Висвітлено теорію та практику державних фінансів у центральноєвропейських країнах з перехідною економікою. Зроблено спробу перекинути місток між двома економічними системами (командною і ринковою) у сфері державних фінансів. Докладно з'ясовано роль уряду в процесах приватизації, децентралізації і регулюванні економічної діяльності, описано методи формування загальнодержавного і місцевого бюджетів на основі податкових і неподаткових надходжень та контролю за його виконанням, обговорено питання податкової реформи, альтернативних систем надання послуг і фінансові проблеми органів місцевого самоврядування.

Висвітлено проблеми монетарної політики (МП) за умов ринкової трансформації економіки, а також довіри до МП. Розкрито теоретичні аспекти оптимізації стратегії та механізмів МП в українській економіці. Розглянуто Центральний банк і грошово-кредитні відносини як суб'єкти МП.

Освещены проблемы монетарной политики (МП) в условиях рыночной трансформации экономики, а также доверия к МП. Раскрыты теоретические аспекты оптимизации стратегии и механизмов МП в украинской экономике. Рассмотрены Центральный банк и денежно-кредитные отношения как субъекты МП.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.295.71

Рубрики:

Грошова, монетарна політика

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.295.71

Рубрики:

Грошова, монетарна політика

Шифр НБУВ: Ж28099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто інституційну основу суверенітету монетарної політики у процесі глобалізації. Доведено необхідність забезпечення оптимальної гнучкості номінального обмінного курсу. Обгрунтовано доцільність упровадження інфляційного таргетування через призму суверенітету грошово-кредитної політики.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти монетарної інтеграції у межах Європейського Союзу (ЄС). Розкрито суть монетарної інтеграції, еволюційність її розвитку. Запропоновано критерії оптимальності європейського валютного простору, розроблені з урахуванням монетарних аспектів. Визначено роль суб'єктивного фактора в оформленні монетарної інтеграції. Досліджено сутність механізму монетарної інтеграції, охарактеризовано його основні складові та особливості функціонування механізму. Проаналізовано принципи монетарної інтеграції. Визначено оцінку наслідків введення єдиної європейської валюти євро та можливі перспективи розвитку ЄС, спільного валютного простору.

Визначено сутність, зміст, етапи та чинники монетизації економіки. Розкрито специфіку умов функціонування банківської системи України у період економічної трансформації в аспекті проблеми нарощування кредитної активності банків з метою забезпечення інвестиційних потреб реального сектору економіки. Досліджено механізми впливу параметрів грошової пропозиції на динаміку основних макроекономічних показників. Проаналізовано проблеми слабкої диверсифікації національної платіжної системи, гіпертрофованого готівкового обороту та динаміки капітальних інвестицій в Україні. На підставі результатів кореляційного та факторного аналізу визначено сутнісні характеристики динаміки монетизації в Україні та систематизовано фактори, що впливають на даний процес. Запропоновано шляхи розв'язання завдання щодо одержання регресійного рівняння, яке дозволяє кількісно оцінити міру впливу на монетизацію досліджуваних макроекономічних параметрів. Розглянуто особливості застосування класичних інструментів опосередкованого грошово-кредитного регулювання в Україні. На базі апарату регресійного аналізу досліджено їх кількісний вплив на показник монетизації економіки. Обгрунтовано шляхи нарощування ресурсної забезпеченості економічного росту в Україні.

Дисертацію присвячено важливим, недостатньо розробленим питанням теорії грошей та практики грошово-кредитного регулювання при переході до ринкової економіки. Встановлені особливості передавального механізму грошово-кредитної політики в умовах ринкової трансформації економіки та зроблено висновок про те, що в Україні монетарна політика спершу обумовила бюджетну та інвестиційну кризу, а на даний час диспропорційність бюджетної сфери резонансно посилює негативні наслідки грошово-кредитної політики в реальному секторі економіки. Розроблені наукові рекомендації щодо удосконалення інструментів грошово-кредитної політики стосовно специфічних умов сучасної України. Запропоновані в роботі рекомендації по подоланню платіжної кризи і переорієнтації фінансових потоків обгрунтовані теоретично і підтверджені практично.

Висвітлено особливості процесу формування монетарної політики в Україні в період ринкової трансформації. Наведено періодизацію цієї політики з урахуванням впливу інструментів її реалізації на рівень інфляції в Україні. Проаналізовано відмінності в характері монетарних процесів за умов ринкової трансформації економіки. Розглянуто вплив монетарних інструментів на стан грошово-кредитного ринку та розкрито емпіричні підходи до аналізу диспропорцій у монетарній політиці з урахуванням посилення впливу глобалізації на структурні викривлення економіки. Обгрунтовано необхідність зміни монетарного режиму шляхом поетапного переходу до подвійного таргетування грошової маси та валютного курсу з поступовим впровадженням режиму таргетування інфляції.

Досліджено гносеологічні засади побудови механізму монетарного регулювання (ММР), визначено його сутність як економічної категорії та проаналізовано структуру. Проведено теоретичний аналіз монетарних режимів, визначено закономірності трансформації ММР у розвинутих країнах і країнах з транзитивною економікою. Виявлено особливості запровадження монетарних режимів регулювання мікропроцесів у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, та обгрунтовано вибір оптимального монетарного режиму в Україні за даних макроекономічних умов. Висвітлено основні напрями гармонізації вітчизняного ММР за умов сучасних інтеграційних процесів. Проаналізовано взаємозв'язок основних макроекономічних параметрів економіки України з метою побудови ефективного ММР за допомогою VAR - моделі монетарної трансмісії.

Висвітлено актуальні аспекти діяльності сучасного центрального банку в процесі переходу до розвинутої ринкової економіки. Розкрито особливості ретро- та перспективного розвитку вітчизняної економіки, обгрунтовано необхідність перетворень у монетарній сфері країни. Розглянуто основні принципи забезпечення макроекономічної стабільності й інструменти макроекономічної політики. Проаналізовано концепції та проблеми практичного забезпечення цінової та фінансової стабільності як основне завдання для центрального банку. Увагу приділено монетарному режиму інфляційного таргетування, умовам його запровадження й ефективного використання, зокрема в Україні.

Освещены актуальные аспекты деятельности современного центрального банка в процессе перехода к развитой рыночной экономике. Раскрыты особенности ретро- и перспективного развития отечественной экономики, обоснована необходимость преобразований в монетарной сфере страны. Рассмотрены основные принципы обеспечения макроэкономической стабильности и инструменты макроэкономической политики. Проанализированы концепции и проблемы практического обеспечения рыночной ценовой и финансовой стабильности как основная задача для центрального банка. Уделено внимание монетарному режиму инфляционного таргетирования, условиям его внедрения и эффективного использования, в частности в Украине.

Розглянуто проблеми монетарних передумов (МП) забезпечення глобальної фінансової стабільності. Визначено закономірності системних трансформацій центральних банків (ЦБ) у національно-центричному контексті. Доведено наявність системних розривів між успішною діяльністю ЦБ на національному рівні та нагромадженням структурних МП глобальних макрофінансових дестабілізацій. Зазначено, що коливання цін на первинні ресурси, проциклічність фінансової системи, макрофінансові зрушення в Україні обумовлюються ситуацією у сфері глобальної ліквідності. Обгрунтовано доцільність глобальної монетарної інтеграції в контексті глобальної економіки та валюти, визначено позитивну роль формування валютних союзів у стабілізації глобальних монетарних і фінансових процесів.

Рассмотрены проблемы монетарных предпосылок (МП) обеспечения глобальной финансовой стабильности. Определены закономерности системных трансформаций центральных банков (ЦБ) в национально-центрическом контексте. Доказано наличие системных разрывов между успешной деятельностью ЦБ на национальном уровне и накоплением структурных МП глобальных макрофинансовых дестабилизаций. Указано, что колебание цен на первичные ресурсы, процикличность финансовой системы, макрофинансовые сдвиги в Украине обуславливаются ситуацией в сфере глобальной ликвидности. Обоснована целесообразность глобальной монетарной интеграции в контексте глобальной экономики и валюты, определена положительная роль формирования валютных союзов в стабилизации глобальных монетарных и финансовых процессов.

Висвітлено теоретичні та практичні засади регулювання сучасного грошового обігу та здійснення банківського нагляду в Україні. Досліджено суть грошового обігу, його взаємозв'язок з виробництвом і рівнем цін, зміни купівельної спроможності грошей, концептуальні основи регулювання грошового обігу. Розглянуто теоретико-методологічні засади банківського нагляду, описано інструментарій здійснення банківського нагляду, розкрито особливості ризик-орієнтованого нагляду та превентивного підходу у банківському нагляді. Проаналізовано особливості сучасної грошоов-кредитної політики, проблеми регулювання грошового обігу за умов ринкової економіки України, а також особливості стратегії подальшого розвитку банківського нагляду в нашій державі.

Розглянуто фінансово-монетарні інструменти державного регулювання національної економіки. Досліджено канали державного впливу на макроекономічні пропорції з урахуванням можливостей та обмежень, які існують у сучасних економічних системах. Здійснено аналіз і порівняльну оцінку передавальних механізмів, що використовуються у практиці державного регулювання сучасних економік та, зокрема, української економіки. Акцентовано увагу на таких каналах фінансово-монетарної трансмісії, потенціал яких не повністю використовується у вітчизняних умовах, але може бути реалізований заходами державної політики у фінансовій і монетарній сфері.

Проведено дослідження існуючих теорій монетарної трансмісії, визначено підходи до розуміння сутності механізму передачі грошових імпульсів і структури каналів передачі монетарних імпульсів до реального сектора економіки.

Запропоновано систематизацію чинників зміни вартості капіталу за ієрархічним рівнем впливу. Проаналізовано зв'язок монетарної політики із динамікою процесів нагромадження вартості капіталу у реальному секторі економіки.

Узагальнено існуючі підходи до тлумачення категоріального апарату феномену доларизації, на основі чого виявлено основні гносеологічні тенденції в еволюції цього поняття, оптимальні способи вимірювання рівня доларизації. Досліджено особливості теоретичного забезпечення реалізації монетарної політики в країнах з ринками, що формуються, в яких доларизація є важливою ознакою, що відрізняє їх від розвинутих країн. Проаналізовано чинники впливу на формування рівня та тенденцій доларизації вітчизняної економіки, що дозволило обгрунтувати вагомість монетарного чинника витіснення національної валюти зі сфери фінансових трансакцій. Доведено, що доларизація породжує вразливість економіки та призводить до спотворень в монетарній політиці, а також погіршує можливості ефективного здійснення грошово-кредитного регулювання НБУ. Обгрунтовано необхідність здійснення цілеспрямованої політики дедоларизації. Розроблено практичний інструментарій заходів дедоларизації вітчизняної економіки у межах монетарної та регуляторної політики НБУ.

Досліджено вплив процентного каналу монетарної трансмісії за умов трансформативної економіки України. Встановлено, що кореляційна залежність між обліковою ставкою НБУ та депозитними і кредитними ставками комерційних банків мала низьку залежність. Доведено, що процентний канал монетарної трансмісії є малоефективним і не справляє належного впливу на розвиток фінансового сектору економіки.

Предмет дослідження - становлення, розвиток та еволюція теоретичних методів механізму монетарного регулювання економічних процесів. Мета дослідження - розробка теоретичного підходу до визначення змісту та структури механізму монетарного регулювання, на основі чого здійснено теоретичні узагальнення й обгрунтування положень щодо основних закономірностей еволюції, функціонування та трансформації даного механізму в контексті створення монетарних передумов для стабільного економічного зростання. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань економічної теорії та її історії, в яких знайшли відображення питання монетарного аналізу економіки. Використано системний підхід до вивчення явищ і процесів. Обгрунтовано й узагальнено теоретичні аспекти, що характеризують основні напрями стабілізації економічного розвитку, шляхом застосування монетарних механізмів регулювання інфляційних процесів. Галузь застосування результатів - у наукових дослідженнях щодо монетарного механізму регулювання інфляційних процесів, у галузі історико-економічних наук, під час підготовки підручників, навчальних посібників та іншої навчально-методичної літератури з економічної теорії та її історії. Висновок: розкрито теоретико-концептуальну суть монетарних режимів із визначенням цілей монетарної політики, здійснено класифікацію монетарних режимів.

Мета роботи - обгрунтування та кількісна оцінка впливу дестабілізуючих факторів на досягнення цілей монетарної політики шляхом застосування економіко-математичного моделювання, а саме - методу системної динаміки. Даний підхід до моделювання дозволяє враховувати складні та множинні взаємозв'язки в економічній системі, а також відтворювати реальні історичні тенденції. На основі розробленої моделі досліджено різні сценарії впливу ризиків на цінову стабільність, зокрема зростання частки тіньової економіки, зміна цін на енергоносії, дисбаланс міжнародної торгівлі. На прикладі сценарного аналізу доведено, що спричинені макроекономічною нестабільністю загрози суттєво позначаються на ефективному проведенні монетарної політики. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є розширення макромоделі додаванням фінансового, податково-бюджетного та інших секторів для найбільш точного відтворення функціонування економіки країни, зокрема з урахуванням тіньового сектора.