Приведены результаты обследования у 208 детей 6 - 10 лет Полтавы с различными видами прикуса. В период смены зубов мелкое преддверие обнаружено у трети обследованных в 32,2 % случаев. Оно сочетается с ортогнатическим прикусом. Мелкое преддверие чаще всего встречается при аномалиях I и II класса по Энглю. Для достижения положительного результата, в план лечения рекомендовано включать хирургическую коррекцию глубины преддверия.

У школьников Иордании выявлена высокая распространенность зубочелюстных аномалий, что приводит к значительным эстетическим нарушениям, особенно при прогнатическом дистальном и аномалийном нейтральном прикусах. Жалобы на функциональные нарушения редки при всех видах прикусов, за исключением глубокого и косого прикусов.

Проведенные биохимические исследования ротовой жидкости и сыворотки крови детей с хроническим катаральным гингивитом и скученностью зубов показали недостаточность проведения только базовой терапии гингивита перед ортодонтическим лечением. Применен лечебно-профилактический комплекс, состоящий из адаптогенов, пробиотиков и биостимуляторов.

Обстежено 150 дітей середньої школи смт. Іваничі на Волинщині віком 6, 9, 12, 13, 15 років. У обстежених дітей найчастіше виявлено аномалії положення окремих зубів у період раннього змінного (ЗП) і під час формування постійного прикусу (ПП) - 56,6 - 70,0 %. У пізньому ЗП (9 років) і в ПП (13 і 15 років) зростає кількість дітей зі скупченням зубів. Серед аномалій прикусу найчастіше (20,0 %) діагностовано косий прикус у 9- і 12-річних дітей. Дистальний прикус збільшувався з 3,3 % у 6-річних до 20,0 % у 13-річних школярів. Кількість дітей з симптомом запалення з 60 % у 6 річному віці зменшується до 3,33 % у 15 річному віці, проте зростає кількість дітей з зубним каменем з 23,33 до 96,67 %. Середнє значення індексу РМА по групах значно не відрізняється (від 32,1 до 38,4 %) за винятком у дітей 9 річного віку (52,8 %), у яких визначається і найвищий показник кровоточивості (26,66 %).

Рассмотрены проблемы изучения влияния комплексного лечения с применением расторопши пятнистой на активность антиоксидантной защиты в ротовой жидкости детей со скученным расположением зубов и хроническим гингивитом. Проведенные исследования убедительно доказали способность расторопши повышать ферментативное звено АОС, а именно каталазы и СОД, активность которых в ротовой жидкости, как правило, снижена при наличии у детей совместной патологии скученности зубов и хронического катарального гингивита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.665.621.050 + Р733.665.4

Рубрики:

Вади розвитку зубів у дітей

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено обстеження 60 дітей без зубощелепних аномалій віком 7 - 8, 9 - 10, 11 - 12 років для вивчення особливостей будови верхньощелепних горбів. Після аналізу гіпсових діагностичних моделей верхньої щелепи встановлено, що за формою верхньощелепні горби можуть бути плоскі, пологі та випуклі, за висотою - низькі, середні та високі, за довжиною - короткі, середні та довгі. В період змінного прикусу у зв'язку із ростом щелепи та альвеолярного відростка горби мають тенденцію до збільшення висоти та видовження, що дає можливість для використання їх як самостійної або додаткової опори при дисталізації молярів.

Вивчено особливості зміщення перших постійних молярів верхньої щелепи за умов патології зубних рядів і доведено можливість проведення ранньої діагностики патологічного мезіального зрушення бокових постійних зубів верхньої щелепи за наявності мезіальної ротації перших молярів. Встановлено тип мезіальної ротації на формування оклюзії в дітей у періодах змінного та постійного прикусів з виникненням дистальної оклюзії, вестибулярного прорізування іклів, ускладнених форм аномалій прикусу. З'ясовано фактори, що сприяють перетворенню фізіологічного зрушення зубів на патологічне. Запропоновано схеми й апарати для лікування аномалій, ускладнених патологічним мезіальним зрушенням в різні періоди формування прикусу, спрямовані на зменшення випадків видалення зубів.

Досліджено ускладнення, що виникають у процесі лікування зубощелепних аномалій у дітей знімною ортодонтичною апаратурою, визначено їх види та частоту. Зазначено, що тільки 11 % пацієнтів швидко та без ускладнень звикають до знімного ортодонтичного апарата. Встановлено найбільшу розповсюдженість таких ускладнень, як реактивне запалення слизової оболонки протезного ложа, нестійка фіксація конструкції та розвиток гіпертрофічного гінгівіту. У процесі ортодонтичного лікування виявлено значні зміни стану біоценозу та гомеостазу порожнини рота. Обгрунтовано метод комплексної профілактики ускладнень з використанням прокладкового коригувального гелю "Вітамінний". Виявлено його позитивний вплив на покращання фіксації апаратів, прискорення терміну адаптації, зменшення ризику виникнення стоматиту і гінгівіту, а також зниження інтенсивності каріозного процесу.

Досліджено частоту проявів перехресного прикусу в структурі зубощелепних аномалій. Визначено найпоширенішу з його форм у період зміни зубів - букальний правосторонній перехрестний прикус без зміщення нижньої щелепи (45 % - у молодшій та 35 % - у старшій вікових групах). Найпоширеніші етіологічні чинники: 40 % випадків - затримане стирання горбиків тимчасових зубів та 34 % - шкідливі звички. У 118 досліджуваних дітей визначено, що найбільш значні морфологічні порушення спостерігаються у випадку аномалії без зміщення нижньої щелепи. Виражені естетичні зміни визначаються за умов поєднаної форми аномалії. Розроблено алгоритм вище означених змін, який дозволить лікарям ортодонтам правильно визначити складність аномалії, вибрати найбільш доцільний та ефективний комплекс лікувально-профілактичних заходів для їх усунення. Після проведеного лікування за умов досягнення морфологічного оптимуму у дітей старшої вікової групи з IV ступенем складності у 3 % випадків не вдається отримати позитивного естетичного результату, обличчя не набуває бажаного вигляду.

Узагальнено особливості клінічної картини зубощелепних аномалій в дітей з дрібним присінком порожнини рота, пояснено причини виникнення рубцевих рецидивів після вестибулопластики. Науково обгрунтовано та практично підтверджено доцільність застосування запропонованого комбінованого методу лікування. Розроблений комплексний метод лікування дітей з зубощелепними аномаліями в сполученні з дрібним присінком нормалізує функцію навколоротової мускулатури, прискорює ріст нижньої щелепи, підвищує метаболічні та імунологічні процеси у слизовій оболонці, зменшує терміни лікування патології прикусу та запобігає виникненню рецидиву.

Встановлено високу розповсюдженість зубощелепних аномалій і їх зв'язок з гігієнічним станом і захворюваннями тканин пародонта. У процесі клініко-лабораторного обстеження виявлено порушення адаптаційних і захисних механізмів за умов застосування незнімних апаратів під час лікування аномалій зубних рядів у дітей. Показано, що ортодонтичне лікування дітей на тлі хронічного катарального гінгівіту сприяє підвищенню рівня протеолітичних ферментів (еластази, катепсинів), збільшенню вмісту малонового діальдегіду та зменшенню функціонального стану АОС. Доведено, що профілактичне застосування запропонованого комплексу препаратів запобігає патологічним змінам у кістковій тканині альвеолярного відростка та знижує кількість каріозних порожнин. Установлено, що поєднане застосування запропонованих препаратів за всіми показниками сироватки крові та ротової рідини були найефективнішими. Доведено високу ефективність застосування комплексу адаптогенів Біотрит-Дента, Бактулін, Мареполіміел під час лікування хронічного катарального гінгівіту та у період ортодонтичного лікування аномалій зубних рядів у дітей.

На підставі проаналізованих літературних джерел, вдосконалено методики лікування зубо-щелепових аномалій у дітей. Виявлено, що розповсюдженість зубо-щелепових аномалій на Прикарпатті становить 33,56 %. Висвітлено основні причини їх виникнення на Івано-Франківщині. Запропоновано ряд заходів щодо покращання конструктивних особливостей ортодонтичних апаратів і методів їх застосування. Клінічно доведено переваги вдосконалень, перевірених імунологічним, електронно-мікроскопічним дослідженнями та дослідженням мікроциркуляторного кровотоку пародонта в процесі силового навантаження.

Наведено клініко-лабораторне обгрунтування термінів фіксації брекетів і початку застосування додаткової ортодонтичної сили (еластика, закриваючої або відкриваючої пружини, тощо) у пацієнтів з аномалійним положенням зубів і скупченням із видаленими зубами за ортодонтичними показаннями. Встановлено високу розповсюдженість зубо-щелепних аномалій та їх зв'язок із захворюванням тканин пародонту та гігієнічним станом ротової порожнини у дітей. Визначено, що видалення зубів за ортодонтичними показаннями не тільки сприяє погіршенню показників стану гігієни та пародонту, але викликає запальні процеси та порушення балансу співвідношення ПОЛ і АОС, та напруження неспецифічної резистентності в порожнині рота. Показано, що фіксація ортодонтичних апаратів, у свою чергу, погіршує гігієнічний стан ротової порожнини та сприяє запальним процесам тканин парадонту.

Визначено поширеність та клінічні особливості діастем у дітей шкільного віку, обгрунтовано необхідність лікування даної патології. Встановлено, що аномалія прикріплення вуздечки верхньої губи I та II виду діагностується практично у рівних співвідношеннях серед дітей з діастемою верхньої щелепи та без неї, тоді як аномалію вуздечки III виду (масивна вкорочена вуздечка) виявлено лише у дітей з аномалією положення центральних різців з наявністю проміжку між ними. Визначено межі саморегуляції діастеми та характер зміни її ширини у міру прорізування постійних зубів фронтальної ділянки залежно від типу діастеми та виду прикріплення вуздечки верхньої губи. Виявлено, що достовірна саморегуляція діастем відбувається лише в результаті прорізування латеральних різців у разі аномалії положення центральних різців I та II типу з фізіологічним прикріпленням вуздечки верхньої губи та у разі I виду її аномалії. Вперше досліджено оптичну щільність кісткової тканини у ділянці міжрізцевої кісткової перегородки, середнє значення якої у пацієнтів з діастемою є більшим у порівнянні з пацієнтами без діастеми. Виявлено, що зі збільшенням ширини аномального проміжку та зростанням віку пацієнтів значення оптичної щільності також збільшується, що підтверджується встановленою математичною залежністю. За наслідками комп'ютерної томографії встановлено, що аномалія розташування центральних різців з наявністю проміжку між ними практично не впливає на томографію різцевого каналу.

Предложено использование несъемного аппарата с фиксацией на временных зубах. Данная методика дает клиницисту прогнозируемое лечение перекрестного прикуса.

Получены значительные результаты после лечения 8 - 10-летних пациентов с открытым прикусом, осложнённым функциональными нарушениями и дентоальвеолярным укорочением во фронтальной части верхней челюсти, новым ортодонтическим аппаратом для лечения открытого прикуса. Метод лечения подтвержден клиническими исследованиями и сроками ортодонтического лечения и является высокоэффективным.

В обзоре представлена характеристика основных этиологических причин развития прогнатии у детей, последние данные современных зарубежных и отечественных авторов о методах лечения, профилактики и возможных последствиях болезни.

Представлены причины раннего удаления зубов у детей и подростков. Описаны показания к удалению зубов, а также последствия, которые возникают при ранней утрате временных зубов.

Проведено стоматологічне обстеження 102 дітей з ДЦП віком 3 - 10 років. У дітей з ДЦП найчастіше діагностували аномалії прикусу (52,9 %). У період молочного прикусу (3 - 5 років) у 45,4 % дітей виявлено аномалії прикусу, а в період раннього змінного прикусу - 61,7 %.