Встановлено, що в короткотермінових прикметах поліщуки послуговувалися спостереженнями за небесними світилами, явищами природи, рослинним та тваринним світом, а довгострокові прикмети, головним чином, прив'язані до народного календаря. Визначено, що серед метеорологічних прикмет велику групу складає прогнозування врожаю. Зазначено, що народний досвід поліщуків у прогнозуванні погоди має багато спільного з іншими слов'янськими народами, а у прогнозуванні врожаю - багато відмінностей. У цілому підтверджено можливість використання народних метеорологічних прикмет в якості показників строків проведення польових робіт і різних агротехнічних заходів.

Установлено, что в краткосрочных приметах полищуки обходились наблюдениями за небесными светилами, явлениями природы, растительным и животным миром, а приметы на длительный срок, главным образом, привязаны к народному календарю. Определено, что среди метеорологических примет большую группу составляет прогнозирование урожая. Указано, что народный опыт полищуков у прогнозировании погоды имеет много общего с другими славянскими народами, а в прогнозировании урожая - много отличий. В целом подтверждена возможность использования народных метеорологических примет в качестве показателей сроков проведения полевых работ и разных агротехнических мероприятий.

Зроблено спробу цілісного дослідження традиційних народних знань і вірувань поліщуків Центрального Полісся України у галузі метеорології з використанням картографічного методу. Висвітлено матеріал стосовно етнометеорології краю у історико-культурному контексті. Розглянуто етнокультуру як систему з урахуванням її основних компонентів. Наведено нові фактологічні дані - матеріали польових етнографічних досліджень, здійснено їх аналіз і узагальнення, що дозволило здійснити наукову класифікацію метеорологічних знань, та картографування певних народних погодних прикмет, внести новий елемент у розуміння й оцінку значення традиційних народних знань у структурі традиційної культури українського етносу.

На основі польового матеріалу розглянуто метеорологічні уявлення українців щодо "єврейських кучок" та деяких їх проявів у традиційних українських віруваннях про несприятливі погодні явища в окремі періоди року.

З'ясовано роль рослин у календарній обрядовості давніх русичів. Визначено місце рослин у святкових циклах східних слов'ян, в їх щоденному житті. Розкрито обрядове значення рослин у культурі Київської Русі.

Определена роль растений в календарных обрядах давних русичей. Установлено место растений в праздничных циклах восточных славян, их повседневной жизни. Раскрыто обрядовое значение растений в культуре Киевской Руси.

Досліджено традиційні метеорологічні знання та вірування українців Карпат. У науковий обіг введено новий фактографічний матеріал, виявлений у процесі польових етнографічних досліджень. Визначено локальну специфіку народних методів прогнозування погоди. З'ясовано роль та впливи видань ХVІІІ - ХІХ ст. на традиційні методи метеопрогнозування. Удосконалено методику аналізу локальних виявів прикмет, обрядодій, заборон і приписів. Визначено засади формування основних календарних прикмет. Простежено еволюцію та видозміну метеорологічних повір'їв, зокрема системи ритуальних заборон. Виявлено ареали побутування окремих явищ духовної культури українців Карпат. Визначено шляхи формування окремих обрядів забезпечення сприятливої погоди.