На підставі розгляду конкретних історичних та політичних ситуацій на шляху до сучасного державного управління проаналізовано різні підходи щодо систем організації державної влади та статусу осіб, що її здійснюють. Наведено огляд основних моделей побудови державної служби та їх впливу на трансформацію державної влади. Від часів Київської Русі до сучасної України розглянуто різні погляди щодо забезпечення державної влади в країні та стану управлінського апарату.

Досліджено особливості формування політико-правових інститутів сучасної держави як окремих організаційно-функціональних структур у системі державного регулювання та політичного функціонування, що діють на підставах легальності та публічності, за участю публічних політиків і спеціальних професійних груп державних службовців, характеризуються певним рівнем компетенції та реальним впливом на політичні процеси. Розглянуто сучасні парадигми інституціонального, ціннісного та структурно-функціонального аналізу діяльності політико-правових об'єктів, їх характерні ознаки та розроблено класифікацію. Проаналізовано державні, політологічні, філософсько-правові та соціологічні аспекти діяльності сучасних політико-правових інститутів. Проаналізовано вплив політичної культури, рівня соціального розвитку особистості та удосконалення політичних технологій на оптимізацію діяльності політико-правових інститутів.

Исследованы особенности формирования политико-правовых институтов современного государства как отдельных организационно-функциональных структур в системе государственного регулировани и политического функционирования, действующих на основе легальности и публичности при участии публичных политиков и специальных профессиональных групп государственных служащих, характеризующихся опредленным уровнем компетенции и реальным влиянием на политические процессы. Рассмотрены современные парадигмы институционального, ценностного и структурно-функционального анализа деятельности политико-правовых объектов, рассмотрены их характерные признаки и разработана классификация. Проанализированы государственные, политологические, философско-правовые и социологические аспекты деятельности современных политико-правовых институтов. Рассмотрено влияние политической культуры, уровня социального развития личности и усовершенствования политических технологий на оптимизацию деятельности политико-правовых институтов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф032.21

Рубрики:

Інституційні форми влади

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми демократичної трансформації українського суспільства, його державної влади та права, а також методологічні аспекти теорії аналізу даних проблем. На засадах комплексного підходу до технології трансформації політичної та правової систем українського суспільства, на підставі людиноцентристського праворозуміння і розуміння державної влади проаналізовано поняття "громадянське суспільство", "соціальна правова держава". Розкрито роль держави та правової політики в процесі демократизації суспільних відносин, зміни сутності вітчизняного права та його впливу на демократичну трансформацію суспільства. Особливу увагу приділено питанням методологічного та теоретичного забезпечення практики правових перетворень у суверенній Україні.

Розкрито суть поняття виконавчої влади, висвітлено її місце та роль у системі поділу влади. Охарактеризовано історичні та політичні аспекти її функціонування. Розглянуто політико-правові засади функціонування виконавчої влади в Україні, особливості взаємодії інституту глави держави й органів виконавчої влади, діяльності місцевих органів. Висвітлено основні тенденції та перспективи розвитку виконавчої влади, зокрема, специфіку її формування в посттоталітарних державах. Охарактеризовано державну службу як необхідний елемент процесу становлення ефективної системи виконавчої влади.

Раскрыта сущность понятия исполнительной власти, отражено ее место и роль в системе раздела власти. Охарактеризованы исторические и политические аспекты ее функционирования. Рассмотрены политико-правовые принципы функционирования исполнительной власти на Украине, в частности, взаимодействия главы государства и органов исполнительной власти, деятельности местных органов. Освещены основные тенденции и перспективы развития исполнительной власти, в частности, специфики ее формирования в посттоталитарных государствах. Охарактеризована государственная служба как необходимый элемент процесса становления эффективной системы исполнительной власти.

Освещены аспекты деятельности ветвей власти, описаны их особенности в условиях создания украинской государственности. Проанализировано развитие властных отношений в Украине. Раскрыты общие основы государственной молодежной политики в стране.

За результатами політологічно-правового аналізу інституту місцевих державних адміністрацій в Україні розглянуто сучасний статус місцевих державних адміністрацій у системі органів влади, зокрема, виконавчої. Наведено конкретні формули юридизації даного інституту у системі органів виконавчої влади. Розглянуто питання кадрової політики та відносин даних адміністрацій з іншими інституціями влади, зокрема, з Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Проаналізовано особливості заміщення адміністративних посад. Висвітлено питання концептуалізації міжінституційних владних відносин.

На основании результатов политологично-правового анализа института местных государственных администраций на Украине рассмотрен современный статус местных государственных администраций в системе органов власти, в частности, исполнительной. Приведены конкретные формулы юридизации данного института в системе органов исполнительной власти. Освещены вопросы кадровой политики и отношений данных администраций с другими институциями власти, в частности, с Президентом Украины и Кабинетом Министров Украины. Проанализированы особенности замещения административных должностей. Освещены вопросы концептуализации межинститутских властных структур.

Розглянуто історію протистояння офіційної влади та опозиції в період з літа 1989 р. до лютого 1990 р., зокрема, форми впливу опозиції на офіційну владу, вимоги опозиціонерів, появу нових неформальних структур. Наголошено, що в цей період неформальні структури пройшли етап становлення та організаційного згуртування та почали активно боротися за перерозподіл майна, а також розширення сфери свого впливу.

Розкрито теоретико-методологічні засади визначення політичних та адміністративних функцій у державному управлінні. Проаналізовано політико-правові засади функціонування інституту державних секретарів, причини його запровадження та скасування. Наведено аналітичну оцінку сфери компетенції та відповідальності державних секретарів міністерств, перехідних форм розмежування політичних і адміністративних складових у державному управлінні. Описано порядок для впровадження політико-правових засад підвищення ефективності діяльності уряду.

Раскрыты теоретико-методологические основы определения политических и административных функций в государственном управлении. Проанализированы политико-правовые основы функционирования института государственных секретарей, причины его внедрения и применения. Приведена аналитическая оценка сферы компетенции и ответственности государственных секретарей министерств, переходных форм размежевания политических и административных составных в государственном управлении. Описан порядок для внедрения политико-правовых основ повышения эффективности деятельности правительства.

Розглянуто сучасний стан, проблеми та можливості співпраці засобів масової інформації з бізнесом, владою і громадським сектором, розкрито їх роль у поінформуванні суспільства про ідеї та цінності європейської інтеграції. Проаналізовано особливості комерційного використання Інтернету підприємствами підкарпатського воєводства, висвітлено історичні аспекти розвитку місцевої української преси в контексті українсько-польських стосунків.

Рассмотрены современное состояние, проблемы и возможности сотрудничества средств массовой информации с бизнесом, властью и гражданским сектором, раскрыта их роль в информировании общества про идеи и преимущества европейской интеграции. Проанализированы особенности коммерческого использования Интернета предприятиями прикарпатского воеводства, освещены исторические аспекты развития местной украинской прессы в контексте украинско-польских отношений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф036 + Ф032.21

Рубрики:

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Інституційні форми влади

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф032.21 + Ф036 + Ф031.1

Рубрики:

Інституційні форми влади

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Поняття політичної влади

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що від існування адекватної моделі сприйняття й аналізу глобалізаційних змін залежить подальший розвиток міжнародно-політичних відносин і формування майбутньої світової системи. Одним із перспективних напрямків щодо аналізу глобалізації є дослідження трансформацій просторових інституціональних форм, що являли собою певну інфраструктуру гегемонії та виступали істотними глобалізаторами світу: традиційних імперій, універсальних цивілізацій, релігійно-нормативних систем, імперіалістично-колоніальних систем, держав-націй тощо. Основою дослідження є розгляд та аналіз трансформацій інституціональних форм, структур, які відображають геоісторичну динаміку людства - архітектоніку глобалізації.

Проаналізовано основні характеристики нового інституціоналізму в політичній науці. Виокремлено індикатори, які окреслюють самостійність і цілісність такого феномену. Розглянуто основні різновиди неоінституціоналізму. З'ясовано особливості поняття "інститут", зважаючи на головні вимоги нового інституціоналізму. Охарактеризовано процес розвитку та змін політичних інститутів.

Розглянуто теорію Н. Фергюсона, який у своїх роботах аналізує особливості Британської імперії та створює концепцію "ліберальної імперії" (ЛІ) - новий, актуальний, і до останнього часу не розроблюваний напрямок аналізу феномену імперії (ФІ). Розвиваючи вказаний напрямок аналізу ФІ та на підставі теоретичних положень про сутність імперії надано визначення феномену ЛІ. Стверджено відповідь на питання про можливість існування ЛІ, проаналізовано різницю між поняттями ЛІ та "ліберальна гегемонія".

Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Встановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

Проведено грунтовне дослідження процесу модернізації політичної системи королівства Марокко. Обгрунтовано теоретичні положення та політичні прогнози щодо закономірностей модернізації та демократизації арабо-мусульманської монархії. Узагальнено досвід державної модернізації "зверху" за умови конституційної монархії. Визначено пріоритетну значущість глави держави - короля - у процесі її реалізації. Запропоновано оригінальне тлумачення сутності визначених етапів демократизації Марокканської конституційної монархії. Проаналізовано закономірності та специфіку складного поєднання монархії, ісламу та основних демократичних принципів (існування конституції, парламенту, виборчої системи) у Марокко. Уточнено зміст понять "традиційна", "парламентська" та "дуалістична" монархії. Здійснено багатофакторний політологічний аналіз політичного поля та конституційного дизайну Марокко. Визначено тип марокканської монархії. З'ясовано місце і роль політичної опозиції у модернізаційному процесі. Вперше в науковий обіг введено значний фактичний матеріал щодо утворення нових політичних партій у Марокко. Досліджено програми, політичну діяльність, участь у виборчих змаганнях і визначено їх реальне місце у партійно-політичній системі країни. Встановлено спадковість доктрини хасанізму на сучасному етапі політики модернізації у роки правління короля Мохамеда VI.

Досліджено закономірності демократичного процесу у політичних системах, що виникають під впливом змін ступеня задоволеності інтересів суспільства, а також основних соціальних груп. Розкрито мотиви політичної участі та її вплив на стабільність сучасних політичних систем. На підставі з'ясованих ознак демократичної якості соціальних систем сформульовано визначення політичної участі, його конвенційної та неконвенційної версій. Запропоновано трактування процесу демократичного політичного розвитку як руху національної політичної системи від неоптимального співвідношення політичних потужностей держави та громадянського суспільства до оптимального. Висвітлено проблеми національного модернізаційного процесу в Україні, сформульовано пропозиції щодо його оптимізації в аспекті управління співвідношенням: державна влада/політична участь.

Дисертацію присвячено акуальній проблемі становлення факторів стабільності політичного режиму в Україні. Стабільність розглядається як вирішальна складова процесу пострадянського державотворення, від наявності якої залежатимуть перспективи демократичної модернізації. Проаналізовано фактори стабільності демократичного політичного режиму. Визначено основні дисфункції політичного режиму в Україні й запропоновано рекомендації щодо їх подолання. Доведено, що основою стабільності в Україні має виступати загальнонаціональний консенсус на підгрунті соціально-ліберального синтезу, який відповідає балансові між традицією та модернізацією. Встановлено, що консенсус має послідовно розкриватися як ключовий орієнтир у політико-культурній, соціально-економічній, політико-інституціональній сферах. Сукупність цих факторів має бути врахована у розробці новітньої ідеології державотворення в Україні.

Проаналізовано процес реформування політико-владних відносин, що виникають у перехідному суспільстві (на прикладі вивчення трансформацій даних соціальних інститутів у Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині). Висвітлено теоретичні аспекти існуючих підходів до реформування політико-владних відносин. Розглянуто концептуальні засади реформ у кожній з досліджуваних східноєвропейських країн. Наведено характеристику та визначено компетенцію й відповідальність органів місцевого та регіонального самоврядування. Виявлено провідні рушійні мотиви та чинники успішного проведення реформ, з'ясовано причини невдач. Розкрито сутність змін у політико-владних відносинах, визначено й проаналізовано роль таких ключових елементів, як реформування центральних органів виконавчої влади, становлення органів місцевого самоврядування, описано механізм управління трансформаційним процесом. Визначено основні напрями змін у системі політичних і владних відносин: децентралізації (деконцентрації) виконавчої влади та європеїзації. Показано вплив політичних чинників на формування управлінських структур, проаналізовано інституційні рішення щодо організації центральної виконавчої влади, системи регіонального та місцевого самоврядування та механізмів взаємодії між ними. Визначено особливості формування політико-управлінських відносин та розроблено рекомендації щодо проведення реформи політико-владних інститутів в Україні.