Розглянуто процес формування інфляційного таргетування під дією теоретико-методологічних, внутрішньо-інституційних і міжнародних чинників, його поширення, інституціоналізації, та модифікації з позиції динаміки інституційних форм забезпечення довіри до грошової одиниці.

Досліджено теоретичні засади суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці, розкрити зміст і предумови його формування. Проаналізовано концепції відкритої економіки у контексті незалежності монетарної політики. Наведено характеристику законодавчо-інституційного забезпечення незалежності грошово-кредитної політики у відкритій економіці. Запропоновано фінансові методи впливу міжнародних фінансових інститутів на розвиток трансформаційних економік. Обгрунтовано основні напрями реалізації суверенітету грошово-кредитної політики у країнах трансформаційного типу у відкритій економіці. Розроблено інституційно-правові засади реалізації суверенітету грошово-кредитної політики в Україні у відкритій економіці. Показано роль незалежності монетарної політики у формуванні конкурентоспроможності національної економіки.

Розглянуто можливості застосування інфляційного таргетування як одного з можливих режимів грошово-кредитної політики України. Дослідження може бути корисним у ході розробки методологічних принципів реалізації інфляційного таргетування і конкретних практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності його впровадження в Україні.

Проаналізовано вплив держави, іноземного банківського капіталу та міжнародних фінансових організацій на незалежність грошово-кредитної політики за умов глобалізації. Розглянуто переваги, а також загрози даного впливу для суверенітету монетарної політики України.

Зроблено порівняльний аналіз резервів монетарного золота центральних банків окремих країн європейського континенту, країн Співдружності Незалежних Держав та України станом на 01.01.2014 р. Одержані дані офіційних резервів золота підтверджують, що країни з найбільшими їх обсягами, насамперед Сполучені Штати Америки, Німеччина, Італія, Франція, Китай та Швейцарія, значно переважають за цим показником більшість країн СНД, а також Україну. Наголошено, що, попри початок у 2013 р. і продовження у 2014 р. стрімкого падіння біржових цін на золото, його актуальність, як ліквідного активу центральних банків провідних країн світу та МВФ, залишається незмінною.

Розкрито методологічні підходи до дослідження ролі долара США в розгортанні фінансової кризи та в існуючій міжнародній валютній системі. Наведено потенційні сценарії трансформації міжнародної валютної системи. Аналізуються перспективи збереження домінуючого статусу американської валюти в багатополярній фінансовій архітектурі.

Висвітлено теоретичні, методичні та практичні питання міжнародних розрахунків і валютних операцій з урахуванням світового та вітчизняного досвіду. Охоплено практичні питання в контексті інтересів усіх учасників міжнародних розрахунків і валютного ринку, однак переважно з позиції банків з огляду на їх провідну роль у цій сфері. Увагу приділено ролі національних і колективних валют, а також золота в міжнародних розрахунках. Розкрито особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків. Описано механізм кредитування зовнішньої торгівлі. Подано інформацію про сторони bid та offer і розмір маржі в котируванні процентних ставок. Наведено загальну характеристику валютних опціонів.

Звернено увагу на стійке зростання загальної тенденції щодо безпосередньої участі фізичних осіб у фінансових операціях з використанням електронних платформ. Зокрема, відмічено підвищений інтерес до участі в операціях на валютному ринку Forex. Підкреслено, що відносно технічно-легкий доступ до участі у фінансових операціях за допомогою використання електронних платформ є наразі потенційною загрозою фінансової безпеки для коштів учасників таких операцій. Мова йде про недостатню фахову підготовленість більшості трейдерів-початківців, що за власним бажанням стають учасниками фінансових операцій. Наголошено, що біржові операції на фондових ринках, купівля-продаж валюти на електронних платформах, операції із золотом тощо вимагають, поряд із загальними, також і спеціальних знань щодо певних конкретних напрямків економічного розвитку та фінансових взаємовідносин. Також, у таких відносинах починають "працювати" й психологічно-поведінкові фактори. Звернуто увагу, що лише з початку 2019 рокув Україні на законодавчому рівні почалося системне врегулювання структури валютного ринку та порядку торгівлі іноземною валютою. Визначено, що настав час звернути увагу і на цифровізовану торговельну діяльність з фахової точки зору та почати викладати у навчальних закладах відповідні дисципліни з підготовки та набуття студентами загальних умінь та навичок щодо торговельних та фінансових операцій на електронних платформах. З такої точки зору, розгорнуто ознайомчий огляд валютного ринку Forex, зазначені принципи його функціонування, приділено більш детальну увагу торговельним стратегіям. В результаті зроблені такі висновки, що, по-перше, валютний ринок високоприбутковий за умови опанування його тенденцій; по-друге, валютний ринок високоризиковий; потрібно розбиратися не лише в багатьох термінах, а, особливо, в процесах та ситуаціях у фінансово-глобалізованому світі, щоб впевнено використовувати графіки зміни вартості валют для отримання прибутку; по-третє, існує багато різних стратегій, за якими можна успішно працювати на ринку валют, від найпростіших - для аматорів, до складніших - для досвідчених трейдерів, але жодна з них не підійде ідеально під конкретний психотип, професійний рівень та кількість часу, який людина-трейдер може приділяти торгівлі. Особливою цінністю, є такий висновок: трейдером створюється його власна стратегія, що й забезпечує більшу ймовірність заробітку на міжнародному ринку Forex. Валютний трейдер - це творча діяльність, але діяльність на основі опанування великої бази фахових знань.

Вільне транскордонне переміщення товарів і капіталів корелює із загальним економічним станом країни як в очевидний, так і в непомітний спосіб. Інтенсивність фінансово-економічних взаємодій із зовнішнім світом є показником стійкості та ефективності національної економіки. Після вступу до ЄС усі країни-члени лібералізували свій платіжний баланс (ПБ), тобто забезпечили вільний та необмежений транскордонний рух товарів і капіталу. Для деяких країн лібералізація ПБ була серйозним викликом, який їм вдалось успішно подолати. Ідеться про країни ЄС, які були членами Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), що існувала до 1990 р. і складалася з колишніх соціалістичних країн, або так звані "країни РЕВ-ЄС". Щоб економічне порівняння було достовірним, воно має проводитися між динамікою схожих економік. Таку групу економік складають країни РЕВ-ЄС. Членство в ЄС дало їм можливість самостійно використовувати свій потенціал у власності, інтелекті, владі та ресурсах. Саме тому в цьому дослідженні використано порівняльний аналіз на основі країн РЕВ-ЄС. Зроблено спробу комплексного моніторингу й аналітичної оцінки всіх основних фінансових потоків, особливо в країнах РЕВ-ЄС, та їх впливу на економічну динаміку. Проведено порівняння як для позитивних, так і для негативних аспектів надходження фінансових ресурсів до цих країн. Особливий акцент зроблено на макроекономічних елементах і політиці, яка окреслює, створює умови й зумовлює масштаби, взаємодію та прогнози транскордонних фінансових потоків.