Досліджено теоретичні та практичні аспекти впливу приєднання до валютної зони на розвиток національної економіки, зокрема фінансової системи. Розглянуто теоретичні підходи щодо економічної доцільності валютно-фінансової інтеграції групи країн, вигоди та витрати використання спільної валюти, методологію аналізу впливу участі у валютно-економічному союзі на економіку країни. Досліджено вплив участі у зоні євро на економічний розвиток країн Південної Європи, які до вступу у Європейський валютно-економічний союз мали вищі за середній по ЄС показники інфляції і менший ступінь розвитку фінансових систем. Доведено, що запровадження євро позитивно вплинуло на макроекономічну стабільність Італії, Іспанії, Португалії та Греції, а також зниження темпу інфляції та номінальних процентних ставок, збільшення доступу домогосподарств і підприємств до кредиту, сприяло розвитку фінансових ринків. Проаналізовано готовність до формування регіональних валютних зон і роль спільної валюти в економічному розвитку країн таких інтеграційних об'єднань, як Рада зі співробітництва арабських країн Перської затоки, Асоціація країн Південно-Східної Азії та Японія, Китай і Південна Кореї; Росія і Білорусь. Обгрунтовано доцільність переорієнтації, принаймні часткової, у валютній політиці України на євро за допомогою теорії оптимальних валютних зон.

Запропоновано пристосування теорії оптимальних валютних зон до сучасних тенденцій у сфері коливань глобальної ліквідності. Доведено, що симетрія фінансових систем, спільність підходів до забезпечення макрофінансової стабільності та макроекономічних реакцій на фінансовий цикл є важливим критерієм оптимальності сучасної валютної зони. Аргументовано переоцінку стабілізаційної ролі валютного курсу за умов шоків глобального попиту.

Досліджено еволюцію теорії оптимальних валютних зон від її класичних положень до сучасних здобутків. На основі критичного огляду класичних критеріїв ОВЗ розроблено схему вибору валютного режиму за теорією Роберта Манделла. Розглянуто здобутки альтернативної теорії ОВЗ, основні положення якої відображено схематично у вигляді ілюстрації еволюції теорії оптимальних валютних зон. У результаті аналізу класичних критеріїв оптимальності валютних зон, а також узагальнення здобутків нової теорії ОВЗ розроблено універсальний алгоритм визначення оптимальних умов для створення ефективної валютної зони. Використання даного алгоритму дозволить розробити систему кількісних показників доцільності приєднання певного регіону до ОВЗ, на базі яких можна побудувати економічну модель оптимальної валютної зони, яка відображатиме готовність будь-якої країни до вступу чи утворення ОВЗ. Розробка зазначеної моделі є вкрай необхідною для багатьох країн, що стоять перед вибором валютної інтеграції. Зокрема, така модель є дуже актуальною для України, якій необхідно зробити вибір щодо напрямку зовнішньої інтеграції, оскільки різні курси зовнішньої політики суттєво впливають на ефективність внутрішньої економічної політики в державі.

Проаналізовано одну з головних проблем такого валютного об'єднання як Єврозона з єдиною валютою та єдиною валютною політикою - ризик асиметричних шоків. Доведено, що країни-члени цього валютного об'єднання не мають такого інструменту як валютна політика економічної післяшокової стабілізації, фіскальна ж політика не є дієвим інструментом. Для вирішення цієї проблеми запропоновано пошук нових можливостей ефективної ринкової адаптації. Одну з таких можливостей запропоновано у класичній теорії сприятливих валютних зон (СВЗ). Інше вирішення міститься у гіпотезі однорідності критеріїв СВЗ. Результати емпіричного дослідження вказують на те, що гіпотезу однорідності критеріїв СВЗ можна вважати доведеною.