Індекс рубрикатора НБУВ: У534.10-18

Рубрики:

Світова економіка лісового господарства в цілому

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто практичні аспекти сертифікації ведення лісового господарства та лісової продукції згідно вимог стандартів Лісової Опікунської Ради (ЛОР - FSC). Наведено загальні відомості з лісової сертифікації, розкрито її цілі та завдання, вигоди від застосування. Охарактеризовано існуючі в світі схеми сертифікації лісів, а також питання розвитку сертифікації лісів в Украіні. Висвітлено принципи та критерії ЛОР, їх вимоги та умови виконання в Україні. Особливу увагу приділено тим критеріям, виконання вимог щодо яких становить певні труднощі для лісогосподарських підприємств. Проаналізовано основні проблеми та невідповідності, встановлені під час сертифікаційного аудиту, наведено рекомендації щодо їх подолання. Увагу приділено екологічним і природоохоронним питанням.

Рассмотрены практические аспекты сертификации ведения лесного хозяйства и лесной продукции согласно требованиям стандартов Лесного Опекунского Совета (ЛОС - FSC). Представлены общие сведения о лесной сертификации, раскрыты ее цели и задания, выгоды от применения. Охарактеризованы действующие в мире схемы сертификации лесов, а также вопросы развития сертификации лесов в Украине. Освещены принципы и критерии ЛОС, их требования и условия исполнения в Украине. Особое внимание уделено тем критериям, выполнение требований которых представляет определенные трудности для лесохозяйственных предприятий. Проанализированы основные проблемы и несоответствия, установленные во время сертификационного аудита, изложены рекомендации относительно их устранения. Внимание уделено экологическим и природоохранным вопросам.

Розглянуто еколого-економічні проблеми розвитку лісового господарства України, неринкові методи сприяння сталому розвитку лісового господарства (в основному досвід промислово розвинутих країн), сценарії та принципи реформування лісового господарства України. На основі експертної оцінки сценаріїв реформування лісового господарства України та аналізу стану лісокористування зроблено висновки щодо подальшого розвитку лісового сектора економіки України.

Проаналізовано особливості та перспективи конкурентоздатності за умов глобалізації. Висвітлено етапи розвитку ефектів глобалізації від індустріального суспільства до суспільства знань, історію та досвід кластерної політики в ЄС та Україні. Визначено кластерний підхід як інструмент сталого розвитку, складові частини та модель кластера, його відмінності від галузі промисловості та бізнес-мережі. Розкрито теоретичні основи кластерного аналізу, етапи та закономірності розвитку кластерів. Описано структуру та особливості лісового сектору (ЛС) України, наведено загальну характеристику лісових ресурсів, структури промисловості, економічного розвитку, людських ресурсів та ресурсного потенціалу лісового кластера Карпатського регіону України. Вивчено внутрішньокластерну взаємодію у ЛС в контексті конкурентної стратегії. Подано рекомендації щодо кластерного менеджменту в ЛС.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади планування лісогосподарської діяльності. Розглянуто структуру органів планування, класифікацію та систему планів, а також принципи, види, методи та нормативно-правове забезпечення планування в лісовому господарстві. Розкрито особливості планування основних і супутніх показників роботи в даній галузі, зокрема, виробничої собівартості лісогосподарських робіт. Запропоновано шляхи вдосконалення планування прибутку та рентабельності підприємств. Увагу приділено математичним методам планування, зокрема, методам розрахунку еколого-економічної ефективності лісовпорядкування, сітковому плануванню в управлінні, аналітичному та статистичному аналізу ефективності лісогосподарської діяльності.

Розглянуто наукові концепції лісової політики, проаналізовано тенденції її розвитку на міжнародному рівні й особливості формування на національному рівні. Особливу увагу звернено на теоретичні та прикладні проблеми застосування інструментів лісової політики за умов ринкової економіки. Обгрунтовано шляхи досягнення сталого розвитку лісового сектора економіки.

Рассмотрены научные концепции лесной политики, проанализированы тенденции ее развития на международном уровне и особенности формирования на национальном уровне. Особенное внимание обращено на теоретические и прикладные проблемы применения инструментов лесной политики в условиях рыночной экономики. Обоснованы пути достижения устойчивого развития лесного сектора экономики.

Приведены результаты исследования основных понятий и учетных категорий, применяемых в сфере земельных отношений в Украине и зарубежных странах, анализ состояния учета земель, в частности, земель лесного фонда Украины с целью формирования эффективной системы использования потенциала земель лесного фонда в соответствии с положениями устойчивого развития.

Розроблено теоретико-методологічні основи та концептуальні рішення проблеми формування політики сталого розвитку лісового сектора економіки й інструментів її впровадження в Україні. На основі аналізу процесів зміни економічної парадигми систематизовано епістемологічні підходи до лісової політики й економіки та наукові підходи до їх досліджень. Узагальнено зарубіжний досвід використання інструментів лісової політики у контексті стимулювання сталого управління лісами. Запропоновано нові прикладні напрямки лісової політики. Оцінено прихильність фахівців галузі до спрямованості лісової політики на альтернативні підходи (посилення контролю чи лібералізацію) та фактори, що її визначають. Сформульовано політико-твірні принципи сталого розвитку лісового сектору економіки за умов формування "зеленої" економіки, принципи інституційних змін задля реформування лісової галузі. З метою аналізу характеру конфліктів лісокористування та управління запропоновано їх класифікацію та стратегії менеджменту. Обгрунтовано у теоретичному плані механізм вибору інструментів лісової політики та формування системи інструментів. Зазначено, що діяльність державних лісогосподарських підприємств потрібно оцінювати за її суспільними наслідками для суспільного добробуту у розширеному трактуванні, запропоновано критерії каузативного бенчмаркінгу. Обгрунтовано стратегічні підходи щодо використання процедур лісової сертифікації та верифікації ланцюга постачання продукції діяльності підприємств лісового сектора у контексті запевнення проходження процедур належної обачності (due diligence) з метою адаптації до нового законодавства ЄС щодо лісопродукції.

Вивчено екологічну політику ЄС у галузі охорони лісів. Розглянуто взаємозв'язок між лісом і атмосферою. Визначено вплив рельєфу на лісовий грунт. Охарактеризовано основні морфологічні ознаки грунтів і будову грунтового профілю. Розглянуто узагальнені процедури екологічного аудиту лісових ресурсів. Досліджено науково-методологічні засади проведення основного етапу екологічного аудиту лісових господарств. Проаналізовано програми екологічного аудиту лісового господарства на засадах стандартів ЄС.

Окреслені основні стратегічні орієнтири сталого просторового розвитку лісогосподарювання на різних ієрархічних рівнях управління лісовим господарством (глобальному, національному, регіональному та локальному), які пов'язані з формуванням системи сталого управління лісами на екосистемній основі відповідно до міжнародних принципів та угод щодо збалансованого розвитку лісового господарства. Зроблено акцент на формуванні системи міжнародного екологічного менеджменту лісового господарства для реалізації екосистемного підходу в сиcтемі просторового лісогосподарювання. Констатовано необхідність формування принципово нової державної екологічно орієнтованої лісової політики України з огляду на переоцінку поглядів людства щодо ролі лісів у глобальному середовищі. Сформовані основні вимоги щодо екологічно орієнтованої національної лісової політики в галузі раціонального використання та відтворення й охорони лісових ресурсів. Окреслені основні шляхи вирішення екологічних проблем у системі сталого лісового господарства. Визначені основні напрями довгострокового розвитку глобального лісового господарства. Сформовані основні складові міжнародного регулювання взаємовідносин держав у сфері дотримання екологічних вимог у лісогосподарюванні.