Частота переломів, поєднаних із черепно-мозковою травмою складає 12 % від усіх травм дитячого віку. Летальність у випадку таких пошкоджень дуже висока і сягає 14 %. Основним і суттєвим моментом у ході лікування таких дітей є правильне визначення термінів і послідовності хірургічних втручань, яке має бути спрямоване на виявлення домінуючого пошкодження. За останні 5 років у клініці дитячої травматології Узбецького НДТІТО лікувалося 265 дітей з поєднаними ушкодженнями, що склало 12,25 % від кількості усіх дітей із травмами. Основною причиною виникнення поєднаних травм стали дорожньо-транспортні пригоди (61,32 %). У разі незадовільних репозицій у 81 хворого (31,64 %) застосовано позавогнищеву фіксацію спице-стрижневими апаратами, розробленими в клініці, які мають оптимальні властивості, з успіхом можуть використовуватися в практичній травматології.

Розглянуто особливості підвищення ефективності функціональної діагностики, корекції профілактики психічних розладів у підлітків з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) на основі вивчення клініко-патогенетичних механізмів їх формування. Проведено комплексне (неврологічне, інструментальне, клініко- та експериментально-психологічне) обстеження 101 підлітка у віці від 12 до 16 років, що перенесли ЧМТ 5-6 років тому. Зроблено аналіз зв'язку між важкістю та наслідками надбаної ЧМТ, а також виразливістю патохарактерологічних особливостей особистості, рівнем та направленістю конфліктності. Вивчено якісні та кількісні показники психічних розладів, що використано для розробки комплексу психогігієнічних та психопрофілактичних заходів.

Монография посвящена актуальной проблеме практического здравоохранения - тяжелой ЧМТ у детей различного возраста. Возрастной подход к диагностике и лечению ЧМТ у детей позволил разработать дифференцированный комплекс диагностических мероприятий, обеспечивающий полноценное обследование детей в различных возрастных группах. Разработанная и внедренная в практику система лечебных мероприятий в зависимости от тяжести травматического поражения мозга и возраста пострадавших обеспечила снижение летальности с 9,6% до 2,2%. Выработаны и уточнены показания к хирургическому лечению сдавления головного мозга у детей различных возрастных групп. Разработаны виды хирургических вмешательств в зависимости от характера сдавления головного мозга, внедрены методики малоинвазивных операций. Разработаны прогностические критерии течения и исходов тяжелой ЧМТ у детей различных возрастных групп. В работе обобщен многолетний опыт Института нейрохирургии им. акад. А.П.Ромоданова АМН Украины, БСМП и Центра катастроф г.Киева, медобъединения г.Гюмри (Армения). Оценена диагностическая возможность инструментальных методов исследований (нейросонографии, компьютерной и магнитно-резонансной томографии).

Науково обгрунтовано етапну структуру фізичної та соціальної реабілітації осіб з порушеннями функцій спинного мозку. Подано характеристику комплексу педагогічних факторів корекції та компенсації порушених параметрів їх опорно-рухового апарату. Обгрунтовано ефективність зазначеної психолого-педагогічної системи.

Научно обоснована этапная структура физической и социальной реабилитации лиц с нарушениями функций спинного мозга. Дана характеристика комплекса педагогических факторов коррекции и компенсации нарушенных параметров их опорно-двигательного аппарата. Обоснована эффективность данной психолого-педагогической системы.

The work gives the scientific background of physical and social rehabilitation of individuals with defects of spinal functions. There is given the characteristics of the complex of pedagogical factors of correction and compensation of defective parameters of their motor apparatus. The effectiveness of this psycho - pedagogical system is backgrounder.

Визначено концентрацію основних катіонів у плазмі крові підлітків, які перенесли черепно-мозкову травму (ЧМТ). Серед віддалених наслідків ЧМТ у дослідженні виділено синдроми вегето-судинної дистонії з пароксизмальними станами й епілептичний синдром, які ретельно досліджено з метою покращання диференціювання та лікування.

Определена концентрация основных катионов в плазме крови подростков, которые перенесли черепно-мозговую травму (ЧМТ). Среди отдаленных последствий ЧМТ в исследовании определены синдромы вегето-сосудистой дистонии с параксизмальными состояниями и эпилептический синдром, которые досконально исследованы с целью улучшения дифференциации и лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.638.77-54

Рубрики:

Пошкодження черепа, голового мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработан метод диагностики изменений шейного отдела позвоночника и оценено состояние последнего у новорожденных детей и детей со спинальной родовой травмой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.709.3-542 + Р733.638.772-542

Рубрики:

Дитячі церебральні паралічі

Закриті пошкодження головного мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості загальномозкової симптоматики, зокрема синдрому головного болю, у дітей з легкою черепно-мозковою травмою в гострому періоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.638.7-436.1

Рубрики:

Пошкодження центральної нервової сиситеми у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные о физиологической роли серотонина, изменениях его уровня в плазме крови у 33-х новорожденных с гипоксическим поражением центральной нервной системы (ЦНС). Показано, что у новорожденных с гипоксическим поражением ЦНС уровень серотонина в плазме крови достоверно повышается. Обсуждена возможная роль серотонина в формировании синдрома метаболической интоксикации при гипоксическом поражении ЦНС у новорожденных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.638.772-5

Рубрики:

Закриті пошкодження головного мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 27 новорожденных с сочетанной натальной цереброспинальной травмой и 26 - с гипоксически-ишемическим повреждением мозга (ГИЭ) II - III степени выраженности, которым в комплекс терапии был включен препарат "Кортексин". Показано, что данное лекарственное средство оказывает выраженное терапевтическое действие при тяжелых перинатальных повреждениях ЦНС (родовой травме, ГИЭ II - III степени), сопровождающихся нарушением витальных функций организма, то есть кортексин может эффективно использоваться для лечения новорожденных в первые дни жизни с критическими состояниями при рождении и в остром периоде перинатального повреждения головного мозга.

Представлены основные эпидемиологические аспекты герпесной инфекции и прослежена этиология инфицирования плода и новорожденного. Предложена система диагностики герпесвирусной патологии, а также приведена клиническая характеристика повреждений мозга у новорожденных. Как основной препарат при лечении тяжелых повреждений мозга для восстановления проходимости ликвороносных путей и устранения последствий гипоксии и травмы рекомендуется Актовегин - высокоочищенный гемодиализат, получаемый из крови телят, в сочетании с Инстеноном и Бетаметазоном.

Запропоновано алгоритм клініко-діагностичних та реабілітаційних заходів для визначення сучасних стандартних підходів до клінічної діагностики і лікування найбільш поширених перинатально обумовлених ушкоджень нервової системи (НС) у новонароджених та немовлят. В Українському медичному центрі реабілітації дітей з органічним ураженням НС МОЗ України за період з 1996 по 2005 рр. за моделями "Тандем-партнерство", "Дитина-сім'я-фахівець" проліковано 2 651-у дитину раннього віку з органічним ураженням НС, з них 909 дітей до 1-го року.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.638.77-3

Рубрики:

Пошкодження черепа, голового мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы церебропротекторной терапии при травматических поражениях ЦНС у новорожденных. Показано, что у детей, получавших Кортексин, полностью нормализовалась двигательная активность при сохраняющемся умеренном гипертонусе нижних конечностей и повышении коленного рефлекса, а к концу неонатального периода (28-е сутки жизни) отмечено полное восстановление таких врожденных рефлексов, как Моро и верхний хватательный.

Визначено частоту гіпоксично-ішемічного ураження (ГІУ) центральної нервової системи (ЦНС) у новонароджених з вродженою хірургічною патологією. Розроблено метод визначення ступеня операційно-анестезіологічного ризику (ОАР) у новонароджених з хірургічною патологією та ГІУ ЦНС. Обгрунтовано недоцільність нейровегетативного захисту для анестезії у новонароджених з ГІУ ЦНС, яким проводились оперативні втручання з приводу екстреної хірургічної патології. Обгрунтовано можливість використання комбінованого внутрішньовенного кетамін-фентанілового наркозу з ШВЛ у новонароджених з екстреною хірургічною патологією і ГІУ ЦНС. Розроблено комплекс інтенсивної терапії для лікування ГІУ ЦНС у таких новонароджених на всіх етапах лікування.

Робота присвячена актуальній проблемі практичної охорони здоров'я і основана на аналізі 385 дітей з важким та середнім ступенем важкості ЧМТ, що знаходились на лікуванні з 1990 по 1997 рр. Цей матеріал відібраний із загальної кількості 2533 дітей, які отримали ЧМТ в указаний період, і склав 15,2%. Основною причиною ЧМТ у дітей є побутовий травматизм (42,3%), вулична травма (28,8%) і ДТП (24,1%). Зі збільшенням віку зростає число потерпілих: до 1 місяця - 1,3%, до 1 року - 24,4%, від 1 до 3 років - 7,5%, від 3 до 7 років - 21,5%, від 7 до 14 років - 45,1%. У 78,4% дітей виявлена закрита, у 13,7% - відкрита непроникаюча і у 7,7% - відкрита проникаюча ЧМТ. У 289 (75%) дітей різних вікових груп діагностовані переломи склепіння і\або основи черепа, у 72,2% діагностовані субарахноїдальні крововиливи. Основною причиною стиснення мозку у дітей при важкій ЧМТ є внутрішньочерепні гематоми (55,9%) і вдавлені переломи кісток черепа (46,2%). Серед гематом відмічається переважання епідуральних (36,8%) і внутрішньомозкових (8,8%) гематом. Дифузні аксіональні пошкодження мозку у дітей є особливо важкою формою ЧМТ і спостерігаються у 5,2% потерпілих, супроводжуючись самою високою летальністю та інвалідизацією хворих. Наслідки важкої ЧМТ у дітей, в першу чергу, визначаються важкістю і множинністю пошкодження мозку, що корелюється зі ступенем порушення свідомості в найближчі години після травми і його динамікою в найближчу добу. Із 385 дітей з важким та середнім ступенем важкості ЧМТ померли 26 (6,7%). Летальність у вікових групах склала: в грудному - 23%, ясельному - 17,2%, дошкільному - 8,4% та шкільному - 4,6%.

Проведено комплексне обстеження постраждалих, яке включало традиційний клініко-неврологічний аналіз з нейроофтальмологічним обстеженням і рентгенологічні методи: краніографію, комп'ютерну томографію, а також метод ехоенцефалографії. Вестибулометричний етап був основним у процесі вивчення кількісної оцінки вестибулярної дисфункції при струсі та забої головного мозку легкого ступеня у дітей. Встановлено, що метод реєстрації довголатентних викликаних потенціалів у відповідь на обертальне подразнення забезпечує новий рівень експрес-розпізнавання та можливості проведення диференціальної діагностики клінічних форм черепно-мозкової травми (ЧМТ), передусім, струсу та забою головного мозку легкого ступеня у дітей шкільного і дошкільного віку. Внаслідок можливості багаторазового обстеження (повністю неінвазивним методом) дослідження викликаних потенціалів в динаміці набуває важливого значення для прогнозу ЧМТ, моніторування стану структур мозку та їх функціонування в процесі лікування.