Розглянуто загальні засади участі міжнародних судових органів у творенні норм міжнародного права. Виділено принципи та види тлумачення, що застосовуються Судом ЄС у процесі творення норм права ЄС. На основі аналізу рішень Суду ЄС, положень установчих договорів прослідковано механізми впливу Суду ЄС на розвиток принципів права ЄС, окремих галузей права ЄС. Досліджено питання особливостей правотворення у межах ЄС як організації, що має наднаціональні ознаки. Досліджено вплив правових систем держав-членів ЄС на формування правової системи ЄС як об'єкта правотлумачної діяльності Суду ЄС.

Розкрито сутність та генезис юрисдикції Суду ЄС, описано процесуальні форми реалізації її системи специфічних повноважень, природу та функції рішень Суду ЄС. Визначено компетенцію Суду у сферах судової влади, судового розгляду та судової діяльності, інстанційної побудови судової системи ЄС, процесуальних форм реалізації. Проаналізовано роль Суду та національних судів у становленні інтеграційного правопорядку, феноменологічне значення юрисдикції для інституційної та правової систем ЄС, тенденції їх розвитку в контексті рівноваги (інституційного балансу).

Раскрыты сущность и генезис юрисдикции Суда ЕС, описаны процессуальные формы реализации её системы специфических полномочий, природа и функции решений Суда ЕС. Определена компетенция Суда в сферах судебной власти, судебного рассмотрения и судебной деятельности, инстанционного построения судебной системы ЕС, процессуальных форм реализации. Проанализированы роль Суда и национальных судов в становлении интеграционного правопорядка, феноменологическое значение юрисдикции для институционной и правовой систем ЕС, тенденции их развития в контексте равновесия (институционного баланса).

Досліджено поняття, цілі та зміст положень статті 110 Договору про функціонування Європейського Союзу. Приділено увагу значенню практики Суду в системі джерел права ЄС, розкриттю поняття прямої та непрямої дискримінації у разі оподаткування імпортованих товарів, а також принципу нейтральності податкової системи щодо експорту й імпорту. Розглянуто співвідношення принципів заборон дискримінаційного та протекціоністського оподаткування (перша та друга частини статті 110).

Встановлено особливості інституційно-правового механізму функціонування судової системи ЄС і проведено порівняльно-правовий аналіз юрисдикції Суду ЄС з юрисдикцією Міжнародного Суду ООН та Європейського суду з прав людини. Охарактеризовано взаємодію Суду ЄС з національними судами та виявлено особливості та проблеми застосування рішень Суду в національних правопорядках держав-членів.

Проаналізовано правові позиції адміністративних судів України щодо судового перегляду актів ненормативного характеру. Наголошено на відсутності усталеної судової практики та тенденцій щодо відмови у такому перегляді з мотивів відсутності порушених прав позивача. Показано, що така позиція не відповідає позиції, що вироблена Судом ЄС.

Розглянуто проблему дискримінації, яка ще перебуває на внутрішньому ринку Європейського Союзу по відношенню до речей. Проаналізовано судову практику Суду Європейського Союзу та основні питання, що стосуються вільного переміщення товарів.

Досліджено розвиток судової системи Європейського Союзу (ЄС) та практику тлумачення наднаціонального інтеграційного права Судом справедливості ЄС. Проаналізовано еволюцію становлення організаційної системи Суду справедливості ЄС та системи процесуального права ЄС, яке спрямоване на ефективне здійснення правосудця. Доведено важливість право-тлумачної практики Суду справедливості ЄС для розвитку європейської правової системи та укріплення конституційного статусу установчих договорів. Результатом осмислення правотлумачної практики Суду справедливості ЄС стало виведення особливостей реалізації правосуддя в окремих пріоритетних сферах компетенції ЄС. Зазначені проблеми актуальні для України у зв'язку з імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і важливістю судового захисту прав українських приватних осіб в ЄС.

Висвітлено деякі аспекти правового регулювання авторського права і суміжних прав у Європейському Союзі в особливих умовах інформаційного суспільства. Проблему розглянуто у контексті увідповіднення національного законодавства у сфері інтелектуальної власності нормам права ЄС у рамках Угоди про асоціацію та враховано вимоги процесу формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Вперше систематизовано та проаналізовано практики Суду ЄС у сфері авторського права і суміжних прав, зокрема, понад шістдесят рішень Суду ЄС. Запропоновано об’єднання матеріалу за тематичними розділами щодо критеріїв охороноздатності, основних видів використання твору, винятків і обмежень з авторського права, концепції справедливої винагороди. Окреслено питання використання творів в онлайн середовищі та співвідношення авторського права і фундаментальних прав і свобод.