Частота переломів, поєднаних із черепно-мозковою травмою складає 12 % від усіх травм дитячого віку. Летальність у випадку таких пошкоджень дуже висока і сягає 14 %. Основним і суттєвим моментом у ході лікування таких дітей є правильне визначення термінів і послідовності хірургічних втручань, яке має бути спрямоване на виявлення домінуючого пошкодження. За останні 5 років у клініці дитячої травматології Узбецького НДТІТО лікувалося 265 дітей з поєднаними ушкодженнями, що склало 12,25 % від кількості усіх дітей із травмами. Основною причиною виникнення поєднаних травм стали дорожньо-транспортні пригоди (61,32 %). У разі незадовільних репозицій у 81 хворого (31,64 %) застосовано позавогнищеву фіксацію спице-стрижневими апаратами, розробленими в клініці, які мають оптимальні властивості, з успіхом можуть використовуватися в практичній травматології.

Розглянуто особливості підвищення ефективності функціональної діагностики, корекції профілактики психічних розладів у підлітків з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) на основі вивчення клініко-патогенетичних механізмів їх формування. Проведено комплексне (неврологічне, інструментальне, клініко- та експериментально-психологічне) обстеження 101 підлітка у віці від 12 до 16 років, що перенесли ЧМТ 5-6 років тому. Зроблено аналіз зв'язку між важкістю та наслідками надбаної ЧМТ, а також виразливістю патохарактерологічних особливостей особистості, рівнем та направленістю конфліктності. Вивчено якісні та кількісні показники психічних розладів, що використано для розробки комплексу психогігієнічних та психопрофілактичних заходів.

Монография посвящена актуальной проблеме практического здравоохранения - тяжелой ЧМТ у детей различного возраста. Возрастной подход к диагностике и лечению ЧМТ у детей позволил разработать дифференцированный комплекс диагностических мероприятий, обеспечивающий полноценное обследование детей в различных возрастных группах. Разработанная и внедренная в практику система лечебных мероприятий в зависимости от тяжести травматического поражения мозга и возраста пострадавших обеспечила снижение летальности с 9,6% до 2,2%. Выработаны и уточнены показания к хирургическому лечению сдавления головного мозга у детей различных возрастных групп. Разработаны виды хирургических вмешательств в зависимости от характера сдавления головного мозга, внедрены методики малоинвазивных операций. Разработаны прогностические критерии течения и исходов тяжелой ЧМТ у детей различных возрастных групп. В работе обобщен многолетний опыт Института нейрохирургии им. акад. А.П.Ромоданова АМН Украины, БСМП и Центра катастроф г.Киева, медобъединения г.Гюмри (Армения). Оценена диагностическая возможность инструментальных методов исследований (нейросонографии, компьютерной и магнитно-резонансной томографии).

Визначено концентрацію основних катіонів у плазмі крові підлітків, які перенесли черепно-мозкову травму (ЧМТ). Серед віддалених наслідків ЧМТ у дослідженні виділено синдроми вегето-судинної дистонії з пароксизмальними станами й епілептичний синдром, які ретельно досліджено з метою покращання диференціювання та лікування.

Определена концентрация основных катионов в плазме крови подростков, которые перенесли черепно-мозговую травму (ЧМТ). Среди отдаленных последствий ЧМТ в исследовании определены синдромы вегето-сосудистой дистонии с параксизмальными состояниями и эпилептический синдром, которые досконально исследованы с целью улучшения дифференциации и лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.638.77-54

Рубрики:

Пошкодження черепа, голового мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.709.3-542 + Р733.638.772-542

Рубрики:

Дитячі церебральні паралічі

Закриті пошкодження головного мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості загальномозкової симптоматики, зокрема синдрому головного болю, у дітей з легкою черепно-мозковою травмою в гострому періоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.638.772-5

Рубрики:

Закриті пошкодження головного мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены основные эпидемиологические аспекты герпесной инфекции и прослежена этиология инфицирования плода и новорожденного. Предложена система диагностики герпесвирусной патологии, а также приведена клиническая характеристика повреждений мозга у новорожденных. Как основной препарат при лечении тяжелых повреждений мозга для восстановления проходимости ликвороносных путей и устранения последствий гипоксии и травмы рекомендуется Актовегин - высокоочищенный гемодиализат, получаемый из крови телят, в сочетании с Инстеноном и Бетаметазоном.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.638.77-3

Рубрики:

Пошкодження черепа, голового мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота присвячена актуальній проблемі практичної охорони здоров'я і основана на аналізі 385 дітей з важким та середнім ступенем важкості ЧМТ, що знаходились на лікуванні з 1990 по 1997 рр. Цей матеріал відібраний із загальної кількості 2533 дітей, які отримали ЧМТ в указаний період, і склав 15,2%. Основною причиною ЧМТ у дітей є побутовий травматизм (42,3%), вулична травма (28,8%) і ДТП (24,1%). Зі збільшенням віку зростає число потерпілих: до 1 місяця - 1,3%, до 1 року - 24,4%, від 1 до 3 років - 7,5%, від 3 до 7 років - 21,5%, від 7 до 14 років - 45,1%. У 78,4% дітей виявлена закрита, у 13,7% - відкрита непроникаюча і у 7,7% - відкрита проникаюча ЧМТ. У 289 (75%) дітей різних вікових груп діагностовані переломи склепіння і\або основи черепа, у 72,2% діагностовані субарахноїдальні крововиливи. Основною причиною стиснення мозку у дітей при важкій ЧМТ є внутрішньочерепні гематоми (55,9%) і вдавлені переломи кісток черепа (46,2%). Серед гематом відмічається переважання епідуральних (36,8%) і внутрішньомозкових (8,8%) гематом. Дифузні аксіональні пошкодження мозку у дітей є особливо важкою формою ЧМТ і спостерігаються у 5,2% потерпілих, супроводжуючись самою високою летальністю та інвалідизацією хворих. Наслідки важкої ЧМТ у дітей, в першу чергу, визначаються важкістю і множинністю пошкодження мозку, що корелюється зі ступенем порушення свідомості в найближчі години після травми і його динамікою в найближчу добу. Із 385 дітей з важким та середнім ступенем важкості ЧМТ померли 26 (6,7%). Летальність у вікових групах склала: в грудному - 23%, ясельному - 17,2%, дошкільному - 8,4% та шкільному - 4,6%.

Проведено комплексне обстеження постраждалих, яке включало традиційний клініко-неврологічний аналіз з нейроофтальмологічним обстеженням і рентгенологічні методи: краніографію, комп'ютерну томографію, а також метод ехоенцефалографії. Вестибулометричний етап був основним у процесі вивчення кількісної оцінки вестибулярної дисфункції при струсі та забої головного мозку легкого ступеня у дітей. Встановлено, що метод реєстрації довголатентних викликаних потенціалів у відповідь на обертальне подразнення забезпечує новий рівень експрес-розпізнавання та можливості проведення диференціальної діагностики клінічних форм черепно-мозкової травми (ЧМТ), передусім, струсу та забою головного мозку легкого ступеня у дітей шкільного і дошкільного віку. Внаслідок можливості багаторазового обстеження (повністю неінвазивним методом) дослідження викликаних потенціалів в динаміці набуває важливого значення для прогнозу ЧМТ, моніторування стану структур мозку та їх функціонування в процесі лікування.

Наведено визначення, основні ознаки, критерії важкості стану постраждалих і несприятливий прогноз в дітей з травматичними внутрішньочерепними гематомами (ТВЧГ). Раннє виникнення менінгеальних симптомів у термін до 20 годин після отримання травми з високим ступенем достовірності свідчить про очікуваний важкий перебіг і несприятливий прогноз на початкових стадіях захворювання. Виділено особливу клінічну групу постраждалих з ранніми менінгеальними симптомами, що характеризується специфічними особливостями клінічної картини незалежно від виду гематом. Висунуто гіпотезу стосовно наявності та характеру особливостей патогенезу ТВЧГ у хворих з ранніми менінгеальними симптомами, визначено специфічні, властиві тільки даній групі хворих, особливості реагування на застосування деяких компонентів інтенсивної терапії. На підставі клініко-комп'ютерно-томографічних зіставлень підтверджено, що в постраждалих з анемією можуть спостерігатися гострі ТВЧГ ізоденсивної щільності, що не виявляються комп'ютерною томографією. З'ясовано, що в хворих з анемією реальний об'єм гематоми дуже часто набаго більший, ніж розрахований за даними КТ. Показано, що за умов локалізації переломів кісток черепа в зоні проекції епідуральної гематоми (ЕГ) створюються сприятливі умови для дренування гематоми через перелом у экстракраніальні м'які тканини, що в окремих випадках дозволяє домогтися успішного результату ЕГ без оперативного втручання.

Досліджено клінічні та параклінічні особливості віддалених наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ) у дітей різного віку. Визначено комп'ютерно-томографічні, реоенцефалографічні, доплерографічні, електроенцефалографічні показники, їх корелятивні взаємозв'язки у разі віддалених наслідків ЧМТ у різні вікові періоди. Встановлено критерії сприятливого та несприятливого типів перебігу посттравматичних розладів головного мозку. Доведено діагностичну цінність транскраніальної доплерографії та комп'ютерної томографії для лікування віддалених наслідків ЧМТ.

Наведено результати комплексного клініко-інструментального, біохімічного та нейропсихологічного дослідження віддалених наслідків черепно-мозкової травми на підставі обстеження 121-го хворого віком від 11-ти до 16-ти років. Виділено провідні неврологічні синдроми, що найбільш часто зустрічаються у даної категорії осіб. У результаті проведених досліджень виявлено специфічне співвідношення макроелементів калію, натрію, кальцію, магнію у плазмі крові хворих у віддаленому періоді черепно-мозкової травми. Доведено, що характерними змінами електролітного складу крові для всіх синдромів є гіпернатріємія, гіпокаліємія та підвищення коефіцієнта натрій/калій. Відзначено, що для лікворо-дистензійного синдрому характерна гіпермагенеземія, для вегетосудинного - гіперкальціємія, для епілептичного - гіпомагнеземія, для астенічного синдрому особливих змін концентрації кальцію та магнію не виявлено. На підставі одержаних даних розроблено алгоритми діагностики основних синдромів у віддаленому періоді черепно-мозкової травми у підлітків. Обгрунтовано доцільність використання вітамінно-мікроелементних препаратів у лікуванні хворих з даною патологією та запропоновано комплекси лікування. Проведено дослідження ефективності застосування нейропсихологічної методики САН (самопочуття, активність, настрій).

  Скачати повний текст

Проаналізовано анатомо-фізіологічні особливості організму у дітей різних вікових груп. Висвітлено особливості переломів кісток та черепно-мозгової травми, подано судово-медичну характеристику проявів жорстокого поводження з дітьми. Наведено відомості щодо судово-медичної експертизи трупів новонароджених, зокрема у випадках диференціальної діагностики синдрому раптової смерті немовлят. Увагу приділено методам проведення судово-медичного розтину дітей у разі летальних випадків, взаємозв'язаних за часом зі щепленнням, а також зумовлених гострими респіраторними захворюваннями. Викладено етичні, правові та нормативні аспекти щодо жорстокого поводження з дітьми та їх судово-медичної експертизи.

Проанализированы анатомо-физиологические особенности организма у детей разных возрастных групп. Освещены особенности переломов костей и черепно-мозговой травмы, дана судебно-медицинская характеристика проявлений жестокого обращения с детьми. Приведены сведения о судебно-медицинской экспертизе трупов новорожденных, в частности в случаях дифференциальной диагностики синдрома случайной смерти младенцев. Внимание уделено методам проведения судебно-медицинского вскрытия детей в случае летальных исходов, взаимосвязанных по времени с прививкой, а также обусловленных острыми респираторными заболеваниями. Изложены этические, правовые и нормативные аспекты относительно жестокого обращения с детьми и их судебно-медицинской экспертизы.

Актуальная задача детской хирургии - совершенствование лечебной тактики при поднадкостничных объемных кровоизлияниях (ПОК) у новорожденных. Проведен анализ лечения 189 больных с кефалогематомами (КГ) и 20 новорожденных с эпидурально-поднадкостничными гемоликворомами. Разработан метод пункции ПОК у новорожденных (Авторское право N 29810). В структуре ПОК под видом КГ могут проявляться эпидурально-поднадкостничные гемоликворомы, связанные с линейными переломами черепа и нарушением целости твердой мозговой оболочки. Малые ПОК содержат до 10 мл крови, средние - от 10 до 50 мл, большие - свыше 50 мл. Учитывая топографо-анатомические особенности, выделены теменные и затылочные кожно-апоневротические сегменты и 3 зоны: абсолютного риска пункции ПОК, допустимую и рекомендуемую зоны пункции ПОК. Выводы: дифференциальный диагноз ПОК в 100 % случаев должен включать обязательное проведение ультразвуковых и лучевых методов диагностики. Динамика развития малых КГ предполагает возможность их консервативного лечения, в случае оссификации остатков не было пороза кортикальной пластинки. КГ среднего и большого размеров определяют активную хирургическую тактику с акцентом на ее пункционную аспирацию. При эпидурально-поднадкостничных гемоликворомах любых размеров показано их пункционное удаление в пределах допустимой и рекомендуемой зон теменных и затылочных кожно-апоневротических сегментов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.636.770.3 + Р733.638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, голового мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати хірургічного лікування 54-х дітей з тяжкою черепно-мозковою травмою з оцінкою за уніфікованою шкалою виходів Глазго. Зроблено висновок, що своєчасне проведення нейродіагностики за умов нейрохірургічного відділення та хірургічне лікування в ургентному порядку тяжкої черепно-мозкової травми у дітей дозволяє покращити перебіг і кінець травматичної хвороби головного мозку.

Проанализированы результаты хирургического лечения 54-х детей с тяжелой черепно-мозговой травмой с оценкой по унифицированной шкале исходов Глазго. Сделан вывод, что своевременное проведение нейродиагностики и адекватное хирургическое лечение в ургентном порядке тяжелой черепно-мозговой травмы у детей позволяет улучшить течение и исход травматической болезни головного мозга.