Індекс рубрикатора НБУВ: У526.210.0

Рубрики:

Світовий банк

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження трансформації центральних банків та монетарної політики національного та міжнародного рівня за умов глобалізації. Обгрунтовано теоретичні підходи щодо дослідження еволюції центробанків, з використанням яких виявлено п'ять історичних типів. Розроблено теоретичні засади дослідження процесу формування валютних союзів як ефективних засобів подолання викликів глобалізації у монетарній сфері. Виявлено основні монетарні проблеми функціонування сучасної глобальної фінансової архітектури. Доведено неможливість запровадження цілісної системи глобального регулювання, яка не враховує тривалу еволюцію центробанків та сучасну практику реалізації монетарної політики. Розроблено підходи щодо дослідження впливу глобалізації на монетарну політику протягом ринкової трансформації. Обгрунтовано необхідність інтеграції із єврозоною постсоціалістичних країн Європи у контексті глобалізації. Визначено принципи побудови стратегії монетарної інтеграції України із єврозоною.

Досліджено класичні функції операційно незалежного центрального банку (ЦБ), поняття фінансової стабільності та сумісність цілей фінансової та цінової стабільності для ЦБ. Розглянуто дилему "протидіяти або прибирати" щодо спекулятивного зростання цін на ринках активів, систематизовано теоретичні основи та практичний досвід застосування кожного з підходів. Проаналізовано існуючий інструментарій ЦБ щодо забезпечення фінансової стабільності та існуючі недоліки підходів до регулювання та нагляду. Досліджено використання інструментарію кредитора останньої інстанції ЦБ, виділено критерії та ризики його широкого використання. При систематизації світового досвіду відповідальності ЦБ за забезпечення фінансової стабільності особливо наголошено на необхідності розробки та імплементації механізмів макропруденційного моніторингу та регулювання для забезпечення фінансової стабільності України як однієї з ключових цілей діяльності НБУ.

Досліджено історію виникнення центральних банків, зокрема, визначено причини та хронологію їх зародження. Систематизовано етапи розвитку центральних банків на рівні світового господарства. Визначено напрями подальшої еволюції центральних банків. Проаналізовано різницю між поняттями "державний", "центральний", "національний" та "емісійний банк".

Проаналізовано досвід макроекономічного стрес-тестування банківських ризиків центральними банками окремих країн світу. Оцінено можливість та доцільність використання практики стрес-тестування зарубіжних центральних банків у діяльності Національного банку України.

Изучено теоретико-методологическая база оценки эффективности валютных интервенций центрального банка и проведение анализа эффективности интервенций Национального банка Украины. Основой исследования являются научные публикации как украинских, так и зарубежных авторов (прежде всего, специалистов Международного Валютного Фонда и Всемирного Банка). Результаты критического обзора специализированной литературы свидетельствуют о применении в мировой практике трех основных критериев эффективности валютных интервенций центрального банка: "направления", "сглаживания" та "разворота". Предложен дополнительный критерий "компенсации", исправляющий недостатки прочих. На основании этого критерия был осуществлен анализ результативности валютных интервенций на валютном рынке Украины, что позволило сделать вывод о низком уровне эффективности таковых. Цели дальнейших исследований лежат в области поиска и реализации путей усовершенствования механизма проведения Национальным банком Украины валютных интервенций на внутреннем валютном рынке страны. Практическое значение работы обусловлено необходимостью научного обоснования осуществления валютных интервенций в условиях перехода к рыночному валютному курсу. Научная ценность проведенного исследования заключается в обосновании и апробации предложенного автором критерия эффективности валютных интервенций.

Проаналізовано функції Національного банку України (НБУ) та Банку Англії крізь призму викликів, що накладаються динамічним характером суспільства та процесами глобалізації. Висвітлено різний підхід України та Великобританії під час імплементації однакових положень Директиви (ЄС) 2015/2366 Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2015 р. про платіжні послуги на міжнародному ринку у внутрішнє законодавство. Доведено, що наявність необмежених дискреційних повноважень у центрального банку (ЦБ) може завдати негативного впливу на стимулювання фінансової стабільності й одночасне забезпечення функції наглядового органу, зокрема на ринку платіжних послуг. Обгрунтовано, що замість цього збалансована система, яка складається з низки повністю або частково незалежних один від одного фінансових установ та органів влади, повинна взаємодіяти за зрозумілими і прозорими правилами. Наголошується на невідповідності вітчизняних підходів правового регулювання діяльності ЦБ принципам, установленим європейськими вимогами, зокрема Директивою (ЄС) 2015/2366. Зокрема, законопроект "Про платіжні послуги" N 4364 від 12.11.2020 містить положення, які поєднують в особі НБУ повноваження регуляторного, наглядового органу та учасника ринку платіжних послуг. Крім того, широкі дискреційні повноваження ЦБ в Україні передбачають також деякі законодавчі функції. Зазначене не відповідає європейським принципам, правилу розподілу влади, несе загрози для фінансового ринку та фінансової стабільності країни в цілому. На підставі досвіду Великобританії аргументовано доцільність розмежування наглядових і регуляторних функцій, зокрема на ринку платіжних послуг, між різними інституціями та забезпечення їхньої постійної взаємодії. Саме такий підхід здатен урівноважити вплив ЦБ та інших органів на шляху до сприяння фінансовій стабільності економіки країни.

На сьогодні визначається значна роль центральних банків у подоланні наслідків світової фінансово-економічної кризи 2007 - 2009 рр. у забезпеченні стабільності національних фінансових систем. Центральні банки країн у посткризовий період змінюють свою комунікаційну політику, використовуючи зв'язки з громадськістю для стабілізації економіки. Крім того, поширення набули нетрадиційні заходи монетарної політики. Важливим єоцінка світових тенденцій у підходах до розуміння незалежності центральних банків та оцінка глобальних тенденцій теорії та практики їх функціонування. Теоретичні питання незалежності центральних банків, їх вплив на стан макроекономічних показників досліджують вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема Степаненко А. І., Сухий Р., Миронович Ю. А., Карл Е. Волш. На сьогодні недостатньо дослідженими залишаються тенденції, що характеризують забезпечення незалежності центральних банків країн світу. Мета дослідження - узагальнення та характеристика існуючих тенденцій у розвитку теоретичних підходів до розуміння сутності незалежності центральних банків та практичного досвіду зарубіжних країн щодо забезпечення ознак незалежності центральних банків, прозорості та підзвітності їх діяльності на сучасному етапі. Стаття присвячена дослідженню світових тенденцій в питаннях теорії незалежності центральних банків, аналізу критеріїв та ознак незалежності центральних банків, дослідженню характерних сучасних рис прозорості та підзвітності центральних банків зарубіжних країн. Висновки: охарактеризовані світові тенденції показують збільшення рівня формальної незалежності центральних банків від уряду у сфері прийняття рішень з монетарної політики, узгодження монетарних стимулів з очікуваннями суспільства, посилення прозорості у проведенні монетарної політики.

An overview of the definitions of central bank digital currency (CBDC), formulated by researchers of the International Monetary Fund (IMF), the Bank for International Settlements (BIS), the Bank of England, is presented, and the essence of the CBDC is revealed. It is stated that the existing electronic money is a digital form of obligations of financial intermediaries, and CBDC is a form of emission and obligations of central banks. The types and forms of CBDC are generalized, namely: retail or wholesale, account-based or token-based ones. The structure and functionality of the register, payment authentication, access to infrastructure, and governance are defined as factors taken into account during CBDC designing. Similar models of launching national CBDC by the Bank of England (economy-wide access or financial institutions access, and financial institutions plus CBDC backed narrow bank access) and BIS (direct, indirect, hybrid) are under consideration. The synthetic CBDCs are marked as a theoretical concept of CBDC. The overview of projects of the People's Bank of China - "e-renminbi", the Central Bank of the Uruguay - "e-peso", the Central Bank of the Bahamas - "sand dollar" and the Eastern Caribbean Central Bank affirm the interest of developing countries in launching national retail CBDCs. It was found that apart from the Riksbank with the successful "e-krona" project, most of the monetary authorities of developed countries (BIS, Bank of Japan, Bank of Canada, Deutsche Bank, FRS) are just planning or starting to experiment with the issuance of digital securities, which demonstrates their concern about the restructuring. Among the positive consequences of the introduction of CBDC for the domestic banking system are the emergence of an alternative payment instrument, the implementation of effective monetary policy through increased influence on interest rates, and regulation of the legal regime of crypto currencies. At the same time, the introduction of CBDC involves certain changes in financial intermediation (replacement of the deposits of commercial banks with the CBDC, the performance of functions inherent to commercial banks by the central bank or fintech companies), and will require powerful technical capabilities, including those related to protection from cyber risks. The results of the study point to the need for a cautious approach to the implementation of the Ukrainian CBDC only after the NBU assesses the public demand for new forms of money and the impact of the launch of CBDC models on price and financial stability, and compares available payment technologies that can achieve the same goals as the CBDC. The publication was prepared within research project on "Financial Services Industry in the new reality" at the Department of Monetary Relations of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine (state registration N 0118U003065).