Представлены современные данные об этиологии, патогенезе, эпидемиологии, клиническом течении, диагностике и диференциальной диагностике, лечении и профилактике инфекционного мононуклеоза у детей. Приведена классификация клинических форм, охарактеризованы различные виды осложнений заболевания. Рассмотрена проблема диагностики инфекционного мононуклеоза у детей раннего возраста, изучены его атипичные формы.

Наголошено, що інфекційні захворювання в останні роки зазнали ряд змін у клінічній картині. Виявлено особливості клінічного перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей на сучасному етапі. Встановлено, що найчастіше хворіють діти шкільного віку, відсутня сезонність захворювання, перебіг хвороби гострий з короткочасним підйомом температури до найвищих показників, збільшуються підщелепні та шийні лімфатичні вузли, виражений аденоїдит, лакунарні ангіни, гепатолієнальний синдром зі збільшенням печінки, висип, лейкоцитоз, стійкий лімфомоноцитоз.

Отмечено, что инфекционные заболевания в последние годы претерпели ряд изменений в клинической картине. Выявлены особенности клинического течения инфекционного мононуклеоза у детей на современном этапе. Установлено, что чаще болеют дети дошкольного возраста, отсутствует сезонность заболевания, течение болезни острое с кратковременным подъемом температуры тела до наивысших показателей, увеличиваются преимущественно подчелюстные и шейные лимфатические узлы, выражен аденоидит, преимущественно лакунарные ангины, гепатолиенальный синдром с увеличением печени, сыпь, лейкоцитоз, стойкий лимфомоноцитоз.

Вивчено роль вірусу Епштейна-Барра в розвитку імунодефіцитних станів у дітей. Встановлено інфікування даним вірусом у 60 % обстежених з групи 30-ти дітей віком від 8-ми до 14-ти місяців, які часто та тривало хворіють. Виявлено підвищення концентрації прозапальних цитокінів, дисбаланс В- і Т-клітинних ланок імунітету.

Изучена роль вируса Эпштейна-Барра в развитии иммунодефицитных состояний у детей. Выявлена инфицированность данним вирусом у 60 % обследованных из группы часто и длительно болеющих 30-ти детей в возрасте от 8-ми до 14-ти месяцев. Отмечено повышение концентрации провоспалительных цитокинов, дисбаланс В- и Т-клеточного звеньев иммунитета.

Показана клинико-лабораторная эффективность специфической иммунотерапии при мононуклеозоподобном синдроме у детей.

Зазначено, що проблема лікування хронічних форм Епштейна - Барр вірусної інфекції (ВЕБ) є актуальною і потребує комплексного підходу з урахуванням патогенетичних особливостей захворювання. Поліморфізм клінічних проявів, а також залучення до патологічного процесу імунної системи зумовлюють необхідність пошуку нових схем лікування. Застосування мультипробіотикiв групи Симбітер у комплексному лікуваннi хронічної активної форми ВЕБ-інфекції сприяє підвищенню ефективності терапії та є безпечним у дітей.

Вивчено ефективність застосування препарату "Флавозид" у комплексній терапії інфекційного мононуклеозу у дітей з урахуванням динаміки клінічного та імунологічного статусу. Використання Флавозиду дозволяє скоротити середню тривалість перебування в стаціонарі, зменшити тривалість температурного періоду, знизити вираженість інфекційної інтоксикації, зменшити тривалість проявів ураження лімфатичної системи, частоту гепатоспленомегалії. Флавозид має виражений імуномодулювальний ефект. Побічної дії препарату не виявлено.

Досліджено особливості перебігу гострого інфекційного мононуклеозу і хронічної Епштейн - Барр вірусної (ЕБВ) інфекції у підлітків. Встановлено, що найчастішими варіантами перебігу хронічної ЕБВ-інфекції є реактивація, неповна ремісія і атипова реактивація. У підлітків з хронічною ЕБВ-інфекцією переважав інтоксикаційний, лімфопроліферативний, кардіальний і артралгічний синдроми.

Проведено дослідження ефективності включення мультипробіотиків групи "Симбітер" у комплексне лікування інфекційного мононуклеозу у дітей віком від 1 до 18 років. Результати показали, що застосування Симбітеру значно покращує ефективність терапевтичних заходів; доведено безпечність препарату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.35-5

Рубрики:

Інфекційний мононуклеоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-епідеміологічні характеристики інфекційного мононуклеозу (ІМ) в дітей Півдня України та показано наявність особливостей перебігу захворювання, на підставі яких розроблено диференційний підхід до ведення хворих на ІМ у гострому періоді та періоді реконвалесценції. Розвинуто концепцію впливу тривалої персистенції вірусу Епштейна - Барр в організмі хворого на стан скомпроментованих органів і систем (печінки, селезінки, лімфатичної системи, імунітету) у динаміці та катамнестичному дослідженні. Підтверджено залежність між станом імунної системи організму хворого й особливостями клінічного перебігу хвороби. Показано особливості змін місцевого імунітету за ІМ у дітей у динаміці захворювання. Запропоновано новий методологічний підхід до прогнозування перебігу періоду реконвалесценції на підставі математичної оцінки ступеня тяжкості гострого ІМ і особливостей його динаміки, який дозволив обгрунтувати доцільність застосування індуктора ендогенного інтерферону циклоферону й антигомотоксичного препарату лімфоміозоту у комплексній терапії дітей, хворих на ІМ, у періоді реконвалесценції. Вивчено вплив на динаміку захворювання зазначених препаратів, що застосувалися у комплексній терапії дітей, хворих на ІМ.

Виявлено клініко-патогенетичну роль Епштейна-Барра вірусної (ЕБВ) інфекції у перебігу інфекційного процесу у хворих на гострі респіраторні інфекції, гнійні менінгіти, оптимізовано тактику лікування. Проведено клініко-імунологічне дослідження перебігу гострих інфекційних захворювань у дітей (гострих респіраторних інфекцій (ГРІ), гострих кишкових інфекцій (ГКІ), гнійних менінгітів) з супутньою ЕБВ-інфекцією. Досліджено проблему підвищення ефективності лікування за умов інфекційного стаціонару у разі використання на тлі комплексної терапії хворих на ГРІ специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ. Обстежено 125 дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, які перебігали з супутньою ЕБВ-інфекцією за різних форм активності. На підставі результатів серологічного обстеження з метою виявлення специфічних маркерів до ЕБВ і клінічної симптоматики встановлено, що супутнє інфікування ЕБВ дітей відбувалось у хворих на ГРІ у 100 %, ГКІ - у 95,6 % та гнійні менінгіти - у 62,5 % випадків. За цього активацію ЕБВ-інфекції, яка призводила до ускладнення інфекційного процесу та зниження специфічного імунітету в дітей, хворих на ГРІ з супутньою ЕБВ-інфекцією, використано як підставу для додаткового включення до базисної терапії цих хворих специфічного імунологлобуліну проти ЕБВ. Установлено позитивний вплив його використання на клінічний перебіг захворювання, а також сприяння підвищенню ефективності базисної терапії ГРІ.

Надано сучасну характеристику клінічного перебігу інфекційного мононуклеозу, виділено основні клінічні симптоми захворювання, визначено ступінь їх вираженості та тривалість проявів. Комплексно досліджено стан імунітету в дітей з зазначеною хворобою. Установлено взаємозв'язок між клінічною картиною захворювання та імунним статусом. Вивчено стан здоров'я та імунітету дітей, які перенесли інфекційний мононуклеоз, через один і два роки. Запропоновано новий підхід до лікування інфекційного мононуклеозу з застосуванням імунокоригувальної терапії циклофероном.

  Скачати повний текст

Встановлено, що клінічна картина інфекційного мононуклеозу (ІМ) Епштейна-Барр вірусної етіології у дітей на сучасному етапі не зазнала суттєвих змін і характеризується притаманним їй у цілому симптомокомплексом. Доведено, що у всіх дітей, хворих на ІМ Епштейна-Барр вірусної етіології, відзначаються зміни печінки у вигляді структурної або структурно-функціональної її дезорганізації. Встановлено, що імунні параметри мають високу прогностичну значущість вже на ранніх етапах захворювання у визначенні розвитку структурно-функціонального стану печінки. Розроблено нові інформативні методи прогнозування розвитку можливого варіанта ураження печінки. Наведено прогностичну таблицю, використання якої вже на ранніх етапах маніфестації захворювання дозволяє з високою вірогідністю (95 %) передбачати формування варіанта структурно-функціонального стану печінки в динаміці захворювання. Доведено, що структурно-функціональні зміни печінки за ІМ у дітей не відновлюються до періоду ранньої реконвалесценції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.35-52

Рубрики:

Інфекційний мононуклеоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.35-3

Рубрики:

Інфекційний мононуклеоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Под наблюдением находилось 60 детей, больных хронической активной формой Эпштейна - Барр вирусной инфекции, в возрасте от 1 до 18 лет. Дети, кроме базисной терапии, получали препарат Флавозид в возрастных дозах в течение 3-х месяцев. Результаты исследований показали клиническую и лабораторную эффективность Флавозида при лечении хронической активной формы ЭБВ-инфекции у детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.5-5 + Р733.514.35-3

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Інфекційний мононуклеоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз, досліджено рівні про- і протизапальних цитокінів у гострий період захворювання і у періоді ранньої реконвалесценції. Виявлено їх значення у формуванні структурно-функціонального стану печінки у разі інфекційного мононуклеозу.