Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.011 + Ф043.12

Рубрики:

Право і економіка

Види політичної діяльності (правова, організаторська, виховна)

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено загальнотеоретичний аналіз взаємовпливу правової та економічної систем суспільства. На підставі визначення елементів, цілей і функцій суспільства уточнено критерії виокремлення його підсистем, зокрема правової та економічної. За результатами дослідження структури суспільства виявлено взаємозв'язки між правовою й економічною системами, які є основою їх взаємовпливу. Визначено сферу взаємопроникнення правової й економічної систем і розкрито сутність їх взаємовпливу. Проаналізовано специфіку та функції елементів правової та економічної систем, охарактеризовано їх спільні елементи. Розглянуто актуальні проблеми та напрями розвитку взаємного впливу правової й економічної систем у сучасній Україні.

Досліджено еволюцію категорійного осмислення свободи, рівності, справедливості, праці в історії філософії права, релігійних та етико-ідеологічних систем, предметно-методичні засади філософії трудового права як галузі філософського права, трудові правовідносини в нормативно-догматичному та нормативно-критичному дискурсі, синергетичний підхід як антитезу позитивістського редукціонізму й етицизму природного права в розумінні трудового права та трудових правовідносин. Встановлено та доведено, що аксіологічні градації домінування тієї чи іншої цінності можуть бути визначені за умовної тринарної шкали, на крайніх полюсах якої розміщено відповідні аксіологічні екстремуми, що не дають змоги досягти оптимуму в трудових правовідносинах, а між ними - певна точка оптимуму, досягнення якої є бажаним з погляду балансування між свободою, рівністю та справедливістю в трудовому праві з погляду законодавця.

Досліджено методологічні проблеми, які впливають на стан економіко-правової галузі знань та відповідного правового регулювання. З'ясвано їх міжконтинентальні історичні витоки й інституціональні фактори, що ускладнюють запровадження альтернативних дослідницьких програм у пострадянській правовій науці. Зазначено, що зміст економіко-правового дискурсу в академічній науці первинно задається переважаючим типом правового мислення, а в українському правознавстві міцними залишаються традиції концептуально-нормативного формалізму. Висунуто аргументи на користь міждисциплінарної парадигми теорії господарського права, із запровадженням до правового аналізу зовнішніх критеріїв оцінки (зокрема суспільної економічної ефективності), де пріоритет буде належати соціально-економічним та аксіологічним складовим. Особливу увагу приділено питанню зближення методологічного апарату економіки та права шляхом розкриття потенціалу нової інституціональної теорії і, зокрема, економічного аналізу права, для розширення юридичних дослідницьких програм.

Розглянуто проблему бюрократії в державних установах України. Розкрито особливості оборотного капіталу страхової компанії. Досліджено сучасні тенденції залучення та використання фінансових інвестицій в системі господарювання України. Викладено соціальні й економічні аспекти міграції робочої сили України. Наведено теоретико-методологічні основи оцінки конкурентоспроможності підприємства. Висвітлено особливості формування й оцінки трудового потенціалу підприємства. Досліджено зарубіжний досвід регулювання економічної безпеки регіонів та доцільність його використання в Україні. Обгрунтовано питання обліку електронних грошових коштів підприємства. Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму. Проаналізовано проблеми правового забезпечення інформаційної безпеки. Встановлено місце та роль внутрішніх військ МВС України у сучасній правоохоронній системі. Розглянуто проблему бідності та голоду й основні напрями діяльності ООН щодо її подолання в межах ініціативи цілі розвитку тисячоліття.

Розглянуто питання впливу глобалізаційних процесів на економіку. Досліджено трансформацію взаємовпливу права й економіки за умов глобалізації.

Розглянуто можливість розуміння підходу "порівняльне правознавство і економіка" як одного з варіантів порівняльно-правового неофункціоналізму. Наведено основні змістовні положення цього підходу. Акцентовано увагу на основних підставах його критики, наслідком якої є неможливість сприйняття "порівняльного правознавства і економіки" як самостійного методологічного інструментарію порівняльно-правових досліджень, а отже, і як порівняльно-правового неофункціоналізму.

Проаналізовано основні філософсько-правові ліберальні, соціалістичні, марксистські та консервативні концептуальні підходи до розуміння суті власності, які сформувалися за Нових часів та в подальшому були реалізовані на практиці після приходу до влади їх прихильників деяких країнах Європи та Північної Америки. Досліджено історичні передумови, філософські та релігійні канони, звичаї та морально-етичні проблеми генезису людського суспільства за Нових часів, в контекст ті їх формування під впливом питань власності. Увагу приділено визначенню впливу інституту приватної власності на економіку зовнішню та внутрішню політику держав та на трансформаційні тенденції щодо суспільних відносин у їх соціумі, формуванню системи законодавства, а також становленню і утвердженню засад судового захисту прав власності.

Відображені сутність та перспективи розвитку взаємозв'язку господарсько-правової та економічної наук.

Мета роботи - на прикладі УРСР показати ефективність застосування імперативного методу правового регулювання економіки. Методика. Методика дослідження базується на застосуванні системного підходу, який дозволив розглянути економічні і правові явища у їх взаємозв'язку. Під час дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання: діалектичний метод, який дав змогу дослідити взаємозв'язок між державно-правовими явищами і економічними процесами; дослідження правового статусу учасників економічних відносин УРСР за часів перебудови вимагало застосування історичного методу, який дав можливість прослідкувати еволюцію законодавства УРСР щодо регулювання економічних процесів. За допомогою догматичного методу проаналізовано законодавство досліджуваного періоду. Герменевтичний метод застосовувався під час інтерпретації окремих економічних понять з позицій права Результати. У процесі дослідження проаналізовано засади імперативного методу правового регулювання для подолання дефіциту, а саме: законів, наказів, розпоряджень, приписів, інструкцій. Наукова новизна. На основі аналізу законодавчих актів УРСР виявлено проблеми економічного розвитку держави, проаналізовано їхні причини та способи подолання. Виявлено, що ключова роль відводилася адміністративним методам регулювання економіки з акцентом на імперативному методі правового регулювання. Показано неефективність даного методу, яка виразилася в численних правопорушеннях і розвитку "тіньової економіки". Практична значимість. Висновки та теоретичні узагальнення можуть бути цінними для уникнення негативних тенденцій в економічній (дефіцит, спекуляція, тіньова економіка) та правовій сфері (абсолютизація одного методу правового регулювання) на сучасному етапі розвитку Української держави.