Рассмотрены вопросы международной эколого-экономической деятельности на современном этапе. Освещены глобальные экологические проблемы, проанализированы особенности эколого-экономической политики различных стран и их групп, международная эколого-экономическая деятельность Украины, её участие в международном экологическом сотрудничестве.

Изложены результаты исследований по актуальным теоретическим, методологическим и практическим вопросам управления качеством атмосферного воздуха на международном уровне. Рассмотрены проблемы социально-экономической оптимальности и экономического равновесия качества атмосферного воздуха. Предложены научно-методические подходы к моделированию зависимости атмосфероохранных затрат от степени подавления выбросов дымовых газов ТЭС. Разработана теоретическая модель и дано экономическое обоснование условий торговли лицензиями на право эмиссии загрязняющих веществ. Разработаны методы оптимизации сценариев снижения эмиссии загрязняющих веществ.

Індекс рубрикатора НБУВ: У582.8

Рубрики:

Міжнародне економічне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены законодательные основы международной деятельности государств в области охраны окружающей среды. Освещена деятельность международных экологических фондов и организаций, показан их существенный вклад в решение актуальных проблем охраны окружающей среды. Раскрыты некоторые вопросы международного экологического законодательства. Особое внимание уделено изучению взаимосвязи экологических проблем с экономикой. Показано активное участие Украины в их решении на международном уровне.

Рассмотрены проблемы поиска путей экономического развития, сбалансированного с экологическими возможностями окружающей природной среды как важнейшего ресурса жизнеобеспечения общества. Проанализированы вопросы влияния экологического фактора на формирование современной системы международных экономических отношений, проблемы экологической безопасности международной торговли, экологизации экономики и экоинновационного развития как парадигмы новой экономики.

Розглянуто проблеми охорони навколишнього природного середовища за умов глобалізаційних викликів. Акцентовано увагу на соціально-екологічних проявах цих процесів, пріоритетних напрямках світової господарської інтеграції, геоекономіки, інвестиційно-інноваційної еколого-економічної політики. Висвітлено проблеми міжнародного економічного співробітництва в галузі охорони довкілля, питання визначення місця та ролі України в геополітичній структурі світового господарства.

Рассмотрены проблемы охраны окружающей природной среды в условиях глобализационных вызовов. Акцентировано внимание на социально-экологических проявлениях этих процессов, приоритетных направлениях мировой хозяйственной интеграции, геоэкономики, инвестиционно-инновационной эколого-экономической политики. Освещены проблемы международного экономического сотрудничества в сфере охраны окружающей среды, вопросы определения места и роли Украины в геополитической структуре мирового хозяйства.

На основі результатів багаторічних досліджень розглянуто проблеми забезпечення еколого-безпечного природокористування за умов глобалізації та регіоналізації, розвитку сучасної цивілізації. Акцентовано увагу на питаннях техногенно-екологічної безпеки урбанізованих територій, особливостях шкідливої дії вод. Запропоновано економіко-правові механізми врегулювання можливих надзвичайних ситуацій, шляхи забезпечення національної техногенно-екологічної безпеки.

На основе результатов многолетних исследований рассмотрены проблемы обеспечения эколого-безопасного природопользования в условиях глобализаци и регионализации, развития современной цивилизации. Акцентировано внимание на вопросах техногенно-экологической безопасности урбанизированных территорий, особенностях вредного действия вод. Предложены экономико-правовые механизмы национальной техногенно-экологической безопасности.

Отмечено, что решение глобальных экологических проблем предполагает изменения в области сознания людей. Особенность этого подхода состоит в том, что он обращает внимание на коренные причины возникновения эколого-экономических и социальных противоречий. В соответствие с ними определяются направления и способы, при помощи которых эти противоречия могут быть разрешены. Анализ причин возникновения экологических проблем на международном уровне может помочь в разработке стратегии дальнейших действий в Украине. Только на основе международного сотрудничества в области экологии человечество может надеяться на становление устойчивого развития без груза серьезнейших эколого-экономических проблем. Учет экологического фактора в международных экономических отношениях будет способствовать их успешному разрешению.

Обосновано, что решение глобальных экологических проблем предполагает изменения в области сознания людей, без которых не может быть коренных изменений на практике. Особенность этого подхода состоит в том, что он обращает внимание на коренные причины возникновения эколого-экономических и социальных противоречий. В соответствие с ними определяются направления и способы, при помощи которых эти противоречия могут быть разрешены. Анализ причин возникновения экологических проблем на международном уровне может помочь в разработке стратегии дальнейших действий в Украине.

Удосконалено теоретико-методологічні засади міжнародної екологічної безпеки за умов глобалізації. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки за даних умов. Досліджено теоретико-методологічні засади розвитку глобалізаційних процесів, наведено визначення поняття "екологічна глобалізація". Розроблено класифікацію глобальних проблем. Визначено сутність міжнародної екологічної безпеки в контексті глобалізації світової економіки. Виявлено особливості взаємозв'язку між економічним та екологічним розвитком. Проаналізовано вплив процесів глобалізації на сучасний стан міжнародної економічної безпеки, зокрема, розглянуто екологічні наслідки розвитку світової економіки, визначено роль природно-ресурсних чинників в системі національних економічних відносин, зроблено оцінювання економічних факторів в процесі визначення стратегії забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств. Визначено роль міжнародних валютно-кредитних організацій у забезпеченні міжнародної екологічної безпеки за умов глобалізації. Обгрунтовано напрямки удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки за умов глобалізації. Розроблено пропозиції щодо впровадження економічних механізмів Кіотського протоколу як фактора забезпечення екологічної безпеки України. Розглянуто механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні. Визначено напрямки удосконалення механізму використання твердих побутових відходів на регіональному рівні з урахуванням вимог міжнародних стандартів.

Удосконалено теоретико-методологічні основи та розроблено науково-практичні рекомендації щодо забезпечення еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку за умов глобалізації. Розглянуто теоретичні основи глобалізації світового господарства, визначено функцію сталого розвитку на етапі переходу до глобальної екологічної економіки за умов зміни клімату. Розкрито теоретичну сутність еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку за умов глобалізації. Проаналізовано вплив глобалізації на формування системи еколого-енергетичної безпеки держав, розкрито вплив глобальних еколого-енергетичних викликів на галузевий розвиток світової економіки. Досліджено рівень енергоефективності національних економік за умов посилення екологічних вимог до світогосподарського розвитку. Проведено оцінювання прогресу та стану виконання Кіотського протоколу щодо мінімізації негативних еколого-енергетичних наслідків глобалізації. Запропоновано стратегії, необхідні для здійснення трансформації до глобальної екологічної економіки. Удосконалено механізми енергоефективного розвитку країн у системі сталого розвитку світового господарства. Розроблено модель забезпечення сталого енергоефективного розвитку у межах глобального моделювання.

Досліджено структурно-динамічну теорію природокористування. Запропоновано класифікацію сучасних інструментів економіки природокористування й обгрунтовано підвищення ефективності її структурно-динамічного інструментарію. Розроблено та вдосконалено організаційно-управлівський інструментарій економіки природокористування. Увагу приділено практичним аспектам визначення та застосування внутрішніх резервів підвищення ефективності природоохоронної діяльності, а також розробці системи показників оцінювання ефективності національної та регіональної природоохоронної політики на основі структурно-динамічного підходу.

Досліджено сутність макроекономічного регулювання природоохоронної діяльності (ПД). Визначено місце макроекономічного регулювання в системі наукового забезпечення ПД. Здійснено моделювання процесів гармонізації природоохоронної та економічної діяльності. Запропоновано методи структурно-динамічного аналізу ефективності ПД, наведено результати дослідження кластерного підходу до її просторової організації. Приділено увагу екологічній безпеці в макроекономічному регулюванні ПД як домінанті та детермінанті сталого соціально-економічного розвитку. Формалізовано системні важелі регулювання ПД. Проаналізовано міжнародний рівень та особливості регулювання на державному рівні. Розроблено підходи до просторового впорядкування системи макроекономічного регулювання, основні напрями формування інноваційної моделі регулювання ПД та структуру соціо-еколого-економічних обмежень регулювання.

Розглянуто нові аспекти розуміння концепту екологічної безпеки та її складових, що визначають спрямованість розвитку міжнародних економічних відносин за умов глобалізації. Доведено, що формування екологічного порядку вбачається в єдності світу, орієнтації на консолідацію та створення прогресивної системи економічного співробітництва.

На основі розвитку уявлення про наукові погляди неокласичної школи економічної теорії в напрямку обгрунтування пріоритету значущості теорії загальної економічної ефективності в теорії економіки природокористування визначено, що саме принципи теорії економічної ефективності мають стати основою механізму вирішення міжнародних проблем природокористування. Вдосконалено порядок визначення ефективності еколого-економічних відносин природокористування на основі диференціації результатів природоохоронних заходів, класифікації факторів, що обмежують дію вартісних критеріїв у процесі оцінки природоохоронної діяльності з метою підвищення рівня обгрунтованості заходів у сферах природокористування та охорони навколишнього природного середовища та який вперше обгрунтовано за допомогою економіко-математичної моделі, що надає змогу візуально представити критерії міжнародної ефективності еколого-економічної діяльності та вплив негативних факторів на неї.

Досліджено забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища шляхом реалізації міжнародної екологічної політики на національному, регіональному та локальному рівнях. Розроблено науково-методологічні підходи та практичні рекомендації щодо формування ефективного механізму вирішення глобальних економічних проблем за рахунок реалізації механізму державного управління за наявності міжнародних угод, підходу до формування регіональної екологічної політики та підходу до управління ефективністю роботи підприємств на засадах екологічного менеджменту.

На основі теоретичних положень і нормативно-правових актів, які регулюють міжнародні екологічні й економічні відносини, розглянуто проблеми пов'язані із розвитком еколого-економічних відносин. Екологічну стійкість розглянуто як фактор розвитку сучасної економіки. Побудовано перехід до моделі сталого розвитку як магістрального напряму вирішення глобальних проблем. Оцінено основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології. Проаналізовано міжнародний ринок екологічно чистих технологій. Охарактеризовано позиціонування України у світовому еколого-економічному просторі й інтереси національної безпеки.

Розроблено теоретико-методологічні засади формування інституціональних передумов реалізації міжнародної екологічної політики та сформовано науково-методичний інструментарій її реалізації. Поглиблено знання про природокористування та еколого-економічні відносини природокористування як об'єкта економічного дослідження. Досліджено наукові погляди неокласичної школи економічної теорії щодо вирішення екологічних проблем суспільства. Надано методологічне обґрунтування критерію ефективності міжнародних еколого-економічних відносин природокористування. Визначено сутність інституції та особливості інституціоналізації міжнародної екологічної політики. Сформульовано концептуальні засади міжнародного економічного механізму природокористування. Узагальнено зарубіжний досвід використання економічного інструментарію та особливостей управління природокористуванням. Оцінено вітчизняну практику вирішення еколого-економічних проблем системи управління природокористуванням. Обгрунтовано порядок визначення ефективності економічного механізму вирішення міжнародних проблем природокористування за допомогою економіко-математичного моделювання. Визначено концептуальні аспекти реалізації міжнародної екологічної політики та вирішення міжнародних проблем природокористування. Запропоновано еюноміко-маггематичне обгрунтування оптимальної моделі міжнародної еколого-економічної політики. Сформульовано напрями поетапного реформування національної системи управління природокористуванням. Вивчено підхід до управління ефективністю роботи підприємства за рахунок введення екологічних заходів за принципами екологічного менеджменту підприємства.

За останнє десятиліття спостерігалися ознаки поліпшення стану Чорного моря. Проте його унікальні акваторії та узбережжя все ще знаходяться під серйозно ю загрозою. Чорне море незахищене від значних антропогенних тисків, і має низький адаптаційний потенціал. Якщо по мірі зростання економіки регіону ці тиски посиляться, проблема стане серйознішою. Імплементація Директиви 2008/56/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища (Рамкова Директива про морську стратегію (РДМС)), оскільки використання морського середовища з урахуванням екосистемного підходу та принципу інтегрованого управління сприяє поліпшенню стану довкілля, збереженню біорізноманіття, розвитку галузей морегосподаського комплексу, перш за все рибальства, аквакультури, рекреації та туризму. Директива 2008/56/ЄС спрямована на досягнення доброго екологічного стану морських вод і захисту морських ресурсів, від яких залежить економічна та соціальна діяльність. Основні етапи реалізації цього документа включають: набуття чинності законами, підзаконними актами та адміністративними положеннями, необхідними для виконання Директиви 2008/56/ЄС; визначення уповноваженого органу (органів) влади, відповідального за її впровадження; початкову оцінку сучасного стану морських вод; визначення їх доброго екологічного стану; встановлення екологічних цілей та індикаторів для морських вод; розробку програми моніторингу для здійснення поточної оцінки та регулярного оновлення цілей; підготовку комплексу заходів для досягнення доброго екологічного стану. Реалізація РДМС вимагає більш скоординованих досліджень, що мають проводитися в різних країнах, використовуючи порівняльні, найсучасніші методи оцінки. Це може також включати комбінацію різних методів оцінки, наприклад від заявлених і виявлених методів оцінки стану навколишнього середовища. Більше того, інтегроване моделювання матиме надзвичайно важливе значення для поєднання біогеофізичних і соціально-економічних систем і простежити вплив змін у морському середовищі. Зосереджено увагу на методологічних питаннях, пов'язаних із загальним розумінням фінансових, технічних і наукових наслідків РДМС. Зокрема, однією з цілей цієї стратегії є розробка не юридично обов'язкових і практичних документів, таких як співфінансування заходів РДМС.

Розглянуто витоки екологічних засторог в історичних аспектах розвитку дипломатії миру і торгівлі, що мають ознаки взаємовпливу в контексті міжнародних економічних відносин.