Розглянуто організаційно-правові та науково-практичні засади судової психіатрії, основні форми розладів психічного здоров'я, причини їх виникнення, клінічні прояви, діагностику психічних захворювань. Основну увагу приділено судово-психіатричній оцінці окремих психічних захворювань, що має місце під час розгляду кримінальних і цивільних справ.

Освещены криминологические теории, а также правовые и этические аспекты судебной психиатрии. Изложен клинический подход к взаимоотношениям криминального поведения и психиатрических расстройств. Рассмотрены вопросы досудебной психиатрической экспертизы обвиняемых и их ответственности за совершенное преступление. Описаны особенности преступлений против личности и её собственности.

Викладено принципи психологічного аналізу нестандартних випадків в судово-психологічній експертизі неповнолітніх потерпілих за кримінальними справами про злісне невиконання батьками своїх обов'язків з догляду за дитиною. Наведено приклади експертної психологічної оцінки різних вікових груп за різноманітних мікросоціальних умов. Зроблено відповідні висновки та методичні уточнення для наступного використання на практиці зазначених аналітичних принципів у процесі дослідження даної проблеми спеціалістами аналогічних та суміжних профілів діяльності.

С помощью метода судебно-психиатрического анализа исследован генез агрессивного поведения больных со сложным происхождением цереброорганической патологии. Проявления агрессивного поведения проанализированы в рамках системы: синдром - личность - ситуация. Выделены 3 группы больных в зависимости от преобладания одной или нескольких составляющих этой системы. Лечение пациентов проводили с учетом генеза агрессивности. Использовали препараты различных фармакологических групп: атипичные нейролептики, бензодиазепины, нейролептики продленного действия, антидепрессанты. Также применяли методы психо- и социотерапии.

Висвітлено актуальну проблему визначення матеріального еквіваленту моральної (немайнової) шкоди, заподіяної діями чи бездіяльністю фізичних або юридичних осіб у рамках проведення комплексних медико-психологічних експертиз. Вивчення практики проведення такого роду експертних досліджень підтвердило велику популярність в Україні "формульного" підходу - застосування алгебраичного виразу, спрямованого на математичне поєднання медичних і психологічних складових фізичних та психологічних страждань та переживань. Вказаний підхід має, на думку автора, значну ваду, що негативно позначається на точності й об'єктивності результатів експертного дослідження. Проведений аналіз дав змогу зробити висновок про те, що визначення розміру презюмованої моральної шкоди потребує значного удосконалення, оскільки вживана в судовій практиці приблизна та неунормована процедура визначення ступеня тяжкості шкоди здоров'ю спотворює результати психологічної частини дослідження.

Відображено основні моменти викладання судової медицини з елементами судової психіатрії для медичних психологів. Показано значення цих фахівців у розкритті окремих злочинів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-324 + Р648.1 + Х893.413.2

Рубрики:

Психіатрія

Судово-психіатрична експертиза

Судово-психіатрична експертиза

Шифр НБУВ: Ж16472 Пошук видання у каталогах НБУВ