Розглянуто теоретичні та практичні питання розвитку й організації фермерства в Україні та на Сумщині зокрема. Описано досвід фермерських господарств США та капіталістичних країн Європи. Проаналізовано розвиток фермерства в країнах СНД.

Індекс рубрикатора НБУВ: У532.188.52 + У9(4Укр)321.885.2

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано системи та моделі дорадчої служби у світі й Україні, розкрито їх роль в розвитку аграрного сектора економіки. Висвітлено принципи формування та функціонування дорадчих комітетів, методи моніторингу й особливості визначення ціни дорадчих послуг. Наведено інформацію про особливості застосування теорії змін у здійсенні програм дорадництва. Описано правила й обов'язки суб'єктів дорадчої діяльності. Розглянуто проблеми надання дорадчих послуг органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, сільським територіальним громадам і виробникам сільськогосподарської продукції.

Охарактеризованы системы и модели консультационной службы в мире и Украине, раскрыта их роль в развитии аграрного сектора экономики. Освещены принципы формирования и функционирования консультационных комитетов, методы мониторинга и особенности определения цены консультационных услуг. Приведена информация об особенностях применения теории изменений и осуществления программ консультирования. Описаны правила и обязанности субъектов консультационной деятельности. Рассмотрены проблемы оказания косультационных услуг органам исполнительной власти, местного самоуправления, сельским территориальным общинам и производителям сельскохозяйственной продукции.

Розглянуто принципи та практику кредитування малого бізнесу за кордоном. Відзначено активну і конструктивну допомогу урядів США, країн Західної Європи в розвитку системи кредитування фермерів та інших форм дрібного підприємництва за рахунок системи кредитних інститутів і державного бюджету.

Відображено роль сільськогосподарської кооперації в сучасному агробізнесі розвинених країн світу. Показано місце, значення та перспективи розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у процесі реформування АПК України.

Зазначено, що проблеми оплати і стимулювання праці сільськогосподарських працівників є одними з найактуальніших, оскільки рівень оплати її в сільському господарстві найнижчий за оплату в усіх галузях виробництва. Для визначення посадових окладів у працівників сільськогосподарських підприємств опрацьовано методику нарахування оплати праці за використання системи грейдування, що досить ефективно застосована в західних компаніях.

Наведено теоретичні відомості про кооперацію та проаналізовано її закордонний і вітчизняний розвиток. Висвітлено новий концептуальний підхід до визначення кооперації, який грунтується на економічних відносинах. Розглянуто кооперацію за змістом і формою, розкрито дію фундаментальних принципів створення і функціонування кооперативів у контексті зовнішніх і внутрішніх відносин. Проаналізовано особливості створення і функціонування різних типів сільськогосподарських кооперативів. Викладено методику розрахунку оптимальних розмірів зон діяльності обслуговуючих кооперативів, обгрунтовано економічні та правові засади функціонування кооперативів в агробізнесі.

Висвітлено світовий та вітчизняний досвід органічного виробництва (ОВ) сільськогосподарської продукції. Розглянуто питання формування нормативно-правової бази розвитку ОВ в Україні, стандартизації та сертифікації органічної продукції, її маркування. Проаналізовано роль аграрної науки у розвитку ОВ, а також перспективи розвитку ОВ в Україні.

Проаналізовано роль і місце сільськогосподарської кооперації у ринковій економічній системі, визначено соціально-економічну й екологічну сутність кооперації. Викладено методологічне обгрунтування системного розвитку кооперативного сектору з виділенням структуротвірних чинників формування багаторівневої інтегрованої дисипативно кооперативної системи за допомогою синергетичного підходу. Описано методику визначення напрямів функціональної діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу з використанням сучасних методів прогнозування та комп'ютерних технологій. Наведено рекомендації щодо забезпечення системного і поступального розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Проанализированы роль и место сельскохозяйственной кооперации в рыночной экономической системе, определены социально-экономическая и экологическая сущность кооперации. Приведено методологическое обоснование системного развития кооперативного сектора с выделением структурообразовательных факторов формирования многоуровневой интегрированной диссипативно кооперативной системы с помощью синергетического подхода. Описана методика определения направлений функциональной деятельности сельскохозяйственного производственного кооператива с использованием современных методов прогнозирования и компьютерных технологий. Даны рекомендации по обеспечению системного и поступательного развития сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов.

Розглянуто основні принципи кооперації в сільському господарстві. Проаналізовано зарубіжний досвід і вітчизняну практику сільськогосподарської кооперації та агропромислової інтеграції. Охарактеризовано основні форми кооперації в країнах ЄС. Подано інформацію про особливості розвитку сільськогосподарської кооперації в Німеччині, основні форми колективного фермерського маркетингу в Чехії, діяльність збутових фермерських колективи в Австрії. Визначено найбільш перспективні й економічно прийнятні форми кооперативної й інтеграційної взаємодії у вітчизняному АПК.

Розкрито сутність і складові фінансової безпеки підприємтв. Подано основні характеристики підприємства як організаційної форми відтворення капіталу та об'єкту оцінювання. Розглянуто питання фінансового забезпечення й економічного оцінювання вартості підприємства. Розкрито сутність санації як механізму фінансової стабілізації підприємств. Охарактеризовано методи та принципи оцінювання вартості підприємств. Вивчено зарубіжний досвід в сфері фінансового забезпечення та державної підтримки підприємств аграрного сектору. Подано інформацію про методи обмеження фінансових ризиків і особливості впровадження фінансових проектів на підприємствах. Увагу приділено обліку та врахуванню фінансових ризиків в діяльності суб'єктів господарювання.

Наведено визначення поняття "кластер" і його структурної побудови відповідно до специфіки агропромислового комплексу. Розглянуто принципові цілі та передумови, а також принципи впровадження кластерного підходу у функціонування як вітчизняних, так і закодонних агропромислових підприємств. У запропонованих рішеннях визначено переваги та недоліки, труднощі у кластеризації підприємств, які зумовлені наявним станом підприємств цього сектора економіки, а також суспільними передумовами.

Розглянуто узагальнення зарубіжного й вітчизняного досвіду формування аграрного сервісу, визначено сутність аграрного сервісу, диверсифікації як стратегічної орієнтації у сільському господарстві. Ідентифіковано види, способи реалізації, переваги та недоліки багатопрофільності агросервісних підприємств. Проаналізовано сучасний рівень та тенденції розвитку підприємств агросервісу, сформульовано характеристику потреби в агросервісних послугах. Розроблено структурний профіль ринку агросервісних послуг, визначено ключові проблеми адаптації обслуговуючих підприємств до ринкових умов функціонування. Ідентифіковано основні детермінанти диверсифікації агросервісних підприємств, а також критерії перспективності нових напрямів їх діяльності.

Наведено результати комплексного дослідження стабілізації діяльності сільськогосподарських підприємств за умов фінансово-економічних криз. Розглянуто вплив основних чинників на виникнення та пербіг фінансово-економічних криз на підприємстві. Визначено підходи щодо вдосконалення внутрішнього механізму стабілізації на засадах антикризового управління підприємством. Запропоновано напрями зовнішньої підтримки засобами антикризового регулювання. Висвітлено питання розробки та реалізації державних програм стабілізації діяльності сільськогосподарських підприємств.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти формування конкурентоспроможності продукції типових сільськогосподарських підприємств. На основі вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначено її суть, чинники, проблеми формування та методику розрахунку. Розроблено методику оцінки кон'юнктурної конкурентоспроможності продукції. Охарактеризовано особливості діяльності типових сільськогосподарських підприємств за умов посиленої конкуренції та визначено сучасний рівень конкурентоспроможності їх продукції. Обгрунтовано пропозиції щодо формування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на основі вдосконалення державного регулювання виробництва сільськогосподарської продукції, поглиблення процесів інтеграції та створення регіонального агропромислового кластеру.

Досліджено проблеми забезпечення ефективної капіталізації ресурсів аграрних підприємств (АП) України. Досліджено теоретичні, методологічні, методичні засади формування та функціонування механізмів капіталізації ресурсів підприємств аграрної сфери. Здійснено аналітичне оцінювання ресурсної бази АП, запропоновано оригінальний погляд на організаційно-економічні засади підвищення ефективності управління капіталізацією в цій сфері. Розроблено рекомендації щодо стратегічного планування досліджуваних механізмів. Показано необхідність залучення нетрадиційних для вітчизняної економіки джерел фінансових ресурсів з метою ефективного відтворювального розвитку в АП. Розвиток стратегічних сільськогосподарських галузей доцільно вдосконалювати та розвивати шляхом залучення закордонних інвесторів, спрямовувати кошти на застосування нових високоефективних сортів і технологій вирощування в рослинництві для збільшення обсягів виробництва продукції з вищими конкурентоспроможними показниками.

Викладено теоретичні засади формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Розглянуто становлення аграрних формувань і рівень їх конкурентоспроможності на ринку продукції. Запропоновано вдосконалення організації внутрішньогосподарських відносин за умов формування конкурентоспроможності аграрних підприємств. Наведено напрями взаємодії аграрних підприємств із зовнішнім середовищем їх функціонування.

Висвітлено науково-теоретичні засади менеджменту якості в контексті забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств. Обгрунтовано значення категорії "якість" як чинника соціально-економічного розвитку суспільства. Комплексно проаналізовано сутність таких категорій, як якість функціонування аграрного підприємства, менеджмент якості функціонування аграрного підприємства, якість сталого розвитку аграрного підприємства. Показано доцільність розробки та впровадження систем менеджменту якості функціонування аграрних підприємств. Запропоновано методику оцінювання якості діяльності аграрних підприємств галузей рослинництва та тваринництва, а також переробних підприємств АПК. Визначено напрями підвищення рівня якості діяльності та стратегічні напрями розвитку систем менеджменту якості аграрних підприємств на засадах сталого розвитку.

Досліджено розвиток органічного бджільництва за умов динамізації глобального конкурентного середовища. Розглянуто проблеми та перспективи розвитку органічного виробництва в Україні. Викладено організаційно-економічні засади підвищення ефективності органічного виробництва. Висвітлено особливості державного регулювання в органічному секторі. Наведено перспективи сільськогосподарської виробничої кооперації в контексті формування продовольчої безпеки країни. Досліджено проблеми розвитку органічного виробництва продукції тваринництва. Викладено особливості сучасного стану розвитку органічної агропродовольчої продукції в Україні. Наведено основні концептуальні підходи щодо впровадження органічного землеробства в Україні та світі. Окреслено деякі аспекти ведення органічного землеробства в межах сільських селищних територій. Проведено оцінку ефективності елементів біологізації під час вирощування картоплі за умов правобережного Полісся України. Викладено основи продукційного процесу квасолі звичайної за сортової технології вирощування. Розкрито особливості органічного виробництва молока на молочних фермах.

Досліджено теоретико-методологічні засади та практику функціонування економічного механізму державної підтримки сільськогосподарських підприємств України. З точки зору системного підходу визначено його сутність і зміст. Проаналізовано вплив основних інструментів та процесів, наведено їх структуру. Вивчено генезу комплексного економічного механізму, виокремлено основні елементи, здійснено їх оцінювання в контексті чинного законодавства. Обгрунтовано основні напрями та шляхи вдосконалення економічного механізму державної підтримки сільськогосподарських підприємств України.