутрішньошлуночкове тунелювання, операція Кавашима, артеріальне переключення) виконане у 53-х (50,5 %) немовлят, загальна летальність становила 24,5 %; паліативна операція (формування анастомозу Блелока - Тауссіга, звужування легеневої артерії) - у 52-х (49,5 %) хворих, загальна летальність 12,7 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501-54

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що критична природжена вада серця (ПВС) - патологія розвитку серця, яка не дозволяє забезпечити адекватний серцевий викид з достатнім для підтримки життя тиском і насиченням киснем, що призводить до смерті в перші дні життя за відсутності екстреного кардіохірургічного втручання. В Україні щороку народжується більше тисячі дітей з критичними ПВС, за природного перебігу майже всі вони помирають протягом перших місяців життя. Проведено аналіз результатів надання невідкладної допомоги 337-ми дітям з критичними ПВС за період з 01.09.03 до 01.09.07.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше у динаміці післяопераційного періоду комплексно вивчено особливості клінічної картини, функціональної діяльності серця та метаболічних процесів у дітей з вродженими вадами серця (ВВС). Уперше доведено, що у цих дітей існують порушення в анаеробному гліколізі та дисбаланс у системі перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантний захист (АОЗ), які зберігаються у найближчому та віддаленому післяопераційному періодах. Уперше для метаболічної корекції порушень процесів ПОЛ і анаеробного гліколізу у післяопераційному періоді у дітей з ВВС було застосовано препарат "Кардонат", проведено оцінку ефективності його дії. Розроблено систему етапного відновлювального лікування дітей з ВВС у післяопераційному періоді з застосуванням даного метаболічного препарату, фізичних чинників з елементами східного масажу.

Вивчено особливості гемодинамічних особливостей критичних вроджених вад серця (КВВС) та визначено причини розвитку синдрому низького серцевого викиду (СНСВ). Удосконалено існуючі та розроблено нові ефективні методи корекції цього синдрому в ранньому післяопераційному періоді (РПП). Проведено порівняльну оцінку стандартних і удосконалених методів корекції СНСВ. Вивчено результати хірургічного лікування за різних типів КВВС. Доведено ефективність удосконалених методів корекції СНСВ за всіх типів КВВС. Зазначено, що завдяки їх застосуванню знижено рівень летальності в РПП.

Проаналізовано безпосередні та віддалені результати радикальної корекції тетради Фалло (РКТФ) у 264-х пацієнтів віком до 3-х років за період 1991 - 2001 рр. Досліджено основні закономірності морфологічних процесів у міокарді правого шлуночка серця у випадку зазначеної патології у віковому аспекті. Ідентифіковано ефективність паліативних втручань у 101-го хворого у системі етапного хірургічного лікування тетради Фалло в дітей раннього віку. Визначено оптимальні строки для радикальної корекції захворювання після попередніх паліативних втручань. Проведено аналіз одно- та двоетапного методів лікування на підставі порівняння безпосередніх та віддалених результатів. Установлено прагматично значущі фактори ризику для уникнення ускладнень та летальних наслідків після операцій РКТФ у дітей раннього віку, удосконалено показання одно- та двоетапного методів лікування зазначеної патології.

Розглянуто актуальні питання оптимізації хірургічного лікування тетради Фалло у дітей раннього віку. Проаналізовано безпосередні та віддалені результати радикальної корекції вади у 264-х послідовних пацієнтів віком до 3-х років, яких прооперовано в Інституті серцево-судинної хірургії ім М.М.Амосова АМН України у 1991 - 2001 рр. Досліджено основні закономірності морфологічних процесів у міокарді правого шлуночка серця за наявності тетради Фалло у віковому аспекті. Ідентифіковано ефективність паліативних втручань у 101-го (38 %) пацієнта у системі етапного хірургічного лікування вади у дітей раннього віку. Визначено оптимальні строки для радикальної корекції тетради Фалло після попередніх паліативних втручань. Проведено аналіз одно- та двоетапного методів лікування на підставі порівняння безпосередніх і віддалених результатів. Виявлено прогностично значущі до-, інтра- та післяопераційні фактори ризику для виникнення ускладнень і летальних наслідків після операцій радикальної корекції тетради Фалло у дітей раннього віку, удосконалено показання щодо застосування одно- та двоетапного методів лікування вади.

На підставі результатів обстеження 713-ти немовлят зі складними вадами серця вивчено клінічні, гемодинамічні та морфологічні особливості різних типів тотального аномального дренажу легеневих вен, транспозиції магістральних судин, атрезії легеневої артерії, єдиного шлуночка серця, подвійного відходження магістральних судин від правого шлуночка, повного відкритого атріовентикулярного каналу, загального артеріального стовбура. Розроблено програму діагностичного обстеження немовлят зі складними вадами серця, систему невідкладних заходів на догоспітальному етапі, показання та протипоказання до різних видів хірургічних втручань залежно від анатомічних вад та їх клініко-гемодинамічних особливостей. Вивчено особливості перебігу раннього післяопераційного періоду та безпосередні результати невідкладних паліативних і радикальних операцій у дітей першого року життя зі складними серцево-судинними аномаліями. Досліджено особливості імунного статусу у цих немовлят. Розроблено алгоритми діагностики та хірургічного лікування найрозповсюдженіших складних уроджених вад серця.

Уперше вивчено особливості клінічного та морфофункціонального стану серцево-судинної системи у дітей з природженими вадами серця (ПВС) у віддаленому періоді після хірургічної корекції на базі доплерехокардіографічних показників. Визначено значущість систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у розладі гемодинаміки та ПВС після хірургічної корекції. Науково обгрунтовано доцільність динамічного проведення ЕХОКГ- та ДпЕХОКГ-обстеження дітей, прооперованих з приводу ПВС. Проаналізовано ускладнення, які виникли після хірургічної корекції ПВС у віддалені строки спостереження. Уперше показано ранні доклінічні прояви та визначено прогностичні критерії прогресування та ризику розвитку серцевої недостатності (СН) у дітей, прооперованих з приводу ПВС у віддалені строки спостереження. Розроблено спосіб діагностики варіанту СН у дітей за результатами доплерехокардіографічних показників, одержаних за умов динамічного спостереження.

З застосуванням різних варіантів корекції коарктації аорти в дітей першого року життя оптимізовано терміни проведення операції, поглиблено вивчено морфометрію лівих відділів серця та грудної аорти. На підставі результатів проведеного дослідження оцінено хірургічний підхід до питання усунення коарктації аортиза ускладнених форм, а також визначено коло найбільш інформативних критеріїв операбельності хворих, ризик виникнення рекоарктації. Зроблено спробу систематизувати фактори ризику госпітального етапу та у перспективі. На підставі багатопланового порівняльного вивчення віддалених результатів після усунення рекоарктації зроблено оцінку ефективності операції з урахуванням вихідних порушень гемодинаміки та скоротливості міокарда, що супроводжує патологію.

Досліджено перший досвід застосування альтернативних методів візуалізації та виконання транскутанних інтервенційних кардіохірургічних втручань без застосування рентгенологічного обладнання. Встановлено покази та протипокази до проведення атріосептостомії (АСС) під контролем ехокардіографії та рентгеноскопії та створено алгоритми попередньої діагностики вади з урахуванням умов виконання АСС. Визначено критерії оцінювання ефективності АСС, виконаної під контролем ехокардіографії без використання діагностичної ангіографії. Виконано порівняльне оцінювання технік АСС за різних умов візуалізації, проаналізовано переваги та недоліки кожного методу. Розроблено методику екстреної АСС біля ліжка хворого під контролем УЗ в тому числі, для умов неспеціалізованих стаціонарів.

Обгрунтовано вплив екстракардіальних аномалій розвитку на клінічний перебіг госпітального періоду у дітей, прооперованих з приводу вроджених вад серця (BBC). На підставі проведеного аналізу ускладнень і причин летальності у цих пацієнтів розроблено методики інтенсивної терапії в ранньому післяопераційному періоді у дітей з BBC і екстракардіальними аномаліями розвитку.

Наведено сучасні дані літератури про перебіг природжених вад серця зі збагаченням малого кола кровообігу у дітей. Наведено особисті спостереження 197 пацієнтів із септальними дефектами, яким досліджено функціональний стан міокарда і проведено клініко-інструментальні зіставлення до і після оперативної корекції з метою ранньої діагностики міокардіальної дисфункції та оптимізації заходів індивідуальної реабілітації.

Синдром гіпоплазії лівих відділів серця (СГЛВС) - це природжена вада серця, постійною складовою якої є недорозвинений лівий шлуночок і гіпоплазія висхідної аорти та дуги. Залежно від будови мітрального та аортального клапанів СГЛВС поділяються на 4 категорії: СГЛВС з аортальним та мітральним стенозом; СГЛВС з аортальною та мітральною атрезією; СГЛВС з аортальною атрезією та мітральним стенозом; СГЛВС з аортальним стенозом та мітральною атрезією. Лікування вади виключно хірургічне і зводиться до формування одношлуночкового серця. Наведено огляд літератури та випадок успішного хірургічного лікування СГЛВС.

Scimitar синдром является редкой врожденной аномалией сердца, которая включает в себя полный или частичный аномальный дренаж правых легочных вен в нижнюю полую вену. Представлен клинический случай успешной КТ-диагностики и хирургического лечения данного синдрома на фоне несахарного диабета после удаления интракраниальной опухоли.

Отмечено, что атрезия легочной артерии с интактной межжелудочковой перегородкой - редкая врожденная аномалия сердца, которая отличается морфологическим разнообразием. Ретроспективно проанализированы истории болезни 49 пациентов. Порок является дуктус-зависимым, поэтому требует ранней диагностики, стабилизации состояния и транспортировки в кардиохирургический центр. Всего у 14 (28,5 %) пациентов диагноз был установлен пренатально. Отсроченный диагноз ухудшал дооперационное состояние и прогноз. Наличие аномалий коронарных артерий, дилатация правого желудочка, эбштейноподобный клапан являлись факторами риска смерти.