Вивчено результати лікування протягом останніх 15-ти років вродженого пілоростенозу у дітей. Установлено, що ступінь гіпотрофії збільшується пропорційно тривалості періоду блювання. Причинами пізньої госпіталізації до відділення дитячої хірургії є зміни клінічних ознак хвороби внаслідок пригнічення імунного захисту, тривале амбулаторне спостереження дільничними педіатрами з призначенням спазмолітиків. Віддалені результати лікування свідчать, що ефективним методом є своєчасне виконання операції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.2-52

Рубрики:

Хірургічна патологія шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.2-387

Рубрики:

Хірургічна патологія шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.605.0 + Р733.457.465.2

Рубрики:

Вади розвитку стравоходу у дітей

Хірургічна патологія шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.2 + Р733.457.465.3

Рубрики:

Хірургічна патологія шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей

Хірургічна патологія кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены возможности диагностики редких видов врожденной непроходимости желудка у 19 детей. Разработан алгоритм диагностики на основе современных методов исследования.

Проведен морфометрический анализ мышечного слоя пилоруса при врожденном гипертрофическом пилоростенозе. Показано, что имеют место как гипертрофия и склероз, так и увеличение количества мышечных волокон стенки привратника. Морфологические характеристики редких вариантов врожденной непроходимости желудка исследованы с помощью методов описательной морфологии.

Проанализированы 19 случаев оперативной коррекции редких вариантов врожденной непроходимости желудка у детей. Разработаны подходы к хирургическому лечению данных аномалий развития.

Наведено клінічний випадок рецидивуючої шлунково-кишкової кровотечі у дівчинки-підлітка, що була спричинена екстрагенітальною формою ендометріозу.

Досліджено хірургічне лікування перфоративних гастродуоденальних виразок у дітей. Для уточнення діагнозу доцільно проводити лапароскопію. Зашивання перфоративного отвору з наступним адекватним медикаментозним лікуванням - оптимальний лікувальний метод.

Досліджено проблему покращання результатів лікування природженої непрохідності шлунка (ПНШ) у 393-х дітей віком від однієї доби до 15-ти років. З них 374 (95 %) дітей з природженим гіпертрофічним пілоростенозом (ПГПС) і 19 (5 %) - з рідкими видами ПНШ: атрезіями, мембранами та подвоєнням шлунка. Для проведення дослідження використано клінічні, лабораторні, рентгенологічні, ультразвукові, ендоскопічні, комп'ютерно-томографічні, морфологічні методи. Розроблено алгоритм діагностичного моніторингу ПНШ з поетапним використанням нових способів і всіх сучасних методів з урахуванням їх роздільної здатності. На підставі результатів вивчення безпосередніх і віддалених результатів використання загальноприйнятих методів лікування розроблено алгоритм прогнозування віддалених ускладнень ПГПС та запропоновано найбільш оптимальні способи передопераційного ведення та хірургічної корекції ПНШ, а саме: у разі атрезій шлунка - гастродуоденостомію за типом "кінець в кінець", за мембранозної непрохідності - видалення мембрани за J.Morton у модифікації Г.А.Баірова, за умов екзогастральних дуплікацій шлунка - видалення кісти без розтину просвіту шлунка. У випадку інтрамуральних подвоєнь ефективними виявлено методи видалення кісти з економною резекцією належної стінки або резекції шлунка за Більрот I у модифікації Tomoda. Для лікування ПГПС розроблено спосіб передопераційної підготовки та післяопераційного ведення хворих на основі ентерального зондового вигодовування. З метою профілактики віддалених ускладнень ПГПС запропоновано спосіб подвійної пілороміотомії. Наведено результати аналізу використання методів лапароскопічної техніки для хірургічного

Досліджено проблему діагностики й інтенсивної терапії гемодинамічних розладів, які виникають на тлі септичних станів у дітей. На підставі аналізу результатів обстеження й інтенсивної терапії 170-ти хворих на сепсис, тяжкій сепсис і септичний шок визначено розлади центральної та регіонарної (у малому колі кровообігу, спланхнічній зоні та нирках) гемодинаміки. Встановлено, що септичні стани у дітей супроводжуються розвитком нерівномірного кровопостачання внутрішніх органів у вигляді зростання кровоплину у системі верхньої мезентеріальної артерії, ворітної вени та формуванням вазоспазму у малому колі кровообігу, ниркових судинах. Печінковий кровообіг характеризується зменшенням загального кровопостачання, переважно за рахунок зниження кровоплину у загальній печінковій артерії. Ці розлади кровоплину корелюють із формуванням відповідної органної дисфункції та дисбалансом між вазоконстрикторами/вазодилятаторами на користь перших. На підставі одержаних даних розроблено критерії прогнозування та діагностики органних розладів за допомогою визначення регіонарного кровоплину методом імпульсно-хвильової допплерографії й уточнено протокол ціль-орієнтованої терапії гемодинамічних розладів із використанням стартової інфузійної терапії похідними ГЕК 130/0,4, диференційованим застосуванням інотропних засобів (допаміну або добутаміну) і вазодилятатора - донатора оксида азоту - 4,2 % розчину L-аргініну, що дозволяє зменшити летальність за септичного синдрому поліорганної недостатності порівняно із прогнозованою.

Исследована термостабильность белков плазмы крови у 24 новорожденных с гестационным возрастом 24 - 32 недели, массой тела от 700 до 1500 г. Установлено, что благоприятное течение раннего неонатального периода для новорожденных этой весовой категории характеризуется подъемом величин светорассеивания при 350 нм. Снижение же величин оптической плотности сопряжено с неблагоприятным течением заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.305.0 + Р733.457.465.205.0

Рубрики:

Вади розвитку кишок і пупково-кишкового ходу у дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.205.0 + Р569.433.2

Рубрики:

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлена классификация удвоений желудка (УЖ), данные о частоте встречаемости и клинических проявлениях патологии. Приведены клинические наблюдения случаев УЖ у детей. УЖ - редкий порок развития, который может быть выявлен как пренатально, так и в более поздние сроки. Относительно классификации УЖ единого мнения нет. Варианты УЖ: кистозное, трубчатое (дивертикулярное). Киста может сообщаться с просветом желудка. Есть данные о кистах желудка, проникающих в грудную полость через пищеводное отверстие диафрагмы. В случае дивертикулярного УЖ в дне дивертикула иногда обнаруживают ткань поджелудочной железы. Среди клинических проявлений УЖ преобладают: боль в эпигастральной области, тошнота, рвота, наличие пальпируемого опухолевидного образования. Крайне редко заболевание проявляется желудочно-кишечным кровотечением из-за язв на слизистой. В то же время может быть и полное отсутствие какой-либо симптоматики заболевания. УЖ можно обнаружить случайно. Лечение - оперативное. В период с 2009 по 2013 г. в Запорожской клинике детской хирургии под наблюдением находилось 7 детей с УЖ в возрасте от 2 мес до 14 лет. Девочек было 5, мальчиков - 2. У всех имелись кистозные формы УЖ: в грудной и брюшной полости - у 1 ребенка, в брюшной полости - у 6 детей. У 1 больного было двойное УЖ. Клинически УЖ протекали некоторое время бессимптомно. У 4 детей порок обнаружили в первые годы жизни из-за возникших осложнений. У 1 ребенка диагноз УЖ поставлен внутриутробно на 20 неделе беременности матери. Всем детям выполнено оперативное удаление кистозного образования желудка. Послеоперационный период протекал без осложнений.

Наведено клінічний випадок трихобезоару в дитини віком 2 роки. Діагностика та лікування безоарів шлунково-кишкового тракту залишаються проблемою, особливо в дітей раннього віку, зважаючи на рідкість клінічних спостережень.

Наведено результати ретроспективного аналізу історій хвороб дітей, хворих на перфоративну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в хірургічних відділеннях Чернівецької та Львівської міських дитячих клінічних лікарень впродовж 2003 - 2013 рр.

Описано клінічний випадок діагностики та лікування 9-місячної дитини з кишковою кровотечею. Проведено нідеоасистуючу резекцію дивертикула Меккеля, що дало змогу підтвердити діагноз та провести дивертикулектомію з розширеного трансумбілікального троакарного розрізу.

Представлено результати дослідження клінічного перебігу та порівняльного аналізу лапароскопічного і відкритого методів лікування перфоративных виразок шлунку і дванадцятипалої кишки у 49 дітей у віці від 14 до 17 років. Встановлено, що перфоративні виразки шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей виникають раптово, характеризуються відсутністю "виразкового анамнезу" і маніфестною клінікою гострого перитоніту. Використання малоінвазивних операцій з використанням лапароскопічної техніки для хірургічного лікування перфоративних виразок шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей, окрім відмінного косметичного ефекту, значно полегшує перебіг раннього післяопераційного періоду за рахунок зменшення операційної травми, більш адекватної санації черевної порожнини і дозволяє істотно понизити терміни ранньої реабілітації хворих.