Наведено нетрадиційне бачення сутності та цільового призначення державної аграрної політики, вихідні засади її формування і розбудови на основах соціальних і суспільних цінностей, підпорядкованих інтересам села і селянства.

Представлено теоретичне дослідження шляхів побудови багатоукладності в сфері аграрної економіки, принципів ефективного використання державних регуляторів в процесі її реформування. Проаналізовано механізми роздержавлення та приватизації в системі аграрного виробництва, труднощі і перспективи становлення нових форм власності та форм господарювання, роль фінансової політики в вирішенні проблем села.

Мета роботи - розкрити ключові тенденції та імперативи розвитку аграрного сектору сучасної економіки. Методологічною основою роботи є застосування загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Метод поєднання аналізу та синтезу, індукції та дедукції були застосовані при визначенні та розкритті ключових тенденцій розвитку аграрного сектору економіки. Метод узагальнення був використаний при формулюванні визначення поняття "імперативи розвитку аграрного сектору", логічний та емпіричний методи - при визначенні імперативів розвитку аграрного сектору та породжених ними суперечностей. Розкрито ключові тенденції та імперативи розвитку аграрного сектору сучасної економіки, визначено суперечності розвитку аграрного сектору, породжені різними видами імперативів; надано трактування поняття "імперативи розвитку аграрного сектору економіки". Практичне значення отриманих результатів полягає у поглибленні розуміння сутності та причин виникнення суперечностей в аграрному секторі економіки. Запропоновані у роботі рекомендації можуть скласти методологічну та теоретичну основу для розробки економічної політики держави щодо розв'язання економічних і соціальних суперечностей аграрного сектору з метою досягнення високої ефективності економічної системи у цілому. Висновки: однією із складових опису дій суб'єктів аграрних відносин є імперативи розвитку аграрного сектору, які можна визначити як об'єктивно обумовлені напрями розвитку, що визначають не лише його подальшу траєкторію, але й фундаментальні проблеми і суперечності. Виділено наступні ключові імперативи: економічні (забезпечення високої конкурентоспроможності аграрної галузі), соціальні (забезпечення соціальних стандартів), технологічні (інтенсивні технології ведення сільськогосподарського виробництва, застосування нано-, біо-, цифрових технологій), екологічні (гарантування безпеки продуктів харчування та навколишнього середовища), політичні (глобальна нестабільність та турбулентність), історичні (географічна локація і менталітет), культурно-релігійні (сільськогосподарські традиції, звичаї та релігійна специфіка продовольчого попиту), які формуються і здійснюють вплив на національному, регіональному та глобальному рівнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.242.1

Рубрики:

Аграрна цивілізація <загальні основи економічного розвитку та формування ринку>

Шифр НБУВ: ДС40923 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.242.1

Рубрики:

Аграрна цивілізація <загальні основи економічного розвитку та формування ринку>

Шифр НБУВ: ДС40923 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.242.1

Рубрики:

Аграрна цивілізація <загальні основи економічного розвитку та формування ринку>

Шифр НБУВ: ДС40923 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.242.1

Рубрики:

Аграрна цивілізація <загальні основи економічного розвитку та формування ринку>

Шифр НБУВ: ДС40923 Пошук видання у каталогах НБУВ