Разработаны элементы неоклассической теории идентификации структуры рынков энергии, базирующиеся на введённом понятии ранга фирм. Основой для построения рангов являются приведенные значения аргументов функций обобщенной модели поведения фирм с учетом двух форм организации торговли - форвардного и спотового рынков энергии. Предложена интегрально-матричная модель определения интегральных характеристик фирм (вес, след) и индексов рынков энергии (неоднородности, монополизации, структуры), позволяющих ранжировать фирмы и идентифицировать модели рынков. С использованием подчиняющегося балансу ранга фирм первого порядка доля продаж определены модели однородного и неоднородного рынков, а также рынка доминирующей фирмы. Показана взаимосвязь индекса структуры рынка с индексом Херфиндаля - Хиршмана, индекса неоднородности - с индексом концентрации рынка.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено науково-практичні рекомендації щодо оцінювання перспектив диверсифікації світового енергетичного ринку (ЕР) на основі видобутку нетрадиційного сланцевого газу. Визначено сутність і параметри ЕР, енергетичної безпеки. Проаналізовано такий за показниками видобутку, споживання, експорту та імпорту основних паливно-енергетичних ресурсів. Одержано висновок щодо доцільності диверсифікації за рахунок використання сланцевого газу. Виокремлено з подальшим аналізом Північноамериканський регіон, як найбільш розвинутий, та регіон Європи. В Україні доведено значення та роль сланцевого газу, як ресурсу спроможного знизити монопольну залежність від єдиного постачальника та разом з курсом на енергоефективність вивести країну з-під наслідків економічної кризи. Запропоновано сценарій розвитку до 2035 р. Проаналізовано регуляторну базу із внесенням змін до існуючих нормативно-правових актів та створенням нового Закону України "Про сланцевий газ".

Увагу приділено розвитку теоретико-методологічних основ дослідження світового ринку енергетичних ресурсів і розробці науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування світового енергетичного ринку за умов глобальної економічної кризи. Розкрито теоретичну сутність становлення світового ринку. Визначено особливості розвитку світового енергетичного ринку за умов глобалізації світової економіки. Досліджено сутність енергоресурсної політики країн за умов глобальної економічної кризи. Проаналізовано тенденції розвитку світового енергетичного ринку з урахуванням впливу глобальної економічної кризи. Проведено факторний аналіз рівня енергозалежності країн, досліджено розвиток енергетичного сектору Іраку в контексті глобалізації світового енергетичного ринку. Визначено перспективні тенденції розвитку глобального енергетичного ринку, проаналізовано прогнозні оцінки розвитку світового енергетичного ринку в посткризовий період, оцінено перспективи Іраку на світовому енергетичному ринку.

Наведено теоретичні підходи формування конкурентного ринку електричної енергії: централізований та децентралізований, вибір з-поміж яких залежить від ступеня збалансованості фізичних і комерційних потоків електричної енергії в енергосистемі, що обумовлює особливості моделювання ринку. Незалежно від підходу побудова моделі конкурентного ринку електроенергії спирається на обгрунтування 7 ключових детермінант, серед яких: географічне розмежування, спосіб диспетчеризації, ринкова інфраструктура, часове масштабування, форми торгівлі, методи ціноутворення та продуктова диверсифікація. У світі наявний суперечливий досвід, та немає універсальної моделі конкурентного ринку електричної енергії. Проаналізовані моделі ЄС, США та Австралії свідчать про їх суттєві відмінності. В ЄС впроваджено децентралізований підхід та створено чотирисегментарну модель конкурентного ринку електроенергії із зональним розмежуванням енергосистем, тоді як в США та Австралії - централізований підхід із нодальним розмежуванням, і створено дво- та односегментарну моделі відповідно. Наведені моделі конкурентного ринку електричної енергії також різняться за способами диспетчеризації, формами торгівлі та продуктами. Єдиною їх спільною рисою є орієнтація на маржинальний метод ціноутворення, хоча в кожній з моделей він має специфічні особливості. Україна впровадила квазіконкурентний ринок електроенергії за європейською моделлю. Виправлення вад цієї моделі має відбуватися з урахуванням особливостей національної енергосистеми та найуспішнішого досвіду в лібералізації ринків електроенергії інших країн світу, а не тільки ЄС.