В роботі висвітлено теоретичні та методологічні питання аналізу категорії "рівень життя", особливості соціально-економічного забезпечення життєдіяльності населення в умовах кризового стану економіки. Досліджено прояви деструктивного впливу інфляції на рівень життя, основні соціальні компенсатори та латентні механізми зупинення поширення бідності в умовах кризової ринкової кон'юнктури, а також питання впливу "тіньової" економіки на розподіл доходів і стан майнового розшарування громадян; розкрито специфічні особливості проявів маргіналізації населення України. Проаналізовано актуальні проблеми реформування ринкових механізмів суспільного регулювання рівня життя населення в умовах перехідного періоду. Основну увагу приділено системному аналізу шляхів реформування ринкових механізмів, що регулюють рівень життя населення. До цих механізмів належать: механізм податкового регулювання особистих доходів, консюмеризм, соціальний захист населення, регулювання мінімальних державних соціальних гарантій, обмеження пільг та ліквідація привілеїв, відновлення знецінених заощаджень громадян та стимулювання залучення заощаджень громадян до інвестиційної сфери.

Вперше розроблено загальну схему конструювання моделей споживання домогосподарств за умов неповної і невизначеної інформації, яка враховує вплив рівня асиметрії даних та інтегрального чинника невизначеності середовища, що дозволяє одержувати адекватні оцінки ефекту управлінських рішень щодо зміни цінової політики. Запропоновано цілісний комплекс економіко-математичних моделей (ЕММ) короткотривалого прогнозування регіонального споживання домогосподарств. Розроблений комплекс ЕММ короткотривалого прогнозування споживання домогосподарств за умов неповної і невизначеної інформації апробовано на інформації двох статистичних джерел щодо сукупних витрат домашніх господарств Львівщини з 2002 до 2007 рр. Удосконалено метод формалізації екстремальної проблеми споживання за умов ринкової економіки шляхом виділення у структурі соціально-економічної системи регіону додатково двох агентів з чітко визначеними ролями.

Розглянуто основні соціологічні теорії суспільства споживання. Наведено результати теоретико-практичного дослідження суспільства споживання та соціальних практик споживачів в Україні. Розкрито сутність і особливості суспільства споживання як простору соціально-інституціалізованих поведінкових практик. На значному соціологічному матеріалі проаналізовано специфіку суспільства споживання за умов соціальної кризи та суспільних трансформацій. Розглянуто сучасні проблеми споживацтва. Обгрунтовано концепцію інформаційно-споживчого суспільства.

Обгрунтовано існування макроекономічного агрегату "неорганізовані накопичені заощадження" і розкрито зміст економічної категорії достатнього страхового запасу домогосподарства. Проаналізовано особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції у транзитивній економіці. Запропоновано нову класифікацію ощадних мотивів домогосподарств і факторів їх ощадної діяльності у довгостроковому періоді. Згруповано та представлено у вигляді схеми фактори, які визначають перевагу вибору домогосподарством фінансових інструментів як форм приватного інвестування. Розкрито зміст ефекту споживчого лагу, показано його роль у вирішенні парадоксу споживання. Наведено теоретичне обгрунтування негативного впливу прогресивної ставки оподаткування на схильність до організованої форми заощаджень у транзитивній економіці.

Викладено методологічні засади до визначення функціонально-цільової ролі споживання та заощадження в контексті реалізації сучасної парадигми соціально-економічного розвитку та принципів збалансованого відтворення та нагромадження різновидів капіталу у даному процесі. Показано можливість застосування інструментів заощаджувально-інвестиційної політики та регулювання споживання в реалізації концепції людського розвитку. Запропоновано основні напрями управління споживанням і заощадженням з метою вирішення стратегічного завдання розвитку - зростання добробуту людини.

Наведено теоретичні підходи до розподілу та перерозподілу доходів у перехідних економіках, джерела та структуру доходів населення. Проаналізовано економічні шкіли, які зробили істотний внесок у формування теорії розподілу та перерозподілу доходів населення. Наведено інструменти перерозподілу доходів у перехідних економіках з окресленням їх застосування.

Визначено, яке місце посідають класичні та сучасні теорії заощаджень та інвестицій в аналізі транзитивної економіки. Досліджено специфічні мотиви ощадної діяльності домогосподарств у транзитивній економіці та їх місце у механізмі трансформації приватних заощаджень в інвестиції. Виявлено фактори, що визначають схильність домогосподарств до використання певного фінансового інструменту як форми приватного інвестування, а також впливають на ощадну активність домогосподарств у довгостроковому періоді. Показано необхідність урахування особливостей утворення організованої та неорганізованої форм заощаджень домогосподарств у транзитивній економіці. Обгрунтовано постійність середньої схильності до споживання домогосподарств у достроковому періоді з урахуванням ефекту споживчого лагу. Визначено особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці. Визначено також, якою повинна бути ефективна державна політика стимулювання трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці.

Досліджено теоретичну основу макроекономічної рівноваги й її вплив на доходи та витрати домогосподарств. Проаналізовано основні моделі фінансової поведінки населення під впливом різних факторів, найважливіші джерела та види доходів, економічну сутність, структуру та динаміку витрат вітчизняних домогосподарств упродовж останніх років. Значну увагу приділено основним напрямам раціоналізації витрат споживчого та неспоживчого характеру, дослідженню сутності, мотивів і форм заощаджень домогосподарств як вагомого джерела інвестиційних ресурсів, виявленню особливостей управління фінансами домогосподарств за умов ринку. Внесено пропозиції щодо вдосконалення та подальшого розвитку економічної системи України.

З огляду на зміщення акцентів у сучасних економічних системах із виробничої у споживчу сферу систематизовано наукові погляди стосовно трактування економічної сутності кінцевого споживання у межах прихильників відтворювального підходу та концепції людського капіталу.

Розглянуто теоретичні підходи до визначення особистого розподілу доходів. Обгрунтовано застосування макроекономічного інструментарію дослідження особистого розподілу доходів. Виявлено основні чинники формування доходів населення в Україні. Проаналізовано ступінь диференціації та поляризації доходів у вітчизняній економіці. На основі зміщених кривих щільності логнормального розподілу показано, що економічно необгрунтоване підвищення грошових доходів сприченяє посилення поляризації населення за доходами. За допомогою регресійного аналізу виявлено вплив нерівності в розподілі доходів на здоров'я населення. Визначено напрями удосконалення макроекономічної політики як інструменту ефективного регулювання особистого розподілу доходів населення.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку економічних систем. Проаналізовано становлення та розвиток наукових поглядів на розвиток економічних систем, подано трактування сучасного процесу розвитку, у якому центральне місце посідають споживання та заощадження. Обгрунтовано, що прогресивний розвиток не відбувається автоматично, а потребує цілеспрямованого державного управління. Розглянуто механізм управління споживанням і заощадженням в сучасних економічних системах з метою їх розвитку. Доведено, що важливими об'єктами державного управління розвитком економічних систем є споживання та заощадження. Встановлено, що головним суб'єктом управління розвитком сучасних економічних систем, відповідальним за забезпечення прогресу та людського розвитку, є уряди країн.

Доказано, что между категориями "качество жизни" и "уровень жизни" существует генетически-диалектический тип взаимосвязи, учет которого дает возможность не только количественно, но и качественно оценивать результаты социально-экономического развития государства и его субъектов по критерию качества жизни населения.

Розглянуто поняття "рівень" та "якість" життя, проаналізовано їх основні компоненти. Досліджено сучасний стан рівня та якості життя міських громад.

Споживчий надлишок є об'єктом уваги класичної та неокласичної політекономії (А. Маршалл). У пострадянських країнах теорія споживчого надлишку викладається в підручниках з мікроекономіки. Мета - аналіз не тільки мікроекономічних, але і макроекономічних аспектів проблеми споживчого надлишку, дослідження економічної політики, орієнтованої на його перерозподіл. Уточнюється концепція споживчого надлишку. Розглянуто інформаційні аспекти вимірювання споживчого надлишку. Запропоновано деякі індикатори для виявлення величини змін споживчого надлишку: динаміка реальної зарплати, рівень споживчої активності та ринкової активності виробника, сукупні споживчі витрати, зміни кількості покупців протягом певного часу, суб'єктивна оцінка індивідами своїх доходів. Має сенс диференціювати всі блага: повністю некорисні; корисні, але за які людина не готова платити їх ринкову ціну; корисні, за які людина готова платити ринкову ціну, але не одержувати при їх споживанні споживчий надлишок; корисні, при споживанні яких людина одержує споживчий надлишок. Ми розглядаємо споживчий надлишок на різних рівнях. З точки зору автора, споживчий надлишок може бути одержаний: окремою людиною від споживання певного блага; усіма споживачами від споживання певного блага; усіма споживачами країни від споживання всіх благ (сукупний споживчий надлишок). Структура сукупного споживчого надлишку - його розподіл між різними благами і групами населення. Обгрунтовується потенціал державної політики з перерозподілу споживчого надлишку. Пропонуються деякі інструменти такого перерозподілу через ціни на блага споживчого призначення: адміністративне регулювання цін; антимонопольні ініціативи; зміни в оподаткуванні (податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизи); тарифи; субсидування виробників шляхом компенсації їх витрат. Держава також може впливати на перерозподіл споживчого надлишку через готовність потенціальних споживачів платити за блага шляхом використання таких інструментів, як: регулювання мінімальної зарплати; прибуткове оподаткування; індексація особистих доходів; регулювання тіньових доходів. Одна з особливостей української економіки - фінансування споживчих надлишків за рахунок боргів з використанням соціальних привілеїв. Вплив деяких інструментів на перерозподіл споживчого надлишку є суперечливим. Регулювання мінімальної зарплати може одночасно як збільшити, так і зменшити споживчий надлишок.

Розглянуто теорію суспільного відтворення у глобальному вимірі. Досліджено відносини споживання в сучасній теорії суспільного відтворення. Виявлено генезис, характер, масштаби інтернаціоналізації споживання. Розглянуто основні методологічні засади оцінки структури та рівня споживання в постіндустріальному суспільстві. Досліджено вплив культурних, етнонаціональних, релігійних факторів на процеси транснаціоналізації моделей споживання. Виявлено екологічну спрямованість модифікації споживчої моделі за умов глобалізації. Оцінено межі та можливості сучасної моделі споживання, охарактеризовано взаємозв'язок структури споживання та циклічності економічного розвитку, визначено мотиваційний алгоритм сучасних змін у структурі особистого споживання.

Побудовано неперервну динамічну модель рівноваги попиту та пропозиції з урахуванням запізнення ціни попиту, в якій знайдено аналітичний вираз для функції рівноважної ціни. Використовуючи метод D-розбиттів визначено межі стійкості побудованої моделі.

Проведено дослідження особливостей формування попиту та пропозиції на ринку ресурсів. Доведено, що ресурси перетворюються на фактори виробництва лише за умов їх використання підприємством. Зазначено, що саме специфіка об'єктів купівлі-продажу визначає особливості ринку ресурсів та основних законів, що діють на ньому. Розгляд особливостей загального попиту та пропозиції на ресурси надає можливість перейти до визначення особливостей закону попиту та пропозиції саме на ринку ресурсів, де в основі зазначеного закону лежить співвідношення граничних витрат та граничного продукту, а його дія безпосередньо залежить від умов ринку. Крім того, у роботі зазначено, що дослідити особливості функціонування ринку ресурсів можна також на прикладі кожного з ринків, що формують ринок ресурсів, оскільки кожен ринок має як загальні особливості, що притаманні ринку ресурсів так і окремі, що виділяють його. Показано, що під впливом умов в яких відбувається становлення і розвиток ринку ресурсів Україні, кожному з його ринків притаманні індивідуальні риси, що виділяють його та визначають принципи його функціонування в залежності від сформованих умов.

Что же движет современным обществом, в котором мы живем? Как манипулируют людьми при помощи потребительских нужд и потребностей? И в чем же, собственно, эти потребности заключаются? Раскрыто авторское видение проблемы показного потребления, так плотно укоренившегося в нашем обществе, и даны ответы на эти и многие другие вопросы. Проанализированы исследовательские работы различных ученых, ранее рассматривающих данное социальное явление. Раскрыты многие формы показного потребления и факторы, при помощи которых данный вид самовыражения влияет на представление людей, как о себе, так и об окружающих. Рассмотрены основные проблемы, которые могут возникнуть в современном обществе благодаря культивированию и поощрению развития в нем демонстративного потребления.

Проаналізовано історичну еволюцію теоретико-економічних поглядів на роль споживання та його місце в фінансово-економічній системі. Проаналізовано гіпотезу абсолютного доходу Дж. Кейнса, гіпотезу відносного доходу С. Кузнеця, модель міжчасового вибору І. Фішера, модель життєвого циклу Ф. Модільяні, модель перманентного доходу М. Фрідмена, модель дискретного вибору споживачів Д.-Л. Мак-Феддена та ін.

Розглянуто проблеми формування основних характеристик, що розкривають диференціацію найбільш поширених маргінальних станів кінцевого споживання та відтворення людського потенціалу. Розкрито методологічні підходи визначення індикаторів вартісного розмежування маргінальних доходів на нижніх і верхніх соціальних полюсах та розкрито зміст і соціальну небезпеку екстремального розшарування населення за рівнем багатства і розкошів та бідності і злиденності.