Проаналізовано особливості трудової міграції (ТМ) як важливої складової світового міграційного процесу. Розкрито феномен ТМ у контексті демографічної ситуації у глобалізаційному світі, визначено її вплив на формування міграційних трудових потоків населення в закордонних країнах. Викладено нові підходи щодо дослідження різних аспектів ТМ в економічно розвинутих державах та країнах з перехідними економіками. Розглянуто питання формування ТМ за умов політичних та соціально-економічних змін в українському суспільстві.

Проанализированы особенности трудовой миграции (ТМ) как важной составляющей мирового миграционного процесса. Раскрыт феномен ТМ в контексте демографической ситуации в глобализированном мире, определено её влияние на формирование миграционных трудовых потоков населения в зарубежных странах. Изложены новые подходы к исследованию разных аспектов ТМ в экономически развитых государствах и странах с переходными экономиками. Рассмотрены вопросы формирования ТМ в условиях политических и социально-экономических изменений в украинском обществе.

Проаналізовано основні чинники утворення міграційного капіталу в міжнародній економіці, узагальнено мотиви транскордонного переміщення мігрантів, а також з'ясовано вплив міграційних процесів на економіку розвинених країн світу.

Досліджено способи вдосконалення механізмів регулювання міжнародної трудової міграції в Україні з урахуванням довгострокових перспектив і забезпечення умов для розвитку трудового потенціалу. Сформовано підхід до розуміння сутності поняття "регулювання міжнародної трудової міграції" та класифікації видів міжнародної трудової міграції. Здійснено аналіз міграційних тенденцій, передумов та економічних наслідків міграції для України, оцінено ефективність використання української діаспорної мережі для соціально-економічного розвитку України. Проведено кількісне соціологічне дослідження потенційної міграції у Львові та пілотне дослідження трудової рееміграції, результати яких враховано за розробки рекомендацій. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових і соціально-економічних механізмів регулювання міжнародної трудової міграції, а також ефективного використання української діаспорної мережі для соціально-економічного розвитку України.

З'ясовано міграційні настрої студентів Національного університету "Львівська політехніка". Розглянуто проблеми інтелектуальної міграції у сучасному суспільстві, її вплив на суспільний розвиток через здійснення своїх функцій, які виражають її сутність і властивості як соціального явища. Охарактеризовано соціальні механізми та мотивацію процесів міграції, що визначають динаміку міграційних процесів у сучасному світі. Досліджено управлінський аспект захищеності трудових мігрантів і збереження їх інтелектуального потенціалу. Вивчено сучасні міграційні процеси в Іспанії. Узагальнено досвід Норвегії щодо механізмів інтеграції високоосвічених іммігрантів. Обгрунтовано причини та наслідки інтелектуальної еміграції в Україні. Проаналізовано українські реалії та перспективи "відтік мізків" або мандруючих вчених.

Оцінено економічні втрати та вигоди від еміграції трудової сили. Спираючись на статистичні дані щодо потоків еміграції, проведено пошук підходів і методів оцінювання економічних втрат і вигід від еміграції. Запропонованоно авторську модель для таких підрахунків, яка враховує витрати суспільства на підготовку громадян до працевлаштування, включаючи освіту та охорону здоров'я. Непрямі втрати також враховано під час підрахунку у вигляді потенційних втрат у ВВП, недоотриманих податків і соціальних виплат.

Розкрито вплив міжнародної трудової міграції на формування міграційних потоків в Україні. Систематизовано основні показники міжнародної міграції населення та представлено динаміку міграційних процесів в Україні. Визначено структуру трудових мігрантів, їх гендерні та галузеві ознаки, вікові групи та рівень освіти. Встановлено країни-лідери, яким надають переваги українські мігранти, та країни, з яких мігранти приїжджають до України. Досліджено позитивні та негативні наслідки міжнародної трудової міграції для України. Проаналізовано динаміку грошових переказів до України, їх цілі та структуру надходження. Проведено порівняльний аналіз обсягів приватних грошових переказів і прямих іноземних інвестицій в Україну. Охарактеризовано фактори спрямування грошових переказів мігрантів, що надало змогу констатувати їх використання на відкриття власної справи, інвестування в цінні папери чи акції, придбання товарів, розв'язання житлових питань, фінансування освіти тощо. Обгрунтовано позитивний вплив приватних грошових переказів на зростання добробуту сімей мігрантів та економіки України в цілому.

Досліджено стан міграції біженців та шукачів притулку в Україні і світі, переважаючими детермінантами якої є загострення військових та етнополітичних конфліктів, терористичних загроз. Визначено, що зростання кількості вимушених переселенців та біженців, викликане військовими діями на Донбасі, в подальшому може отримати в Україні постконфліктний характер, подібний до міграційних процесів у країнах Східного партнерства.

Рассмотрены особенности современной международной миграции населения. Показано, что международная миграция охватывает все страны мира и является важной составляющей глобализации мировой экономики. Охарактеризованы тенденции международной миграции по регионам мира и по типам стран. Показано, что наблюдается концентрация международных мигрантов в относительно небольшом количестве стран мира, при этом развитые страны мира более привлекательны для мигрантов, чем развивающиеся. Рассмотрена структура мигрантов по полу и возрасту и определены наиболее привлекательные регионы для миграции женщин и мужчин. Выявлены проблемы и тенденции вынужденной миграции населения. Определено, что во многих развитых странах значение миграционного притока населения в демографической ситуации будет увеличиваться. Показана необходимость разработки миграционной политики в регионах различных иерархических уровней и ее внедрение на практике.

Завдання полягало в тому, щоб структурувати існуючі міграційні системи, визначити роль регіонального рівня у сучасній міграційній політиці та встановити, як відбувається становлення синтетичної системи регіональної міграційної політики. Нами було запропоновано поділ імміграційної політики на три типи: міграційну систему попиту, міграційну систему пропозиції та синтетичну міграційну систему. Системи, орієнтовані на попит, можуть проявлятися через тестування ринку праці, попередню сертифікацію роботодавців, а також атестацію. Ключовим пріоритетом міграційних систем пропозиції слугує акцент на національних інтересах країни призначення та максимізації позитивного ефекту від масштабного залучення мігрантів з високими показниками людського капіталу. Головною формою прояву цієї системи є використання міграційної системи балів, за якою оцінюються індивідуальні характеристики потенціального мігранта. Для подолання обмеженості обох підходів ряд країн переходять на використання синтетичної міграційної політики, яка включає в себе елементи обох наведених. Поєднання інструментарію міграційних систем попиту та пропозиції дозволяє як враховувати міграційні інтереси держави (переважно завдяки збереженню або запровадженню міграційної системи балів), так і зважати на інтереси роботодавців (наприклад, передбачивши для робітників із запрошеннями на роботу значну кількість балів). До синтетичної міграційної системи звертаються переважно країни, що мають тривалу історію імміграції та попередньо вже користувалися міграційними системами пропозиції (наприклад, Канада, Австралія). Але і країни міграційної системи попиту (зокрема, США через механізм RAISE-акта) наближаються до неї. У рамках регіональних інтеграційних об'єднань не існує єдиної міграційної політики щодо трудової міграції, проте в окремих регіонах регіональна міграційна політика дістає свій прояв у координації національної міграційної політики на регіональному рівні. Синтетична міграційна політика слугує основою для регіонального регулювання в Океанії, а також має значні шанси для реалізації у регіоні Північної Америки.

Розглянуто особливості демографічної ситуації в Японії і її впливу на економіку країни. Досліджено основні демографічні показники Японії. Надано визначення старінню нації як проблемі загальносвітового масштабу і Японії зокрема. Висвітлено вплив збільшення кількості населення похилого віку на економіку країни. Визначено методи, які приймаються на рівні уряду для вирішення проблеми. За результатом дослідження запропоновано залучення іноземних кадрів як спосіб короткострокового вирішення проблеми.

The article identifies that the labour market is a complex integrated system with a large number of economic entities, including intermediaries or immigrants, as well as socio-economic processes, ambiguous determinants, large amounts of information and ever-increasing links between market contractors. The impact of population migration on the labour market in Ukraine is analysed, as well as the socio-economic factors on which the level of balancing of the labour market depends, with the adjustment of labour supply to the volume of emigration of the population are outlined. It is substantiated that the balance in the labour market can be achieved in the implementation of strategic partnership between the state, employers and institutions of the vocational education system, taking into account the socio-economic factors influencing the aggregate demand and aggregate supply in the labour market. It is proved that the structural characteristics of the labour market determine the migration intentions of the population, and the impact of the labour market conditions on emigration should be considered in the context of direct and inverse relations with the main macroeconomic and demographic processes. The research used general scientific methods of cognition (both empirical and theoretical), which are provided with specific tools for the subject area of knowledge, including factor and Ex-post analyses, and multivariate regression modelling. Based on the econometric study, the model of the relationship between the real level of remuneration in the donor and host country and the index (level) of balancing the labour market according to the adjusted aggregate supply (for the relevant population emigration) are presented for the first time.

The article identifies that the labour market is a complex integrated system with a large number of economic entities, including intermediaries or immigrants, as well as socio-economic processes, ambiguous determinants, large amounts of information and ever-increasing links between market contractors. The impact of population migration on the labour market in Ukraine is analysed, as well as the socio-economic factors on which the level of balancing of the labour market depends, with the adjustment of labour supply to the volume of emigration of the population are outlined. It is substantiated that the balance in the labour market can be achieved in the implementation of strategic partnership between the state, employers and institutions of the vocational education system, taking into account the socio-economic factors influencing the aggregate demand and aggregate supply in the labour market. It is proved that the structural characteristics of the labour market determine the migration intentions of the population, and the impact of the labour market conditions on emigration should be considered in the context of direct and inverse relations with the main macroeconomic and demographic processes. The research used general scientific methods of cognition (both empirical and theoretical), which are provided with specific tools for the subject area of knowledge, including factor and Ex-post analyses, and multivariate regression modelling. Based on the econometric study, the model of the relationship between the real level of remuneration in the donor and host country and the index (level) of balancing the labour market according to the adjusted aggregate supply (for the relevant population emigration) are presented for the first time.

The article deals with the concepts of multiculturalism, interculturalism, analyzes scientific concepts regarding the development of intercultural education in European countries. The intercultural education features, the intercultural policy objectives, examples of European experience in this field and its main trends are described in detail.

Одним із найбільш вагомих факторів впливу на економічну безпеку країни є циркуляція трудових ресурсів, особливо за умови постійного зростання обсягів, векторів та форм міграції. Даний вплив може бути як позитивним, так і негативним для національного добробуту окремої країни, так і економіки світу в цілому. Відповідно масштабність проблеми зумовлює актуальність і необхідність здійснення досліджень задля розв'язання проблеми забезпечення економічної безпеки. Мета статті - дослідження основних факторів та напрямів впливу, які здійснюють міграційні процеси висококваліфікованих фахівців на економічний та інноваційний розвиток країн. Були застосовані аналітичні методи, які були показані графічним методом аналізу тенденцій та описовим підходом. Також було використано порівняльний аналіз, структурний аналіз класифікаційних ознак, що дозволяють досягти мети дослідження міграційного впливу на різні сфери управління країною. Застосовувані методи дозволяють досягти поставленої мети. Згруповано основні показники впливу міграційних процесів на країни відправлення (країни-донори) та країни, що виїжджають (країни-одержувачі) з точки зору економічної та інноваційної складової. Аналіз представляє результати в якісному та кількісному відношенні.

Визначено економічні наслідки вимушеної міграції та внутрішнього переміщення населення на розвиток національної економіки України. В ході дослідження використано статистичні методи для визначення тенденцій зміни основних економічних показників економіки України, які були обрані як регресори. Для визначення впливу регресорів на результуючі показники було використано економетричні методи, зокрема метод найменших квадратів. Не виявлено вплив внутрішнього переміщення населення на ринок праці. Аналіз офіційних статистичних даних не виявив такого впливу, хоча фактично внутрішньо переміщеними особами стали більш як півтора мільйона осіб. Навіть за умови тіньової зайнятості такі особи здійснюють вплив на ринок праці, проте довести це чи спростувати в умовах існуючих даних неможливо. Велику складність для проведення аналізу впливу різних факторів становить перебування України в стані неоголошеної війни. Наявність військового конфлікту здійснює вплив на економічне та суспільне життя, яке важко прослідкувати та параметризувати. Це значно збільшує ступінь статистичної похибки і подекуди може викривлювати отримані статистичні дані. Регресійні моделі не враховують впливу військового конфлікту, тому отримані результати можуть бути викривленими та хибними. Потребують деталізації первинні статистичні дані для можливості проведення більш детальних досліджень.

Висвітлено комплексне дослідження трудової міграції населення України та її причин. Здійснено адміністрологічний аналіз причин трудової міграції з використанням методологічних підходів, розглянуто види трудової міграції в Україні, розкрито сутність адміністративно-правового регулювання офіційної трудової міграції населення в Україні. З’ясовано небезпечні прояви нелегальної трудової міграції населення в Україні, розкрито зміст правового статусу трудових мігрантів, викладено правові підходи щодо удосконалення адміністративно-правового механізму регулювання трудової міграції з урахуванням світового досвіду у цій сфері відносин. Проаналізовано методологічні підходи до вивчення причин трудової міграції.

Розглянуто питання розвитку світового ринку праці в умовах глобалізації. Здійснено теоретико-методологічний та аналітичний дискурс трансформації світового ринку праці в умовах різноспрямованості наслідків глобалізації; ідентифіковано міжкраїнові диспропорції трудоресурсного забезпечення у світовій економіці. Визначено прогнозні тренди розвитку світового ринку праці в парадигмі стратегічних пріоритетів глобального економічного розвитку.