Розглядаються питання про те, які чинники впливають на зростання населення Землі, чи загрожує людству перенаселення та як має поводитися суспільство, щоб уникати негативних наслідків зростання людності. Повідомляється про перешкоди зростанню людності в менш цивілізованих частинах світу і в різних державах сучасної Європи. Наводяться різні системи запобіжних заходів, які пропонувалися або були поширені в суспільстві, і описується їх вплив на зло, спричинюване законом народонаселення. Вказуються перспективи щодо усунення або пом'якшення зла, щодо майбутнього поліпшення суспільства та інше.

З урахуванням вимог сучасності, зумовлених впливом глобальних процесів, обгрунтовано необхідність переосмислення старої, заснованої на концептуальних засадах епохи Відродження, схеми розвитку людини та суспільства. На підставі використання новітніх досягнень археології, історії, а також економіки, філософії, соціології здійснено спробу побудови цілісної моделі дослідження процесу відтворення людського життя у найширшому розумінні даного поняття. На базі удосконаленої методики палеодемографічного аналізу та опрацювання найдавніших письмових археологічних, етнографічних та сучасних демографічних джерел розглянуто історичні етапи формування демопроцесу та обгрунтовано історичну схему демоекономічного розвитку, пріоритетним чинником якого є трансформація кількісних та якісних характеристик народонаселення. Проведено стислий аналіз сучасного етапу демоекономічного розвитку України, систематизовано демографічний процес, розглянуто проблему його періодизації. Визначено історичні детермінанти української демоекономіки, з'ясовано закономірності та особливості її формування.

С учетом требований современности, обусловленных влиянием глобальных процессов, обоснована необходимость переосмысления старой, основанной на концептуальных положениях эпохи Возрождения, схемы развития человека и общества. На основе использования новейших достижений археологии, истории, а также экономики, философии, социологии осуществлена попытка построения целостной модели исследования процесса воспроизведения человеческой жизни в наиболее широком понимании данного понятия. На базе усовершенствованной методики палеодемографического анализа и изучения наидревнейших письменных археологических, этнографических и современных демографических источников рассмотрены исторические этапы формирования демопроцесса и разработана схема демоэкономического развития, приоритетным фактором которого является трансформация количественных и качественных характеристик народонаселения. Проведен краткий анализ современного этапа демоэкономического развития Украины, систематизирован демографический процесс, рассмотрена проблема его периодизации. Определены исторические детерминанты украинской демоэкономики, установлены закономерности и особенности ее формирования.

Здійснено історичний аналіз становлення та розвитку народонаселення. Парадигма історичної характеристики цього розвитку майже завжди була пов'язана з кількісними перемінами. За цього народонаселення сприймалося як готова субстанція, без визначення значимості процесу антропогенези. Проаналізовано найдавніші письмові джерела у аспекті відтворення стародавнього населення. Обгрунтовано значимість спеціальної атрибуції історичного матеріалу для його палеодемостатистичного вивчення. Показано, що головною умовою і критерієм формування палеодемостатистичної вибірки є входження її як єдиного цілого до певного соціуму чи археологічної культури. Пояснено значимості статево-вікових диспропорцій, що прослідковувались за палеодемостатичними, етнографічними, історичними даними, і не могли бути пояснені, базуючись на концепції гомеостатичного регулювання населення чи з урахуванням тільки кількісних його показників у відриві від стану демоекономіки. Запропоновано моделі стабільного населення (з постійним темпом росту) з використанням палеодемостатичних матеріалів для найдавніших історичних періодів. Зазначено щодо можливості використання тільки моделі стаціонарного населення (без приросту). Здійснено конкретизацію історичної схеми світового демопроцесу. Запропоновано до цієї схеми включати як головні перемінні демоекономічні фактори ресурсний потенціал, суттю якого є стан природного середовища, якісні та кількісні характеристики народонаселення та матеріальної частини виробничих сил.

Пронализирована взаимосвязь социологической методологии и современной демографической теории. Дана характеристика проблем концепции теории демографического перехода в свете социологической методологии. Исследованы основные выводы теории демографического перехода во взаимосвязи с институциональным и полипарадигмальным подходами. Рассмотрена необходимость исследования взаимодействия демографических процессов с социальными сферами, социальными институтами и социальными общностями. Сформулирована теорема демографической экстранальности.