Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.463.050

Рубрики:

Вади розвитку черевної стінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.463.054.3

Рубрики:

Пахвові грижі у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены различные методы диагностики, консервативного и оперативного лечения больных с врожденными дефектами передней брюшной стенки. Освещены вопросы предоперационной подготовки, анестезиологического пособия и послеоперационного ведения детей с гастрошизисом и омфалоцеле.

Незважаючи на високу частоту виявлення гострого апендициту у дітей, його симптоми є мінливими, що значно ускладнює діагностику, особливо у грудних немовлят. Запропоновано опис клінічного випадку гострого апендициту у защемленій пахвинній грижі у 2-місячної дитини, у якої не було характерної симптоматики, діагноз був встановлений у пізні терміни.

Наведено результати застосування пристрою для корекції вісцероабдомінальної диспропорції у випадку природженої патології передньої черевної стінки у новонароджених. Запропонований метод усуває дефект передньої черевної стінки без формування вентральної грижі.

У порівняльному аспекті проведено оцінювання різних способів пластики передньої черевної стінки. Визначено найбільш часті післяопераційні ускладнення за умов проведення різних видів оперативного втручання. Науково обгрунтовано обсяг і методи передопераційної підготовки, строки та способи транспортування немовлят з природженими арафіями передньої черевної стінки у дитячі хірургічні відділення. Проведено порівняльне оцінювання морфоструктури дермально-апоневротичного клаптя у разі природжених вад розвитку передньої черевної стінки, що дозволило встановити спільне та відміне у морфогенетичних механізмах формування пуповинної грижі та гастрошизису. Розроблено та впроваджено в клінічну практику спосіб об'єктивного визначення ступеня вісцеро-абдомінальної диспропорції. Визначено та науково обгрунтовано критерії вибору оперативного втручання за різних ступенів виразності такої диспропорції. Розроблено та впроваджено до клінічної пратики нові способи пластики передньої черевної стінки в дітей з гастрошизисом і омфалоцеле. Апробовано та впроваджено методи післяопераційного нагляду таких пацієнтів, зокрема з застосуванням високочастотної осциляторної штучної вентиляції легень.

Розроблено способи хіругічної корекції косих пахвинних гриж на підставі проведеного анатомічного дослідження вікових змін параметрів пахвинного каналу, вивчення клінічних особливостей перебігу захворювання з низкою ускладнень з застосуванням конусоподібного пристрою та індексу розвитку пахвинного каналу (співвідношення ширини та довжини). На підставі клінічних даних визначено фактори ризику щодо утворення гриж, вивчено та проаналізовано причини виникнення післяопераційних гриж та ускладнень. Встановлено залежність зрушень в імунологічному гомеостазі від способу хірургічної корекції та травмувальних чинників, наявності антитестикулярних антитіл від тривалості перебігу та виду хірургічного втручання. Досліджено віддалені результати лікування косих пахвинних гриж за різних способів хірургічної корекції з визначенням об'єму яєчок оперованих хлопців. Виділено групи ризику щодо формування пахвинних гриж, визначено способи профілактики післяопераційних ускладнень, які дозволили зменшити їх кількість у хлопців на 15,4 %.

Розроблено метод хірургічної корекції пахвинних гриж у дітей з накладанням модифікованого внутрішнього кисетного шва на шийку грижевого мішка. Встановлено, що запропонований метод оперативного втручання сприяє швидкому відновленню кровообігу в яєчках, запобігає рецидивам захворювання, є мінімально травматичним, простим і універсальним у виконанні як за неускладнених так і защемлених пахвинних гриж, у пацієнтів різної статі та віку.

Вперше запропоновано математичну модель процесу корекції вісцеро-абдомінальної диспропорції (ВАД) шляхом багатовекторної тракції передньої черевної стінки (ПЧС) під час хірургічних втручань у новонароджених дітей з гастрошизисом і омфалоцелє. Наведено діаграми силового навантаження на черевну стінку під час хірургічної корекції ВАД у немовлят. Запропоновано коефіцієнт диспропорції, який дозволяє класифікувати ВАД за ступенями, а також формувати алгоритм подальшого лікування. Визначено шляхи покращання лікування новонароджених з дефектами ПЧС, які супроводжуються ВАД. Обгрунтовано новий спосіб хірургічного лікування гастрошизису та омфалоцелє за рахунок збільшення об'єму черевної порожнини багатовекторною тракцією її стінок. Зазначено, що застосування запропоновано методу лікування покращує результати лікування дітей з природженими дефектами ПЧС, зокрема, знижує кількість ускладнень і летальність: у дітей з гастрошизисом з 67,6 % до 8,8 % та з 84,6 % до 14,3 %, а з омфалоцелє - з 32,3 % до 2,9 % та з 80 % до 0.

Проаналізовано автопсійний випадок новонародженої дитини з вродженою вадою передньої черевної стінки - гастрошизисом. При патоморфологічному дослідженні в субсерозному шарі товстої кишки виявлено гранульоми, утворені поодинокими лімфоцитами, елементами навколоплідних вод, оточені фібринозними нашаруваннями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.463.050-5

Рубрики:

Вади розвитку черевної стінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.463.054.3 + Р733.696.61

Рубрики:

Пахвові грижі у дітей

Хвороби калитки, її органів (яєчок і придатків) і сім'яних пухирців у хлопців

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що клінічна цінність ультразвукового дослідження (УЗД) пахвинної ділянки полягає у відносній доступності та неінвазивності методу. Запропонована методика грунтується на УЗД-семіотиці та дозволяє візуалізувати анатомічні структури пахвинної ділянки. УЗД проведено дітям першого року життя.

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 80 дітей із природженими вадами розвитку передньої черевної стінки та діафрагми, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячих лікарнях м. Львів у період із 2000 по 2007 рр. Результати дослідження показали, що за 8-річний період у Львівській області зросла частота природженої діафрагмальної грижі в 3,8 разу та частота омфалоцеле в 1,8 разу. Аналіз виявив, що досліджувані вади практично у третини випадків поєднувалися з вадами розвитку інших органів і систем, що призводило до підвищення тяжкості перебігу основної патології. Крім того, показник смертності від даної групи вад залишався високим і в середньому становив 43,5 % всіх випадків вад передньої черевної стінки та діафрагми.

Наведено літературний огляд існуючих методів герніопластики пахових гриж у дітей, проаналізовано їх переваги та недоліки. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування пахових гриж у 165 дітей. Серед них у 44 дітей проведені малоінвазивні втручання за методом PIRS Д. Патковського (основна група) і 121 дитина прооперовані традиційними методами (група порівняння). Встановлено, що використання лапароскопічної герніопластики за методом PIRS має низку переваг у порівнянні з відкритими операціями: кращий косметичний ефект, можливість одномоментної корекції двобічних гриж, більш сприятливий післяопераційний перебіг.

Розглянуто актуальну проблему дитячої хірургії - природжену ваду розвитку передньої черевної стінки гастрошизису (ГШ) у новонароджених дітей. Висвітлено питання епідеміології, летальності, етіології та ембріогенезу. Наведено особливості пренатальної діагностики та перинатального ведення плодів і новонароджених дітей із ГШ. Детально висвітлено сучасні підходи до тактики та стратегії лікування ГШ залежно від наявності ускладнених форм ГШ, вісцероабдомінальної диспропорції, супутньої патології.

Мета роботи - дослідити стан фізичного розвитку новонароджених із гастрошизисом (ГШ), визначити частоту затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВР), вплив на розвиток і тяжкість вісцеро-абдомінально диспропорції та прогноз лікування цієї вади розвитку. Проаналізовано результати обстеження і лікування 30 новонароджених дітей із ГШ у відділенні хірургічної корекції природжених вад розвитку в дітей ДУ "ІПАГ НАМН Украни" у 2006 - 2013 рр. Загальний стан таких новонароджених оцінено за шкалою Апгар. Наявність і ступінь ЗВР визначено за таблицями Робертона Н. К. Р., 1998. Достовірність впливу такої затримки на розвиток вісцеро-абдомінальної диспропорції у разі ГШ і прогноз хірургічної корекції цієї вади встановлено за допомогою методу кутового перетворення Фішера. Серед новонароджених із ГШ ЗВР діагностувалася в 56,7 % випадків. Асиметрична (гіпотрофічна) форма ЗВР спостерігалася в 52,9 % випадків, симетрична - в 47,1 %. Висновки: ЗВР достовірно впливає на частоту розвитку вісцеро-абдомінальної диспропорції у разі ГШ, але не впливає на ступінь цієї диспропорції. Прогноз у разі ГШ не залежить від наявності або відсутності ЗВР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.463.050

Рубрики:

Вади розвитку черевної стінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити анатомічні особливості та стан евентрованих органів у випадку гастрошизису в дітей, народжених природним шляхом і за допомогою кесаревого розтину; а також провести їх порівняльну характеристику. Проведаналізовано історії хвороби (n = 87) і протоколів автопсій (n = 43) у 87 дітей з гастрошизисом, народжених природним шляхом або за допомогою кесаревого розтину за 1987 - 2013 рр. Використано такі методи дослідження: пренатальне і постнатальне ультразвукове дослідження, загальноклінічний, рентгенологічний, дані інтраопераційної ревізії, морфологічний, гістологічний (у разі автопсії в померлих дітей), статистичний. Виявлено, що спосіб родорозрішення (кесарський розтин або природний) впливає на анатомічні особливості та стан евентрованих органів у разі гастрошизису. У дітей із гастрошизисом, народжених природним шляхом, величина дефекту передньої черевної стінки достовірно більша, ніж у пацієнтів, народжених за допомогою кесаревого розтину, а частота евентрації органів заочеревинного простору (дванадцятипала кишка, підшлункова залоза) - вища. Після кесаревого розтину новонароджені з гастрошизисом мають менш виражені патологічні зміни евентрованих органів, ніж після природного родорозрішення: більш часто мають фізіологічний рожевий колір, значно меншу частоту фібринозних нашарувань, а також ущільнення та потовщення стінки кишечнику. Висновки: спосіб родорозрішення (кесарів розтин або природний шлях) впливає на анатомічні особливості та стан евентрованих органів у разі гастрошизису.

Мета роботи - узагальнити досвід лікування дітей із пахвинними грижами з використанням методу PIRS (Percutaneous Internal Ring Suturing). Робота основана на результатах хірургічного лікування 280-ти дітей із застосуванням методу PIRS. Для операції використовували оптичну систему Strayker 1088 HD (США) і набір 3-міліметрових лапароскопічних інструментів. Ускладнень під час хірургічного втручання не було. Тривалість операції скоротилася з 40 - 60 хв на початкових етапах до 10 - 20 хв після оволодіння технікою PIRS, що має суттєве значення, зокрема в лікуванні дітей раннього віку. У 14,3 % хворих під час лапароскопії виявили необлітерований контрлатеральний відросток очеревини, що потребував закриття з метою запобігти виникненню грижі. Протягом 3-х років простежено результати лапароскопічного лікування у 237 (84,6 %) дітей, у 8-ми (3,4 %) з них діагностовано рецидив грижі. Усіх дітей повторно прооперовано з використанням лапароскопічної техніки. Висновки: метод PIRS - ефективний і безпечний метод лікування пахвинних гриж у дітей будь-якого віку. Лапароскопія надає змогу виявити в дітей необлітерований вагінальний відросток очеревини і за необхідності виконати його симультанне закриття, що запобігає виникненню контрлатеральної грижі в майбутньому.