Ключ. слова: озонотерапия, лечение, гнойно-воспалительные заболевания, челюстно-лицевая область, дети
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.665.630.14-58

Рубрики:

Гнійні захворювання щелепно-лицьової ділянки у дітей

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше на підставі клініко-лабораторних даних, результатів pH-метрії, внутрішньоранової термометрії, визначення податливості навколоранових м'яких тканин та планіметрії доведено високу ефективність сучасних вітчизняних багатокомпонентних мазей у місцевому лікуванні гнійних ран щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) дітей та перевагу їх пофазового застосування у дитячій щелепно-лицевій хірургії. Уперше на морфологічному рівні вивчено вплив на перебіг ранового процесу і репаративні властивості м'яких тканей гнійних ран сучасних вітчизняних багатокомпонентних мазей у разі їх застосування у комплексному лікуванні гострих гнійно-запальних процесів ЩЛД у дітей. Доведено, що сучасні вітчизняні багатокомпонентні мазі скорочують тривалість запалення, нормалізуючи мікроциркуляторні розлади у м'яких тканинах, створюють умови для прискорення проліферативних процесів, стимулюючи фібробластичну активність, фібриногенез та епітелізацію, що загалом поліпшує клінічний перебіг ранового процесу та сприяє швидшому загоюванню ран. Визначено, що зазначені ефекти більш виразно проявляються за пофазового використання препаратів "Альгофін", "Офлокаїн-Дарниця" та "Метилурацил-Дарниця".

Наведено комплексну оцінку особливостей і закономірностей формування мікробіоценозів ротової порожнини (РП) у осіб віком 10 - 16 років з уродженою та набутою кардіопатологією, вивчено мікробні асоціації різних біотопів з врахуванням стоматологічного статусу. Одержано нові дані щодо спектру вегетуючої в РП мікрофлори, виявлено ступінь дисбактеріозу букальної поверхні й ясен із врахуванням поведінкових особливостей і гігієнічного статусу РП. Проведено оцінку мікробіоценозів РП у школярів з різною формою навчання у школах відкритого та закритого типу та медичному коледжі. Доведено, що у хворих із серцево-судинною патологією дітей виникають поєднані бактеріально-вірусно-грибкові дисбіози РП, що зумовлює необхідність індивідуального підходу у виборі способу корекції даних порушень. Розраховано потенційні ризики формування дисбіозів РП і перевірено ступінь впливу на кількісний і якісний склад мікрофлори РП.

Вивчено питання порушення стоматологічного статусу, стану гігієни порожнини рота, тканин пародонта у дітей з гострим гнійним лімфаденітом і гострим одонтогенним остеомієлітом тіла нижньої щелепи, в залежності від виду та регулярності проведення заходів з догляду за порожниною рота в динаміці перебігу запального процесу. Вперше встановлено, що у хворих з гострим гнійним лімфаденітом та гострим одонтогенним остеомієлітом тіла нижньої щелепи відмічається порушення гомеостазу порожнини рота, що супроводжується зменшенням продукції ротової рідини, концентрації іонів водню в ній, підвищенням її оптичної щільності, в'язкості та концентрації молекул середньої маси. Доведено, що наявність запального процесу в щелепно-лицевій ділянці супроводжується підвищенням рівнів прозапальних та зниженням протизапальних інтерлейкінів як в ротовій рідині, так і в сироватці крові, вираженість змін яких залежить від нозологічної форми захворювання та більш значима у разі остеомієліту. Обгрунтовано необхідність включення до складу комплексу лікувальних заходів гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у дітей поліоксидонію, препарату фармакологічної групи «Цитокіни та імуномодулятори». Вперше доведено раціональність сумісного застосування гігієнічних заходів, лізомукоїду та поліоксидонію для підвищення ефективності лікування, покращання якості життя дітей з гострим гнійним лімфаденітом та гострим одонтогенним остеомієлітом тіла нижньої щелепи. Зазначено, що запропонована схема лікування сприяє покращанню гігієнічного стану порожнини рота, клітинного складу ранового ексудату, якісних властивостей ротової рідини, стабілізації рівня інтерлейкінів в ній і сироватці крові.