Розглянуто особливості використання маркетингу військово-технічної продукції та оцінено можливості України щодо розробки, виробництва та експорту. Визначено тенденції розвитку світового ринку озброєнь з урахуванням зміни геополітичної ситуації у світі, а також заходи щодо удосконалення зовнішньої торгівлі України військово-технічною продукцією.

Розглянуто напрями інтернаціоналізації військово-технічних зв'язків різних країн світу та фактори, що визначають цей процес. Висвітлено американську та європейську моделі консолідації оборонних індустрій. Наголошено на необхідності для України взяти участь у міжнародній співпраці в цій галузі, яка є обов'язковою умовою її успішного входження у світове господарство.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти трансформації воєнних економік розвинутих країн за умов глобалізації. Виявлено загальні закономірності розвитку процесу глобалізації, її сутність і складові. З'ясовано новітні тенденції інтеграції й інтернаціоналізації оборонної промисловості даних країн у глобальному середовищі. Проаналізовано стратегії структурних перетворень оборонного виробництва, зокрема, військово-цивільної інтеграції, конверсії, нового технологічного трансфера цивільної промисловості, а також основні стратегії внутрішньофірмової реструктуризації оборонних компаній, розвитку сфери військових досліджень (інтеграції комерційних технологій у системи озброєнь, передачі військових розробок і технологій до цивільного сектору, розробки технологій подвійного призначення, комерціалізації оборонних досліджень).

Індекс рубрикатора НБУВ: У530.52

Рубрики:

Економіка оборонної промисловості

Шифр НБУВ: Ж69817 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено тенденції воєнно-економічного співробітництва країн-членів НАТО з урахуванням останніх досліджень і публікацій з цих проблем.

Досліджено міжнародний досвід розвитку військово-промислового комплексу і використано його для України. Проведено аналіз функціонування військового комплексу в провідних країнах світу. Показано основні тенденції розвитку військового сектора в різних країнах. Відмічено основні питання військового виробництва в умовах глобалізації. Виявлено необхідні напрями розвитку військово-промислового комплексу в Україні: збільшення частки ВВП, що спрямовується на військові потреби, забезпечення зайнятості населення у військовому виробництві, примноження науково-технічного забезпечення військового виробництва, нарощування експорту військових виробів, розвиток оборонного середовища проти кібератак. Перспективою подальших досліджень є проведення аналізу розвитку військової галузі в Україні за останні роки, виявлення позитивних сторін і недоліків у динаміці розвитку цієї галузі.

Узагальнено поступ військової логістики в світі. Встановлено сучасний стан розвитку військової логістики в Україні. Проаналізовано позиції України по військовому потенціалу (показник GFP). Висвітлено результати досліджень думки громадськості та експертів щодо функції, місця та значення військової логістики в Україні, етапу її розвитку. Проаналізовано основні виклики, які є перед військовою логістикою сьогодення. Виділено основні чинники впливу, які стримують її розвиток у Збройних силах України. Окреслено перші кроки щодо імплементації військової логістики як інструмента подолання збройної агресії та її наслідків.

Досліджено можливості когнітивного моделювання ситуації на ринку високотехнологічної продукції, визначені особливості когнітивного аналізу і управління в соціально-економічних системах в цілому і зовнішньоринковою ситуацією зокрема. Показана доцільність використання для підтримки прийняття рішень суб'єктів ринку апарату когнітивного моделювання, заснованого на нечітких когнітивних картах, що дозволяють проводити як детальний аналіз ситуації, так і цільовий синтез стратегій управління її розвитком. Наведені результати моделювання стратегії управління віртуальною ринковою ситуацією.

Зазначено, що в сучасних умовах становлення України як незалежної держави необхідними є прискорена модернізація збройних сил та розвиток оборонно-промислового комплексу. Висвітлено проблеми міжнародної безпеки України, розглянуто приклади функціонування оборонного комплексу провідних країн світу, проаналізовано стан та перспективи розвитку воєнних галузей в Україні. Представлено умови для міжнародного співробітництва України у галузях воєнно-промислової сфери. Визначено необхідність інформаційної безпеки воєнного комплексу країни в умовах міжнародного співробітництва.

Мета роботи - визначення сутності поняття "економічний потенціал" та аналіз існуючих методичних підходів до його оцінки, а також визначення особливостей використання економічного потенціалу країн світу під час формування їх воєнної могутності. Розглядає підходи різних авторів до визначення поняття "економічний потенціал". За допомогою методу порівняння визначено схожі та відмінні риси між наведеними тлумаченнями. Запропоновано авторське тлумачення поняття "економічний потенціал", який розглядається як наявні ресурси країни, що забезпечують досягнення максимально можливого обсягу виробництва воєнної продукції та продукції оборонно-промислового комплексу, який може бути використаний для підтримки та розвитку збройних сил країни, а також для всебічного забезпечення підготовки, запобігання та участі в різних типах воєнних конфліктів. Проаналізовано підходи до визначення структурних складових економічного потенціалу та методичні підходи до його оцінки. Проведений аналіз довів відсутність чіткого методичного підходу до оцінки економічного потенціалу, який може бути використаний для розвитку воєнної могутності країн світу. Визначено, що методичний підхід до оцінки економічного потенціалу країн світу, який спрямований на визначення можливостей країни протистояти та запобігати ймовірним війнам або воєнним конфліктам, має ураховувати ресурсну та науково-інноваційну готовність країни. Крім того, основна увага має приділятися можливості фінансового забезпечення країни протистояти та запобігати ймовірним війнам або воєнним конфліктам, а також формувати потенціал збройних сил, спроможний протистояти в умовах війни сильному противнику. Обгрунтовано, що економічний потенціал країни має формувати: виробничі можливості підприємств, що випускають кінцеву продукцію воєнного призначення; базові галузі воєнного виробництва, що постачають по кооперації комплектуючі, сировину, паливо; інфраструктуру, зайняту обслуговуванням ОПК (транспорт, фінанси, зв'язок, управління); експортно-імпортний потенціал та систему зовнішньоекономічних зв'язків щодо постачання воєнної продукції, зокрема зброї, воєнної техніки; умови для наукової діяльності країни, що пов'язана з виробництвом інноваційної продукції воєнного призначення.

Проведено аналіз сучасних геополітичних та економічних процесів в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Визначено та розглянуто важливі напрями міждержавної економічної конкуренції, які впливають на інноваційно-технологічний розвиток держави. Розглянуто воєнну політику як складову політики національної безпеки України. Досліджено агресію росії проти України як каталізатор подальшої прагматизації економічних і технологічних відносин між США та КНР. Висвітлено тенденції глобального ринку озброєнь, зокрема розвитку ринку бойових дронів. Розглянуто штучний інтелект в системі світової економіки та перспективні напрями його використання в оборонній сфері держави.