Приділено увагу проблемі кримінальних процесуальних гарантій прав особи за міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Визначено процесуальну сутність міжнародного співробітництва, систему кримінальних процесуальних гарантій у процесі здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Наведено аргументи на користь того, що така група гарантій є системою, до складу якої входять гарантії прав і свобод особи, а також гарантії, що стосуються організації процесу міжнародного співробітництва. Проаналізовано підстави оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності органів державної влади, а також окремих посадових осіб, пов'язаних з міжнародним співробітництвом, наданням міжнародної правої допомоги та екстрадиції в процесі відповідного кримінального провадження.

Комплексно досліджено міжнародні угоди універсального та регіонального рівнів у галузі прав людини (ООН, РЄ, ЄС, ОАД тощо), статути і процедурно-процесуальні та інші внутрішні акти органів міжнародної кримінальної юрисдикції (МКС, МТКЮ, МКТР, СССЛ, СТЛ, НПСК) щодо закріплення права на безпеку учасників міжнародного кримінального судочинства (посадових осіб, які забезпечують реалізацію задач міжнародного кримінального судочинства та захисту прав учасників процесу, жертв і свідків злочинів, осіб, які скоїли злочини). Увагу приділено особливостям забезпечення безпеки окремих категорій осіб (діти, жінки). Досліджено положення міжнародно-правових актів універсального та регіонального характеру, що регламентують питання забезпечення безпеки учасників судочинства при використанні інформаційно-комунікаційних технологій і медіа та їх дотримання органами міжнародного кримінального судочинства.

Розглянуто проблему застосування державою заходів процесуального примусу в процесі кримінального провадження, а також реалізаціії конституційних прав і свобод затриманого в кримінальному провадженні, що є визначальним критерієм, який характеризує державу як демократичну, соціальну та правову. Встановлено, що під кримінальним процесуальним примусом розуміється сукупність передбачених законом здійснюваних у встановленій кримінальній процесуальній формі заходів примусового впливу держави у особі уповноважених органів, які покликані забезпечити виконання обов'язків учасниками кримінального процесу та вирішення завдань кримінального правосуддя, застосування яких супроводжуються обмеженням конституційних прав і свобод людини в межах досудового розслідування, судового провадження та процесуальних дії у зв'язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Одним із таких заходів примусового впливу є затримання в кримінальному провадженні. Сутність кримінального процесуального затримання доцільно визначити як складне правове явище, і незважаючи на те, що окремі елементи протоколу затримання можуть мати доказове значення, само по собі кримінальне процесуальне затримання є виключно заходом кримінального процесуального примусу, не є слідчою дією і не спрямоване на виявлення, збирання, вилучення та фіксацію доказів, а має свою самостійну мету. Саме тому, кримінальне процесуальне затримання варто та доцільно класифікувати за такими критеріями: за необхідністю отримання ухвали слідчого судді, суду; за суб'єктом, що здійснює затримання; за процесуальним статусом затримуваної особи; за правовим статусом затримуваної особи; залежно від території здійснення затримання. Констатовано, що забезпечення права на свободу та особисту недоторканність відповідно до ст. 5 КЗПЛ демонструє необхідність усвідомлення нових концептуальних положень КПК України, їх теоретичного обгрунтування та приведення у відповідність до міжнародних стандартів і практики ЄСПЛ, розробки необхідних понять. З огляду на це, наукові дослідження мають спрямовуватися на формування науково обгрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення правозастосовної практики та її нормативного врегулювання, поширювати порівняльно-правові дослідження, що надасть можливість використовувати позитивні досягнення зарубіжних держав у врегулювання кримінального провадження, правотворчості та правозастосування.