Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-52 + Р733.682.650.11-52

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Трахеїти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена оценка клинической эффективности и безопасности ректального введения преднизона (препарата Ректодельт 100) в сравнении с применением системного глюкокортикостероида (ГКС) в сочетании с иГКС в комплексном лечении острого стенозирующего ларинготрахеита (ОСЛТ). Преимущества препарата позволяют рекомендовать его для широкого клинического применения при ОСЛТ у детей на всех этапах оказания ургентной медицинской помощи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.640.11 + Р733.682.650.11

Рубрики:

Лярингіти у дітей

Трахеїти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено сезонні та етіологічні особливості стенозувального ларинготрахеїту (СЛТ) та рецидивного стенозувального ларинготрахеїту (РСЛТ) у дітей. Встановлено, що частота випадків СЛТ влітку була меншою, ніж в інші сезони. Не зареєстровано суттєвих відмінностей в частоті випадків РСЛТ навесні та влітку. Частота дебюту РСЛТ влітку була більшою, ніж СЛТ. В етіологічній структурі як СЛТ, так і РСЛТ домінували віруси парагрипу. Частка інших вірусів була суттєво меншою. У хворих з РСЛТ віруси грипу А виявляли частіше, ніж у разі СЛТ. У циркуляції вірусів парагрипу спостерігались "піки" восени та навесні, в циркуляції аденовірусів - навесні. Відмінностей між циркуляцією респіраторно-синцитіальних вірусів у різні сезони не було. Віруси грипу А виявляли в поодиноких випадках і лише в лютому та березні.

Изучены сезонные и этиологические особенности стенозирующего ларинготрахеита (СЛТ) и рецидивирующего стенозирующего ларинготрахеита (РСЛТ) у детей. Установлено, что частота случаев СЛТ летом была меньше, чем в другие сезоны. Не зарегистрировано существенных отличий в частоте случаев РСЛТ весной и летом. Частота дебюта РСЛТ летом была больше, чем СЛТ. В этиологической структуре как СЛТ, так и РСЛТ доминировали вирусы парагриппа. Часть других вирусов была существенно меньше. У больных РСЛТ вирусы гриппа А выявляли чаще, чем при СЛТ. В циркуляции вирусов парагриппа наблюдались "пики" осенью и весной, в циркуляции аденовирусов - весной. Отличий между циркуляцией респираторно-синцитиальных вирусов в разные сезоны не было. Вирусы гриппа А выявляли в одиноких случаях и только в феврале и марте.

Проаналізовано випадки стенозуючого ларинготрахеїту (СЛТ) у дітей, які проживають у Вінниці, віком від 0 до 14-ти років протягом 1995 - 2008 рр. Вивчено сезонні та добові ритми СЛТ у дітей. Встановлено, що сезонна динаміка СЛТ характеризується двохвильовою кривою з найбільшими підйомами в жовтні та березні і значним спадом у липні й серпні. Кількість випадків захворювання в жовтні та березні перевищує таку в липні й серпні в 2,6 разу. Добова циклічність виникнення СЛТ характеризується нічним піком, значення якого в 2,4 разу вище за аналогічний показник в ранковий час. Сумарна кількість випадків СЛТ у вечірній та нічний періоди в 1,7 разу вища, ніж у ранковий та денний. У дівчаток співвідношення максимальної кількості випадків СЛТ за годину до мінімальної становить 5:1 проти 4:1 у хлопчиків.

Мета роботи - вивчити частоту сімейного анамнезу алергії та сімейного анамнезу бронхіальної астми (БА) у дітей зі стенозуючим ларинготрахеїтом (СЛТ) і рецидивним стенозуючим ларинготрахеїтом (РСЛТ) у порівнянні з хворими на БА. За допомогою запитальника вивчено сімейний анамнез щодо випадків алергії та БА серед родичів I - III ступенів спорідненості у 575 дітей зі СЛТ в анамнезі, 60 дітей із БА і 369 дітей без СЛТ і БА в анамнезі (контрольна група). Діти зі СЛТ були розділені на дві групи: 458 дітей із 1 - 3 епізодами СЛТ і 117 дітей з РСЛТ (4 і більше епізодів СЛТ). Частота сімейного анамнезу алергії та сімейного анамнезу БА серед дітей з 1 - 3 епізодами СЛТ перевищувала відповідні значення серед дітей контрольної групи у 1,4 і 3,3 разу, серед дітей з БА - у 3,2 і 7,2 разу. Кількість дітей із сімейним анамнезом алергії та сімейним анамнезом БА серед дітей з РСЛТ перевищувала відповідну кількість серед дітей з 1 - 3 епізодами СЛТ у 1,6 і 2,2 разу. Не виявлено суттєвих відмінностей між дітьми з РСЛТ і дітьми з БА щодо частоти сімейного анамнезу алергії та сімейного анамнезу БА. Зроблено висновки, що сімейний анамнез алергії та сімейний анамнез БА у дітей зі СЛТ зустрічається значно частіше, ніж у дітей без СЛТ і БА. Частота сімейного анамнезу алергії та сімейного анамнезу БА у дітей з РСЛТ істотно перевищує відповідну частоту у дітей з 1 - 3 епізодами СЛТ.

Одним з найважчих ускладнень гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей раннього віку є гострий стенозуючий ларинготрахеїт (круп). Незважаючи на проведені численні дослідження на сьогоднішній день немає чітких обгрунтованих даних, котрі пояснюють вплив порушень функціонування клітинної ланки імунітету на розвиток захворювання, тяжкість перебігу та формування ускладнень крупу. Мета роботи - дослідити стан клітинної ланки імунітету у дітей з гострим стенозуючим ларинготрахеїтом (крупом). Обстежено 52 дитини віком 12 - 36 міс. з діагнозом ГРВІ, круп та гострий ларинготрахеїт, які впродовж 2013 - 2015 рр. перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні. Досліджували симптоми хвороби, показники клітинного імунітету (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+), тяжкість крупу оцінювали за шкалою Chan. У патогенезі розвитку крупу важливу роль відіграє клітинна ланка імунітету. Дисбаланс Th1/Th2 впливає на формування імунологічних реакцій та визначає тяжкість перебігу патологічного процесу. У пацієнтів хворих на ГСЛТ виявлено зниження кількості циркулюючих CD3+ та СD4+, та підвищення кількості клітин неспецифічного захисту. Висновки: встановлено, що у дітей віком 12 - 36 міс., які хворіли на ГСЛТ, порушена адекватна імунна відповідь на патологічний процес, яка полягає у пригніченні T- та B-клітинних ланок імунітету.

Один із найпоширеніших синдромів у педіатрії - стенозувальний ларинготрахеїт (СЛТ), у генезі якого провідна роль належить вірусам, також характеризується певними сезонними ритмами. На відміну від СЛТ, рецидивний стенозувальний ларинготрахеїт (РСЛТ) деякі автори розглядають як поліфакторіальне захворювання, в патогенезі якого мають значення хронічне алергічне запалення з гіперергією дихальних шляхів, імунологічні порушення, генетична схильність і персистенція деяких збудників (вірусів грипу, парагрипу, аденовірусів, респіраторно-синцитіальних вірусів (рс-вірусів), хламідій). Мета роботи - вивчити (за результатами багаторічного спостереження) помісячну динаміку виникнення СЛТ і РСЛТ порівняно з аналогічною динамікою наявності респіраторних вірусів. Проведено аналіз випадків СЛТ (1 - 3 епізоди захворювання) і РСЛТ (4 епізоди захворювання і більше) в когорті дітей 1995 - 1999 років народження за період 1995 - 2008 рр. у м. Вінниці за та кривими наявності респіраторних вірусів не зафіксовано, що свідчить про суттєвий вплив інших чинників на виникнення РСЛТ. Висновки: визначальну роль в генезисі СЛТ відіграють віруси парагрипу. Пік помісячної динаміки випадків РСЛТ (жовтень) збігався з підняттям кривої динаміки вірусів парагрипу.

За статистикою у 1,0 - 5,0 % дітей раннього віку гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) супроводжуються синдромом гострого стенозувального ларинготрахеїту (ГСЛТ), за наявності якого у ранньому дитячому віці значно зростає ризик несприятливого перебігу захворювання. Мета роботи - за результатами ретроспективного дослідження вивчити особливості перебігу ГСЛТ у дітей віком 0,0 - 60,0 міс., ушпиталених у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню впродовж 2013 р. Проаналізовано 391 медичну карту стаціонарного хворого дітей віком 0,0 - 60,0 міс. (117 дівчаток і 274 хлопчики) з діагнозом "гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозувальний ларинготрахеїт". Хворих поділено на три групи, залежно від ступеня важкості стенозу гортані, констатованого на час шпиталізації хворих. Для аналізу відібрано відомості з анамнезу симптомів хвороби, важкості стану на час шпиталізації, показники гемограми, результати бактеріологічного обстеження слизу з ротової частини глотки, наявність і характер ускладнень, лікування, що проводилося. Вік дітей з ГСЛТ, у яких виник стеноз гортані III ступеня, в середньому становив 36,7 +- 5,91 міс. і був достовірно вищим ніж вік хворих, ушпиталених зі стенозом гортані I - III ступеня. Результати бактеріологічного обстеження слизу з верхніх дихальних шляхів виявили практично однаковий спектр виділених мікроорганізмів у хворих I та II груп, у дітей III групи збудники зі слизу виділялись значно рідше. Частота виділення бактерій з верхніх дихальних шляхів не залежала від наявності й типу ускладнень, які виникали у дітей із гострими стенозувальними ларинготрахеїтами. Висновки: респіраторні ускладнення не спричинені наявністю мікрофлори у верхніх дихальних шляхах, а зміни периферійної крові відображають головним чином реакцію дитячого організму на стрес та лікування кортикостероїдами.

Цель работы - изучение частоты случаев стенозирующего ларинготрахеита (СЛТ) и рецидивирующего стенозирующего ларинготрахеита (РСЛТ) у детей в зависимости от концентрации загрязнителей атмосферного воздуха. Проведён анализ концентраций взвешенных веществ, диоксида серы, оксида углерода, диоксида азота, фтористого водорода, аммиака, формальдегида в г. Винница в течение 1508 дней (2000 - 2004). За период наблюдения изучено количество обращений за неотложной медицинской помощью детей в возрасте 0 - 14 лет по поводу СЛТ (1 - 3 эпизода заболевания) и РСЛТ (4 и >> эпизодов заболевания). Установлено, что уровень загрязнения атмосферного воздуха в Виннице был стабильно высоким в основном за счёт формальдегида, фтористого водорода и взвешенных веществ. Было зарегистрировано 1178 случаев СЛТ и 72 случая РСЛТ. Количество ежедневных случаев СЛТ колебалось от 0 до 6, случаев РСЛТ - от 0 до 2. Среднесуточные и максимальные разовые концентрации диоксида азота и фтористого водорода в воздухе были выше в дни с эпизодами СЛТ, чем в дни без эпизодов СЛТ. Средние за период наблюдения концентрации диоксида азота и фтористого водорода превышали предельно допустимые среднесуточные концентрации. Средние из максимальных разовых за период наблюдения концентраций диоксида азота и фтористого водорода не превышали предельно допустимые максимальные разовые концентрации. Установлены прямые корреляции слабой степени между эпизодами СЛТ у детей и среднесуточными и максимальными разовыми концентрациями диоксида азота и фтористого водорода в воздухе. Не выявлено корреляций между СЛТ и загрязнением атмосферного воздуха взвешенными веществами, диоксидом серы, оксидом углерода, аммиаком и формальдегидом. Не выявлено различий в средних и максимальных разовых концентрациях загрязнителей воздуха между днями с эпизодами РСЛТ и без эпизодов РСЛТ. Выводы: установлена связь между СЛТ и загрязнением атмосферного воздуха диоксидом азота и фтористым водородом. Не выявлено связи между РСЛТ и загрязнителями атмосферного воздуха.