Розглянуто методи аналізу в плануванні міст. Викладено методичні положення прогнозу розвитку міста на підставі аналізу соціально-демографічної, економічної, просторової та природно-техногенної підсистем містобудівної системи. Визначено принципи розробки стратегій управління розвитком міста.

Висвітлено теоретичні засади дослідження економічної підсистеми містобудівної системи. Наведено методи аналізу й прогнозування економічного розвитку, чисельності й структури населення міста. Розглянуто структурно-логічну модель містобудівної системи, охарактеризовано її природно-техногенну підсистему. Проведено моделювання просторових зв'язків у місті, викладено загальні положення управління його розвитком. Розроблено методику визначення цінності території залежно від системи просторових взаємодій міських землекористувачів. Розкрито сутність оптимізації управління розвитком міста та наведено методи визначення перспективної структури його населення.

Освещены теоретические основы исследования экономической подсистемы градостроительной системы. Приведены методы анализа и прогнозирования экономического развития, численности и структуры населения города. Рассмотрена структурно-логическая модель градостроительной системы, охарактеризована ее природно-техногенная подсистема. Проведено моделирование пространственных связей в городе, изложены общие положения управления его развитием. Разработана методика определения ценности территории в зависимости от системы пространственных взаимодействий городских землепользователей. Раскрыта сущность оптимизации управления развитием города и приведены методы определения перспективной структуры его населения.

Проблема сталого розвитку міст привертає широку увагу в країнах всього світу, оскільки вона тісно пов'язана із якістю життя суспільства. Зростання площ міських територій часто є непропорційним відносно темпів зростання населення в країнах, що розвиваються, і тому цю розбіжність не можна контролювати за допомогою статистики. Здійснено дослідження на основі даних дистанційного зондування землі та статистичних даних. Запропоновані методи надають можливість порівняти глобальний картографічний шар людських поселень (Global Human Settlement Layer - GHSL), що містить в собі інформацію про забудову, з власною картою земного покриву, а також розрахувати індикатор цілі сталого розвитку (ЦСР) 11.3.1 "Співвідношення рівня землекористування до рівня зростання населення" з використанням супутникових і геопросторових даних, які надають можливість розрахувати рівень землекористування, а також здійснити його валідацію, спираючись на глобальні продукти. Обчислення темпів зростання населення є більш простим і доступним, тоді як рівень споживання землі є дещо складним і вимагає використання нових методів. Оцінюючи рівень споживання землі, необхідно визначити, що таке "споживання землі", оскільки це може охоплювати аспекти "споживаної", "збереженої" або доступної для "освоєння" землі для таких випадків, як земля, зайнята водно-болотними угіддями. Крім того, немає жодного однозначного показника, чи є земля, яка забудовується, справді "новозабудованою" (або вільною), чи вона принаймні частково "перепланована". Як наслідок відсоток загальної міської землі, яка була нещодавно забудована (спожита), використовуватиметься як міра споживання землі. Повністю забудовану територію також іноді називають забудованою. У зв'язку з цим розроблено 2 підходи для обрахунку наведеного індикатора: один із них - для рівня країни, для чого використовуються глобальні продукти, а інший - для регіонального рівня, для чого використовуються місцеві карти класифікації, розроблені та створені за власною методологією. Результати дослідження демонструють, що дані GHSL мають високу точність для оцінки індикатора ЦСР на рівні країни або регіону, проте для розрахунку цього індикатора на рівні міста краще використовувати місцеві карти класифікації. Розроблена методологія класифікації земного покриву в хмарній платформі Google Earth Engine демонструє хороші результати з високим просторовим розрізненням 10 м і може використовуватися для аналізу забудованих територій різних міст за супутниковими даними.

This paper considers the processes of digitalization of urban management, which forms the prerequisites for solving the problem of the development of the concept of smart cities. As a result, the historical aspects of the formation of the Smart City concept are distinguished. Based on this, elements of the Smart City concept are highlighted at the present stage, such as vision, ecosystem, management, technological background, and financing. Generalization of the results of the study of the processes of digitalization of smart city management has made it possible to distinguish its traditional components, which include transport, energy, utilities, urban environment, security, and "smart" house. In order to ensure effective monitoring of the implementation and development of digital services in the smart city management system, it is proposed to use "city smartophores". The systematization of the Smart City formation experience provided an opportunity to distinguish the relevant models of digitalization of urban governance - decentralized, centralized, and local. The scope of application, initiators, advantages and disadvantages, and prospects for the development of each of them are determined. Unlike other results of the study of the effectiveness of the development of smart cities, it is suggested that the most vivid picture of ensuring a comfortable life in the city is demonstrated by the size of its population. It is proved that it is in the developed cities of any country in the world that there are positive rates of population growth. Quantitative criteria for determining the upper and lower limits of the efficiency of smart city development according to the selected indicator have been developed. The practical application of the results of the study is the possibility of predicting further directions of development of the smart city based on a quantitative assessment of the level of its digital transformation.