Дано поглиблений аналіз соціально-економічної ситуації в Україні. Визначено основні чинники, що негативно вплинули на економічні процеси в країні у 1998-1999 рр. Особливу увагу приділено аналізу структурних деформацій у відтворювальних пропорціях ВВП та дослідженню даного показника в секторному розрізі на всіх етапах економічного обороту. Прогнозні розробки виконано на основі авторської макроекономічної моделі (МАКРОСЕК), яка забезпечує повну узгодженість всіх розрахунків. Наукова новизна аналітичних прогнозних розробок дозволила зробити висновки щодо конкретних шляхів урівноваження відтворювальних пропорцій в обороті ВВП і створення передумов економічного зростання.

Висвітлено методологічні основи та практичні аспекти запровадження методичних підходів до статистичного оцінювання базових принципів організаційно-економічного механізму управління розвитком національної макросистеми. Параметри розвитку проаналізовано в комплексі взаємодії якісних і кількісних показників з залученням масиву статистичних даних системи національних рахунків української економіки за 1990 - 2006 рр. Увагу приділено проблемам оцінювання результативності в системі статистичних показників, зокрема, визначенню корисності, ефективності, результативності суспільного виробництва, питанням статистичного моніторингу міжгалузевого інвестиційного потенціалу країни, оцінці виробничих можливостей галузі на основі економіко-математичного моделювання.

Освещены методологические основы и практические аспекты внедрения методических подходов к статистической оценке базовых принципов организационно-экономического механизма управления развитием национальной макросистемы. Параметны развития проанализированы в комплексе взаимодействия количественных и качественных показателей с привлечением массива статистических данных системы национальных счетов украинской экономики за 1990 - 2006 гг. Уделено внимание проблемам оценивания результативности в системе статистических показателей, в частности, определению полезности, эффективности, результативности общественного производства, вопросам статистического мониторинга межотраслевого инвестиционного потенциала страны, оценке производственных возможностей отрасли на основе экономико-математического моделирования.

Вперше розроблено методологію статистичного оцінювання економічного розвитку, концепція якої враховує вплив інституційного чинника національної макросистеми на побудову організаційно-економічного механізму, що забезпечує можливість ефективного управління. Обгрунтовано основні складові статистики економічного розвитку та визначено організаційні аспекти запровадження відповідних методологічних розробок в наукову практику. Удосконалено методологічні засади визначення впливу виробничих факторів на економічний розвиток національної макросистеми на основі статистичного оцінювання факторних комбінацій. Запропоновано запровадження в сучасну науку і практику багаторівневого статистичного оцінювання економічного розвитку за джерелами формування ВВП. Розроблено прийоми досягнення цілісності показників системи національних рахунків для статистичного оцінювання економічного розвитку за умов зміни інституційних засад господарювання та переходу до міжнародних класифікаційних стандартів.

Проведено статистичний аналіз закономірностей формування та динаміки розвитку структури економіки. Розвинуто наукові положення щодо суті структури економіки та структурних зрушень, механізмів їх формування та впливу на економічний розвиток. Розроблено теоретичні засади аналізу розвитку структури економіки як об'єкта статистичного дослідження. Обгрунтовано систему статистичних показників оцінювання структурних зрушень в економіці. З використанням цієї системи й адаптованих методів статистичного аналізу для дослідження цих зрушень здійснено комплексний статистичний аналіз відтворювальної структури економіки та структури за видами економічної діяльності. Здійснено оцінювання впливу структурних зрушень на ефективність функціонування економіки.

Розроблено методологію статистичного вимірювання й оцінювання економічного розвитку національної макросистеми. Наведено концептуально-теоретичні положення досліджень, запропоновано статистичний інструментарій та проведено його апробацію на базі статистичної інформації по Україні. Сукупність числових і нечислових статистичних даних розглянуто на інституційно-виробничому й інтеграційно-споживчому рівнях в єдиній моделі "дерева цілей" формування ВВП. Побудовано 5-рівневу 24-рангову шкалу для визначення типу економічного розвитку національної макросистеми у координатах інституційно-господарського спектру формування ВВП. Реалізовано основні положення концепції розвитку СНР України щодо приведення до порівнянного вигляду таблиць "витрати-випуск". Концептуально обгрунтовано науковий підхід до статистичного вимірювання й оцінювання економічного розвитку національної макросистеми комплексним показником результативності.

Розкрито основні положення авторського підходу до системного розв'язання наукової проблеми - статистичного вимірювання економічного розвитку національної макросистеми. Висвітлено шляхи усунення неузгодженостей, пов'язаних з налаштуванням апарату досліджень на опрацювання кількісних і категоріальних даних для створення єдиної бази статистичної інформації. Обгрунтовано кількісні показники та розроблено відповідні шкали для вимірювання та типизації економічного розвитку. Унікальною особливістю запропонованих положень є застосування фактичних статистичних даних для апробації встановлених економічною теорією закономірностей.

Раскрыты основные положения авторского подхода к системному решению научной проблемы - статистического измерения экономического развития национальной макросистемы. Освещены пути ликвидации несогласованностей, связаных с наладкой аппарата исследований на обработку количественных и категориальных данных для создания единой базы статистической информации. Обоснованы количественные показатели и разработаны сответствующие шкалы для измерения и типизации экономического развития. Уникальной особенностью предложенных положений является применение фактических статистических данных для апробации установленных экономической теорией закономерностей.

В рамках нечеткой макромодели национального рынка товаров рассмотрены основные теоретические концепции: функции инвестиции и сбережения. Правильная идентификация этих функций на краткосрочный период имеет важное значение для устранения разрыва между спросом и предложением в масштабе всей экономики. На примере произвольных данных предложен метод идентификации функций инвестиций и сбережений в нечеткой среде.

Узагальнено та проаналізовано основні недоліки сучасної системи макростатистичного аналізу, що базується на використанні системи національних рахунків та балансі народного господарства. На основі історичного аналізу формування показників системи національних рахунків доведено, що проблеми з її практичним використанням мають не тільки регіональні, але й глобальні причини. З метою усунення неможливості врахування якості життя запропоновано систему якісних показників, що базуються на узагальненому сприйнятті добробуту як впевненості у власній платоспроможності населення та репрезентативної вибірки суб'єктів господарювання.

Розглянуто основні класифікації в економічній статистиці, їх завдання та проблеми кодування статистичної інформації. Викладено методологічні засади національного рахівництва. Описано загальну схему та структуру таблиць "витрати - випуск" і показано можливості їх використання в аналізі макроекономічних процесів. Проаналізовано методи розрахунку валового внутрішнього продукту. Розкрито сутність і склад національного багатства, сутність грошового обігу та завдання статистики. Увагу зосереджено на статистиці державних фінансів, зовнішньоекономічної діяльності та зайнятості населення.

Розглянуто макроекономічний аналіз як науку про функціонування та регулювання національної економіки. Охарактеризовано систему національних рахунків як інструмент макроекономічного аналізу. Приділено увагу аналізу реального, фінансового, монетарного та зовнішнього секторів економіки. Показано можливості застосування монетарного та фінансового програмування в макроекономічному аналізі національної економіки. Надано відомості про аналіз макроекономічних дисбалансів.

Запропоновано метод ідентифікації та оптимізації системи з невизначеним законом розвитку за допомогою економетричного аналізу. Розглянуто статичну оптимізацію ідентифікованої моделі, в якій для специфікації цільової функції використано транслогарифмічну функцію, а для побудови системи обмежень - лінійні функціональні форми. Апробацію побудованих алгоритмів проведено за даними часових рядів реальних макроекономічних систем.

Цель работы - исследование конкурентного университетского потенциала регионов и его взаимосвязи с макроэкономическими показателями регионов Украины. Проделан анализ регрессионно-корреляционных связей между четырьмя макроэкономическими показателями и двумя показателями университетского потенциала регионов Украины. В результате исследования получена наилучшая корреляционная связь между количеством университетов и показателем Ij, рассчитанным на основе агрегирования вебометрических рейтингов университетов для каждого региона. Показано, что оба показателя регионального университетского потенциала хорошо коррелируют со всеми четырьмя макроэкономическими показателями. При этом анализ сущности регионального развития показывает, что с ростом городов и социально экономической мощи регионов растет и университетский потенциал регионов, а не наоборот. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является учет большего количества научно-инновационных и макроэкономических показателей.

Досліджено теоретико-методологічні проблеми формування високоефективного державного підприємництва (ДП) в Україні. Простежено роль державного підприємницького сектору в умовах нестабільності та воєнної інтервенції на Сході України. Розглянуто поняттєво-категоріальний апарат і методологію дослідження ДП. Проаналізовано потенціал ДП та обмежувальні чинники його розвитку. Запропоновано авторську концептуальну модель функціонування державного підприємницького сектору, що грунтується на системотвірних чинниках його розвитку, центральне місце в якій посідає опіка та підтримка. Виявлено зміни у формуванні ресурсного потенціалу державних підприємств, його кількісні та якісні показники і механізм ефективного використання. Розкрито причини тінізації державної економіки та її сучасні форми. Запропоновано заходи з детінізації та новий механізм управління державним сектором в умовах нестабільності та кризових явищ.

Запропоновано спосіб оцінювання методів прогнозування (методу регресійно-кореляційного аналізу та статистичних рівнянь залежностей) на основі аналізу похибок прогнозу із застосуванням методу комплексних статистичних коефіцієнтів. Встановлення похибки прогнозу запропоновано здійснювати шляхом співставлення прогнозованого та фактичного значення показників. Такий ретроспективний підхід дозволяє встановити кращий метод прогнозування. Розрахунки тренду наведено також графічно з визначенням мінімальних, середніх та максимальних прогнозних значень. Застосування методу статистичних рівнянь залежностей для вивчення змін в динаміці дозволяє зменшити рівень похибки прогнозного розрахунку у зв'язку з тим, що таке вивчення дає змогу отримати науково обгрунтовані результати як при нечисленній, так і численній сукупності рівнів динамічного ряду. Достовірність розрахунків прогнозу явищ та процесів на основі методу статистичних рівнянь залежностей забезпечується шляхом обчислення для досліджуваного рівняння рівня стійкості тренду. З метою визначення інтервальних значень прогнозу (мінімальні та максимальні значення прогнозу) на основі методу статистичних рівнянь залежностей запропоновано використовувати середнє лінійне відхилення.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.42 + У9(71)0

Рубрики:

Макроекономіка як об'єкт статистичного аналізу. Макроекономічний аналіз

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС49779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З початком широкомасштабної війни РФ проти України 24 лютого 2022 року економіка України зазнала шокових впливів, що з боку основних органів державного управління викликало нагальну необхідність оперативно реагувати на різкі зміни та динаміку подій, що відтоді розгорталися. Крім того, потрібно було зрозуміти, чому та за яких причин фінансово-економічна система України саме так себе поводила, саме так відреагувала. Отже, представлене дослідження мало на меті визначити й оцінити дієвість впровадження попередньої системної політики та проаналізувати оперативні дії Національного банку України як основного фінансово-економічного регулятора в умовах воєнного стану економіки. Такий аналіз надає можливість у подальшому скоригувати тактику управління фінансово-економічними процесами, враховуючи визначені недоліки впровадження рішень попередніх періодів. У дослідженні використаний комплексний підхід до макроекономічного аналізу, методи структурного аналізу та аналізу динаміки фінансово-економічних показників в ретроспекції. Дослідження побудовано в два етапи. На першому етапі за допомогою методів ретроспективного фінансово-економічного аналізу зроблено оцінювання ефективності реалізації визначеної Стратегії розвитку фінансових ринків в Україні за період з 2016 по 2021 роки. На другому етапі дослідження зафіксовано дії центрального банку, що призвели до стабілізації макроекономічної кризи в країні, визначено основні напрями оперативного регулювання в період воєнного стану в Україні, оцінено їх ефективність. Ретроспективний аналіз дій Національного банку України у 2016 - 2022 роках показав, що за цей період було досягнуто такі найважливіші результати у забезпеченні фінансової, цінової стабільності, стабільності грошової одиниці: доволі успішно використано монетарний режим у проведенні інфляційного таргетування, підвищено нормативи діяльності комерційних банків, проведено програму щодо накопичення міжнародних резервів, проводилось регулювання валютного курсу з метою його зростання. Оцінювання дій Національного банку України в період воєнного стану після 24 лютого 2022 року показало, що було здійснено такі заходи оперативного регулювання: застосовано низку зовнішніх і внутрішніх вхідних і вихідних фінансових бар'єрів, проведено регулювання облікової ставки, постійно проводилась робота по забезпеченню фінансово-економічних резервів фінансової системи України, розроблено нові механізми фінансових важелів на кредитну ситуацію. В подальшому було б доцільно розглянути ефективність регулювання фінансово-економічної ситуації в більш віддаленому періоді, щоб мати можливість оцінити правильність і помилковість прийнятих рішень та скоригувати дії регулятора на утримання стабільного стану економіки та подальшого поступового виходу з кризового стану. Суспільству цей аналіз дає змогу усвідомити комплексність, послідовність дій центральних органів регулювання економіки, зрозуміти наслідки та доцільність таких дій. Це дослідження є оригінальним та комплексним, що торкається всіх макроекономічних аспектів діяльності головного фінансового регулятора України та фінансово-економічний стан країни.