Мета дослідження - вивчення стану гуморального імунітету і ендотоксикозу у 156 дітей віком від 3 до 16 років, які проживають на території, забрудненій солями важких металів і фтором, що призвело в 70,4 % випадків до фтористої гіпоплазії емалі. Виявлено, що підвищення токсичних ендогенних з'єднань крові і вторинного дисбалансу імунної системи спричиняє за собою хронізацію процесу із залученням гастро-, нефро- і тиреосистем дитячого організму. Дані показники можуть бути додатковими маркерами під час виявлення і формування груп ризику дітей з екологічно залежною патологією.

З урахуванням впливу генетичного чинника науково обгрунтовано схему комплексної поетапної метаболічної терапії та патогенетичної профілактики системної гіпоплазії емалі (СГЕ) зубів у дітей на основі дослідження факторів навколишнього середовища, які детермінують розвиток даної патології. Показано залежність поширеності некаріозних уражень, зокрема СГЕ, від природи ксенобіотиків довкілля за умов біогеохімічного дефіциту йоду та фтору. Доведено можливість використання чинника поширеності досліджуваної патології як біологічного маркера техногенного забруднення навколишнього середовища. Встановлено новий регіональний показник термінів прорізування зубів у дітей, які проживають у зоні ендемічної нестачі фтору та йоду. За наявності СГЕ встановлено вплив генетичних змін у популяції на затримку терміну прорізування зубів. Досліджено асоціативний зв'язок між характером розподілу шкірних малюнків і рахунків долонь та схильністю до формування СГЕ, що свідчить про генетичну детермінованість даної патології. Встановлено, що важкість перебігу захворювання визначається інтенсивністю впливу та комбінацією чинників ризику у генетично обтяжених дітей. Визначено взаємозв'язок клінічних варіантів перебігу СГЕ з глибиною порушень мінерального обміну, дисбалансом імуноглобулінів різних класів і зміною функціональних реакцій генотипу.

Надано віддалені результати динамічного спостереження за реставраціями, виконаними за допомогою гібридного склоіономерного цементу "Vitremer" та композитів світлового твердіння "Venus" і "Venus Flow", для відновлення дефектів твердих тканин, спричинених гіпоплазією емалі. Гібридний склоіономерний цемент продемонстрував хорошу стабільність протягом першого року користування реставраціями, тому показанням до його застосування буде тимчасове пломбування дефектів твердих тканин до моменту завершення формування емалі, що надалі повинно бути замінене постійною пломбою, виготовленою зі світлополімерного матеріалу. Перед пломбуванням слід здійснювати глибоке фторування емалі та дентину та застосовувати мінімально-інвазивне препарування дефекту.

Обстежено стоматологічний статус 361 дитини віком 6 - 16 років із різних за характером забруднення довкілля районів Івано-Франківської області. Визначено DDE-index, ступень тяжкості системної гіпоплазії емалі (СГЕ), поширеність та інтенсивність карієсу, гігієнічний індекс OHI-s, індекс PMA. Встановлено, що поширеність СГЕ залежить від характеру антропогенного забруднення довкілля. Найчастіше СГЕ діагностується серед дітей, які мешкають у районі з радіаційним забрудненням, найменше - у районі з інгаляційним забрудненням діоксинами сірки, азоту та вуглецю. Тяжкі ступені СГЕ найчастіше визначено за наявності в атмосферному повітрі великої кількості неметанових летких органічних високомолекулярних сполук. Незалежно від характеру забруднювача СГЕ найбільше уражені центральні різці та перші моляри постійного прикусу, а під дією радіації - перші та другі премоляри, шо свідчить про особливо шкідливий вплив усіх вивчених ксенобіотиків на формування емалі зубів на першому році життя та радіаційного забруднення - на шостому. Ураженість дітей, хворих на СГЕ, карієсом зубів є тотальною і не залежить від району мешкання та виду ксенобіотика. Встановлені закономірності вказують на необхідність здійснення профілактичних заходів у віці 1 - 6 років для запобігання виникнення як СГЕ, так і карієсу зубів.

Наведено результати стоматологічного обстеження 473 дітей, що проживають в м. Івано-Франківськ. Під час проведеного дослідження виявлено, що різні форми гіпоплазії емалі формують дефекти твердих тканин із неоднаковою локалізацією, площею та глибиною ураження, а також різноманітною структурою тканин навколо дефекту. Тому підхід до вибору тактики лікування повинен бути диференційованим із застосуванням відповідних для кожного випадку реставраційних матеріалів. Переважна більшість пацієнтів із гіпоплазією емалі додатково потребує пародонтологічного лікування. Для детальної оцінки стану твердих тканин зубів на етапах лікування доцільно застосовувати спеціальні методи обстеження (трансіллюмінація, лазерна флюоресценція, рентгенологічні), як більш інформативні та прогностичні. Проведення обстеження згідно із запропонованим алгоритмом дозволяє оцінити площу і глибину ураження у випадку різних клінічних форм гіпоплазії емалі та визначити необхідний об'єм лікувально-профілактичних заходів, а також здійснювати динамічний контроль за станом твердих тканин зубів після проведення профілактичного комплексу та реставраційного лікування.

Дослідження присвячено підвищенню ефективності профілактики і лікування ураження твердих тканин зубів у дітей з ендемічним зобом (ЕЗ) шляхом вивчення факторів ризику їх виникнення та застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу, який містить зубний еліксир "Лізодент" та препарати кальціум Д, йодомарин і хілак форте. Вивчено рівень гігієни порожнини рота, стан твердих тканин зубів, ступінь дисбіозу ротової порожнини, основні біохімічні параметри ротової рідини та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей з ЕЗ, що проживають у районі йододефіциту. Впроваджено лікувально-профілактичний комплекс для профілактики та лікування некаріозних уражень твердих тканин у дітей Прикарпаття, а також оцінено його ефективність в найближчі та віддалені терміни спостереження.

Обгрунтовано методи лікування різних клінічних форм системної гіпоплазії емалі (СГЕ), ускладненої карієсом постійних зубів, у 103-х дітей. Доведено ефективність методу лікування хворих на плямисту форму СГЕ шляхом зішліфування та триступеневого полірування поверхневого шару зміненої емалі, поєднаного з курсом місцевої і загальної ремінералізуючої терапії. Апробовано методику мінімально інвазивного реставраційного лікування дефектів твердих тканин зубів, спричинених СГЕ, з мікропрепаруванням найбільш гіпомінералізованих ділянок твердих тканин зуба та урахуванням стадії мінералізації емалі під час вибору пломбувального матеріалу.

Мета дослідження - підвищити ефективність профілактики карієсу у дітей з гіпоплазією емалі шляхом впровадження комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію гігієни порожнини рота (ПР), рівня sIgA та вмісту мінеральних складових ротової рідини. Об'єкт дослідження - гіпоплазія емалі постійних зубів. Предмет дослідження - гігієнічний стан ПР, секреторний імуноглобулін класу A (sIgA), рівень загального кальцію та ортофосфатів в ротовій рідині. Методи дослідження: вітальне забарвлення емалі, трансілюмінаційний, імуноферментний та фотометричний методи, показники гігієнічного стану ПР (індекс Green-Vermillion (1964), індекс Silness-Loe (1964, 1967)). Проведено оцінку гігієнічного стану порожнини рота та визначення рівня sIgA, кальцію та ортофосфатів в ротовій рідині 43 дітей віком 6 - 14 років (група № 1 - 21 особа, група № 2 - 22 особи) з системною гіпоплазією емалі на тлі дифузного нетоксичного вола, еутиреозу, народжених від батьків - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та евакуйованих з територій обов'язкового відселення. Група № 1 - діти, яким призначався комплекс профілактичних заходів, що включав рекомендації щодо вибору засобів і предметів для догляду за ПР та навчання стандартному методу чищення зубів. Група № 2 - діти, у яких додатково застосовували ремінералізуючий гель, що містить кальцій, фосфор, магній та ксиліт ("Висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби України № 05.03.02-03/9351 від 07.02.2014р."). Гігієнічний стан ПР дітей обох груп був оцінений згідно з критерієм "незадовільний" індексу Green-Vermillion та критерієм "поганий" індексу Silness-Loe. Після проведення профілактичних заходів у дітей груп № 1 та № 2 покращився гігієнічний стан ПР: встановлено суттєве зниження індексу Green-Vermillion (p = 0,0001) та індексу Silness-Loe (p = 0,0003). Призначення ремінералізуючого гелю достовірно підвищувало вміст кальцію (p = 0,0008) та ортофосфатів (p = 0,001) в ротовій рідині. У дітей обох групи не було виявлено суттєвих змін рівня sIgA. Висновки: впровадження комплексу профілактичних заходів із застосуванням препарату ремінералізуючої дії сприяло покращанню гігієни ПР, підвищенню вмісту мінеральних складових ротової рідини, однак суттєво не вплинуло на рівень sIgA.

Вивчено вплив забруднювачів довкілля на розвиток системної гіпоплазії емалі в дітей та підвищення ефективності її лікування. Доведено взаємозв'язок поширеності та ступеня важкості хвороби з видом ксенобіотика, зниженням рівня гуморального імунітету, порушенням мінерального гомеостазу. Досліджено у найближчі та віддалені терміни клінічні та лабораторні дані. Доведено ефективність лікувально-профілактичного комплексу, який включав місцевий засіб "Емаль герметизуючий ліквід", ендогенне застосування ентеросорбенту "Атоксіл", біогенного стимулятора "Імуноплюс" і вітамінно-мінерального препарату "Кальцій-Остеовіт".

Представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального науково-практичного завдання сучасної стоматології, яке полягає у підвищенні ефективності діагностики, лікування та прогнозування порушень формування зубів та профілактики їх ускладнень у дітей шляхом наукового обґрунтування та розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів з урахуванням впливу чинників місцевої і загальної дії та комплексу медико-організаційних заходів, як підгрунтя для диспансерного нагляду дитячих контингентів. Найвищу розповсюдженість порушень формування зубів діагностовано у дітей Північного регіону України – 36,30 %. Встановлено високу розповсюдженість карієсу зубів як ускладнення порушень формування зубів залежно від віку обстежених. Розроблено та впроваджено алгоритми діагностики, лікування порушень формування зубів та профілактики їх ускладнень у дітей, створено "Протокол надання медичної допомоги дітям з молярно-різцевою гіпомінералізацією емалі". Розроблено комплекс медико-організаційних заходів, що рекомендований до впровадження в медичних установах України.