Раскрыта сущность понятий "игромания", "гемблинг", 'лудомания", "компьютеромания", "кибераддикция", "сетеголизм", "чатомания", "азартные игры", "неазартные игры". Описаны модели регулирования азартных игр в различных странах. Показана пагубность игровой зависимости индивида для семьи как ячейки общества, нормальной работоспособности человека.

Болгарський туризм робить значний внесок у економіку країни. У зв'язку з цим азартні ігри як потреба сучасної людини мають власне важливе місце в регіональному секторі туризму та розваг, як і в інших розвинених країнах. Справляння податків і зборів є для країн основним шляхом поповнення державного бюджету, і болгарський сектор азартних ігор не є винятком. Постановка проблеми. Лотерея займає ключовий сегмент грального бізнесу. Створення та розвиток Національної лотереї було фінансово мотивованим. Уряд побачив шанс зібрати значні кошти до державної скарбниці та інвестувати їх у нові проекти. Однак державні гроші, що надходять із грального бізнесу, повинні спрямовуватися також і на благодійні потреби. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Більшість матеріалів та досліджень, що стосуються сектору лотерей та азартних ігор, було опубліковано в останні десятиліття науковцями з провідних країн. Дослідженню підлягали такі питання, як певні категорії, що стосуються інтересів соціальних структур, задіяних в секторі азартних ігор; деякі визначення, пов'язані з азартними іграми, їхніми елементами та мотивами. Деякі проблеми, ідеї та рішення обговорювались у низці доповідей та на наукових конференціях, що проводились різними установами та організаціями. Це дослідження має на меті коротко висвітлити та представити наукову перспективу щодо елементарної логіки, принципів та важливих фінансових причин генезису лотерейного бізнесу та розвитку букмекерського бізнесу. Метод або методологія проведення дослідження. У цьому дослідженні використовуються дані та джерела, відібрані на основі різних методів та підходів, таких як спостереження, аналіз, синтез, систематизація та узагальнення інформації; професійні дослідження; вивчення об'єктів і цілей; аналіз тенденцій; статистичний аналіз різних баз даних; статистика та джерела даних. В дослідженні порівнюється досвід та практика провідних європейських ринків лотерейного бізнесу із умовами, що склалися в Болгарії. Крім того, предметом аналізу є деякі економічні та фінансові проблеми, що постають перед сектором. У 2019 році валовий дохід загального європейського ринку азартних ігор (лише для країн ЄС-27 та Великобританії) склав 98,6 млрд. євро, у т.ч. від онлайн-ігор - 24,5 млрд. євро. Частка ринку азартних ігор в інтернеті стабільно зростає і, як очікується, до 2025 року в Європі вона досягне 33,6 % валового доходу від азартних ігор. Висновки: дохід від податку на азартні ігри та букмекерську діяльність разом із доходом від Національної лотереї, широко відомим як "безболісний податок" (через його добровільність), є величезним фінансовим ресурсом, що надходить до державних бюджетів від цих ефективно регульованих ринків. Відповідно до керівних принципів ОЕСР, регулювання конкурентного середовища не повинно надмірно дискримінувати державні підприємства порівняно з їхніми ринковими конкурентами. Проте в результаті "доопрацювання" законодавства у лютому 2020 р. ситуація в болгарському лотерейному бізнесі зазнала певних змін, що відбилося на монопольному становищі компанії "BSL" на ринку лотерейних та миттєвих лотерейних ігор.

Представлено розширений огляд структури світової індустрії азартних ігор, який базується на сучасній практиці Європи та ЄС, США та країн Азії. Проаналізовано механізми державного регулювання індустрії азартних ігор на міжнародному та національному рівнях, у тому числі діяльність універсальних і регіональних міжнародних організацій, а також розглянуто основні документи та існуючі судові практики у цій сфері. Висвітлено підходи органів-регуляторів у сфері азартних ігор до форм і методів державного регулювання у США і Європейському Союзі, проблеми, що виникають у процесі здійснення такого регулювання, та шляхи їх розв’язання, зокрема з питань запобігання відмиванню грошей. Зазначено, що недостатня прозорість індустрії азартних ігор призводить до того, що в більшості країн вводять обмеження або заборону на нього. Однак є і такі країни, де гральний бізнес не тільки офіційно дозволений, але і приносить значний дохід як власникам казино, так і державі у вигляді податку. Наголошено, що це лише один із прикладів існуючих протиріч в індустрії азартних ігор, що потребують певного осмислення. Розкрито питання становлення регулювання індустрії азартних ігор в Україні. Окреслено історію, сучасний стан і перспективи розвитку грального бізнесу в світовій економіці. Використано достатній ілюстративний матеріал, який дозволяє засвоїти теоретичні та прикладні аспекти державного регулювання індустрії азартних ігор на міжнародному та національному рівнях, у тому числі діяльність основних універсальних і регіональних міжнародних організацій у цій сфері, а також оволодіти понятійно-категоріальним апаратом.