Робота присвячена аналізу ключових геополітичних проблем балканської кризи в її внутрішніх і міжнародних аспектах. Автор пропонує оригінальну концепцію розгляду регіональних конфліктів у рамках сучасної системи міжнародних відносин, що виступає єдиним взаємозалежним організмом. У роботі дано характеристику результатів балканської політики США, Росії, Німеччини та інших держав, які брали дипломатичну і військову участь у конфлікті.

Проаналізовано завершальний етап найбільш активної фази балканської кризи, яка припадає на 1995 рік. На основі численного документального матеріалу в роботі розглядаються основні події того переломного періоду громадянської війни для Югославії, внутрішні і міжнародні аспекти конфлікту.

У роботі проаналізовано процес розпаду Югославської федерації у контексті політичної історії Європи в ХХ ст. Автор висвітлює балканську кризу як наслідок внутрішніх і перш за все міжнародних проблем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.142.9(532)

Рубрики:

Визнання окремих держав

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.141(4Укр331)46-(4Авс) + Х2(4Укр331)46

Рубрики:

Засоби виникнення та зникнення держав

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.141(4Укр)62-(4Укр333) + Х2(4Укр333)

Рубрики:

Засоби виникнення та зникнення держав

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х914.13(2)-(4Авс) + Х910.143(4Укр)-(4Авс)

Рубрики:

Двосторонні та багатосторонні договори

Правонаступництво

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)30 + Х910.143.9(4УКР) + Х911.1

Рубрики:

Державне право окремих країн

Питання правонаступництва окремих держав

Питання громадянства

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості сучасного міжнародно-правового регулювання інституту правонаступництва держав щодо міжнародних договорів, визначено його значення для розвитку міжнародного права в цілому. Акцентовано увагу на особливостях правонаступництва України щодо міжнародних договорів колишнього УРСР, а також багатосторонніх і двосторонніх договорів, учасником яких виступав СРСР.

Проанализированы особенности международно-правового регулирования института правоприемственности государств по международным договорам, определено его значения для развития международного права в целом. Акцентировано внимание на особенностях правоприемственности Украины по международным договорам бывшего УССР, а также многосторонним и двусторонним договорам, участником которых выступал СССР.

Досліджено міжнародно-правові аспекти правонаступництва України в контексті сучасного стану розвитку даного інституту. Висвітлено питання юридичної кваліфікації територіальних змін у СРСР і статусу колишніх радянських республік. Досліджено особливості правонаступництва України щодо території та кордону, договорів і членства в міжнародних організаціях, державної власності, архівів і боргів, наслідків правонаступництва держав для громадянства і прав приватних осіб. На підставі аналізу доктринальних і конвенційних положень, сучасної практики запропоновано нові підходи до правонаступництва, що покликані сприяти подоланню окремих недоліків існуючого механізму міжнародно-правового регулювання наслідків територіальних змін у державах.

Исследованы международно-правовые аспекты правопреемства Украины в контексте современного состояния развития данного института. Освещены вопросы юридической квалификации территориальных изменений в СССР и статуса бывших советских республик. Исследованы особенности правопреемства Украины, касающиеся территории и границы, договоров и членства в международных организациях, государственной собственности, архивов и долгов, последствий правопреемства государств для гражданства и прав частных лиц. На основе анализа доктринальных и конвеционных положений, современной практики предложены новые подходы к правопреемству, призванные способствовать преодолению отдельных недостатков существующего механизма международно-правового регулирования последствий территориальных изменений в государствах.

Проаналізовано особливості розвитку правонаступництва держав у сучасному міжнародному праві, розкрито юридичний зміст правонаступництва та правову сутність їх категорій. Висвітлено особливості міжнародно-правового регулювання правонаступництва держав щодо багатосторонніх правовстановлюючих договорів, значення "презумпції континуїтету" у сфері правонаступництва. Розглянуто питання міжнародно-правового регулювання правонаступництва України щодо міжнародних договорів СРСР, наведено перелік чинних для країни багатосторонніх договорів СРСР.

Проанализированы особенности развития правопреемственности государств в современном международном праве, раскрыты юридическое состояние правопреемственности и правовая сущность их категорий. Освещены особенности международно-правового регулирования правопреемственности государств относительно многосторонних правоустанавливающих договоров, значение "презумпции континуитета" в сфере правопреемственности. Рассмотрены вопросы международно-правового регулирования правопреемственности Украины относительно международных договоров СССР, приведен перечень действующих для страны многосторонних договоров СССР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.143

Рубрики:

Правонаступництво

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.143.9(4РОС) + Т3(2РОС)64-5

Рубрики:

Питання правонаступництва окремих держав

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі теоретичного аналізу, узагальнення історичної практики досліджено питання утворення і розвитку держави Ізраїль (Ерец-Ісраель) і арабської державності в Палестині. Значну увагу приділено виникненню єврейського народу і його трагічній долі, особливостям сіонізму, розкрито процес утворення єврейської нації в межах сучасного Ізраїлю. Проаналізовано міжнародно-правові акти незалежності Ізраїлю, його боротьбу за виживання. Висвітлено складний і суперечливий процес боротьби народу Палестини за міжнародне визнання його державності, за вивід ізраїльських військ із окупованих територій. Підкреслено, що обидві країни, Палестина і Ізраїль, повинні відмовитись від взаємної конфронтації і стати на шлях миру і співробітництва.

Досліджено практику правонаступництва держав у рамках СНД в аспекті участі Співдружності у зазначеному процесі, визначення спрямування та меж її впливу на процес правонаступництва країнами-учасницями щодо міжнародно-правових зобов'язань, активів і пасивів колишнього СРСР, радянського громадянства. Розкрито доктринальні погляди на правонаступництво держав, сучасні засоби (інструменти) правонаступництва, тенденції розвитку участі міжнародних організацій у врегулюванні наслідків правонаступництва, правову природу СНД як міжнародної організації, однією з функцій якої є вирішення питань правонаступництва держав. Значну увагу приділено вітчизняній практиці у сфері правонаступництва і факторам, що вплинули на реалізацію Україною своєї політичної правової позиції стосовно сфер правонаступництва, а саме: міжнародних договорів, державної власності і боргів, громадянства.

Проаналізовано специфіку правової природи та суті інституту правонаступництва держав щодо міжнародних договорів у сучасному міжнародному праві та запропоновано вдосконалення поняття "правонаступництва держав". Узагальнено теоретичні концепції визначення обсягу й автоматизму правонаступництва для різноманітних фактичних випадків. Доведено, що незважаючи на наявність окремих правових недоліків, Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. є провідним кодифікованим джерелом у дослідженій галузі та однією з головних конвенцій міжнародної правової системи в цілому. Виявлено, що сучасна практика правонаступництва європейських держав щодо міжнародних договорів обумовлюється особливостями юридичної природи міжнародно-правових відносин кінця XX - початку XXI ст. та полягає у створенні таких нових правових імперативів (презумпція правонаступництва та переговори на основі принципу сумлінності), які здатні суттєвим чином впливати на розвиток міжнародного договірного права у теперішній час та у майбутньому. Проаналізовано питання правонаступництва України щодо міжнародно-договірних зобов'язань колишнього Союзу РСР, що в цілому вирішується у загальному контексті статусу України як держави-правонаступниці СРСР у всьому комплексі наслідків правонаступництва.

Виявлено історичні витоки права народів на самовизначення в контексті нідерландської, англійської, французької та американської революцій XVI - XVIII ст. Визначено роль концепції національності як суб'єктивного права націй на незалежність у становленні права на самовизначення. Розкрито значення права націй на самовизначення в системі Версальського мирного договору 1919 р. та практики Ліги Націй. З'ясовано ознаки цього права в сучасному міжнародному праві, а також узагальнено теорію та практику його застосування органами ООН. Виявлено особливості здійснення народом Палестини права на самовизначення за умов мирного врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.143.9(4УКР)

Рубрики:

Питання правонаступництва окремих держав

Шифр НБУВ: РА332194 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено міжнародно-правові аспекти правонаступництва України у контексті сучасних тенденцій розвитку інституту правонаступництва держав. Розглянуто понятійний апарат, класичні та сучасні підходи до дослідження правонаступництва держав та запропоновано новий підхід на підставі визначення ступеня ідентичності держав. Критично проаналізовано основні підходи до кваліфікації територіальних змін, що стались у СРСР, визначено статус України внаслідок розпаду СРСР, порядок і особливості правонаступництва України щодо державної території та кордону, міжнародних договорів і членства в міжнародних організаціях, державної власності (у тому числі - ядерної зброї та Чорноморського флоту), архівів і боргів, досліджено наслідки правонаступництва України для громадянства і прав приватних осіб. Правонаступництво України щодо приватних об'єктів проаналізовано у контексті його відповідності конвенційним та звичаєвим нормам і принципам, що регулюють відносини правонаступництва держав, а також значення практики України для подальшого розвитку даного міжнародно-правового інституту.

Комплексно досліджено формування та розвиток України як суб'єкта міжнародних відносин з найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано правосуб'єктність Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, право- та дієздатність України в добу Гетьманщини, формування загальної правосуб'єктності Української Народної Республіки, правосуб'єктність Української РСР, становлення України як суверенного суб'єкта міжнародних відносин на початку 1990-х рр., розвиток її право- та дієздатності, а також зміцнення Украни як суб'єкта міжнародних відносин на сучасному етапі її розвитку.